Суд: Стрийський міськрайонний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №456/4704/26
Суддя: Янів Н. М.
Справа № 456/4704/26
Провадження № 2/456/2799/2026
РІШЕННЯ
іменем України
02 листопада 2026 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Яніва Н. М. ,
з участю секретаря судового засідання Сунак Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Короткий виклад позицій сторін у справі.
Позивач ТОВ «Юніт Капітал», через свого представника, скориставшись підсистемою «Електронний суд», звернувся до Стрийського міськрайонного суду Львівської області з позовною заявою, у якій просить ухвалити рішення про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 35 944,80 грн. Крім того, позивач просить, при ухваленні рішення покласти на відповідача судові витрати у справі, які полягають у сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрат на праву допомогу у розмірі 7 000 грн.
В обґрунтування поданої позовної заяви, позивач зазначає, що 08.08.2025 року між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», правонаступником якого є ТОВ «Юніт Капітал», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 626449790. Фінансова компанія свої зобов`язання перед клієнтом за кредитним договором виконала у повному обсязі, перерахувавши відповідачу кредитні кошти. Однак, свої зобов`язання за договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитом відповідач не виконав. Таким чином, у зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитними договорами загальний борг відповідача перед позивачем становить 41 944,80 гривень, який в добровільному порядку останній не погашає, а тому позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.
Відповідач ОСОБА_1 , реалізовуючи своє право, скориставшись системою «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, вважаючи їх безпідставними та такими, що не підтверджені належними й достовірними доказами. Зазначає, що позивачем неправомірно нараховано проценти після закінчення погодженого сторонами 30-денного строку кредитування, який завершився 07.09.2025 року, оскільки після його спливу право нараховувати договірні проценти припинилося. Крім того, вказує на порушення позивачем умов пункту 12.5 кредитного договору щодо граничного розміру додаткових нарахувань (неустойки), який не може перевищувати 50 % від суми отриманого кредиту, а також на незаконність нарахування штрафних санкцій у період дії воєнного стану та штучне збільшення заборгованості внаслідок їх включення до розрахунку. Також відповідач наголошує на недотриманні позивачем порядку досудового врегулювання спору, оскільки відсутні докази вручення йому вимоги про дострокове повернення кредиту та надання передбаченого договором 30-денного строку для добровільного виконання зобов`язань. Окремо звертає увагу на суперечності у поданих позивачем фінансових документах щодо перерахування кредитних коштів, відсутність належних доказів такого перерахування, а також сумніви щодо достовірності документів, які підтверджують перехід права вимоги. Заперечує і проти стягнення 7 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на ознаки графічного редагування та дублювання документів адвоката в інших аналогічних справах, а також на те, що відповідно до умов договору гонорар підлягає сплаті лише після фактичного стягнення коштів із відповідача. За власним контррозрахунком відповідач визначає загальний розмір заборгованості в сумі 12 540 грн, з яких 12 000 грн - тіло кредиту та 540 грн - проценти за період дії договору, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позову та вимог про стягнення витрат на правничу допомогу.
У свою чергу представник позивача ТОВ «Юніт капітал» - Кукса К.О., скориставшись системою «Електронний суд», подала відповідь на відзив, у якому зазначає, що вважає заперечення відповідача безпідставними та такими, що не спростовують заявлених позовних вимог. Зазначає, що факт надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 12 000 грн підтверджується платіжною інструкцією, а відповідачем не надано доказів незарахування коштів на його картковий рахунок або належності такого рахунку іншій особі. Щодо нарахування процентів позивач стверджує, що умовами кредитного договору передбачено сплату процентів після закінчення строку кредитування відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, а тому вважає такі нарахування правомірними, посилаючись на погоджені сторонами умови договору. Також представник позивача наголошує, що відповідач добровільно уклав електронний кредитний договір, був ознайомлений з його умовами та не скористався правом на відкликання згоди на його укладення. Щодо витрат на професійну правничу допомогу зазначає, що до матеріалів справи долучено договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду та акт приймання-передачі виконаних робіт, які, на його думку, підтверджують факт надання адвокатських послуг та обґрунтованість заявлених витрат. З огляду на викладене просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Надалі відповідач ОСОБА_1 скерував до суду заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначив, що вважає доводи позивача необґрунтованими та такими, що не спростовують викладених у відзиві заперечень. Зазначає, що правове обґрунтування позиції позивача містить посилання на нормативно-правові акти, які втратили чинність. Також звертає увагу на суперечності у фінансових документах позивача щодо банку, через який нібито здійснено переказ кредитних коштів, що, на його думку, не дає можливості достовірно встановити факт їх отримання відповідачем. Щодо розміру заборгованості Відповідач стверджує, що заявлена сума процентів за ч. 2 ст. 625 ЦК України перевищує суму, яка могла бути нарахована за відповідний період прострочення, а розбіжність зумовлена включенням прихованих нарахувань та неустойки, стягнення якої заборонено законом. Окремо зазначає про безпідставність стягнення 720 грн комісії, яка не відображена у складових позовних вимог. Також заперечує проти стягнення 7 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Представник позивача ТОВ «Юніт капітал» - Кукса К.О. подала до суду додаткові пояснення, у яких заперечує доводи відповідача та наполягає на обґрунтованості позовних вимог. Зазначає, що перерахування кредитних коштів у розмірі 12 000 грн підтверджується платіжним дорученням від 08.08.2025 року, яке містить усі необхідні реквізити, а ініціювання платіжної операції та отримання інформації про її успішне завершення підтверджує виконання первісним кредитором своїх зобов`язань. Щодо нарахування процентів позивач вважає правомірним їх стягнення після закінчення строку кредитування на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за погодженою договором ставкою. Заперечуючи проти доводів щодо витрат на правничу допомогу, позивач зазначає, що між ним та Адвокатським бюро укладено договір, яким погоджено гонорар у розмірі 7 000 грн, а його складові та обсяг виконаних робіт наведені в попередньому розрахунку судових витрат. Вважає зазначену суму обґрунтованою та співмірною зі складністю справи й обсягом наданої правничої допомоги.
Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14.08.2026 року головуючим суддею щодо розгляду вищевказаної позовної заяви визначено суддю Яніва Н.М..
На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, суддею вжито заходів для отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності - відповідача ОСОБА_1 ..
Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Янів Н.М. від 04.09.2026 року позовну заяву ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29.09.2026 року розгляд справи було відкладено у зв`язку з неявкою сторін у судове засідання.
Сторони у справі належно та завчасно повідомлялись судом про місце, дату та час призначеного судового засідання по їх справі щодо її розгляду по суті, про що у справі наявні відповідні письмові підтвердження, проте такі у судове засідання не з`явилися та не забезпечили явку уповноважених представників.
Усі заяви та клопотання були вирішені судом у встановленому порядку, у тому числі судом задоволено клопотання представника позивача та клопотання відповідача, про розгляд справи у їх відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розгляд справи по суті відбувся 02.11.2026 року.
Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.
Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст.4, ч. 1 ст.5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У свою чергу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому(ч. 1 ст. 634 ЦК України).
Відповідно до ч. 3ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
В свою чергу ч.1 ст. 1078 ЦК України, закріплює положення про предмет договору факторингу, яким може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Встановленні судом фактичні обставини справи та мотиви, з яких виходив суд.
Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.
Відтак, 08.08.2025 року між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 626449790.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У постанові Верховного Суду від 07.10.2020 по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про належне укладення кредитного договору, шляхом проставляння електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора сторін.
Відтак, судом встановлено, що 08.08.2025 року між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 626449790, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
При укладенні кредитного договору сторони погодили усі істотні умови такого, суму кредитних коштів, строк кредитування, порядок та розмір нарахування процентів та інших зобов`язань.
Відповідно до умов кредитного договору сторони погодили, що сума кредиту становить 12 000 грн, дисконтний період – 30 днів, строк кредитування - 1826 днів. Вказані умови договору зазначено як у кредитному договорі, так і паспорті споживчого кредиту та у заявці на отримання грошових коштів, та не допускаються неоднозначного трактування.
Суд звертає увагу, що дисконтний період - це проміжок часу, протягом якого позичальнику надається право користуватися кредитом за зниженою (пільговою) відсотковою ставкою, відтак у п. 8.7.1 кредитного договору №626449790 сторони визначили, що у період з 08.08.2025 по 07.09.025 року нарахування відсотків здійснюється за дисконтною процентною ставкою - 0,15 % від суми кредиту за кожен день.
Поряд з цим, після завершення дисконтного періоду процентна ставка підвищується до базової (стандартної), яка відповідно до п.8.3 кредитного договору становить 0,98% від суми кредиту за кожен день.
Таким чином, строком кредитування, протягом якого нараховуються відсотки, є весь визначений строк, а не тільки дисконтний період.
Також, відповідно до п. 8.4. та п.8.5 кредитного договору визначено комісію за надання кредиту, яка становить 720 грн., яка не є платою за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця і нараховують одноразово.
Виходячи з аналізу роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Отже, законодавством України прямо визначені можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії за надання кредиту, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача.
Таким чином нарахування відповідачу комісії за надання кредиту, сума якої чітко визначена у кредитному договорі є правомірною.
На виконання умов кредитного договору, 08.08.2025 первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № 5168-74XX-XXXX-0468 відповідача, що свідчить доказом того, що кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується довідкою про перерахування коштів.
Таким чином, первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі.
Втім, відповідач порушив умови кредитного договору та не повернув надані йому кредитні кошти, а також не сплатив всі інші нарахування, передбачені умовами кредитного договору.
Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором № 626449790 від 08.08.2025 року, становить 41 944,80 грн., яка складається з заборгованість по тілу кредиту – 12 000 грн.; заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом – 23 224,80 грн., по комісії - 720 грн, заборгованості за штрафними санкціями – 6 000 грн.
Дана сума підтверджується долученими до матеріалів справи розрахунками заборгованості та випискою з особового рахунку за період 27.02.2026-01.05.2026 року.
Поряд з цим, судом встановлено, що позивачем не заявлено вимогу про стягнення заборгованості за штрафними санкціями у розмірі 6 000 грн, та просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 35 944,80 грн.
Поміж тим, 14.10.2025 року між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу №МВ-ТП/58.
Відповідно до реєстру прав вимог №б/н від 14.10.2025 до договору факторингу №МВ-ТП/58, до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №626449790 від 08.08.2025 року у розмірі 25 951,20 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту – 12 000 грн.; заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом – 7 231,20 грн., по комісії - 720 грн, заборгованості за штрафними санкціями – 6 000 грн.
В подальшому нарахування за несплаченими процентами здійснювалось ТОВ «Таліон Плюс».
Згідно розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Таліон Плюс» сума боргу ОСОБА_1 на момент відступлення права вимоги – 27.02.2026 року становить 41 944,80 грн. з яких 23 224,80 грн – проценти за користування кредитом, які нараховувалися до 27.02.2026 року.
Поміж тим, 27.02.2026 року між ТОВ «Таліон плюс» та позивачем ТОВ «Юніт капітал» укладеного договір факторингу № 27/0226-01.
Відповідно до реєстру прав вимог №1 від 27.02.2026 до договору факторингу №27/0226-01 до позивача ТОВ «Юніт капітал» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №626449790 від 08.08.2025 року.
Висновки суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи.
У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
Доводи сторони відповідача про те, що встановлений у договорі розмір відсотків за використання кредитних коштів є неспівмірно великим, не відповідає засадам справедливості, добросовісності та розумності, суд оцінює критично та зазначає, що кредитний договір містить інформацію як про суму кредиту, так і про детальний розпис його сукупної вартості, розмір процентних ставок, строк кредитування, строк дії договору, порядок розрахунків, та всі інші істотні умови, передбачені законодавством України.
Жодних заперечень з приводу того, що відповідач не погодився з умовами та правилами надання кредиту під час укладення та підписання договору чи про зарахування та розподілення сплачених коштів відповідачем висловлено не було.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно із ч. 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо положення договору визнано несправедливим, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Умови укладеного між сторонами кредитного договору не є нікчемними в силу положень ч.2 ст. 215 ЦК України.
Отже, підписавши указаний договір, відповідач добровільно погодився на визначені у ньому істотні умови кредитування та взяв на себе відповідні зобов`язання. При цьому, нерозуміння умов зобов`язання не звільняє сторону від його виконання. Це загальний принцип цивільного права, який означає, що особа, яка прийняла на себе зобов`язання, несе відповідальність за його виконання. До того ж, діючи добросовісно, позичальник, будучи попередньо ознайомленим із умовами кредитування, викладеними у паспорті споживчого кредиту, мав можливість відмовитися від договору без пояснення причин. Відповідач таким правом не скористався та до звернення позивача в суд із відповідним позовом не ставив під сумнів умови кредитування, зокрема, розмір відсотків і строк їх нарахування, у контексті їх несправедливості.
Відтак, відповідач посвідчив свою обізнаність та згоду з їх умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту, позики до вільно обраної ним фінансової установи, отримавши всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору.
Втім, із наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості, сформованого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у відповідача наявна заборгованість станом на 14.10.2025 в сумі 25 951,20 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту – 12 000 грн.; заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом – 7 231,20 грн., по комісії - 720 грн, заборгованості за штрафними санкціями – 6 000 грн.
В свою чергу, відповідно до розрахунку заборгованості, сформованого ТОВ «Таліон Плюс» у відповідача станом на 27.02.2026 наявна заборгованість в сумі 41 944,80 грн. з яких заборгованість по тілу кредиту – 12 000 грн , 23 224,80 грн – проценти за користування кредитом, по комісії - 720 грн, заборгованості за штрафними санкціями – 6 000 грн.
Таким чином, розмір заборгованості за тілом кредиту, комісією на штрафними санкціями залишився незмінним, натомість заборгованість за відсотками збільшилася з 7 231,20 грн. до 23 224,80 грн., відтак за період з 15.10.2025 до 27.02.2026 ТОВ «Таліон Плюс» додатково нараховано 15 993,60 грн. заборгованості за відсотками.
Разом з тим, таке нарахування відсотків за кредитним договором ТОВ «Таліон Плюс» є безпідставним, оскільки згідно із п. 1.4 договору факторингу № МВ-ТП/58 від 14.10.2025 борг означає суми грошових коштів, належні до сплати клієнту боржниками за кредитними договорами, включаючи суми кредиту, процентів за користування кредитом, та будь які інші суми, що належать до сплати клієнту за кредитними договорами, які нараховані або можуть бути нараховані клієнтом на день набуття цим договором зобов`язальної сили.
Відтак, подальше нарахування фактором відсотків, тобто збільшення боргу, не передбачено умовами договору факторингу.
З огляду на наведене, відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт капітал» процентів за користування кредитом з 15.10.2025 до 27.02.2026 в розмірі 15 993,60 грн.
Таким чином, сума заборгованості яка підлягає стягненню з відповідача становить 19 951,20 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту – 12 000 грн.; заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом – 7 231,20 грн., по комісії - 720 грн.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно, до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, позивачем, при поданні даної позовної заяви до суду, було сплачено судовий збір у розмірі 2 662, 40 грн, який підтверджено платіжною інструкцією №45843.
Відтак, у зв`язку із частковим задоволенням заявлених позовних вимог, слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1 477,63 грн (19 951,20 х 100 : 35 944,80 = 55,50 %; 2662,40 х 55,50 : 100 = 1 477,63)
При цьому, як вказує позивач, ним понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.
Відповідно до п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №10 від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).
Згідно позиції Верховного Суду, яка висвітлена у постанові КЦС ВС від 09.06.2020 року у справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року у справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.
На підтвердження понесених витрат позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 року, копію додаткової угоди № 257715464649 від 20.04.2026 до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 року, копія акту прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги.
Суд критично оцінює доводи відповідача, викладені ним у відзиві, додаткових поясненнях та запереченнях, щодо недоведеності факту надання позивачу правничої допомоги у розмірі 7 000 грн.
Водночас суд при вирішенні питання про розподіл витрат на правничу допомогу враховує не лише факт їх документального підтвердження, а й дійсність таких витрат, їх необхідність, співмірність зі складністю справи, обсягом виконаних робіт та значенням справи для сторін.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини (про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004) заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Відтак, суд вважає, що сума понесених витрат, яка була заявлена позивачем, є непропорційною до обсягу робіт, які були надані представником позивача, а тому вважає за доцільне прохання позивача про стягнення у його користь з відповідача судові витрати на правничу допомогу задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_1 на користь позивача 2 000 гривень.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №626449790 від 08.08.2025 року у загальному розмірі 19 951 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят одна) грн. 20 коп., з яких заборгованість за тілом кредиту – 12 000 (дванадцять тисяч) грн., заборгованість за відсотками – 7 231 (сім тисяч двісті тридцять одна) грн. 20 коп., заборгованість за комісією з надання кредиту – 720 (сімсот двадцять) грн..
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою в відповідальністю «Юніт Капітал» сплачений судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 477 (одна тисяча чотириста сімдесят сім) грн. 63 коп. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163 місцезнаходження юридичної особи: вул. Лесі Українки, 34, оф. 333, м. Київ, 01133.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Назар ЯНІВ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua