Рішення від 05 листопада 2026 р. у справі №380/18638/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2026 рокусправа № 380/18638/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Мартинюка В.Я., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом № 35 від 10.08.2026 року, про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;

зобов`язати прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та видати відповідну довідку.

В обгрунтування позову зазначає, що Комісія відповідача у своєму рішенні жодним чином не обґрунтувала дійсні мотиви відмови. При цьому відповідач абсолютно проігнорував той факт, що 07.08.2026 позивач подав через ЦНАП вичерпний пакет документів, до якого увійшли: свідоцтво про шлюб, довідка до акта огляду МСЕК, пенсійне посвідчення дружини та виписка із медичної картки. Саме виписка із медичної картки є тим ключовим спеціальним документом, який підтверджує наявність у дружини тяжкого захворювання (або втрати органів), що є необхідною умовою для застосування п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону. Комісія Відповідача не надала жодної правової чи фактичної оцінки цим медичним документам.

Відповідач у відзиві вказав, що оскільки очне яблуко у ОСОБА_2 фізично збережене, але повністю втратило зорову функцію (сліпота), такий стан слід визнати втратою функції, а не відсутністю самого органу. Отже, права на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією для позивача за цим критерієм така травма його дружини не дає. Відстрочка можлива лише у випадку анатомічного видалення ока (анофтальм, енуклеація). Тому рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10 серпня 2026 року (протокол № 35) про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією, на особливий період, обгрунтованим та законним.

Ухвалою суду від 09.09.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у даній адміністративній справі.

Дослідивши докази, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 07.08.2026 року про отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. До вказаної заяви, серед іншого, долучив свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 з ОСОБА_3 ; прізвище після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 ; довідку до акта огляду МСЕК; військово-обліковий документ; паспорт дружини; пенсійне посвідчення дружини; виписку із медичної картки.

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо розгляду заяв про надання відстрочки від призову за мобілізацією №5 від 10.08.2026 року відповідач відмовив позивачу у наданні відстрочки у зв`язку із відсутністю підстав, визначених п.12 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до виписки з акта огляду МСЕК №833308 (дата огляду 05.10.2011 року; огляд – повторно), який наявний в матеріалах справи, ОСОБА_2 встановлено ІІІ групу інвалідності з дитинства безтерміново; висновок про умови та характер праці – протипоказана робота на висоті, з рухомим транспортом; рекомендовані заходи по відновленню працездатності – лікування в окуліста.

Вказане підтверджується також випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 18.06.2025 року.

Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 від 18.06.2025 року ОСОБА_2 встановлено ІІІ групу інвалідності з дитинства.

Змістом спірних правовідносин є відмова у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу вимог ст.65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Так, Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.

Також Указом Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

У подальшому Указами Президента України воєнний стан неодноразово продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-ХІІ (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №2232-ХІІ).

Частиною першою ст.1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частиною третьою ст.1 цього Закону передбачено, що військовий обов`язок, серед іншого, включає: дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч.5 ст.1 Закону №2232-ХІІ).

Згідно ч.1 ст.39 Закону №2232-ХІІ, призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до визначення, наведеного у ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543-XII (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №3543-XII), мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Положеннями ст.22 вказаного законодавчого акту визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Поряд з цим, у ст.23 Закону №3543-XII передбачені підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів (п.12 ч.1 ст.23 Закону №3543-XII).

Згідно з ч.7 ст.23 Закону №3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України (частина 8 цієї ж норми).

Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до абзацу дев`ятого п.11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у п. 9 цього Положення: оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Процедуру надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначає Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок № 560).

Відповідно до п. 56 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) (п.57 Порядку №560).

Згідно з п.58 Порядку №560 За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до абзацу першого п.60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Абзацом третім п.60 Порядку №560 передбачено, що комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

Відповідно до абзацу четвертого цієї ж норми, на підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

У разі позитивного рішення комісії відомості щодо надання відстрочки (строк відстрочки та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку) протягом одного дня з дати прийняття такого рішення вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та відображаються в електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного, резервіста, а не пізніше двох днів з дати прийняття такого рішення заявникові повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, та видається роздрукований (оновлений) військово-обліковий документ, сформований відповідно до Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 49, ст. 2978), або довідка за формою згідно з додатком 6 (для військовозобов`язаних СБУ та розвідувальних органів) (абзац шостий п.60 Порядку №560).

Відповідно до абзацу сьомого цієї норми у разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки заявникові (у тому числі військовозобов`язаному СБУ або розвідувальних органів) не пізніше ніж на наступний робочий день з дати прийняття такого рішення повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, за формою згідно з додатком 7.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про надання йому відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п.12 ч.1 ст.23 Закону №3543-XII.

Однак, отримав відмову, зокрема, у зв`язку із відсутністю підстав для надання такої відстрочки.

Суд звертає увагу, що із уже згаданих раніше виписки з акта огляду МСЕК №833308, виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 18.06.2025 року, діагноз дружини позивача ІІІ групи інвалідності – сліпота, рубець рогівки, зрощення зіниці, розбіжна косоокість правого ока.

Зазначена обставина, на переконання суду, вказує на відсутність у дружини позивача одного з парних органів у розумінні п.12 ч.1 ст.23 Закону №3543-XII, оскільки вона не в змозі користуватися одним оком (правим) через згадану хворобу.

Більше того, у даному випадку судом береться до уваги факт надання відповідачем позивачу відстрочки від мобілізації на підставі п.12 ч.1 ст.23 Закону №3543-XII раніше, що підтверджується витягами з офіційного мобільного застосунку від Міністерства оборони України для призовників, військовозобов`язаних та резервістів Резерв +, які наявні в матеріалах справи.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач має право для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі зазначеної норми, а тому позовні вимоги у цій частині є підставними та обґрунтованими.

Щодо позовних вимог з приводу зобов`язання надати позивачу відстрочку від призову під час мобілізації.

Враховуючи встановлені факти надання позивачем відповідачу усіх необхідних документів передбачених Порядком №560, наявності у позивача відстрочки на підставі п.12 ч.1 ст.23 Закону №3543-XII раніше, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача у даному випадку буде зобов`язання відповідача надати йому відстрочку від призову під час мобілізації на підставі цієї норми.

Підсумовуючи викладене, суд уважає, що під час розгляду справи встановлено невідповідність відмови відповідача щодо надання позивачу відстрочки від призову під час мобілізації критеріям правомірності передбачених п.1 та п.3 ч.2 ст.2 КАС України.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Що стосується судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформлене протоколом №35 від 10.08.2026 року, про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) прийняти рішення про надання ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та видати відповідну довідку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) сплачений судовий збір у сумі 1064 (одну тисячу шістдесят чотири) грн. 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМартинюк Віталій Ярославович