Суд: Пустомитівський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 08 жовтня 2026 р.
Справа: №450/4384/26
Суддя: Мельничук І. І.
Справа № 450/4384/26
Провадження № 2/450/3253/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 жовтня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Мельничук І. І.
секретаря судового засідання Дикої О. Ю.
розглянувши в залі суду в м. Пустомити в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Примак Христина Богданівна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
в с т а н о в и в :
представник позивача звернулася до суду з позовом, в якому просить суд розірвати шлюб, укладений між сторонами; судові витрати стягнути з відповідача, відновити позивачу її дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
В обґрунтуванні позовних вимог вказує, що 11.06.2019 року між сторонами було укладено шлюб. Від даного шлюбу народилась дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Причиною звернення до суду є те, що спочатку сімейне життя складалось добре, проте шлюбні відносини між ними поступово погіршились. В свій час сторони намагались усіма силами зберегти сім?ю, однак кожен з нас має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім?ю, сторони є кардинально протилежними людьми, з різними життєвими цінностями. Подальше спільне проживання і збереження шлюбу було неможливим і суперечило її інтересам. Ці відносини неприйнятні для позивача, оскільки приносять лише негативні емоції та душевні страждання. Вважає, що шлюб між ними є лише формальним, оскільки особисті відносини між сторонами тривалий час мають негативний характер, між ними відсутнє нормальне спілкування, спільний побут, оскільки проживають окремо. Продовжувати такі шлюбні відносини не бажає, щодо примирення заперечує. На підставі наведеного, просить позовні вимоги задоволити.
Ухвалою від 19.08.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. На підставі даної ухвали відповідачу було надано строк для подачі відзиву або інших клопотань, пов`язаних із розглядом даної позовної заяви. Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.
29.09.2026 року на адресу Пустомитівського районного суду Львівської області надійшов від представника відповідача відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що викладені в позовній заяві обставини справи в своїй більшості не відповідають реаліям. Так, дійсно 11.06.2019 року між позивачем та відповідачем укладено шлюб. Під час перебування з відповідачем у шлюбі позивач народила не одну (як вказано у позовній заяві), а двох дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після початку збройної агресії рф, яка розпочалась 24.02.2022 року, відповідач забрав позивача та згаданих дітей за кордон, де на той момент перебував на заробітках та проживав. З моменту переїзду позивач та її діти проживали з відповідачем однією сім`єю в Німеччині. Влітку 2026 року позивач поїхала на відпочинок до Туреччини, а дітей залишила на цей період з відповідачем, на що останній погодився. Відповідач намагався зберегти сім`ю, однак, 01.09.2026 року (а не раніше, як зазначено у позовній заяві) позивач виселилась з квартири, в якій проживала разом з дітьми та відповідачем. Відповідач зазначає, що вищевказані обставини призвели до того, що і в самого відповідача виник намір звернутися до суду із вказаним позовом. Відповідач вважає, що шлюб між ним та позивачем фактично носить виключно формальний характер, оскільки вони не проживають разом і не підтримують сімейних відносин з 01.09.2026 року, відповідач втратив до позивачки хороші почуття через її поведінку та подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить його інтересам. Разом з тим, зазначає, що позов визнає в повному обсязі, а також враховуючи категорію та складність справи і фактично виконаний представником позивача обсяг робіт, розмір витрат на правову допомогу у цій справі у розмірі 10000,00 грн. є завищеним, а тому відповідач просить зменшити такі до 2500 грн.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
З свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого повторно 25.07.2026 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, вбачається що 11.06.2019 року сторони зареєстрували шлюб, про що було складено актовий запис № 4.
Сторони у справі є батьками: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 26.07.2019 року, виданого виконавчим комітетом Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, актовий запис № 19, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 11.12.2020 року, виданого Пустомитівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), актовий запис № 208.
Позивач наполягає на розірванні шлюбу і своєму небажанні проживати з відповідачем однією сім`єю. Сторони разом не проживають, шлюбні відносини не підтримують, що свідчить про тривалість і стійкість конфлікту між ними та остаточний розпад сім`ї. Сторони стали чужими один одному.
Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу є однією з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. У відповідності із ст. 110 ч. 1 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб з відповідачем, проти чого відповідач не заперечує.
Приймаючи до уваги відсутність згоди сторін на примирення, суд вважає що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
На підставі наведеного суд приходить до висновку, що спільне життя подружжя та збереження шлюбу стали неможливими й суперечили б інтересам подружжя, а тому формально існуючий шлюб слід розірвати.
Окрім того, відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище, таким чином прохання позивача про те, щоб відновити дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 » підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».
Аналогічний висновок викладений у Постанові Верховного суду від 27.07.2021 року у цивільній справі № 671/1957/20.
Наявність договірних відносин між адвокатом Примак Х. Б. та ОСОБА_1 підтверджується Договором про надання правової допомоги від 13.07.2026 року.
Згідно попереднього розрахунку вартості суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи № 02/26 від 10.08.2026 року за надання адвокатом правової допомоги згідно договору про надання правової допомоги від 13.07.2026 року № 85, збирання доказів та інших матеріалів необхідних для підготовки позову, їх копіювання, підготовка та подання позовної заяви, вартістю 10 000,00 грн. Зазначено, що орієнтовна вартість які позивач поніс і які очікує понести у зв?язку з розглядом справи складає 10 000, 00 грн.
Між тим, позивачем не додано до матеріалів справи акти приймання-передачі наданих послуг, розрахунок таких витрат, платіжні документи про оплату таких послуг, що унеможливлює суд встановити фактичний та реальний розмір понесених позивачем витрат.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).
Враховуючи обґрунтовані сумніви у реальному понесенні позивачем витрат на професійну правову допомогу, суд дійшов висновку відмовити у стягненні витрат на професійну правову допомогу.
За ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у зв`язку із визнанням позову відповідачем ОСОБА_2 до початку розгляду справи по суті, повернути позивачу з державного бюджету 50 % сплаченого судового збору, що становить 665,60 грн.
Крім того, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 665,60 грн., що становить 50 % судового збору.
Керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112, 113 СК України, ст. ст. 12, 13, 81, 178, 206, 247, 259, 263, 265, 268, 279 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в :
позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Примак Христина Богданівна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, – задоволити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 11.06.2019 року виконавчим комітетом Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, актовий запис № 4.
Повернути після розірвання шлюбу ОСОБА_1 її дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) з державного бюджету судовий збір у сумі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок), що становить 50 % судового збору, який сплачено відповідно до платіжної інструкції АТ «ТАСКОМБАНК» № 2946-3014-8636-3004 від 10.08.2026 року.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) судового збору.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня його оголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 09.10.2026 року.
Суддя: І. І. Мельничук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua