Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №596/1256/26 — Гусятинський районний суд Тернопільської області

Суд: Гусятинський районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №596/1256/26

Суддя: Лисюк І. О.

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" листопада 2026 р. Справа № 596/1256/26

Провадження № 2/596/840/2026

Гусятинський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого суду Лисюк І.О.

за участю секретаря судового засідання Стасюк О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в селищі Гусятин справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини ,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, посилаючись на те, що перебуваючи в шлюбі з відповідачем, який розірвано рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 26.12.2011 року, у них народилася дочка, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка досягла повноліття, на даний час навчається у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка на денній формі навчання.

Її матеріальний стан не дозволяє самостійно оплачувати навчання дитини. У зв`язку із навчанням, продовжує потребувати матеріальної допомоги від батька необхідної для оплати харчування, транспорту, одягу, проїзду, покупки канцелярських товарів, підручників, тощо, однак відповідач у добровільному порядку не надає належної матеріальної допомоги, тому просить суд стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в її користь на аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3000 грн., щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання даної позовної заяви до суду і до закінчення ОСОБА_3 навчання, однак не довше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Ухвалою судді від 28.09.2026 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи в судове засідання не з`явились.

В матеріалах справи міститься письмова заява позивачки ОСОБА_1 про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю. Не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, будучи повідомлений про дату, час та місце судового засідання відповідно до положень ст.128 ЦПК України. Правом подання відзиву відповідач не скористався, заяв чи клопотань на день розгляду справи від відповідача не надходило.

За нормою ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ст. 280 ЦПК України судом постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши докази, подані стороною позивача та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, приходить до наступного.

Згідно рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 26.12.2011 року шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , зареєстрований 25.10.2005 року Личковецькою сільською радою Гусятинського району Тернопільської області розірвано. Рішення суду набрало законної сили.

01 лютого 2022 року ОСОБА_4 змінила прізвище на « ОСОБА_5 », відповідно до копії свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1 від 01.02.2022 року.

ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 та її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , згідно копії свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 , повторно видане 22 березня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Гусятинського районного управління юстиції Тернопільської області.

Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 23 січня 2012 року вирішено стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого в с.Личківці жителя с. Вільхівчик Гусятинського району Тернопільської області в користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частки усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи з 10.01.2012 року і до досягнення дитини повноліття.

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 досягла повноліття.

Відповідно довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здобуває освіту у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка. Ступінь освіти – бакалавр, форма здобуття освіти – денна, дата завершення здобуття освіти – 30.06.2029 року. (а.с.12)

Вимогами ст. 141 Сімейного кодексу України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і обов`язків і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно зі ст. 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Як слідує із роз`яснень, що містяться в п. 20 Постанови «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15 травня 2006 року, пленум Верховного суду України роз`яснив, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Таким чином, у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв`язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила статті 185 СК України не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються статтею 199 цього Кодексу.

Аналогічна позиція висловлена у рішенні Верховного суду України від 24 грудня 2014 року № 6-186цс14.

Судом установлено, що ОСОБА_2 навчається в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка на денній формі навчання, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги, зокрема на придбання підручників, харчування, придбання сезонного одягу та взуття, плати за проживання тощо.

В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивачкою доведено, що ОСОБА_2 є дочкою відповідача, набула повноліття та не досягла віку 23 років, продовжує навчання і потребує матеріальної допомоги в зв`язку з навчанням.

Судом не встановлено доказів про те, що відповідач за своїм станом здоров`я чи матеріальним становищем не може надавати матеріальну допомогу повнолітній дочці, яка продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги.

Таким чином, суд вважає, що розмір аліментів слід визначити в твердій грошовій сумі в розмірі по 2200 гривень щомісячно на дитину, оскільки доказів про те, що відповідач може сплачувати аліменти в розмірі по 3000 грн. на дитину щомісячно не представлено, а судом не здобуто.

Твердження позивачки в позовній заяві про те, що відповідач може їй надавати аліменти на утримання дочки ОСОБА_6 в розмірі по 3000 грн. щомісячно не ґрунтуються на матеріалах справи.

За вказаних обставин, виходячи з встановлених судом обставин та з врахуванням засад розумності і справедливості, суд вважає за доцільне позов про стягнення аліментів задовольнити частково та визначити їх у твердій грошовій сумі у розмірі 2200 грн. на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, до закінчення навчання, але не більше як до досягнення дочкою двадцяти трьохрічного віку, відповідно до приписів ст.ст.199,200 Сімейного кодексу України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, в межах суми платежу за 1 місяць слід допустити до негайного виконання.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України. Судовий збір в дохід держави суд стягує з відповідача.

Керуючись ст. ст. 180-184, 191, 199, 200 Сімейного кодексу України, ст. ст. 5, 13, 76, 82, 206, 258, 259, 263, 265, 268, 280, 430 Цивільного процесуального кодексу України суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) в користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ) , аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з навчанням, визначені в твердій грошовій сумі у розмірі 2200 (дві тисячі двісті) грн. щомісячно, починаючи з 22 вересня 2026 року і до закінчення навчання, але не більше як до досягнення донькою двадцяти трьохрічного віку.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 1331,20 гривень.

Дане рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за 1(один) місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Гусятинського районного суду

Тернопільської області Ірина ЛИСЮК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua