Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №694/1231/26 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Суд: Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про зміну прізвища та (або) імені, та (або) по батькові

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №694/1231/26

Суддя: Янів Н. М.

Справа № 694/1231/26

Провадження № 2/456/2787/2026

РІШЕННЯ

іменем України

05 листопада 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Яніва Н. М. ,

за участю секретаря судового засідання Сунак Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Стрий справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - виконавчий комітет Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, про зміну прізвища дитини без згоди одного з батьків,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін та інших учасників справи.

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить ухвалити рішення, яким змінити прізвище дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », а також змінити прізвище дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що їхні спільні з відповідачем діти з 2019 року постійно проживають разом із нею та перебувають на її повному виховному і матеріальному забезпеченні, тоді як відповідач протягом тривалого часу перебуває за межами України, участі у вихованні дітей не бере, їхнім життям, здоров`ям та розвитком не цікавиться, а також має значну заборгованість зі сплати аліментів. Зазначає, що діти самостійно виявили бажання змінити прізвище на материнське - « ОСОБА_5 », а органом опіки та піклування надано позитивний висновок, щодо доцільності такої зміни, оскільки вона відповідає найкращим інтересам дітей. З огляду на викладене просить суд задовольнити позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_2 , через свого представника – адвоката Турчин Ю.І., реалізовуючи своє право, подав відзив на позовну заяву, у якому позовних вимог не визнав та просив відмовити у їх задоволенні в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, зазначив, що належним чином виконує обов`язок, щодо матеріального утримання дітей, а заборгованість зі сплати аліментів, на яку посилається позивачка, виникла внаслідок проведеного державним виконавцем перерахунку з урахуванням оновлених даних про середню заробітну плату, та станом на 28.08.2026 відсутня. Стверджує, що перебуває за межами України у зв`язку з працевлаштуванням, а відсутність регулярного спілкування з дітьми зумовлена, зокрема, перешкодами з боку позивачки, яка заблокувала його номер телефону. Вважає, що сам факт проживання дітей із матір`ю та перебування батька за кордоном не свідчить про його свідоме ухилення від виконання батьківських обов`язків. Також зазначає, що висновок органу опіки та піклування є недостатньо обґрунтованим, оскільки не містить належного дослідження взаємовідносин дітей з обома батьками та обставин формування їхнього бажання змінити прізвище. Вказує, що саме по собі бажання дітей носити прізвище матері не є безумовною підставою для його зміни, а позивачкою не доведено, що збереження дітьми прізвища батька суперечить їхнім інтересам. Крім того, просить стягнути з позивачки понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

У свою чергу, позивачка подала відповідь на відзив, у якій заперечила доводи відповідача, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначила, що жодних перешкод у спілкуванні відповідача з дітьми не чинила, його номер телефону не блокувала, а відсутність спілкування з дітьми зумовлена виключно відсутністю ініціативи з боку самого батька, який протягом тривалого часу не намагався зв`язатися з дітьми та не цікавився їхнім життям. Стверджує, що бажання дітей змінити прізвище є самостійним, усвідомленим та не сформованим під її впливом, а така зміна сприятиме їхньому емоційному та психологічному комфорту, оскільки вони прагнуть мати однакове прізвище з матір`ю, з якою постійно проживають. Крім того, заперечила проти стягнення з неї витрат відповідача на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн, вважаючи їх неспівмірними та надмірними з огляду на свій матеріальний стан і необхідність самостійного утримання двох малолітніх дітей.

У судових засіданнях позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила такі задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Турчин Ю.І. у судових засіданнях позовні вимоги заперечила та просила у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи виконавчого комітету Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області у судові засідання не з`явився, про причин неявки суд не повідомив.

Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.

Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 14.07.2026 року даний позов скеровано до Стрийського міськрайонного суду Львівської області для розгляду за підсудністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14.08.2026 року головуючим суддею щодо розгляду вищевказаної позовної заяви визначено суддю Яніва Н.М..

На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, суддею вжито заходів для звернення до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації для отримання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, який не є суб`єктом підприємницької діяльності - відповідача ОСОБА_2 ..

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Янів Н.М. від 27.08.206 року, вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 18.09.2026 року о 11:30 год. у залі судових засідань у приміщенні Стрийського міськрайонного суду Львівської області, що за адресою: вул. Т. Шевченка, 89, м. Стрий, Стрийський район, Львівська область

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 18.09.2026 року, у зв`язку з неявкою усіх осіб, які беруть участі у справі, підготовчий розгляд справи було відкладено до 29.09.2026 року.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29.09.2026 року закрито підготовче провадження у даній справі. Призначено справу до судового розгляду по суті 27.10.2026 року о 11:15 год. у приміщенні Стрийського міськрайонного суду Львівської області (вул. Шевченка, 89, м. Стрий, Львівська область).

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 27.10.2026 року, розгляд справи відкладено до 05.11.2026 року.

Сторони у справі належно та завчасно повідомлялись судом про місце, дату та час призначеного судового засідання по їх справі щодо її розгляду по суті, про що у справі наявні відповідні письмові підтвердження.

Усі заяви та клопотання були вирішені судом у встановленому порядку, у тому числі клопотання позивачки та представника відповідача про розгляд справи у їх відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розгляд справи по суті відбувся 05.11.2026 року.

Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.

Встановленні судом фактичні обставини справи.

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Судом встановлено, що сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

Судовим наказом Звенигородського районного суду Черкаської області від 20.06.2019 у справі №694/832/19 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 (однієї третини) усіх видів його заробітку (доходу), але не більше 10-ти розмірів прожиткового мінімуму, та не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого чинним законодавством для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 22.05.2019 і до повноліття дітей.

На виконанні у Стрийському ВДВС у Стрийському районі Львівської області ЛМУМЮ перебуває виконавче провадження №60292733 з виконання вищевказаного судового наказу.

Згідно розрахунку заборгованості по аліментах станом на 06.04.2026 року у відповідача наявна заборгованість у розмірі 46 963,34 грн.

Відповідно до постанов державного виконавця, у межах даного виконавчого провадження у зв`язку із утворенням заборгованості по аліментах, відповідача ОСОБА_2 було внесено до Єдиного реєстру боржників, а також відносно останнього були встановлені тимчасові обмеження.

Поряд з цим, згідно листа Стрийського ВДВС у Стрийському районі Львівської області ЛМУМЮ від 31.08.2026 року №38677 заборгованість зі сплати аліментів виникла через перерахунок розміру аліментів, який був здійснений державним виконавцем на підставі даних Держстату про середню заробітну плату працівника для відповідної місцевості.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів сформованого 28.08.2026 року о 14:20 год. заборгованість у відповідача відсутня.

Втім, відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів сформованого 28.08.2026 року о 14:45 год. заборгованість у відповідача становить 12 611,45 грн.

Також встановлено, що діти проживають разом із матір`ю – позивачкою ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади.

Відповідно до довідки виданої комунальним закладом «Шевченківський мистецький ліцей «Колорит» Черкаської обласної ради» про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (3 клас), та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (5 клас), за період навчання в закладі освіти діти перебували та перебувають зараз на фінансовому утриманні матері ОСОБА_1 .. Батько дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не приймав та не приймає участі у вихованні та навчанні своїх дітей.

У свою чергу згідно витягу з бази даних Державної прикордонної служби України відповідач протягом останніх 7 років перебуває за межами України.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області № від 23 квітня 2026 року та висновку органу опіки та піклування Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області від 23 квітня 2026 року, зміна прізвища дітей на « ОСОБА_5 » визнана такою, що повністю відповідає інтересам дітей.

Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст.4, ч. 1 ст.5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених цим Кодексом, зокрема, статтею 82 ЦПК України, яка закріплює підстави звільнення від доказування.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини.

