Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №380/8333/26 — Львівський окружний адміністративний суд

Суд: Львівський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №380/8333/26

Суддя: Костецький Назар Володимирович

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2026 рокусправа № 380/8333/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., код ЄДРПОУ 21318350) про протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №133950016123 від 05.03.2026 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2. ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового страхового стажу за Списком № 2 періоди роботи на території російської федерації на посаді помічника бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин нафти і газу: з 19.12.1991 року по 24.02.1994 року, з 19.10.1994 року по 22.10.2003 року (Акціонерне товариство відкритого типу «Мегіоннафтогазгеологія» правонаступник Відкрите акціонерне товариство «Славнафта- Мегіоннафтогазгеологія»); з 07.02.2007 року по 23.03.2009 року, з 15.02.2010 року по 20.10.2010 року, з 06.05.2011 року по 17.01.2012 року, з 01.02.2012 по 12.08.2014 року (Акціонерне товариство з обмеженою відповідальністю «Русінтеграл «Західно - Сибірська Нафтова Бурова Компанія «Піонер»); з 14.08.2014 року по 08.08.2015 року, з 20.08.2015 року по 21.06.2019 року (Акціонерне товариство з обмеженою відповідальністю «Варьєганська нафтова бурова компанія»);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням вказаного періоду пільгового страхового стажу за Списком №2 з 04.11.2024 року (дня звернення року).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що досяг 55 річного віку та має 33 роки 7 місяців страхового стажу (загального), які визнає відповідач. Пільговий стаж роботи за Списком №2 на роботах в російській федерації на посаді помічника бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин нафти і газу, який неправомірно не враховується відповідачем складає: з 19.12.1991 року по 24.02.1994 року, з 19.10.1994 року по 22.10.2003 року (Акціонерне товариство відкритого типу «Мегіоннафтогазгеологія» правонаступник Відкрите акціонерне товариство «Славнафта- Мегіоннафтогазгеологія»); з 07.02.2007 року по 23.03.2009 року, з 15.02.2010 року по 20.10.2010 року, з 06.05.2011 року по 17.01.2012 року, з 01.02.2012 по 12.08.2014 року (Акціонерне товариство з обмеженою відповідальністю «Русінтеграл «Західно - Сибірська Нафтова Бурова Компанія «Піонер»); з 14.08.2014 року по 08.08.2015 року, з 20.08.2015 року по 21.06.2019 року (Акціонерне товариство з обмеженою відповідальністю «Варєганська нафтова бурова компанія»). Разом більше 20 років, хоча потрібно 12 років 06 місяців. Вказаний стаж по Списку №2 підтверджується записами в трудовій книжці, пільговими довідками, сплатою страхових внесків, атестаціями робочого місця. Посада помічника бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин нафти і газу, згідно із Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженому постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року №10 та дає право на призначення пільгової пенсії.

Зауважує, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 року, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2026 року у справі №380/24990/24 підтверджено стаж роботи позивача на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 на роботах в російській федерації на посаді помічника бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин нафти і газу у вказаний вище період.

Проте, за результатами розгляду судової справи №380/24990/24 відповідач рішенням від 05.03.2026 року №133950016123 повторно відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону 1058 в зв`язку з відсутністю пільгового стажу - 12 років 6 місяців.

Позивач вважає, що відповідачем порушено його конституційне право на соціальний захист.

Ухвалою суду від 04.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач правом на подання відзиву, передбаченим ст. 162 КАС України, не скористався, свою позицію стосовно позову не висловив. Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі надіслана відповідачу в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, відповідно до якої документ доставлено до електронного кабінету 06.05.2026.

За приписами ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 у справі № 380/24990/24 задоволено повністю позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області про скасування рішення.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 08.11.2024 за № 133950016123.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 07.05.1990 по 05.07.1991, з 10.07.1991 по 12.11.1991 в колгоспі ім. Щорса, період з 15.03.2021 по 29.11.2021 згідно в записами трудової книжки колгоспника від 07.05.1990 серія НОМЕР_2 , періоди з 01.01.1992 по 24.02.1994, з 19.10.1994 по 22.10.2003, з 26.01.2006 по 17.04 2006, з 07.02.2007 по 23.03.2009, з 15.02.2010 по 20.10.2010, з 06.05.2011 по 17.01.2012, з 01.02.2012 по 12.08.2014, з 14.08.2014 по 08.08.2015, з 20.08.2015 по 21.06.2019; згідно із записами трудової книжки колгоспника від 07.05.1990 серія УКР періоду військової служби з 01.07.2024 по 30.09.2024.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2026 у справі № 380/24990/24 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задоволено частково.

Змінено рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року у справі №380/24990/24, виклавши третій абзац його резолютивної часини у такій редакції: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 07.05.1990 по 05.07.1991, з 10.07.1991 по 12.11.1991 у колгоспі ім. Щорса; період з 15.03.2021 по 29.11.2021 згідно із записами трудової книжки колгоспника від 07.05.1990 серія НОМЕР_2 ; періоди з 01.01.1992 по 24.02.1994, з 19.10.1994 по 22.10.2003, з 26.01.2006 по 17.04 2006, з 07.02.2007 по 23.03.2009, з 15.02.2010 по 20.10.2010, з 06.05.2011 по 17.01.2012, з 01.02.2012 по 12.08.2014, з 14.08.2014 по 08.08.2015, з 20.08.2015 по 21.06.2019 згідно із записами трудової книжки колгоспника від 07.05.1990 серія УКР ; періоду військової служби з 01.07.2024 по 30.09.2024.».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №133950016123 від 05.03.2026 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2. ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За змістом оскаржуваного рішення, на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2026 у справі №380/24990/24 зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 07.05.1990 по 05.07.1991, з 10.07.1991 по 12.11.1991 у колгоспі ім. Щорса, та з 01.01.1992 по 24.02.1994, з 19.10.1994 по 22.10.2003, з 26.01.2006 по 17.04 2006, з 07.02.2007 по 23.03.2009, з 15.02.2010 по 20.10.2010, з 06.05.2011 по 17.01.2012, з 01.02.2012 по 12.08.2014, з 14.08.2014 по 08.08.2015, з 20.08.2015 по 21.06.2019, з 15.03.2021 по 29.11.2021 згідно із записами № трудової книжки колгоспника від 07.05.1990 серія НОМЕР_2 та військової служби з 01.07.2024 по 30.09.2024.

Страховий стаж особи становить 33 роки 7 місяців, пільговий стаж особи відсутній.

До пільгового стажу не зараховано:

- періоди роботи в російській федерації з 19.12.1991 по 24.02.1994, 19.10.1994 по 22.10.2003 згідно із довідками від 27.09.2016 № 445, з 07.02.2007 по 23.03.2009 згідно довідки від 23.03.2009 (без номера), з 15.02.2010 по 20.10.2010 згідно довідки від 20.10.2010 (без номера), з 06.05.2011 по 17.01.2012 згідно довідки від 17.01.2012 (без номера), з 01.02.2012 по 12.08.2014 згідно довідки від 23.07.2018 без номера, з 14.08.2014 по 08.08.2015, з 20.08.2015 по 21.06.2019 згідно довідки від 19.06.2019 №0164, оскільки довідки не відповідають додатку №5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637;

- період з 15.03.2021 по 29.11.2021 згідно із записами №29-34 трудової книжки колгоспника від 07.05.1990 серія НОМЕР_2 , оскільки відсутня уточнююча довідка згідно додатку №5 Порядку № 637 та накази про результати атестації робочих місць з переліком проатестованих посад.

Для зарахування до пільгового стажу періодів згідно із записами № 29-34 трудової книжки колгоспника від 07.05.1990 серія НОМЕР_2 , необхідно надати уточнюючу довідку про пільговий стаж згідно з Додатком 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки та відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, із зазначенням роботи особи по періодам та долучити переліки робочих місць, професій і посад, працівникам яких підтверджене право на пільгові пенсії згідно до наказів про результати атестацій робочих.

Вважаючи протиправним оскаржуване рішення відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як свідчить зміст оскаржуваного рішення №133950016123 від 05.03.2026, відповідачем, на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2026 у справі № 380/24990/24, зараховано до страхового стажу позивача періоди роботи з 07.05.1990 по 05.07.1991, з 10.07.1991 по 12.11.1991 у колгоспі ім. Щорса, та з 01.01.1992 по 24.02.1994, з 19.10.1994 по 22.10.2003, з 26.01.2006 по 17.04 2006, з 07.02.2007 по 23.03.2009, з 15.02.2010 по 20.10.2010, з 06.05.2011 по 17.01.2012, з 01.02.2012 по 12.08.2014, з 14.08.2014 по 08.08.2015, з 20.08.2015 по 21.06.2019, з 15.03.2021 по 29.11.2021 згідно із записами № трудової книжки колгоспника від 07.05.1990 серія НОМЕР_2 та військової служби з 01.07.2024 по 30.09.2024.

Водночас, відповідач не зарахував до пільгового стажу позивача зазначених періодів його роботи, мотивуючи тим, що подані позивачем довідки від 27.09.2016 № 445, від 23.03.2009 (без номера), від 20.10.2010 (без номера), від 17.01.2012 (без номера), від 23.07.2018 (без номера), від 19.06.2019 №0164, оскільки такі довідки не відповідають додатку №5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

Також до пільгового стажу позивача відповідачем не зараховано період з 15.03.2021 по 29.11.2021 згідно із записами №29-34 трудової книжки колгоспника від 07.05.1990 серія НОМЕР_2 , оскільки відсутня уточнююча довідка згідно додатку №5 Порядку № 637 та накази про результати атестації робочих місць з переліком проатестованих посад.

В оскаржуваному рішенні відповідач звернув увагу на те, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2026 у справі № 380/24990/24 не містить зобов`язання щодо зарахування до пільгового стажу заявника періодів роботи за Списком №2.

Суд зазначає, що відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Верховним Судом уже сформована судова практика щодо застосування цих положень Основного Закону України, зокрема, у постановах від 14 серпня 2018 року у справі № 826/4174/16, від 18 жовтня 2018 року у справі № 802/2135/17-а, від 22 січня 2019 року у справі № 813/142/16, від 11 листопада 2020 року у справі № 191/1169/16-а(2-а/191/7/17), від 18 травня 2022 року у справі № 140/279/21, від 1 червня 2022 року у справі № 640/25836/20 та від 27 липня 2022 року у справі № 540/606/20.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім цього, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справа №140/279/21.

Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі №611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов`язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).

Також суд зазначає, що в адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі №420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі №611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі №200/3958/19-а.

Як встановив Львівський окружний адміністративний суд у рішенні від 28.02.2025 у справі №380/24990/24, яке набрало законної сили, позивач до заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 подав довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №455 від 27.09.2016, виданої відкритим АТ «Нафта мегіонафтагазеологія» Ханта-Манційський округ, що підтверджує, що позивач працював повний робочий день помічником бурильщика за період з 19.12.1991 по 24.02.1994, з 19.10.1994 по 22.10.2003. Крім цього позивачем подано довідку від 23.03.2009, від 20.10.2010, від 17.01.2012, від 23.07.2018, від 19.06.2019 №0164, видані ТзОВ «Русінтеграл західно-сибірська нафтова бурова компанія «Піонер».

Суд зробив висновок, що позивачем підтверджено стаж роботи на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2.

Щодо результатів атестації відповідного місця за умовами праці після 21.08.1992 суд у вищевказаному рішенні зробив висновок про те, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника, при цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

За наведених обставин, суд вважав безпідставним не зарахування до пільгового стажу позивача за списком №2 в повному обсязі періодів його роботи з 15.03.2021 по 29.11.2021, які підтверджуються записами в трудовій книжці, довідками з місця роботи.

Суд також вказав, що пенсійний орган в силу діючого законодавства наділений повноваженнями вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, а відповідачами не надано жодних доказів, які б свідчили про дії спрямовані на проведення перевірки відповідності змісту трудової книжки саме первинним документам підприємства (умови праці), на якому працював позивач.

За результатами розгляду справи №380/24990/24, суд у рішенні від 28.02.2025 виснував про протиправність рішення ГУ ПФУ у Хмельницькій області про відмову у призначенні пенсії від 08.11.2024 № 133950016123 в частині не зарахування страхового стажу позивача за списком № 2 періоду роботи до страхового стажу періоди роботи з 07.05.1990 по 05.07.1991, з 10.07.1991 по 12.11.1991 в колгоспі ім. Щорса, період з 15.03.2021 по 29.11.2021 згідно в записами трудової книжки колгоспника від 07.05.1990 серія НОМЕР_2 , періоди з 01.01.1992 по 24.02.1994, з 19.10.1994 по 22.10.2003, з 26.01.2006 по 17.04 2006, з 07.02.2007 по 23.03.2009, з 15.02.2010 по 20.10.2010, з 06.05.2011 по 17.01.2012, з 01.02.2012 по 12.08.2014, з 14.08.2014 по 08.08.2015, з 20.08.2015 по 21.06.2019; згідно із записами трудової книжки колгоспника від 07.05.1990 серія УКР періоду військової служби з 01.07.2024 по 30.09.2024.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Водночас, приймаючи оскаржуване рішення №133950016123 від 05.03.2026 року про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2. ст.114 Закону, відповідач не врахував висновків суду, викладених в мотивувальній частині рішення від 28.02.2025 у справі №380/24990/24, яке набрало законної сили, щодо необхідності зарахування періодів роботи позивача до його страхового стажу за списком № 2, обмежившись посиланням на те, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2026 у справі №380/24990/24 не містить зобов`язання щодо зарахування до пільгового стажу заявника періодів роботи за Списком №2.

При цьому, у постанові від 20.02.2026 у справі №380/24990/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд погодився із висновками Львівського окружного адміністративного суду, викладеними у рішенні від 28.02.2025 у вказаній справі, змінивши лише третій абзац резолютивної часини рішення від 28.02.2025, оскільки суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, однак помилився в частині визначення територіального органу Пенсійного фонду, який зобов`язаний зарахувати періоди роботи позивача до його страхового стажу.

За наведених обставин, суд робить висновок, що рішення відповідача №133950016123 від 05.03.2026 року про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV- є протиправним та підлягає скасуванню.

Як наслідок, відповідача слід зобов`язати зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком №2 періоди його роботи з 19.12.1991 по 24.02.1994, з 19.10.1994 по 22.10.2003, з 07.02.2007 по 23.03.2009, з 15.02.2010 по 20.10.2010, з 06.05.2011 по 17.01.2012, з 01.02.2012 по 12.08.2014, з 14.08.2014 по 08.08.2015, з 20.08.2015 по 21.06.2019, з 15.03.2021 по 29.11.2021.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

50 років - по 31 березня 1965 року включно;

50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;

51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;

51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;

52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;

52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;

53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;

53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;

54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;

54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;

55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Суд з матеріалів справи встановив, що на момент винесення відповідачем оскаржуваного рішення №133950016123 від 05.03.2026, вік позивача становив 56 років 4 місяці 9 днів, на момент звернення до ПФУ із заявою про призначення пільгової пенсії (04.11.2024) – 55 років 0 місяців 11 днів.

Оскільки до пільгового стажу позивача за Списком №2 підлягають зарахуванню, зокрема, періоди його роботи з 19.12.1991 по 24.02.1994, з 19.10.1994 по 22.10.2003, з 07.02.2007 по 23.03.2009, з 15.02.2010 по 20.10.2010, з 06.05.2011 по 17.01.2012, з 01.02.2012 по 12.08.2014, з 14.08.2014 по 08.08.2015, з 20.08.2015 по 21.06.2019, що становить 22 роки 0 місяців 25 днів, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині шляхом зобов`язання відповідача призначити позивачу з 04.11.2024 (дати звернення) пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно із вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення позову повністю.

Що стосується судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №133950016123 від 05.03.2026 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., код ЄДРПОУ 21318350) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до пільгового страхового стажу за Списком № 2 періоди роботи з 19.12.1991 по 24.02.1994, з 19.10.1994 по 22.10.2003, з 07.02.2007 по 23.03.2009, з 15.02.2010 по 20.10.2010, з 06.05.2011 по 17.01.2012, з 01.02.2012 по 12.08.2014, з 14.08.2014 по 08.08.2015, з 20.08.2015 по 21.06.2019.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., код ЄДРПОУ 21318350) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 04.11.2024 (дати звернення) пенсію за віком на пільгових умовах згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням вказаного періоду пільгового страхового стажу за Списком №2.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., код ЄДРПОУ 21318350) 2662,50 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 09.11.2026 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович

Оригінал: reyestr.court.gov.ua