Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки)
Дата: 05 листопада 2026 р.
Справа: №380/13373/26
Суддя: Мартинюк Віталій Ярославович
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 листопада 2026 рокусправа № 380/13373/26
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартинюк Віталій Ярославович, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, за участі другого відповідача Держаного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Канюги Андрія Ярославовича про визнання протиправним та скасування рішення, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради (далі - відповідач), за участі другого відповідача Держаного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Канюги Андрія Ярославовича в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 84504536 від 28.04.2026;
зобов`язати провести реєстраційні дії з реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт нерухомого майна - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач у позовній заяві наводить такі аргументи в обгрунтування позову.
Державний реєстратор не надав оцінку тим документам, які були подані безпосередньо позивачем; не зазначив, які саме існують суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, не зазначив, що саме стало причиною відмови у проведенні реєстраційних дій - не отримання відповіді на запит чи не отримання інформації щодо зареєстрованого права власності. У зв`зку з цим уважає спірне рішення протиправним. Як наслідок просить, у тому числі, ефективно захистити порушене право зобов`язавши зареєструвати право власності на нерухоме майно.
Відповідач у відзиві на позовну заяву наводить такі заперечення.
Враховуючи те, що заявником не долучено документи, які стали підставою для зупинки у проведенні реєстраційної дії, а на запит державного реєстратора така інформація не надана, керуючись ч. 1 ст. 24 Закону державним реєстратором прийнято рішення про відмову у проведенні реєстраційної дії. Перевірка права особи, яке виникло і зареєстроване БТІ до 01.01.2013 з використанням паперових носіїв інформації, є обов`язковою безальтернативною складовою у процедурі державної реєстрації такого права, оскільки це прямо передбачено Законом. Сама по собі наявність у позивача договору купівлі-продажу не є допустимим та достатнім доказом на підтвердженням актуальних відомостей про зареєстровані речові права на відповідний об`єкт нерухомого майна, оскільки до прийняття «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18.02.2002 за №157/6445 відповідно до якого реєстрація права власності реєструвалась у Реєстрі прав власності реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна здійснювалася державними комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації шляхом запису в реєстрову книгу. Отже, система державної реєстрації прав, яка проводиться відповідно до Закону, запроваджена в Україні з 01.01.2013. До цього часу державна реєстрація права власності та інших речових прав на об`єкти нерухомого майна проводилася реєстраторами БТІ в Реєстрі права власності на нерухоме майно та на паперових носіях (реєстрових книгах та реєстраційних справах), які зберігаються в БТІ. При цьому, іншого порядку реєстрації права власності Законом не передбачено. Також, відомості, що стосуються відповідного об`єкта нерухомого майна за період з дати укладення договору-купівлі продажу (1992 рік) до 2004 року, тобто за період, у який державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна здійснювали державні комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації, та відомості про які ще не вносилися до Реєстру прав власності на нерухоме майно, відсутні та державному реєстратору не надані позивачем, що унеможливлює встановлення державним реєстратором наявності чи відсутності реєстрації змін у правовому стані щодо об`єкта нерухомого майна, зокрема, у період з дати укладення договору купівлі-продажу (1992 рік) до запровадження Державного реєстру прав (2004 рік).
Державний реєстратор вчинив усіх необхідних дій, зокрема надіслав запит до органу, що проводив реєстраційні дії та органу місцевого самоврядування, проте не отримав інформацію, що підтверджує реєстрацію права власності на житловий будинок до 01.01.2013 року.
Другий відповідач у відзиві на позовну заяву загалом наводить аналогічні заперечення.
Ухвалою суду від 27 липня 2026 року відкрито спрощене позовне проввадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 07 вересня 2026 року залучено до участі у справі другого відповідача, а розгляд справи розпочато спочатку.
На підставі наявних у справі доказів судом встановлено такі обставини.
12.03.2026 року Токай Іриною Володимирівною в інтересах ОСОБА_1 подано заяву за реєстраційним номером 71935385 про державну реєстрацію прав щодо набуття права власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
До заяви заявником долучено:
- договір купівлі-продажу: серія та номер документа: 2-842, дата документа: 20.02.1992, видавник: Державний нотаріус Костянтинівської державної нотаріальної контори Донецької області, Щербініна Н.П. ;
- технічний паспорт: Серія та номер документа: б/н, видавник: Костянтинівське міське бюро технічної інвентаризації Донецької області;
- довіреність: Серія та номер документа: 48, дата документа: 05.03.2026, видавник: Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Львівської області, Іванців М.Я.
За результатом розгляду заяви другий відповідач 17.03.2026 року прийняв рішення з індексним номером 83796043 про залишення заяви без руху, оскільки встановив наявність обставин, які є підставою для залишення заяви без руху, а саме неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.
З даним рішенням представник заявника ознайомився 31.03.2026 року, що не заперечується сторонами.
Другим відповідачем скеровано запит №2902-вих-36398 від 17.03.2026 року про надання інформації щодо зареєстрованого права власності, обтяжень, технічну характеристику на згаданий житловий будинок в Костянтинівську міську військову адміністрацію Краматорського району Донецької області.
Даний лист повернутий Укрпоштою, оскільки "Тимчасово відсутній обмін з ВПЗ адресації Помилка адресування з індексу 79008 до індексу 85114.".
В подальшому скеровано запит №2902-вих-36400 від 17.03.2026 року про надання інформації щодо зареєстрованого права власності, обтяжень, технічну характеристику на цей самий житловий будинок в комунальне підприємство "Костянтинівське МБТІ Костянтинівської міської ради".
Даний лист повернутий Укрпоштою, оскільки "Тимчасово відсутній обмін з ВПЗ адресації. Помилка адресування з індексу 79008 до індексу 85114.".
Також скеровано запит №2902-вих-36399 від 17.03.2026 року аналогічного змісту в Краматорську районну військову адміністрацію.
На даний запит отримано відповідь за № 1507/01-64-вх від 23.03.2026 року, в якому зазначено, що необхідно звертатись до зберігача архівних даних - комунального підприємства «Костянтинівське міське бюро технічної інвентаризації Костянтинівської міської ради», яке знаходиться у Вінницькій області, у м. Вінниця, вул. Театральна, буд. 14, каб. 302, e-mail: bti_konst@ukr.net.
Після отримання відповідної відповіді другий відповідач надіслав повторний запит №2902-вих-39672 від 23.03.2026 року в комунальне підприємство "Костянтинівське МБТІ Костянтинівської міської ради" за адресою: Вінниця, вул. Театральна, буд. 14 та на e-mail: bti_konst@ukr.net щодо надання інформації щодо зареєстрованого права власності, обтяжень,
технічну характеристику на згаданий житловий будинок.
28.04.2026 державний реєстратор прийняв рішення №84504536 про відмову в проведенні реєстраційних дій, оскільки встановив наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій - після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху.
Змістом спірних правовідносин є відповідність згаданого рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій критеріям правомірності, передбачених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Вирішуючи спір по суті, суд застосовав наступні норми чинного законодавства та виходив з таких мотивів.
Основи взаємовідносин у сфері публічного права закладені у статті 19 Конституції України.
Так, у відповідності до положень ч.1 ст.19 Основного Закону України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон України № 1952-IV).
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку з урахуванням особливостей, визначених цим Законом:
1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;
2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;
3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;
4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для залишення заяви без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;
5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для залишення заяви без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);
6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;
7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;
8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (абзац перший частини другої цієї ж статті).
Стаття 23 Закону України №1952-IV регулює порядок зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, а саме:
"1. Заяву про державну реєстрацію прав може бути залишено без руху в таких випадках:
1) подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством;
1-1) відсутність документа, що підтверджує оплату адміністративних послуг у повному обсязі;
2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.
2. Державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрації прав, приймає рішення про залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху та невідкладно повідомляє про це заявника.
3. Якщо заявник протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху виконав вимоги державного реєстратора, зазначені у відповідному рішенні, розгляд заяви відновлюється на підставі рішення державного реєстратора про відновлення розгляду заяви.
Перебіг строку державної реєстрації прав продовжується з моменту усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху, з урахуванням часу, що минув до залишення такої заяви без руху.
4. Рішення повинно містити вичерпний перелік підстав для залишення заяви без руху.
Державний реєстратор не має права вимагати від заявника надання інших документів, крім тих, відсутність яких стала підставою для прийняття рішення про залишення заяви без руху, якщо інше не випливає з документів, що надані додатково.
5. У разі невиконання заявником зазначених у рішенні вимог у строк, встановлений у частині третій цієї статті, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.".
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 24 Закону України № 1952-IV підставою для відмови в державній реєстрації прав є те, що після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху.
Частинами другою та п`ятою цієї ж статті передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав; рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.
Відтак, законодавцем визначено вичерпний перелік підстав для відмови в державній реєстрації прав.
В силу пункту 6 частини першої статті 27 Закону України № 1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката.
Таке свідоцтво до заяви про державну реєстрацію прав додано не було, а тому другим відповідачем, в силу положень п.2 ч.1 ст.23 Закону України № 1952-IV, таку заяву залишено без руху та, на виконання вимог п.3 ч.3 ст.10 цього ж Закону, запитано від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації.
Відповідей на запити з інформацією про реєстрацію права власності за позивачем закінченого будівництвом об`єкту нерухомого майна - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 - до другого відповідача не надходило.
За таких обставин, враховуючи те, що заявник був обізнаний з рішенням про залишення заяви без руху, не надав визначених законодавством документів для здійснення реєстрації прав власності на згадане житло (свідоцтво про право власності на нерухоме майно), відповідей на запити з інформацією про реєстрацію права власності за позивачем закінченого будівництвом об`єкту нерухомого майна - цього ж житлового будинку - не надходило, спірне рішення прийнято у відповідності до вимог наведених норм законодавства.
При цьому, судом не можуть бути покладені в основу мотивів судового рішення покликання позивача на Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", оскільки цей закон не змінює та не встановлює особливостей реєстрації права власності.
Інших порушень критеріїв правомірності, визначених ч.2 ст.2 КАС України судом не встановлено.
Як наслідок, не підлягають задоволенню і похідні вимоги спонукального характеру.
З огляду на викладене, адміністративний позов є необгрунтованим, а тому у його задоволенні належить відмовити повністю.
Щодо судових витрат, у тому числі судового збору, то у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі належить присудити з позивача, оскільки у задоволенні позову відмовлено повністю.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в и р і ш и в :
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМартинюк Віталій Ярославович
Оригінал: reyestr.court.gov.ua