Вирок від 08 листопада 2026 р. у справі №450/3593/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/3593/26

Провадження № 1-кп/450/544/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

при секретарі судових засідань ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Пустомити за участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

адвоката ОСОБА_5

кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.04.2026 за №12026141430000193 про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Лани, Львівської області, Львівського району, з середньою освітою, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , інвалідом не являється, одруженого, офіційно не працюючого, раніше не судимого, за ч.1 ст.382 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 , будучи позбавленим права керувати транспортними засобами постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 10 січня 2025 року у справі №450/5347/24 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, строком на 1 (один) рік; постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 січня 2025 року у справі №450/5394/24 за ч. 5 ст. 126 КУпАП строком на 5 (п`ять) років без безоплатного вилучення транспортного засобу; постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 лютого 2025 року у справі №450/5393/24 за ч. 5 ст. 126 КУпАП строком на 1 (один) рік без безоплатного вилучення транспортного засобу; постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 червня 2025 року у справі №450/2237/24 за ч. 5 ст. 126 КУпАП строком на 7 (сім) років без безоплатного вилучення транспортного засобу; постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 липня 2025 року у справі №450/2110/25 за ч. 5 ст. 126 КУпАП строком на 5 (п`ять) років без безоплатного вилучення транспортного засобу; постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 вересня 2025 року у справі №450/2109/25 за ч. 5 ст. 126 КУпАП строком на 10 (десять) років без безоплатного вилучення транспортного засобу; постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 листопада 2025 року у справі №450/4848/25 за ч. 5 ст. 126 КУпАП строком на 7 (сім) років без безоплатного вилучення транспортного засобу; постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 листопада 2025 року у справі №450/4849/25 за ч. 5 ст. 126 КУпАП строком на 10 (десять) років, постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 02 грудня 2025 року у справі №450/2762/25 за ч. 3 ст. 130 КУпАП строком на 10 (десять) років з конфіскацією транспортного засобу, умисно, маючи реальну можливість виконати судові рішення, проігнорував вимоги ст. 129-1 Конституції України та ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо обов`язковості судових рішень, підірвав авторитет органів правосуддя та вчинив дії, спрямовані на невиконання зазначених постанов судів, а саме:

?13 травня 2025 року приблизно о 21:06 год. ОСОБА_4 , будучи позбавленим права керування та перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, на вул. Сагайдачного в смт. Щирець №2 Львівського району керував автомобілем марки «Opel Omega» (д.н.з. НОМЕР_1 ), внаслідок чого працівниками поліції стосовно нього було складено протоколи за ч. 3 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП;

?25 травня 2025 року приблизно о 21:06 год. ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керував автомобілем марки «ВАЗ 2101» (д.н.з. НОМЕР_2 ) в м. Пустомити по вул. Шевченка, внаслідок чого працівниками поліції було складено протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП;

?16 червня 2025 року приблизно о 10:24 год. ОСОБА_4 , перебуваючи з явними ознаками наркотичного сп`яніння, керував автомобілем марки «Opel Omega» (д.н.з. НОМЕР_1 ) в смт. Щирець №2 Львівського району по вул. Франка, внаслідок чого працівниками поліції було складено протокол за ч. 3 ст. 130 КУпАП;

?29 липня 2025 року ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керував автомобілем марки «Opel Omega» (д.н.з. НОМЕР_1 ) в с. Семенівка Львівського району, внаслідок чого працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП;

?29 вересня 2025 року приблизно о 16:39 год. ОСОБА_4 , керував транспортним засобом, внаслідок чого було складено протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП;

?27 березня 2026 року приблизно о 19:30 год. ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керував автомобілем марки «ВАЗ 2106» (д.н.з. НОМЕР_3 ) у с. Лани, внаслідок чого працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Таким чином, ОСОБА_4 умисно не виконував постанови суду, що набрали законної сили, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.

За згодою сторін, згідно ч.3 ст.349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження всіх доказів, зібраних у ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються. Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих даних на особу обвинуваченого.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю за всіма епізодами пред`явленого обвинувачення.

Даючи оцінку показанням обвинуваченого в судовому засіданні, суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони послідовні, об`єктивно і повно відображають обстановку і обставини вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, підстав для самообмови судом не встановлено.

Допитавши обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження в частині, що характеризують особу обвинуваченого, суд приходить до переконання, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті доведена повністю, дії обвинуваченого кваліфіковано вірно за ч.1 ст.382 КК України як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Згідно з ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Згідно із ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином.

Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

Обставиною, що пом`якшує покарання є щире каяття.

Разом з тим, суд враховує і особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який в судовому засіданні визнав вину повністю, є особою молодого віку, працює неофіційно, одружений, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується по місцю проживання. Відтак, суд вважає, що для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст.382 КК України.

Разом з тим, суд, приймаючи до уваги наведене, наявність обставин, що пом`якшують покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого, вважає за можливе застосувати до ОСОБА_4 ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки його виправлення можливе без реального відбування покарання, встановивши іспитовий строк, який буде оптимальним, покаже стійкість такого виправлення і неможливість вчинення ним в подальшому інших злочинів із покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України. Таке покарання із врахуванням принципу індивідуалізації покарання, суд вважає є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід не обирався.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст. 100, 368, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 , обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк рахувати з дня проголошення вироку 09 листопада 2026 року.

Речові докази – копії матеріалів про адміністративні правопорушення – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий: ОСОБА_1