Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №457/1411/26 — Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 457/1411/26

провадження №2/457/480/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі головуючого-судді Марчука В.І.,

секретар судового засідання Кушнір М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у м. Трускавець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з нерухомого майна, –

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Трускавецького міського суду Львівської області з позовом до Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з нерухомого майна. Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яку в установлений для прийняття спадщини строк, спадкоємець першої черги спадкування за законом, ОСОБА_1 спадщину прийняла та звернулася до приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, але нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наявний арешт майна, до зняття якого видача свідоцтва про право на спадщину неможлива. Згідно з актуальною інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 13.03.2024 року, за результатами пошуку за прізвищем, ім`ям, по батькові спадкодавця, відомо про обтяження: тип обтяження – арешт нерухомого майна; реєстраційним номер обтяження – 11708051; зареєстровано – 11 жовтня 2011 року реєстратором: Львівська філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, 79035, Львівська область, м. Львів, вул. Зелена, буд. 149-Ю; підстава обтяження – постанова про відкриття виконавчого провадження, ВП № 25180956 від 17.03.2011, ВДВС Сколівського РУЮ, заступник начальника відділу Бондаренко В.В.; об`єкт обтяження – невизначене майно, все нерухоме майно; власник – ОСОБА_2 , код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ; обтяжувач та заявник – Відділ державної виконавчої служби Сколівського районного управління юстиції, код - 34893197, 82600, Львівська область, Сколівський район, м. Сколе, вул. Чайківського, 6. Просить припинити обтяження - арешт нерухомого майна, реєстраційний номер: 11708051, накладений відділом державної виконавчої служби Сколівського районного управління юстиції Львівської області, на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № 25180956 від 17.03.2011 заступником начальника відділу державної виконавчої служби Сколівського районного управління юстиції Львівської області Бондаренко В.В., на власника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки фізичної особи-платника податків – НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , на об`єкт обтяження – невизначене майно, все нерухоме майно.

Від відповідача Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшов відзив, у якому сторона відповідача просить постановити ухвалу про закриття провадження у справі з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України; у випадку якщо суд не встановить підстав для закриття провадження у справі - відмовити у задоволені позовної заяви ОСОБА_1 повністю. Така позиція мотивована тим, що на виконанні перебувало виконавче провадження АСВП № 25180956 з виконання судового наказу № 2-н-29 виданого Сколівським районним судом 12.05.2010 року про стягнення 102562,67 грн. з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк». Згідно бази даних АСВП державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження 17.03.2011 року з накладенням арешту на майно боржника та 29.02.2012 року винесено постанову про повернення виконавчого

документа стягувачу так як у боржника відсутнє майно на яке можна звернути стягнення на підставі ст.47 закону «Про виконавче провадження» (у редакції на момент вчинення таких дій).

Вищевказане виконавче провадження знищено. У відділі відсутні підтверджуючі документи, щодо виконання рішення суду з виконання судового наказу № 2-н-29 виданого Сколівським районним судом 12.05.2010 року про стягнення 102562,67 грн. з ОСОБА_2 на

користь ПАТ «Універсал Банк» та сплати виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій. 29.02.2012 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Державний виконавець не наділений повноваженнями поза межами виконавчого провадження вчиняти виконавчі дії. Приймаючи до уваги, що виконавчий документ повернуто стягувачу ще у 2012 році та повторно пред`являвся до виконання, будь-які виконавчі дії орган ДВС не вправі проводити, а тому відсутні підстави для припинення обтяження за реєстраційним номером: 11708051. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що підлягає примусовому виконанню

Ухвалою судді Трускавецького міського суду Львівської області Марчука В.І. від 14.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Сторона позивача звернулася до суду з заявою, у якій просила проводити розгляд справи у відсутності позивача та її представника, просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

За вимогами ст. ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Трускавецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 13.07.2022 року, актовий запис № 241.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яку в установлений для прийняття спадщини строк, спадкоємець першої черги спадкування за законом ОСОБА_1 спадщину прийняла та звернулася до приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно. Але нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наявний арешт майна, до зняття якого видача свідоцтва про право на спадщину неможлива.

Згідно зі свідоцтвом про народження НОМЕР_3 , виданим Ясенівською сільською радою Бродівського району Львівської області 15.03.1980 ОСОБА_2 записаний батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (позивача у справі), актовий запис за № 13, якій після одруження присвоєно прізвище « ОСОБА_4 », що підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_4 , виданого Орівською сільською радою Сколівського району Львівської області 04.10.1997 року, актовий запис № 6.

Статтями 1220, 1221, 1270 Цивільного кодексу України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1217, ч.1 ст. 1258, 1261, 1296 Цивільного кодексу України спадкування може відбуватися за заповітом або за законом. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.У першу чергу право на спадкування за законом мають, зокрема, діти спадкодавця. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Пунктом 4.18, 4.20 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрованого в МЮ України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборон або арешту цього майна.

Якщо на спадкове майно накладено арешт, видача свідоцтва про право на спадщину зупиняється до зняття арешту.

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25.06.2026 року, винесеною приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Ломакіною О.Я., у спадковій справі № 31/2022 (номер у спадковому реєстрі: 69784043), спадкоємцю відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно після померлого її батька ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень міститься запис за № 11708051 від 11.10.2011 року про арешт нерухомого майна (невизначене майно, все нерухоме майно) спадкодавця і рекомендовано звернутися до суду з позовною заявою про зняття арешту з нерухомого майна.

Згідно з актуальною інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 13.03.2024 року, за результатами пошуку за прізвищем, ім`ям, по батькові спадкодавця, відомо про обтяження: тип обтяження – арешт нерухомого майна; реєстраційним номер обтяження – 11708051; зареєстровано – 11 жовтня 2011 року реєстратором: Львівська філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, 79035, Львівська область, м. Львів, вул. Зелена, буд. 149-Ю; підстава обтяження – постанова про відкриття виконавчого провадження, ВП № 25180956 від 17.03.2011, ВДВС Сколівського РУЮ, заступник начальника відділу Бондаренко В.В.; об`єкт обтяження – невизначене майно, все нерухоме майно; власник – ОСОБА_2 , код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ; обтяжувач та заявник – Відділ державної виконавчої служби Сколівського районного управління юстиції, код - 34893197, 82600, Львівська область, Сколівський район, м. Сколе, вул. Чайківського, 6.

Сколівський відділ державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (відповідач) є правонаступником прав і обов`язків Відділу державної виконавчої служби Сколівського районного управління юстиції Львівської області.

Відповідно до повідомлення Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 27.02.2026 року № 11820, станом на 27 лютого 2026 року у відділі не перебуває виконавчих проваджень стороною по яких є ОСОБА_2 та у відділ не надходило рішень суду щодо заміни сторони у виконавчому провадженні, а саме: боржника на ОСОБА_1 .

По виконавчому провадженню АСВП № 25180956 від 29.12.2012 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції чинній на момент вчинення виконавчих дій. Виконавче провадження знищено.

Згідно з інформацією, отриманої з Інтернет мережі, Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ – 25287988) перебуває у стані припинення (ліквідації).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання адміністрування Державних та Єдиних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України» від 14.07.1999 року № 1272 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 424 від 15.06.2015 року) та наказу Міністерства юстиції України «Деякі питання щодо визначення адміністратора Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України від 25.06.2015 року № 1095/5, який набрав чинності 03 липня 2015 року, державне підприємство «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України визначено адміністратором Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення їх функціонування, починаючи з 03 липня 2015 року.

Згідно з повідомленням Львівської філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України від24.06.2026 року № 3226/35-07 державне підприємство «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України не є правонаступником державного підприємства «Інформаційний центр» та не здійснювало адміністрування відповідних реєстрів, тому не є розпорядником інформації щодо відомостей про стягувача у виконавчому провадженні № 25180956.

Відповідно до інформації з Єдиного реєстру боржників від 10.08.2026 року інформація про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в Єдиному реєстрі боржників відсутня.

Позивачка має намір розпорядитися належним їй спадковим майном, але через наявність арешту позбавлена такої можливості. Зазначене обтяження є перешкодою у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину після смерті її батька ОСОБА_2 і позбавляє спадкоємця реалізувати свої права, визначені чинним законодавством України, чим порушує право власності позивачки.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Частиною 1 статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений його права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно з 1 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підставою для державної реєстрації припинення обтяження, є, у тому числі, судове рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, що набрало законної сили.

Наявність вказаного арешту перешкоджає позивачу вільно володіти, користуватися та розпоряджатися цим майном. З огляду на викладене, позивач, зважаючи на положення ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», вправі вимагати зняття арешту з належного йому на праві власності майна в судовому порядку.

Процедура реєстрації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на час реєстрації заборони визначалася Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 року №31/5, зареєстрованим в Мінюсті України 10.06.1999 року №364/3657 (зі змінами).

Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини встановлені ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно до висновку Верховного Суду України від 15 березня 2013 року у справі №6-26цс13, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Згідно з ст. 59 зазначеного Закону особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Отже, позов про зняття арешту з майна боржника може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Судом встановлено, що позивач є спадкоємцем нерухомого майна, на яке накладено арешт.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожний громадянин має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

За змістом ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 321 ЦК України закріплено принцип непорушності права власності. Зокрема, встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності не може, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність захисту його права шляхом зняття такого арешту, оскільки позовні вимоги відповідають закону та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

При цьому суд враховує, що скасувати арешт в іншому порядку неможливо, оскільки виконавче провадження, під час якого накладено арешт, знищено за закінченням строків зберігання, запис про арешт в автоматизованій системі відсутній. Отже, державний виконавець позбавлений можливості вирішити питання про звільнення майна з-під арешту у позасудовому порядку.

Таким чином, наявність накладеного обтяження порушує права позивача на вступ у спадщину, що дає підстави для задоволення позову, оскільки іншим шляхом відновити порушені права позивача неможливо.

Для зняття обтяження за рішенням суду позивач повинен довести належними та допустимими доказами, що для такого припинення є встановлені законом підстави.

Під час судового розгляду не здобуто відомостей про існування виконавчих проваджень на підставі яких міг бути накладений арешт на майно, належне ОСОБА_2 , 17.03.2011. З відзиву відповідача вбачається, що на виконанні перебувало виконавче провадження, де боржником був ОСОБА_2 , у ході якого було накладено арешт на нерухоме майно, належне боржникові; 29.02.2012 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки у боржника відсутнє майно, на яке можна звернути стягнення на підставі ст.47 закону «Про виконавче провадження» (у редакції на момент вчинення таких дій). Вищевказане виконавче провадження знищено. Жодних документів на підтвердження обставин, наведених у відзиві, відповідачем не надано.

Суд також враховує, що у справі відсутні жодні відомості на підтвердження того, що внаслідок зняття (припинення) обтяження у вигляді заборони відчуження нерухомого майна будуть порушені права інших осіб.

На теперішній час наявність цього обтяження (арешту) перешкоджає позивачу в оформленні спадщини, що відкрилась після смерті його батька.

Судом не встановлено наявності на теперішній час зобов`язання з боку позивача, в забезпечення виконання якого 17.03.2011 було накладено обтяження нерухомого майна у виді арешту нерухомого майна її покійного батька. Наразі позивач не може реалізувати своє право на спадщину, її права обмежені наявною забороною. З огляду на те, що такі обтяження не мають на меті реальне забезпечення виконання зобов`язання, їх існування, на переконання суду, є непропорційним втручанням у право позивача на мирне володіння майном.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що наявна заборона порушує права та законні інтереси позивача, оскільки унеможливлює реалізацію її спадкових прав, що є підставою для зняття (припинення) обтяження нерухомого майна, а відтак позов необхідно задовольнити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 258, 259, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Припинити обтяження - арешт нерухомого майна, реєстраційний номер: 11708051, накладений відділом державної виконавчої служби Сколівського районного управління юстиції Львівської області, на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № 25180956 від 17.03.2011 заступником начальника відділу державної виконавчої служби Сколівського районного управління юстиції Львівської області Бондаренко В.В., на власника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки фізичної особи-платника податків – НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , на об`єкт обтяження – невизначене майно, все нерухоме майно.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: В. І. Марчук