Відповідно до статті 145 Сімейного кодексу України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо вони мають різні прізвища, його присвоєння здійснюється за згодою батьків. Спори щодо цього питання можуть вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 148 СК України у разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років.

Згідно ч. 5 ст. 148 СК України у разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов`язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.

Мотиви з яких виходив суд та висновки за результатами розгляду позовної заяви.

Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Кожна дитина відповідно до статті 7 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року має право на збереження індивідуальності.

Одним із основних засобів ідентифікації дитини є її ім`я, яке надається дитині при народженні і складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

Тлумачення частини п`ятої статті 148 СК України, здійснене Верховним Судом у постанові від 15 серпня 2018 року у справі № 759/3363/16, дозволяє зробити висновок, що при вирішенні спору між батьками щодо зміни прізвища дитини приймаються до уваги різні обставини, які мають свідчити про те, що зміна прізвища дитини відповідає її інтересам. До них відноситься: виконання батьками своїх обов`язків щодо дитини; інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища дитини її інтересам. Тобто інтереси дитини є пріоритетним і визначальним для вирішення спору щодо зміни прізвища дитини.

Вирішуючи спір щодо зміни прізвища малолітніх дітей без згоди одного з батьків, суд виходить із того, що визначальним критерієм для вирішення такого питання є забезпечення найкращих інтересів дітей, з урахуванням усіх обставин справи в їх сукупності. При цьому суд бере до уваги фактичну участь кожного з батьків у вихованні, утриманні та розвитку дітей, характер взаємин між ними, наявність емоційного зв`язку, а також причини та обставини, які зумовили обмеження спілкування дітей з одним із батьків.

Окрім того, суд враховує вік дітей, рівень їхньої зрілості, здатність усвідомлювати значення зміни прізвища, самостійність та вільність формування їхнього волевиявлення, психологічний стан, соціальне оточення та прагнення до збереження сімейної ідентичності.

При цьому факт надання органом опіки та піклування висновку про доцільність зміни прізвищ дітей не має для суду наперед встановленої сили, носить рекомендаційний характер та не звільняє його від обов`язку самостійно дослідити всі обставини справи.

Відтак, суд виходить із необхідності дотримання балансу між найкращими інтересами дітей та правами обох батьків, зокрема недопущення необґрунтованого порушення сімейних зв`язків або відчуження дітей від одного з батьків. Сам по собі факт окремого проживання батька, відсутності регулярного спілкування з дітьми чи бажання останніх носити прізвище матері не є безумовною підставою для зміни їхнього прізвища та потребує оцінки з урахуванням конкретних обставин справи.

Отже, суд враховує, що вирішення питання про зміну прізвища дитини не може бути способом врегулювання конфлікту між батьками, а має ґрунтуватися на встановленні того, чи зумовлена така зміна об`єктивною необхідністю та чи відповідатиме вона правам, потребам і найкращим інтересам кожної дитини.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що під час вирішення спору щодо зміни прізвища дитини визначальним є забезпечення її найкращих інтересів. Суд повинен враховувати не лише виконання батьками своїх обов`язків щодо дитини, а й характер взаємин між дитиною та кожним із батьків, а також інші обставини, які свідчать про відповідність зміни прізвища інтересам дитини (постанови від 15 серпня 2018 року у справі № 759/3363/16, від 01 квітня 2020 року у справі № 234/19213/17, від 13 квітня 2020 року у справі № 496/904/18).

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 619/5039/23 та від 30 грудня 2025 року у справі № 138/3230/24, у яких наголошено, що сама собою обмежена участь батька у вихованні дитини або проживання дитини разом із матір`ю не є достатньою підставою для зміни прізвища за відсутності доказів того, що така зміна відповідає найкращим інтересам дитини.

Також Верховний Суд у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 344/9748/25 дійшов висновку, що навіть обмежена участь батька у вихованні та заборгованість з аліментів не є безумовними підставами для зміни прізвища. Визначальним є доведення того, що така зміна відповідає найкращим інтересам дитини.

Також при вирішенні справи про зміну прізвища дитини необхідно також враховувати відносини, які існують між дитиною та її батьками, в тому числі й з тим із батьків, хто проживає окремо. Якщо той із батьків, хто має спільне з дитиною прізвище і проживає окремо від дитини, зберігає з нею близькі стосунки і продовжує брати участь у її вихованні, то не є доцільним сприяти відчуженню між батьком і дитиною, зокрема, шляхом зміни прізвища. До таких висновків прийшов Верховний Суд у постановах від 13.04.2020 у справі № 496/904/18 та від 01.04.2020 у справі № 234/19213/17, від 15.03.2024 року у справі №334/5187/22.

Судом встановлено, що на теперішній час відсутні підстави вважати, що батькове прізвище якимось чином суперечить інтересам дітей.

Сам по собі факт проживання дітей разом із матір`ю не свідчить про самоусунення батька від виконання батьківських обов`язків, оскільки окреме проживання батьків не звільняє жодного з них від обов`язку брати участь у вихованні, утриманні та розвитку дітей.

Водночас суд бере до уваги, що відповідач не заперечує покладеного на нього обов`язку з утримання дітей та зазначає про здійснення аліментних платежів. Із наданих сторонами матеріалів вбачається, що питання щодо наявності та розміру заборгованості зі сплати аліментів є спірним, оскільки заборгованість виникла у зв`язку із здійсненням перерахунку державним підставі даних Держстату про середню заробітну плату, а не з вини відповідача.

Більше того, суд враховує, що позивачка не довела, яким саме чином зміна прізвищ дітей на « ОСОБА_5 » покращить їхнє становище порівняно зі збереженням прізвища « ОСОБА_4 », а також які конкретні потреби чи інтереси дітей потребують такої зміни саме на цей час.

Зокрема, не наведено конкретних обставин, які б свідчили, що збереження дітьми прізвища « ОСОБА_4 » будь-яким чином порушує їхні права, створює для них перешкоди у навчанні, спілкуванні, соціальній адаптації чи іншим чином суперечить їхнім інтересам. Не наведено й обставин, які б давали підстави вважати, що саме зміна прізвища на « ОСОБА_5 » матиме для дітей позитивний результат, який переважатиме необхідність збереження їхнього сімейного зв`язку та ідентичності з обома батьками. Саме лише бажання мати однакове прізвище з матір`ю, без установлення інших обставин, не може автоматично свідчити про відповідність такої зміни найкращим інтересам дітей.

За таких обставин суд доходить висновку, що наведені позивачкою мотиви фактично зводяться до прагнення забезпечити дітям однакове прізвище з матір`ю та до оцінки нею поведінки відповідача як батька. Однак такі обставини, за відсутності доказів негативного впливу теперішнього прізвища на дітей або об`єктивної необхідності його зміни, не є достатніми для висновку про те, що зміна прізвищ відповідатиме їхнім найкращим інтересам.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання про те, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зміну прізвища дитини без згоди одного з батьків слід відмовити.

Водночас відмова в задоволенні позову не позбавляє дітей права в майбутньому самостійно реалізувати передбачене законом право на зміну прізвища після досягнення відповідного віку.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно, до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, судовий збір сплачений позивачкою в розмірі 1331,20 грн., слід залишити за останньою.

Поряд із цим, відповідач у відзиві на позовну заяву заявив вимогу про стягнення з позивачки на його користь витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. Однак на підтвердження факту понесення таких витрат відповідачем не надано жодних належних доказів, зокрема документів, які б підтверджували їх фактичну оплату або виникнення обов`язку щодо їх сплати.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розподілу судових витрат, пов`язаних з отриманням правової допомоги.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 242, 259, 264-265, ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - виконавчий комітет Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, про зміну прізвища дитини без згоди одного з батьків - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя Назар ЯНІВ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua