Суд: Овідіопольський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: надання послуг
Дата: 04 листопада 2026 р.
Справа: №509/1688/26
Суддя: Панасенко Є. М.
Справа № 509/1688/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2026 року с-ще Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Панасенка Є.М.,
за участі секретаря судового засідання Пронози І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооператива «АРТ ВІЛЛЬ» про стягнення цільового внеску та паю,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Колесникової Алли Євгенівни, звернувся до суду з позовною заявою до Обслуговуючого кооперативу «АРТ ВІЛЛЬ», в якому просила:
- стягнути з Обслуговуючого кооперативу «АРТ ВІЛЛЬ» (код ЄДРПОУ 39803569) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошові кошти, сплачені за Персональним меморандумом асоційованого члена кооперативу №АВ-20-06/00002 від 23.02.2021 року у розмірі 510 933,73 грн.
- Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «АРТ ВІЛЛЬ» (код ЄДРПОУ 39803569) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 23.02.2021 року між позивачем ОСОБА_1 та Обслуговуючим кооперативом «АРТ ВІЛЬ» був укладений Персональний меморандум асоційованого члену кооперативу № АВ-20-06/00002.
Предмет та умови персонального меморандуму передбачали, що в порядку, передбаченому меморандумом, асоційований член зобов`язується внести пай, вступний внесок та цільовий внесок в розмірі визначеному меморандумом, а кооператив, в свою чергу досягти передбаченої статутом мети діяльності кооперативу та задовольнити потребу асоційованого члена, який у повному обсязі вніс пай, вступний внесок та цільовий внесок, шляхом забезпечення виникнення у асоційованого члена права асоційованого члена на об`єкт нерухомості, зазначений у меморандумі, після завершення будівництва об`єкта будівництва і введення його в експлуатацію, в порядку визначеному меморандумом. Об`єкт нерухомості за меморандумом секція 20, квартира будівельний номер АДРЕСА_1 , будівельною площею 50,33 кв.м., розташована на 6 поверсі об`єкта будівництва.
Відповідно до умов меморандуму, пайовий внесок складає - 100,00 грн., цільовий внесок - 624140,95 грн., вступний внесок – 4406,05 грн.
06.03.2025 року Загальними зборами членів Обслуговуючого кооперативу «АРТ ВІЛЛЬ» було прийнято рішення, оформлене протоколом №06/03/2025/Р від 06.03.2025 року, відповідно до витягу з якого:
1. Персональний меморандум асоційованого члена кооперативу №АВ-20-06/00002 від 23.02.2021 року, укладений з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) було достроково розірвано в односторонньому порядку за ініціативою Кооперативу у зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань, а саме несплатою внесків.
2. ОСОБА_1 виключено зі складу Асоційованих членів кооперативу за рішенням Загальних зборів.
3. Крім того, вирішено повернути ОСОБА_1 у строки, що передбачені Персональним меморандумом внески, що були сплачені за Меморандумом у розмірі, що зменшено на суму додаткового Цільового внеску, пені та витрат на відновлення об`єкту будівництва та заборгованості зі сплати інших внесків на користь кооператива, передбачених положеннями Статуту кооператива та укладених з кооперативом угод, у разі наявності таких витрат та заборгованості.
Згідно з п.п. 7.5.4.4. Персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу №АВ-20-06/00002 від 23.02.2021 року повернення Цільового внеску та Паю Асоційованому члену, відносно якого було прийнято Рішення про дострокове розірвання Меморандуму та/або виключення його зі складу Асоційованих членів кооперативу в такому випадку здійснюється у строк, що не перевищує 1 (один) календарний рік від дати винесення Рішення про вищезазначене.
Відповідно до п.7.5.4.5. Меморандуму при поверненні цільового внеску та паю з підстав вказаних вище кооператив утримує з цільового внеску додатковий цільовий внесок у розмірі 7% від розрахункового розміру цільового внеску, визначеного на дату затвердження Рішення загальних зборів членів кооперативу про розірвання Меморандуму та повернення асоційованому члену внесеного ним розміру цільового внеску та паю.
