Суд: Яворівський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №944/5793/26
Суддя: Кондратьєва Н. А.
Справа № 944/5793/26
Провадження №3/944/2613/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09.11.2026 рокум.Яворів
Суддя Яворівського районного суду Львівської області Кондратьєва Н.А., розглянувши адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , начальника озброєння, заступника начальника логістики військової частини НОМЕР_1 ,
за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення
в с т а н о в и в:
Відповідно до протоколу серії ЛВЛВ №163 про військове адміністративне правопорушення від 05.09.2026 року, 05 вересня 2026 року о 18 годині 20 хвилин ОСОБА_1 від проходження на стан алкогольного сп`яніння відмовився, що підтверджується актом фіксації відмови від добровільного проходження огляду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
05.11.2026 року захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» подала заяву про допуск захисника до участі у справі, надання доступу до матеріалів справи та забезпечення участі в режимі відеокоференції.
05.11.2026 року захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» подала клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення. В обґрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_1 не визнає свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП, а дії представників Військової служби правопорядку при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення вважає неправомірними. За наявними матеріалами, 05.09.2026 року вимогу про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 була висловлена солдатом ОСОБА_3 , який обіймає посаду стрільця групи охорони та патрульно постової служби взводу охорони та патрульно-постової служби роти ІНФОРМАЦІЯ_2 . Водночас матеріали справи не містять наказу чи іншого належного документа, який підтверджував би уповноваження ОСОБА_3 на проведення оглядів військовослужбовців на стан сп`яніння станом на 05.09.2026 року. Сторона захисту звертає увагу, що обов`язок військовослужбовця виконати вимогу про проходження огляду в установленому законом порядку не може виникати лише з факту висловлення такої вимоги будь-якою особою, яка не наділена відповідними повноваженнями. За таких обставин ОСОБА_1 не був зобов`язаний виконувати вимогу неуповноваженої посадової особи, а невиконання такої вимоги саме по собі не може підтверджувати наявність у його діях складу адміністративного правопорушення у формі відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, передбаченого статтею 172-20 КУпАП. Отже, за відсутності належних доказів уповноваження ОСОБА_3 , законності відповідної вимоги та дотримання процедури її висунення, висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення у формі відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, передбаченого статтею 172-20 КУпАП є необґрунтованим. У матеріалах справи відсутній відеозапис, який дозволяв би встановити наявність пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, її зміст, обставини її висловлення, повідомлені йому підстави проведення огляду та його фактичну відповідь. Натомість матеріали справи містять Акт фіксації відмови від добровільного проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, складений 05.09.2026 року у селі Майдан солдатом ОСОБА_3 , який обіймає посаду стрільця групи охорони та патрульно-постової служби взводу охорони та патрульно-постової служби роти ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зі змісту цього Акту, за твердженням сторони захисту, вбачається, що до його складання залучено лише одного свідка - ОСОБА_4 . При цьому, Акт не містить належної конкретизації ознак алкогольного сп`яніння, які давали б підстави вважати, що ОСОБА_1 05 вересня 2026 року о 18 год. 20 хв. перебував у нетверезому стані, та стали підставою для пропонування ОСОБА_1 відповідного огляду. Також в Акті зазначено про перебування ОСОБА_1 у нетверезому стані на роботі, тоді як зміст протоколу про адміністративне правопорушення та місце складання самого Акту (село Майдан) заперечують факт перебування ОСОБА_1 на території військової частини (місця роботи) або виконання ним обов`язків військової служби в цей час. Пунктом 6 розділу I Порядку № 241 передбачено оформлення Направлення на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за встановленою формою – додаток №1 до Порядку № 241. У матеріалах справи відсутнє таке направлення, а також інші належні документи або відеозапис, які підтверджували б ухвалення компетентною посадовою особою рішення про направлення ОСОБА_1 до відповідного закладу охорони здоров`я. Крім того, пункт 11 Порядку № 32 встановлює спеціальні вимоги до документування відмови від проведення огляду вже в закладі охорони здоров`я, зокрема щодо відеофіксації або участі двох свідків та зазначення ознак сп`яніння і дій особи щодо ухилення від огляду. За відсутності доказів належного направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я, доказів фактичного пропонування йому відповідного огляду та доказів належної фіксації відмови, неможливо вважати доведеним дотримання передбаченої законодавством процедури огляду. Сама по собі відмова від проходження на місці огляду уповноваженою посадовою особою з використанням спеціального технічного засобу і тесту прямо передбачена частиною 4 статті 266-1 КУпАП, положеннями пункту 8 Порядку № 32 та пункту 10 Розділу I Порядку № 241. Складання акту фіксації відмови від проходження огляду на місці не є підставою для складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення у формі відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, передбаченого статтею 172-20 КУпАП, а є лише підставою для направлення військовослужбовця згідно встановленої процедури на огляд до закладу охорони здоров`я. У матеріалах справи міститься Наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27.04.2026 року № 230-АГ «Про уповноваження посадових осіб у ІНФОРМАЦІЯ_2 на складання протоколів про військові адміністративні правопорушення». Пунктом 1 Наказу № 230-АГ визначено вичерпний перелік посад, уповноважених складати протоколи за статтями 172-10 - 172-20 КУпАП. Зокрема, пунктами 1.71 - 1.73 Наказу № 230-АГ відповідні повноваження надано командиру взводу охорони та патрульно-постової служби роти, головному сержанту цього взводу та начальнику групи охорони та патрульно-постової служби. Натомість посада стрільця групи охорони та патрульно-постової служби взводу охорони та патрульно-постової служби роти, яку обіймає солдат ОСОБА_3 , у зазначеному переліку відсутня. Пункт 2 Наказу № 230-АГ також не передбачає уповноваження військовослужбовців на посаді стрільця на складання протоколів про військові адміністративні правопорушення. Отже, наданий до матеріалів справи Наказ № 230-АГ не підтверджує повноважень Гаргата С.А. на складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 . Отже, з огляду на вищезазначену невизначеності в матеріалах адміністративного провадження фактичних обставин інкримінованого правопорушення, ОСОБА_1 наголошує, і це повністю узгоджується зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення, що 05 вересня 2026 року приблизно о 18 годині 20 хвилин після завершення встановленого розпорядком робочого часу для військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , його було зупинено представником ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем його тимчасового проживання в АДРЕСА_3 ), а не на території військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_4 ) і не під час виконання ним обов`язків військової служби. За відсутності в матеріалах справи належного документа, який підтверджував би правові та організаційні підстави виконання ОСОБА_3 відповідних службових завдань на території Львівської області, є всі підстави стверджувати, що протокол складено особою, територіальні повноваження якої на вчинення цієї процесуальної дії не підтверджені матеріалами справи. За таких обставин факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП є недоведеним, а всі сумніви щодо доведеності вини особи не можуть тлумачитися на її шкоду. Відтак провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю належним чином доведеного складу адміністративного правопорушення.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, його захисник Радзієвська О.Є. на адресу суду скерувала заяву про розгляд справи у їхній відсутності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною першою статті 172-20 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема, за відмову військовослужбовців від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.
Частиною третьою статті 172-20 КУпАП встановлено відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Отже, для встановлення складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП, у випадку інкримінування відмови від проходження огляду необхідним є встановлення факту висунення особі законної вимоги про проходження огляду уповноваженою посадовою особою, наявності передбачених законом підстав для його проведення, факту відмови від проходження такого огляду, а також інших обставин, що утворюють склад відповідного правопорушення. При цьому факт відмови від проходження огляду не може встановлюватися ізольовано від обставин, за яких відповідна вимога була висунута, та без перевірки дотримання встановленої законом процедури.
Порядок огляду військовослужбовців на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння визначений статтею 266-1 КУпАП та постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2024 року № 32.
Відповідно до положень статті 266-1 КУпАП огляд військовослужбовців, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння та виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться уповноваженою посадовою особою з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
У разі незгоди військовослужбовця на проведення огляду уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладі охорони здоров`я, якому надано право здійснювати такі огляди.
При цьому законодавцем встановлено обов`язкові вимоги до фіксації проведення огляду, зокрема застосування спеціальних технічних засобів відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування – проведення огляду у присутності двох свідків. У випадку застосування відеозапису відповідні матеріали обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Зазначені вимоги спрямовані на забезпечення об`єктивності встановлення обставин проведення огляду, достовірності фіксації поведінки особи та унеможливлення довільного тлумачення її дій як відмови від проходження огляду.
Як вбачається з протоколу про військове адміністративне правопорушення серії ЛВЛВ № 163 від 05 вересня 2026 року, ОСОБА_1 інкримінується відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння 05 вересня 2026 року о 18 годині 20 хвилин. На підтвердження зазначених обставин до матеріалів справи долучено акт фіксації відмови від добровільного проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння від 05 вересня 2026 року, складений солдатом ОСОБА_3 та начальником складу ОСОБА_4 . Зі змісту зазначеного акта вбачається, що ОСОБА_1 перебував на роботі у нетверезому стані, у зв`язку з чим йому було запропоновано добровільно пройти огляд на предмет встановлення факту перебування у стані алкогольного сп`яніння, від чого він відмовився.
Разом із тим, акт не містить конкретного опису ознак алкогольного сп`яніння, які були виявлені у ОСОБА_1 та стали підставою для висунення вимоги про проходження огляду. У ньому відсутні відомості про характер поведінки особи, її зовнішній вигляд, особливості мовлення, координації рухів, запах алкоголю з рота чи інші обставини, які могли б об`єктивно свідчити про наявність підстав вважати її такою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
Саме по собі зазначення в акті факту перебування особи у нетверезому стані без наведення конкретних обставин, які підтверджують такий висновок, не є достатнім для перевірки обґрунтованості вимоги про проходження огляду.
Крім того, матеріали справи не містять відеозапису, який дозволяв би встановити обставини пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд, її зміст, повідомлені йому підстави проведення огляду, а також його фактичну відповідь на таку вимогу. Водночас у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено лише одного свідка – ОСОБА_4 .
Матеріали справи не містять відомостей про застосування спеціальних технічних засобів відеозапису, а також не містять пояснень щодо причин їх незастосування чи неможливості застосування.
Таким чином, передбачений статтею 266-1 КУпАП альтернативний порядок фіксації проведення огляду, який передбачає відеозапис або, за його відсутності чи неможливості застосування, присутність двох свідків, у цій справі не підтверджений належними доказами.
Суд звертає увагу, що відсутність відеозапису за наявності лише одного свідка не дозволяє об`єктивно встановити, чи дійсно ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд у встановленому законом порядку та чи була його відповідь однозначною відмовою від проходження такого огляду. За таких обставин акт фіксації відмови від добровільного проходження огляду не може розглядатися як безумовний та достатній доказ на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення.
Окремо суд оцінює доводи захисника щодо відсутності належного підтвердження повноважень солдата ОСОБА_3 на проведення огляду ОСОБА_1 та складання протоколу про адміністративне правопорушення.
З матеріалів справи встановлено, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27 квітня 2026 року № 230-АГ визначено перелік посадових осіб, уповноважених на складання протоколів про військові адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-10 – 172-20 КУпАП.
Зокрема, відповідними повноваженнями наділено командира взводу охорони та патрульно-постової служби роти, головного сержанта цього взводу та начальника групи охорони та патрульно-постової служби. Водночас посада стрільця групи охорони та патрульно-постової служби взводу охорони та патрульно-постової служби роти, яку обіймає ОСОБА_3 , у зазначеному переліку відсутня. Таким чином, наданий до матеріалів справи наказ № 230-АГ не підтверджує наявності у ОСОБА_3 повноважень на складання протоколу про військове адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 172-20 КУпАП. При цьому матеріали справи не містять інших належних документів, які б підтверджували наявність у ОСОБА_3 відповідних повноважень на момент оформлення матеріалів щодо ОСОБА_1 .
Щодо доводів сторони захисту про перебування ОСОБА_1 поза межами встановленого розпорядком робочого дня суд зазначає, що такі самі по собі не свідчать про відсутність у нього обов`язків військової служби. В умовах дії воєнного стану проходження військової служби має особливий характер, зумовлений необхідністю забезпечення постійної бойової готовності, виконання завдань за призначенням та дотримання військової дисципліни. Встановлений у військовій частині розпорядок робочого дня не може ототожнюватися із припиненням виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби після його завершення, оскільки військова служба за своїм характером передбачає можливість залучення військовослужбовців до виконання службових завдань у будь-який час, зокрема поза межами визначеного розпорядком робочого дня. Таким чином, сам факт перебування ОСОБА_1 поза територією військової частини та після завершення встановленого розпорядком робочого дня не є безумовною підставою для висновку про відсутність у нього обов`язків військової служби або неможливість вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-20 КУпАП. Водночас зазначені обставини не звільняють орган, уповноважений на складання протоколу, від обов`язку належного доказування фактичних обставин інкримінованого правопорушення та дотримання встановленої законом процедури проведення огляду.
В даній справі належних та допустимих доказів, які б підтверджували законність висунення ОСОБА_1 вимоги про проходження огляду, наявність у посадової особи відповідних повноважень та дотримання процедури фіксації відмови, матеріали адміністративного провадження не містять.
При цьому суд наголошує, що обов`язок доведення обставин адміністративного правопорушення та винуватості особи покладається на орган, уповноважений складати протокол про адміністративне правопорушення, а не на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до статті 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що протокол про адміністративне правопорушення та акт фіксації відмови від добровільного проходження огляду не містять достатніх відомостей, які б дозволяли беззаперечно встановити факт належної пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, наявність у відповідної посадової особи необхідних повноважень та факт відмови від проходження такого огляду у встановленому законом порядку.
Відсутність відеозапису, проведення відповідних дій за участю лише одного свідка, відсутність конкретного опису ознак алкогольного сп`яніння, а також непідтвердженість належними документами повноважень особи, яка здійснювала відповідні дії, у своїй сукупності не дозволяють визнати наявні матеріали достатніми для доведення вини ОСОБА_1 .
В силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви щодо доведеності вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок викладено у пункті 39 постанови Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 90264746).
Отже, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що належними та допустимими доказами не підтверджено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене суд вважає, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 9, 172-20, 247, 251 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення
п о с т а н о в и в:
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Кондратьєва Н.А.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua