Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №380/19110/26
Суддя: Мартинюк Віталій Ярославович
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 листопада 2026 рокусправа № 380/19110/26
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого-судді Мартинюка В.Я., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи у м.Львові справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
В С Т А Н О В И В :
Військова частина НОМЕР_1 (далі - позивач) звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути надмірно виплачене грошове забезпечення за період з 23.05.2026 - 31.05.2026 (9 днів) на суму 8 456,26 грн. (вісім тисяч чотириста п`ятдесят шість гривень двадцять шість копійок).
В обгрунтування позову зазначає, що військова частина НОМЕР_1 направила лист до відповідача про необхідність добровільного відшкодування матеріальної шкоди завданої державі. Станом на момент подання позову відповіді від військовослужбовця на адресу військової частини НОМЕР_1 не надходила. Станом на момент подання позовної заяви майнову шкоду відповідач у добровільному порядку не відшкодував. Місцезнаходження відповідача невідоме, останній до військової частини НОМЕР_1 не повернувся. Враховуючи, що добровільно відповідач коштів не відшкодував, на момент подання позову до військової частини не повернувся, військова частина НОМЕР_1 змушена звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів держави, з метою забезпечення принципів законності, цільового використання бюджетних коштів та недопущення їх безпідставного збагачення окремими особами.
Ухвалою суду від 28.09.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд встановив наступні обставини справи.
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №607-ос від 15.05.2026 року ОСОБА_1 премійовано та встановлено надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям НОМЕР_2 прикордонного загону у травні 2026 року.
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №676-ос від 25.05.2026 року ОСОБА_1 припинено виплату грошового, здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення та поширення пільг і соціальних гарантій.
Відповідно до рапорту коменданта третьої прикордонної комендатури швидкого реагування від 25.05.2026 року до 24:00 22.05.2026 після закінчення щорічної основної відпустки не прибув стрілець другого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави третього відділу прикордонної служби (тип С) третьої прикордонної комендатури швидкого реагування солдат ОСОБА_1 . На телефонні дзвінки даний військовослужбовець не відповідає. Зброя закріплена за даним військовослужбовцем знаходяться в підрозділі. По вищезазначеному факту здійснено доповідь по команді та по лінії оперативно-чергової служби НОМЕР_2 ПРИКЗ, проінформовано ВВВБ по НОМЕР_2 прикордонному загону.
Відповідно до довідки про надмірно виплачене грошове забезпечення від 26.05.2026 року ОСОБА_1 знятий з грошового забезпечення з 23.05.2026 року; загальна сума переплати за травень 2026 року – 8456 грн. 26 коп.
Відповідно до витягу з Наказу НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №3876-АГ від 27.05.2026 року з рапорту коменданта третьої прикордонної комендатури швидкого реагування полковника ОСОБА_2 від 25.05.2026 №27/61518/26-Вн, стало відомо, що 23.05.2026 не прибув солдат ОСОБА_3 з частини основної щорічної відпустки до тимчасового місця розташування підрозділу. З метою з`ясування причин та обставин нез`явлення військовослужбовця з частини основної щорічної відпустки до тимчасового місця розташування підрозділу призначено службове розслідування.
Відповідно до витягу з Наказу НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №711-ос від 02.06.2026 року зараховано у розпорядження ОСОБА_1 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, стрільця другого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави третього відділу прикордонної служби (тип С) третьої прикордонної комендатури швидкого реагування, за підпунктом 9 пункту 127 Положення (коли більше десяти днів відсутні відомості про місцезнаходження військовослужбовця, — до повернення військовослужбовця до органу Держприкордонслужби (у разі неприйняття іншого рішення про дальше проходження ним військової служби) або до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим), як такого, що самовільно залишив військову частину (місце проходження військової служби), з 23 травня 2026 року.
Відповідно до висновку службового розслідування по факту нез`явлення з відпустки стрільця другого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави третього відділу прикордонної служби (тип С) третьої прикордонної комендатури швидкого реагування солдата ОСОБА_4 від 13.06.2026 року запропоновано висновок службового розслідування затвердити; Копії висновку та матеріалів службового розслідування, разом з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення направити на адресу Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Полтаві для прийняття правового рішення та письмово повідомити ВВВБ по НОМЕР_2 прикордонному загону ГВЗВВБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » і Харківську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Східного регіону; Факт надмірно виплаченого грошового забезпечення солдату ОСОБА_5 за період з 23.05.2026 - 31.05.2026 (за 9 днів) на загальну суму 8 456,26 грн., в ході проведення службового розслідування, мав місце та знайшов своє підтвердження; У зв`язку із порушенням вимог статей 11, 16, розділу 1 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (ст. 11: необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності… покладає на військовослужбовців такі обов`язки: - свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; беззастережно виконувати накази командирів (начальників)… поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій… ст. 16: Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями; статті 4, розділу 1 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України (ст. 4 Військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: …поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків;…), що виразилося в надмірно виплаченому грошовому забезпеченні солдату ОСОБА_6 грошового забезпечення за період з 23.05.2026 - 31.05.2026 (9 днів) у загальній сумі 8 456,26 грн., та призвело до завдання матеріальної шкоди в особі НОМЕР_2 прикордонного загону та у відповідності до пункту 1 частини першої статті 6, Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» солдата ОСОБА_7 притягнути до повної матеріальної відповідальності на загальну суму шкоди заподіяної державі в розмірі 8 456,26 грн. (вісім тисяч чотириста п`ятдесят шість гривень двадцять шість копійок); Відділу юридичного забезпечення, після отримання матеріалів службового розслідування, організувати претензійно-позовну роботу з метою відшкодування державі суми надмірно виплаченого грошового забезпечення солдату ОСОБА_1 за період 23.05.2026 по 31.05.2026 на суму 8 456,26 грн. (вісім тисяч чотириста п`ятдесят шість гривень двадцять шість копійок); Головному бухгалтеру – начальнику фінансово-економічного відділу (бухгалтерської служби): здійснити записи до «Книги обліку грошових стягнень і нарахувань НОМЕР_2 прикордонного загону» про збитки завдані державі в особі НОМЕР_2 прикордонного загону, що полягає у неправомірному отриманому грошовому забезпеченні солдатом ОСОБА_1 за період 23.05.2026 по 31.05.2026 на суму 8 456,26 грн. (вісім тисяч чотириста п`ятдесят шість гривень двадцять шість копійок); у разі поновлення солдата ОСОБА_1 на всі види забезпечення НОМЕР_2 прикордонного загону, організувати утримання за завданий державі збиток (неправомірно отримане грошове забезпечення), з грошового забезпечення солдата ОСОБА_1 у розмірі 8 456,26 грн. (вісім тисяч чотириста п`ятдесят шість гривень двадцять шість копійок); утримання проводити щомісяця не більше 20% від нарахованого місячного грошового забезпечення до повного відшкодування завданих збитків. 7. Штабу третьої прикордонної комендатури швидкого реагування організувати доведення висновку службового розслідування до посадових осіб в частині, що їх стосується. 8. Заступнику коменданта третьої прикордонної комендатури швидкого реагування з морально-психологічного забезпечення: посилити індивідуально-виховну роботу з підпорядкованим персоналом, яка спрямована на підвищення рівня військової дисципліни та недопущення подібних фактів особовим складом та інших порушень військової дисципліни; результати індивідуально-виховної роботи відобразити в індивідуальних соціально-психологічних картках військовослужбовців за формою, наведеною в додатку 24 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 23.11.2021 № 120 «Про організацію ведення, обліку та зберігання службових документів».
Наказом НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №4459-АГ від 19.06.2026 року Висновок службового розслідування затвердити; у зв`язку із порушенням вимог статей 11, 16, розділу 1 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4, розділу 1 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України що виразилося в надмірно виплаченому грошовому забезпеченні солдату ОСОБА_6 грошового забезпечення за період з 23.05.2026 - 31.05.2026 (9 днів) у загальній сумі 8 456,26 грн., та призвело до завдання матеріальної шкоди в особі НОМЕР_2 прикордонного загону та у відповідності до пункту 1 частини першої статті 6, Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» солдата ОСОБА_7 притягнуто до повної матеріальної відповідальності на загальну суму шкоди заподіяної державі в розмірі 8 456,26 грн. (вісім тисяч чотириста п`ятдесят шість гривень двадцять шість копійок); Відділ юридичного забезпечення, після отримання матеріалів службового розслідування, зобов`язано організувати претензійно-позовну роботу з метою відшкодування державі суми надмірно виплаченого грошового забезпечення солдату ОСОБА_1 за період 23.05.2026 по 31.05.2026 на суму 8 456,26 грн. (вісім тисяч чотириста п`ятдесят шість гривень двадцять шість копійок).
Позивач звернувся до відповідача із листом від 26.06.2026 року, в якому зазначив, що його винними діями завдано матеріальну шкоду державі, в особі НОМЕР_2 прикордонного загону на суму 8 456,26 грн. (вісім тисяч чотириста п`ятдесят шість гривень двадцять шість копійок). У Ваших діях вбачаються ознаки порушення норм фінансової дисципліни та положень Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», відповідно до яких військовослужбовці несуть матеріальну відповідальність за пряму дійсну шкоду, завдану державі з вини військовослужбовця. З огляду на це, запропонував добровільно відшкодувати суму завданої шкоди, що відповідає обсягу повної матеріальної відповідальності; У разі його згоди він має право: 1. при поверненні до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України подати рапорт про одноразове або поетапне утримання коштів із грошового забезпечення; самостійно перерахувати кошти на рахунок військової частини НОМЕР_1 (р/р НОМЕР_3 ЗКПО НОМЕР_4 МФО 820172 в ДКСУ, у призначені зазначити ПІБ).
Змістом спірних правовідносин є бездіяльність з приводу не здійснення повернення надмірно виплаченого грошове забезпечення за період з 23.05.2026 по 31.05.2026 на суму 8 456,26 грн.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України; громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно з п.1 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (з наступними змінами та доповненнями; далі – Закон №2011-XII_ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби.
Відповідно до п.2 цієї норми, до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до абзацу першого ч.2 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (з наступними змінами та доповненнями; далі – Закон №2232-XII), Військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством. Під час дії воєнного стану військова служба для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби чи дезертирували, не призупиняється.
Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов`язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються (абзац третій зазначеної норми).
Військовослужбовцям, які під час дії воєнного стану самовільно залишили військові частини або місця проходження служби чи дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань, період з дня самовільного залишення військової частини (місця проходження військової служби) або вчинення дезертирства до дня повернення до виконання військового обов`язку не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. Таким військовослужбовцям упродовж цього періоду виплата грошового, здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення та поширення на них пільг і соціальних гарантій, встановлених законодавством для військовослужбовців, не здійснюються (абзац п`ятнадцятий ч.2 ст.24 Закону №2232-XII).
Законом України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 № 160-IX (з наступними змінами та доповненнями), визначено підстави та порядок притягнення військовослужбовців до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.1 цього Закону пряма дійсна шкода – це, зокрема, надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків. Згідно зі статтею 6 цього Закону особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди, зокрема, у разі вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення.
Водночас питання повернення зайво виплачених коштів грошового забезпечення спеціальним законодавством безпосередньо не врегульовані, у зв`язку з чим до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст.1212 Цивільного кодексу України (з наступними змінами та доповненнями; далі – ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Зобов`язання з безпідставного набуття майна виникають за наявності трьох умов: набуття або зберігання майна; здійснення набуття або зберігання за рахунок іншої особи; відсутність правових підстав для такого набуття чи зберігання або припинення таких підстав згодом.
Разом з тим стаття 1215 ЦК України встановлює винятки, за яких отримане набувачем майно не підлягає поверненню. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
У постанові від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що тлумачення статті 1215 ЦК України свідчить про наявність двох винятків із правила про неповернення відповідних грошових сум: по-перше, якщо виплата є результатом рахункової помилки особи, яка її проводила; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц виклав висновок, згідно з яким під час застосування правил статті 1215 ЦК України як винятку зі статті 1212 ЦК України суди зобов`язані встановлювати наявність трьох критеріїв для відмови у поверненні безпідставно набутого майна: добровільність дій платника, відсутність рахункової помилки та добросовісність набувача коштів. У разі відсутності хоча б однієї із зазначених умов грошові кошти, виплачені набувачу, підлягають поверненню платнику.
Застосовуючи наведені правові висновки до встановлених обставин справи, суд виходить з такого.
Матеріалами справи встановлено факт нез`явлення відповідача після щорічної основної відпустки до місця проходження служби без поважних причин в умовах воєнного стану. Попри відсутність на службі без поважних причин, відповідач отримав грошове забезпечення за травень 2026 на загальну суму 8456 грн. 26 коп.
З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку, що дії відповідача були недобросовісними, оскільки він, будучи обізнаним щодо відсутності правових підстав для отримання грошового забезпечення за період, упродовж якого він фактично не виконував обов`язків військової служби та самовільно перебував поза межами військової частини, набув відповідні кошти.
За таких обставин відсутня одна з обов`язкових умов, передбачених пунктом 1 ч.1 ст.1215 ЦК України, – добросовісність набувача коштів, що виключає застосування передбаченого цією нормою винятку та зумовлює обов`язок відповідача повернути безпідставно набуте грошове забезпечення на підставі ст.1212 ЦК України.
Суд зазначає, що розмір надмірно виплаченого грошового забезпечення (8456 грн. 26 коп.) підтверджується довідкою про надмірно виплачене грошове забезпечення від 26.05.2026 року та матеріалами службових розслідувань, відповідачем не спростований.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Водночас у справах, де суб`єкт владних повноважень виступає позивачем, обов`язок доведення обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, покладається на нього.
Оцінивши надані позивачем докази у їх сукупності та взаємозв`язку, перевіривши обґрунтованість заявлених вимог, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі, оскільки факт безпідставного (без достатньої правової підстави) набуття відповідачем грошового забезпечення за період його самовільної відсутності на службі, а також недобросовісність відповідача як набувача коштів знайшли своє підтвердження матеріалами справи.
З огляду на викладене, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Що стосується судових витрат, то, у відповідності до вимог ч.2 ст.139 КАС України, такі не підлягають стягненню, оскільки в даній справі не залучалися свідки та не проводились експертизи.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Військової частини НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) надмірно виплачене грошове забезпечення за період з 23.05.2026 по 31.05.2026 (9 днів) на суму 8456 (вісім тисяч чотириста п`ятдесят шість) грн. 26 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМартинюк Віталій Ярославович
Оригінал: reyestr.court.gov.ua