Пунктом 7.5.4.6. Меморандуму передбачено повернення цільового внеску та паю з підстав, зазначених у п. 7.5.4. Меморандуму здійснюється такому асоційованому члену кооперативу у гривні в сумі внесеного ним паю та цільового внеску, зменшеного на суму зазначеного вище додаткового цільового внеску.
Відповідно до позовної заяви, представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Колесниковою А.Є. на адресу відповідача було направлено кур`єрською доставкою (вихідний № 02/04-4 від 04.02.2026 року) досудову вимогу про повернення грошових коштів (цільового внеску та паю) у строк, передбачений Персональним меморандумом асоційованого члена кооперативу №АВ-20-06/00002 від 23.02.2021 року, тобто до 06.03.2026 року.
Рішення про дострокове розірвання Меморандуму було прийнято 06.03.2025 року, у зв`язку з чим граничний строк для добровільного повернення коштів сплив 06.03.2026 року.
Таким чином, на думку позивача та його представника, у зв`язку з достроковим розірванням Персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу №АВ-20-06/00002 від 23.02.2021 року за ініціативою відповідача та виключенням ОСОБА_1 зі складу асоційованих членів кооперативу, у Обслуговуючого кооперативу «АРТ ВІЛЛЬ» виник обов`язок щодо повернення позивачу сплачених за Меморандумом грошових коштів у порядку та строки, визначені його умовами. Однак, незважаючи на сплив 06.03.2026 року встановленого Меморандумом строку для повернення коштів, а також направлення позивачем досудової вимоги, відповідач своїх зобов`язань не виконав, сплачені грошові кошти не повернув, чим порушив майнові права та законні інтереси позивача, що стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 510 933,73 грн.
03.04.2026 року представник відповідача адвокат Гаврилюк Х.С. через підсистему «Електронний суд» подала відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що Обслуговуючий кооператив «АРТ ВІЛЛЬ» не заперечує проти наявності у нього обов`язку щодо повернення позивачу грошових коштів у розмірі 510 933,73 грн., сплачених на виконання умов Персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу №АВ-20-06/00002 від 23.02.2021 року. Водночас, обґрунтовуючи причини несвоєчасного виконання грошового зобов`язання, представник відповідача послалася на складну економічну ситуацію, спричинену військовою агресією Російської Федерації проти України та запровадженням воєнного стану, фактично обґрунтовуючи затримку повернення коштів обставинами форс-мажорного характеру.
Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися. Водночас від представника позивача – адвоката Колесникової А.Є. до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Представник відповідача в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, заяв чи клопотань до суду не надіслала.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини.
Судом встановлено, що 23.02.2021 року між ОСОБА_1 та Обслуговуючим кооперативом «АРТ ВІЛЛЬ» в особі голови кооперативу Піх М.А. було укладено Персональний меморандум асоційованого члена кооперативу №АВ-20-06/00002, відповідно до якого між сторонами виникли взаємні права та обов`язки щодо об`єкта нерухомості, а саме: секція 20, квартира будівельний номер №2, будівельною площею 50,33 кв. м, розташована на 6 поверсі об`єкта будівництва, схема якого зазначена у Додатку №1 «Схема об`єкта нерухомості» до Меморандуму.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 персональний меморандум за своєю правовою суттю є двостороннім правочином, який визначає істотні умови взаємодії кооперативу та асоційованого члену, спрямованої на досягнення передбаченої статутом мети діяльності кооперативу та задоволення потреб асоційованого члена, який у повному обсязі вніс пай, вступний внесок та цільовий внесок. Потреби асоційованого члена задовольняються шляхом виникнення у останнього, за результатами членства у кооперативі та виконання вимог меморандуму, права асоційованого члена, передбаченого меморандумом. Відносини між асоційованим членом та кооперативом регулюються діючим законодавством України меморандумом та статутом кооперативу. Меморандум укладений сторонами з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб асоційованого члена шляхом виникнення у нього права асоційованого члена, передбаченого цим меморандумом, та створення можливості зареєструвати право власності асоційованого члена на об`єкт нерухомості у майбутньому.
Згідно із пунктами 3.1, 3.2 Персонального меморандуму, в порядку, передбаченому меморандумом, асоційований член зобовязується внести пай, вступний внесок та цільовий внесок в розмірі, визначеному меморандумом, а кооператив, в свою чергу, досягти передбаченої статутом мети діяльності кооперативу та задовольнити потребу асоційованого члена, який у повному обсязі вніс пай, вступний внесок та цільовий внесок, шляхом забезпечення виникнення у асоційованого члена права асоційованого члена на обєкт нерухомості, зазначений у меморандумі, після завершення будівництва об`єкта будівництва і введення його в експлуатацію, в порядку, визначеному меморандумом.
У пункті 4.2. персонального меморандуму визначено строки будівництва, а саме: строк початку будівництва не пізніше 60 (шістдесяти) календарних днів від дати отримання забудовником дозвільних документів на будівництво ЖК «ARTVILLE» (за попередньої зміни цільового призначення вищезазначеної земельної ділянки). Орієнтовний строк введення обєкта будівництва в експлуатацію до 30.06.2023 року; Кооператив має право в односторонньому порядку змінити строк введення обєкта будівництва в експлуатацію на строк до 12 (дванадцяти) місяців, і це не буде вважатися порушенням умов Меморандуму.
Пунктом 5.1 Персонального меморандуму визначено, що пайовий внесок складає 100 грн. і підлягає внесенню на рахунок кооперативу не пізніше 23 лютого 2021 р. Цільовий внесок, на момент укладення меморандуму, дорівнює 1 087 535,63 грн, що за домовленістю сторін еквівалентно 39 000,74 дол. США, розрахованого по курсу продажу долару США, що становить 27,885 грн.
Відповідно до п. 7.5.1 персонального меморандуму встановлено, що повернення цільового внеску та паю за меморандумом може бути застосовано внаслідок наступного: 7.5.1.1. Як наслідок розірвання меморандуму з ініціативи Асоційованого члена кооперативу загальний та особливий порядок, що визначені п.7.5.2. та п.7.5.3. меморандуму, 7.5.1.2. Як наслідок розірвання меморандуму з ініціативи кооперативу, що передбачено п. 7.5.4. меморандуму 7.5.1.3. Повернення цільового внеску та паю в обох випадках здійснюється у безготівковій формі, згідно реквізитів, що зазначені у меморандумі або у відповідних заявах асоційованого члена до кооперативу. У випадку розірвання меморандуму за будь-яких причин, (окрім випадків, коли між асоційованим членом та кооперативом укладено додатковий (окремий) персональний меморандум щодо нового (іншого) об`єкта нерухомості) то асоційоване в кооперативі припиняється автоматично.
Відповідно до умов пунктів 7.5.2.5.-7.5.2.6. персонального меморандуму сторони меморандуму погодили, що повернення цільового внеску та паю на умовах, зазначених у п. 7.5.2. меморандуму здійснюється у гривні в сумі, що сплачена таким асоційованим членом за меморандумом. У разі дострокового розірвання меморандуму за вищевказаними обставинами (п. 7.5.2.1.), до асоційованого члена кооперативу застосовуються наступні обмеження: - вступний внесок, сплачений асоційованим членом кооперативу при вступі до кооперативу йому не повертається.
За дострокове розірвання меморандуму кооператив утримує з цільового внеску додатковий цільовий внесок у розмірі 7% від розрахункового розміру цільового внеску, визначеного на дату затвердження рішення загальних зборів членів кооперативу про розірвання меморандуму, та повернення асоційованому члену цільового внеску та паю. При цьому, розрахунковий розмір цільового внеску не може бути менший ніж цільовий внесок, що зазначений у п.5.1 меморандуму.
Судом встановлено, що на виконання умов Персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу №АВ-20-06/00002 від 23.02.2021 року ОСОБА_1 на рахунки Обслуговуючого кооперативу «АРТ ВІЛЛЬ» внесено грошові кошти в загальному розмірі 628 647,00 грн, з яких: пайовий внесок - 100,00 грн; вступний внесок - 4 406,05 грн; цільовий внесок - 624 140,95 грн.
Встановлено, що 06.03.2025 року Загальними зборами членів Обслуговуючого кооперативу «АРТ ВІЛЛЬ» було прийнято рішення, оформлене протоколом №06/03/2025/Р від 06.03.2025 року, відповідно до витягу з якого:
-П ерсональний меморандум асоційованого члена кооперативу №АВ-20-06/00002 від 23.02.2021 року, укладений з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) було достроково розірвано в односторонньому порядку за ініціативою Кооперативу у зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань, а саме несплатою внесків;
- ОСОБА_1 виключено зі складу Асоційованих членів кооперативу за рішенням Загальних зборів;
-Вирішено повернути ОСОБА_1 у строки, що передбачені Персональним меморандумом внески, що були сплачені за Меморандумом у розмірі, що зменшено на суму додаткового Цільового внеску, пені та витрат на відновлення об`єкту будівництва та заборгованості зі сплати інших внесків на користь кооператива, передбачених положеннями Статуту кооператива та укладених з кооперативом угод, у разі наявності таких витрат та заборгованості.
Таким чином, рішенням Загальних зборів членів Кооперативу від 06.03.2025 року було припинено дію Персонального меморандуму за ініціативою відповідача, позивача виключено зі складу асоційованих членів кооперативу та прийнято рішення про повернення сплачених ним внесків у строки, визначені Меморандумом, з урахуванням передбачених його умовами утримань.
Згідно з листом Обслуговуючого кооперативу «АРТ ВІЛЛЬ» від 07.04.2025 року сума коштів, яка підлягає поверненню ОСОБА_1 з урахуванням передбачених договором утримань, становить 510 933,73 грн.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача не заперечує наявності в Обслуговуючого кооперативу «АРТ ВІЛЛЬ» обов`язку щодо повернення позивачу грошових коштів у загальному розмірі 510 933,73 грн, сплачених на виконання умов Персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу, з яких 100,00 грн становить пайовий внесок та 510 833,73 грн - цільовий внесок.
Отже, визначений Кооперативом розмір грошових коштів, які підлягають поверненню позивачу, підтверджується листом відповідача від 07.04.2025 року та не заперечується ним у відзиві на позовну заяву.
Водночас під час розгляду справи відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження виконання взятих на себе зобов`язань щодо повернення позивачу грошових коштів у розмірі 510 933,73 грн, сплачених за Персональним меморандумом асоційованого члена кооперативу №АВ-20-06/00002 від 23.02.2021 року.
Таким чином, матеріалами справи підтверджуються обставини укладення між сторонами Меморандуму, внесення позивачем грошових коштів на його виконання, дострокового розірвання Меморандуму за ініціативою відповідача, прийняття Кооперативом рішення про повернення внесків та невиконання ним відповідного грошового зобов`язання.
Наведені обставини мають істотне значення для правильного вирішення спору та підлягають правовій оцінці судом з урахуванням умов Меморандуму і положень чинного законодавства України.
Оцінивши докази, досліджені під час розгляду справи, визначивши характер правовідносин, що виникли між сторонами, та встановивши зміст їхніх взаємних прав і обов`язків, суд дійшов таких висновків.
Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) гарантовано право кожної особи на захист її цивільних прав та інтересів у разі порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України одним із передбачених законом способів захисту є примусове виконання обов`язку в натурі.
Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Частиною першою статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
За змістом статті 626 ЦК України договір являє собою домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що укладений договір є обов`язковим для його сторін.
Водночас частина третя статті 6 ЦК України надає сторонам можливість відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.12.2019 року у справі №917/1739/17 звернула увагу на необхідність самостійної правової кваліфікації судом установлених обставин та визначення норм матеріального права, які регулюють спірні відносини.
У цій справі встановлено, що ОСОБА_1 та Обслуговуючий кооператив «АРТ ВІЛЛЬ» 23.02.2021 року уклали Персональний меморандум асоційованого члена кооперативу №АВ-20-06/00002.
Зазначеним Меморандумом урегульовано порядок сплати позивачем грошових внесків, взаємні зобов`язання сторін щодо забезпечення виникнення права на об`єкт нерухомості, а також умови припинення договірних відносин і повернення сплачених внесків.
Отже, за змістом та спрямованістю Меморандум є двостороннім правочином, який створює для сторін цивільні права й обов`язки. Відповідні правовідносини регулюються положеннями ЦК України, законодавством про кооперацію та договірними умовами, які відповідають імперативним вимогам закону.
Правовий режим кооперативних внесків та підстави їх повернення
Основні засади організації й діяльності кооперативів, формування їхнього майна та реалізації майнових прав членів кооперативу встановлено Законом України «Про кооперацію».
За визначенням статті 2 цього Закону кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.
Цією ж статтею визначено правову природу внесків, які сплачуються членами кооперативу.
Пай - майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки.
Вступний внесок - грошовий чи інший майновий неповоротний внесок, який зобов`язана сплатити особа у разі вступу до кооперативної організації.
Цільовий внесок - грошовий чи інший майновий внесок члена кооперативу, що вноситься понад пай до спеціального фонду кооперативу для забезпечення виконання конкретних завдань кооперативу.
Стаття 14 Закону України «Про кооперацію» регулює асоційоване членство. Порядок участі асоційованих членів у діяльності кооперативу, їхні права й обов`язки, а також питання щодо паїв визначаються статутом із дотриманням установлених законом обмежень.
Згідно зі статтями 19, 20 Закону України «Про кооперацію» майно кооперативу формується, зокрема, за рахунок вступних, членських, цільових внесків і паїв. При цьому паї членів та асоційованих членів є джерелом формування пайового фонду, а цільові внески - спеціального фонду.
Відповідно до статті 21 зазначеного Закону розмір члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї, в тому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу. У разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу.
Умови та строк одержання такої частки встановлюються статутом кооперативу в межах визначених законодавством обмежень.
Разом із тим законодавчі положення щодо повернення загальної частки члена кооперативу необхідно відрізняти від договірного грошового зобов`язання щодо повернення конкретних внесків унаслідок дострокового розірвання укладеного між сторонами правочину.
У межах даного спору позивач заявив вимогу про стягнення визначеної грошової суми, обов`язок повернення якої пов`язаний із розірванням Меморандуму за рішенням самого Кооперативу, припиненням асоційованого членства та настанням передбаченого Меморандумом строку повернення коштів.
Так, пункт 7.5.1.2 Меморандуму прямо передбачає можливість повернення цільового внеску та паю внаслідок його розірвання за ініціативою Кооперативу.
Пунктом 7.5.4.4 Меморандуму встановлено, що повернення зазначених внесків особі, стосовно якої прийнято рішення про дострокове розірвання Меморандуму та/або виключення з асоційованих членів кооперативу, повинно відбутися протягом одного календарного року з дня прийняття такого рішення.
Водночас пункти 7.5.4.5 та 7.5.4.6 Меморандуму регулюють порядок визначення суми повернення з урахуванням погоджених сторонами утримань.
Таким чином, Меморандум установлює окремий порядок реалізації права на повернення цільового внеску та паю, визначаючи юридичні підстави виникнення відповідного обов`язку, спосіб розрахунку та строк виконання.
Прийнявши рішення про дострокове розірвання Меморандуму, Кооператив одночасно визнав необхідність повернення позивачу внесених коштів відповідно до умов цього правочину.
Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною третьою статті 651 ЦК України передбачено, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до частини другої статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.
Однак частина четверта статті 653 ЦК України містить спеціальне правило, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, законодавство дозволяє сторонам погодити особливі наслідки припинення договірних відносин, у тому числі обов`язок повернути грошові кошти, сплачені до розірвання договору.
Сам факт припинення дії договору не виключає існування зобов`язань, спрямованих на врегулювання наслідків його розірвання, якщо такі зобов`язання передбачені погодженими сторонами умовами.
Саме такий механізм закріплено пунктами 7.5.1.2, 7.5.4.4–7.5.4.6 Меморандуму, які регламентують повернення цільового внеску та паю після дострокового припинення договірних відносин.
Таким чином, розірвання Меморандуму не припинило обов`язку Кооперативу повернути внески. Навпаки, воно стало юридичним фактом, з яким сторони пов`язали виникнення такого обов`язку.
Судом установлено, що Загальні збори членів ОК «АРТ ВІЛЛЬ» 06.03.2025 року прийняли рішення, оформлене протоколом №06/03/2025/Р, яким Меморандум від 23.02.2021 року достроково розірвано з ініціативи Кооперативу.
Цим же рішенням ОСОБА_1 виключено зі складу асоційованих членів кооперативу та визначено необхідність повернення внесених ним коштів у передбачені Меморандумом строки.
Отже, рішення загальних зборів підтверджує не тільки припинення договірних відносин, а й прийняття відповідачем обов`язку виконати погоджений сторонами порядок повернення внесків.
Установлені судом обставини свідчать про наявність сукупності юридичних фактів, які обґрунтовують вимоги позивача: укладення Меморандуму, сплату внесків, його дострокове розірвання за ініціативою Кооперативу, прийняття рішення про повернення коштів і подальше невиконання цього рішення.
За змістом статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У цій справі рішення про дострокове розірвання Меморандуму прийнято 06.03.2025 року.
Враховуючи положення пункту 7.5.4.4 Меморандуму, яким передбачено річний строк повернення цільового внеску та паю, останнім днем виконання відповідного грошового зобов`язання було 06.03.2026 року.
Суд також ураховує, що 04.02.2026 року представником позивача направлено відповідачу досудову вимогу щодо повернення коштів, чим підтверджується вжиття заходів для добровільного врегулювання спору.
Разом із тим необхідність виконання зобов`язання не була обумовлена обов`язковим направленням додаткової вимоги, оскільки підстави його виникнення та строк виконання безпосередньо визначені Меморандумом і рішенням Кооперативу.
Отже, після закінчення 06.03.2026 року встановленого строку позивач отримав право вимагати судового захисту шляхом примусового стягнення належних йому коштів.
Стаття 610 ЦК України визначає порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Матеріалами справи підтверджено внесення ОСОБА_1 на виконання Меморандуму грошових коштів у загальному розмірі 628 647,00 грн, а саме: 100,00 грн пайового внеску, 4 406,05 грн вступного внеску та 624 140,95 грн цільового внеску.
Листом ОК «АРТ ВІЛЛЬ» від 07.04.2025 року визначено суму коштів, що підлягає поверненню позивачу після передбачених Меморандумом утримань, у розмірі 510 933,73 грн.
Крім того, представник відповідача у відзиві від 03.04.2026 року не заперечувала наявності відповідного грошового зобов`язання у зазначеному розмірі, включаючи 100,00 грн пайового внеску та 510 833,73 грн цільового внеску.
Таким чином, із викладеної відповідачем позиції вбачається відсутність заперечень щодо виникнення обов`язку повернути кошти та визначеної суми заборгованості.
При цьому відповідач не надав суду доказів виконання зобов`язання повністю або частково, повернення коштів позивачу чи припинення грошового обов`язку на інших установлених законом підставах.
Враховуючи викладене, суд установив факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, яке підлягало виконанню не пізніше 06.03.2026 року.
У відзиві на позовну заяву відповідач, обґрунтовуючи причини невиконання зобов`язання щодо повернення позивачу грошових коштів, посилається на складне фінансово-економічне становище, спричинене військовою агресією Російської Федерації проти України та запровадженням воєнного стану.
Оцінюючи наведені доводи, суд виходить із такого.
Відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, або обов`язків, установлених законодавством.
Зазначеною нормою до обставин непереборної сили віднесено, зокрема, збройний конфлікт, військові дії, оголошену та неоголошену війну, загальну військову мобілізацію та інші надзвичайні обставини.
Водночас сама по собі наявність таких обставин не свідчить про автоматичне звільнення сторони від відповідальності за невиконання будь-якого договірного зобов`язання. Вирішальне значення має встановлення причинно-наслідкового зв`язку між конкретними обставинами непереборної сили та неможливістю виконання відповідного зобов`язання.
Відповідно до пункту 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП від 18.12.2014 №44(5) (далі - Регламент), вказано, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТПП форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП або регіональною ТПП згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
Пунктом 6.2 зазначеного Регламенту передбачено за особистим зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та /чи іншим зобов`язанням / обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
При цьому, сертифікат торгово-промислової палати не має наперед установленої доказової сили, а наявність або відсутність обставин непереборної сили підлягає встановленню судом на підставі оцінки всієї сукупності доказів у справі.
Суд також враховує, що пунктом 7.6 Персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу №АВ-20-06/00002 від 23.02.2021 року сторони передбачили умови звільнення від відповідальності у разі настання обставин непереборної сили, зокрема положення щодо документального підтвердження таких обставин уповноваженим органом.
Отже, сторони заздалегідь погодили договірний порядок урегулювання наслідків настання обставин непереборної сили, який підлягає врахуванню під час оцінки відповідних заперечень відповідача.
Разом із тим матеріали справи не містять доказів належного повідомлення позивача про настання обставин непереборної сили, на які відповідач посилається як на підставу невиконання грошового зобов`язання, а також документів, які б підтверджували об`єктивну неможливість повернення коштів саме за спірним Меморандумом у встановлений строк.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів того, яким саме чином військові дії або інші пов`язані з ними обставини безпосередньо унеможливили виконання зобов`язання щодо повернення позивачу грошових коштів у розмірі 510 933,73 грн.
При цьому, обов`язок доведення обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх заперечень, відповідно до статті 81 ЦПК України покладається на таку сторону.
Суд зазначає, що своєчасне повідомлення контрагента про виникнення обставин, які перешкоджають виконанню договору, спрямоване на забезпечення добросовісності договірних відносин, захист прав іншої сторони та надання їй можливості вжити заходів для мінімізації негативних наслідків невиконання зобов`язання.
Водночас юридичні наслідки неповідомлення про форс-мажорні обставини визначаються насамперед умовами відповідного договору та застосовними положеннями законодавства.
Крім того, суд враховує, що 06.03.2025 року, тобто вже в період дії воєнного стану, саме відповідачем прийнято рішення про дострокове розірвання Персонального меморандуму та повернення позивачу внесених грошових коштів.
Таким чином, на момент прийняття зазначеного рішення Кооперативу були відомі обставини, пов`язані з дією воєнного стану, однак ним було прийнято рішення, яке відповідно до умов Меморандуму передбачало повернення позивачу коштів протягом одного календарного року.
Відповідно до пункту 7.5.4.4 Меморандуму граничний строк повернення цільового внеску та паю сплив 06.03.2026 року.
При цьому, відповідач не надав доказів того, що після прийняття рішення про розірвання Меморандуму виникли конкретні обставини непереборної сили, які об`єктивно перешкоджали виконанню саме цього грошового зобов`язання у визначений строк.
Окремо суд звертає увагу, що звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання та звільнення від виконання самого зобов`язання є різними за своїм правовим змістом категоріями.
За змістом статті 617 ЦК України встановлення обставин непереборної сили за наявності передбачених законом умов може бути підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання, однак саме по собі не припиняє основного грошового обов`язку.
У цій справі предметом позовних вимог є стягнення основної суми заборгованості, яка виникла внаслідок дострокового розірвання Меморандуму, а не застосування до відповідача штрафних санкцій, стягнення збитків чи інших заходів цивільно-правової відповідальності.
Отже, навіть за умови доведення обставин непереборної сили такі обставини самі по собі не усували б обов`язку відповідача повернути позивачу основну суму грошових коштів, якщо відсутні передбачені законом або договором підстави припинення чи зміни відповідного зобов`язання.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що посилання відповідача на військову агресію Російської Федерації проти України, дію воєнного стану та складне фінансово-економічне становище без доведення їх безпосереднього впливу на можливість виконання конкретного грошового зобов`язання не є достатніми підставами для відмови у задоволенні позовних вимог.
За таких обставин наведені відповідачем доводи не спростовують факту виникнення, настання строку виконання та невиконання грошового зобов`язання щодо повернення ОСОБА_1 коштів у розмірі 510 933,73 грн, а тому відхиляються судом як необґрунтовані.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтями 77–80 ЦПК України визначено вимоги щодо належності, допустимості, достовірності та достатності доказів.
За частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частина шоста статті 81 ЦПК України забороняє ґрунтувати доказування на припущеннях.
Згідно з частиною першою статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жоден доказ не має для суду наперед визначеної сили.
Досліджені судом матеріали підтверджують укладення Меморандуму, сплату позивачем внесків, дострокове розірвання договірних відносин за ініціативою відповідача, прийняття рішення про повернення внесених коштів та визначення суми, яка підлягає поверненню.
При цьому, відповідач у відзиві не заперечує наявності обов`язку повернути позивачу 510 933,73 грн.
Наведена обставина має значення для оцінки існування грошового зобов`язання та його розміру, оскільки свідчить про відсутність заперечень відповідача з цих питань.
Водночас суд розмежовує визнання учасником справи певних обставин та процесуальне визнання позову відповідно до статті 206 ЦПК України.
Визнання окремих обставин не звільняє суд від необхідності перевірити правові підстави заявлених вимог і належним чином оцінити надані докази.
За результатами дослідження матеріалів справи суд не встановив обставин, які б підтверджували повернення відповідачем коштів або припинення його обов`язку з інших передбачених законом підстав.
Узагальнюючи встановлені обставини та застосовані положення законодавства, суд дійшов висновку, що внаслідок дострокового розірвання Персонального меморандуму за ініціативою ОК «АРТ ВІЛЛЬ» у відповідача виник передбачений його умовами обов`язок повернути ОСОБА_1 цільовий внесок та пай.
Виконання цього обов`язку мало відбутися у строк, визначений пунктом 7.5.4.4 Меморандуму, а саме не пізніше 06.03.2026 року.
Незважаючи на сплив установленого строку, відповідач кошти не повернув, доказів належного виконання грошового зобов`язання не надав та у відзиві не заперечував наявності відповідного обов`язку і визначеної суми заборгованості.
Наведені відповідачем посилання на воєнний стан та складну економічну ситуацію не змінюють установлених обставин і не припиняють обов`язку повернути основну суму грошового зобов`язання.
Таким чином, майнове право позивача на повернення належних йому внесків порушено, а обраний спосіб захисту шляхом стягнення грошових коштів відповідає характеру спірних правовідносин.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «АРТ ВІЛЛЬ» про стягнення 510 933,73 грн, з яких 100,00 грн становить пайовий внесок та 510 833,73 грн - цільовий внесок, та наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтями 12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 5109,34 грн.
З урахуванням задоволення позовних вимог, а також згідно зі статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 5109,34
Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 315-319 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «АРТ ВІЛЛЬ» (юридична адреса: 67806, Одеська область, Одеський район, смт. Авангард, вул. Василя Спрейса, буд. 1, прим. В01, код ЄДРПОУ:39803569) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: 67464, Одеська область, Роздільнянський район, с. Калантаївка) грошові кошти, сплачені за Персональним меморандумом асоційованого члена кооперативу № АВ-20-06/00002 від 23.02.2021 року у розмірі 510 933 (п`ятсот десять тисяч дев`ятсот тридцять три) гривні 73 копійки.
Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «АРТ ВІЛЛЬ» (юридична адреса: 67806, Одеська область, Одеський район, смт. Авангард, вул. Василя Спрейса, буд. 1, прим. В01, код ЄДРПОУ:39803569) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: 67464, Одеська область, Роздільнянський район, с. Калантаївка), витрати зі сплати судового збору у розмірі 5109 (п`ять тисяч сто дев`ять) гривень 34 копійки.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду безпосередньо або через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені статтею 354 ЦПК України.
Головуючий: Є. М. Панасенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua