Рішення від 05 листопада 2026 р. у справі №450/892/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Суд: Пустомитівський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про позбавлення батьківських прав

Дата: 05 листопада 2026 р.

Справа: №450/892/26

Суддя: Мельничук І. І.

Справа № 450/892/26

Провадження № 2/450/1455/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Мельничук І. І.

секретаря судового засідання Дикої О. Ю.

за участю прокурора Галапаца Ю.Ю.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника третьої особи Щепанкевич І. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Орган опіки та піклування Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області про позбавлення батьківській прав, -

в с т а н о в и в :

у провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Орган опіки та піклування Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області про позбавлення батьківській прав, в якому позивач просить суд позбавити ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно їх неповнолітніх дітей ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 ; стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування позову покликається на те, що відповідачі перебувають у шлюбі, від якого мають двох дітей – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зазначає, що відповідачі ухиляються від виконання батьківських обов`язків щодо виховання та утримання дітей, які проживають у сім`ї позивачки – матері відповідача ОСОБА_3 , яка фактично здійснює їх догляд, виховання та забезпечує навчання. Вказує, що відповідно до характеристик із навчального закладу батьки дітьми не цікавляться та участі в їх вихованні не беруть. На підтвердження обставин умисного ухилення відповідачів від виконання батьківських обов`язків посилається також на показання свідків, про виклик яких має намір заявити відповідне клопотання. У зв`язку з цим вважає наявними підстави, передбачені пунктами 2, 4 частини першої статті 164 СК України, для позбавлення відповідачів батьківських прав.

В судове засідання позивачка та її представник з`явилися, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представниця третьої особи – Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області – у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, щодо їх задоволення не заперечувала.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та просив задовольнити, посилаючись на наявність підстав для позбавлення відповідачів батьківських прав.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, також від них не надходило відзиву на позовну заяву, клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляду справи за їх відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 12.04.2013 року зареєстрували шлюб, про що було складено актовий запис № 1, що підтверджується копією Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 12.04.2013 року, виданого Скнилівською сільською ради Пустомитівського району Львівської області.

Від шлюбу у відповідачів народились діти: син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 27.08.2014 року, виданого Скнилівською сільською ради Пустомитівського району Львівської області, та дочка – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 10.04.2017 року, виданого Скнилівською сільською ради Пустомитівського району Львівської області.

Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 03.01.1991 року вбачається, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , позивач у справі, відтак остання є бабусею дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по батьковій лінії.

Відповідно до довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 184 від 22.09.2025 року, виданої Зимноводівською сільською радою Львівського району Львівської області – ОСОБА_1 , до складу сім`ї зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 , входять: ОСОБА_8 – голова д/г, ОСОБА_1 – дружина, ОСОБА_3 – син, ОСОБА_9 – син, ОСОБА_6 – онука, ОСОБА_5 – онук.

Згідно довідки від 02.02.2026 року № 16, виданої директором Скнилівської гімназії імені Праведного Андрея Шептицького Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області Шаровською Мар`яною, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про те, що він дійсно навчається в 6-ому класі у Скнилівській гімназії імені Праведного Андрея Шептицького Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області.

Також, із долученої довідки від 02.02.2026 року № 14, виданої за підписом директора Скнилівської гімназії імені Праведного Андрея Шептицького Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області Шаровської М., батьки, учня ОСОБА_5 , який навчається в 6 класі у Скнилівській гімназії імені Праведного Андрей Шептицького Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області, а саме - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не беруть участі в освітньому процесі, не цікавилися навчальними досягненнями дитини та протягом начального року не з`являлися до закладу освіти.

Окрім цього, довідкою від 02.02.2026 року № 13 із Скнилівської гімназії імені Праведного Андрея Шептицького Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області підтверджуються аналогічні обставини і щодо малолітньої дитини ОСОБА_6 , яка навчається в 3 класі у Скнилівській гімназії імені Праведного Андрей Шептицького Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області.

До матеріалів справи позивачкою долучено характеристики щодо дітей від 23.02.2026 року зі Скнилівської гімназії імені Праведного Андрея Шептицького Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області, у якій вони, як встановлено вище, навчаються. Так, згідно з характеристикою № 12 щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останній зарекомендував себе як відповідальний, дисциплінований, скромний, доброзичливий та врівноважений учень, який засвоює навчальний матеріал на достатньому рівні, однак потребує постійного контролю та не завжди виявляє належну мотивацію до навчання. Водночас у характеристиці зазначено, що батьки дитини – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – не цікавляться її успіхами, не відвідують батьківських зборів, не підтримують зв`язку із закладом освіти та не беруть участі в навчальному процесі. Натомість бабуся дитини – ОСОБА_1 , яка постійно проживає з онуком, забезпечує контроль за його навчанням, відвідуванням гімназії та підтримує систематичний зв`язок із педагогами; відповідно до характеристики № 11 щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , остання зарекомендувала себе як відповідальна, дисциплінована та старанна учениця, яка засвоює навчальний матеріал на достатньому та високому рівнях, систематично виконує домашні завдання, бере участь у шкільних заходах та підтримує доброзичливі стосунки з однокласниками й педагогами. Разом із тим у характеристиці вказано, що батьки не беруть участі в навчальному процесі дитини, не підтримують зв`язку із закладом освіти та не відвідують батьківських зборів. Водночас бабуся ОСОБА_1 здійснює щоденний контроль за відвідуванням онукою гімназії та виконанням домашніх завдань, підтримує зв`язок із класним керівником і адміністрацією закладу освіти та реагує на зауваження педагогів.

Відповідно до характеристики за вих. № 32 від 23.02.2026 року, за підписом старости Скнилівського старостинського округу Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області Фітьо І. В., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом із чоловіком ОСОБА_8 , виховує двох онуків ОСОБА_10 ?яна та ОСОБА_11 . За час проживання характеризується як спокійна доброзичлива мешканка, У відносинах із сусідами безконфліктна, порушень громадського порядку за нею не спостерігалося. Компрометуючими матеріалами відносно неї ОСОБА_12 старостинський округ не володіє.

Як вбачається із акта обстеження житлово-побутових умов від 05.02.2026 року, комісія Скнилівського старостинського округу, за адресою місця проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , встановила, що будинок цегляний, із шиферною покрівлею, жилою площею 98, 3 кв. м., який складається із 4 кімнат, коридору, кухні, санвузла, належить на праві особистої власності ОСОБА_8 , кімнати у задовільному стані, сухі, є газ, опалення індивідуальне, вигрібна яма, ванна, в користуванні знаходиться земельна ділянка 0,1516 га в т. ч. 0,0497 га. Водночас, зі слів сусідів, батьки дітей – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – близько року за вказаною адресою не проживають, а вихованням ОСОБА_13 та ОСОБА_11 займається їхня бабуся – ОСОБА_1 . Також в акті зазначено, що чоловік позивачки – ОСОБА_14 – є учасником бойових дій.

Із відомостей з Реєстру Львівської міської територіальної громади про кількість зареєстрованих осіб № 212083 від 19.02.2026 року, за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано 4 особи, а саме: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 .

Вимогами ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року (далі - Конвенція про права дитини), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до пункту 1 статті 18 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. 51 Конституції України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України визначає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Утримання дітей, надання їм матеріальної допомоги є природним обов`язком батьків, що випливає звичайно зі змісту положення ст. 180 Сімейного кодексу України, яке зобов`язує батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

У відповідності з ч. 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Частиною 2 ст. 155 СК України встановлено, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно з ст. 157 Сімейного кодексу України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні.

Відповідно до ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Статтею 165 Сімейного кодексу України визначено, що з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, ратифікованою постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно із ст. 27 Конвенції про права дитини, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

В контексті пункту 2 ст. 8 Конвенції про права дитини, ЄСПЛ наголосив, що в усіх випадках основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Конвенції, визначення компетентними органами, що розлучення дитини з батьками необхідне застосовувати в якнайкращих інтересах дитини може бути необхідне у випадку, коли батьки не піклуються про дитину.

Відповідно до ст. 18. Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 20 від 19.12.2008 - ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно ст. ст. 11,12,15 та Закону України «Про охорону дитинства», дитина, яка проживає окремо від батьків, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів, а батьки, які проживають окремо зобов`язані брати участь у їх вихованні. Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом із батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Вихованням сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний, моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватись на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови національних, історичних і культурних цінностей, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві. Батьки або особи, які їх замінюють несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Відповідно до ст. 6 Декларації прав дитини, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» (заява від 07 грудня 2006 року №31111/04) наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Судом встановлено, із висновку Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області за вих. № 538-26 від 23.03.2026 року, затвердженого рішенням виконавчого комітету Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області № 48 від 19.03.2026 року, «про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо їх малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 », відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України, Цивільного кодексу України, Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про охорону дитинства», Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 №866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаних із захистом прав дитини», виконавчий комітет Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області як орган оціки та піклування вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_19 щодо їх малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки вони повністю ухилилися від виконання батьківських обов?язків щодо свої малолітніх дітей.

Вищевказаний висновок, окрім іншого, вмотивований тим, що батьки дітей – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – близько року не проживають за місцем реєстрації, місце їх перебування органу опіки та піклування невідоме, а на письмові запрошення на засідання комісії з питань захисту прав дитини не з`явилися. При цьому, відповідно до характеристик із навчального закладу, батьки не беруть участі в навчальному процесі дітей, не підтримують зв`язку із закладом освіти та не відвідують батьківських зборів, тоді як належний контроль за навчанням і вихованням дітей здійснює їхня бабуся – ОСОБА_1 , з якою вони проживають. Крім того, комісією заслухано пояснення ОСОБА_1 та враховано думку малолітнього ОСОБА_5 , який повідомив, що давно не бачив батьків, а його вихованням та вихованням сестри займається бабуся, яка забезпечує їх усім необхідним, при цьому він не заперечує щодо позбавлення батьків батьківських прав.

Також у судовому засіданні 13.10.2026 року за клопотанням позивачки було допитано свідка ОСОБА_20 , яка пояснила, що тривалий час товаришує з позивачкою, добре знайома із сім`єю відповідачів та свого часу навіть супроводжувала ОСОБА_4 до пологового будинку. Свідок зазначила, що неодноразово бувала в гостях у сім`ї ОСОБА_21 , однак згодом батьки фактично самоусунулися від виховання дітей та належного піклування про них, залишивши їх на утриманні й догляді бабусі. ОСОБА_4 свідок охарактеризувала негативно, наголосивши на її байдужому ставленні до власних дітей та відсутності належної материнської турботи. Водночас зазначила, що діти перебувають під постійним доглядом бабусі – ОСОБА_1 , яка забезпечує їх усім необхідним, унаслідок чого вони мають охайний і доглянутий вигляд, а після того, як батьки пішли, стали виглядати краще. Наскільки їй відомо, батьки дітей матеріальної допомоги на їх утримання не надають.

Свідок ОСОБА_22 , допитана у судовому засіданні 13.10.2026 року, пояснила, що відповідачі залишили дітей на виховання дідуся та бабусі й фактично припинили брати участь у їхньому житті. Зазначила, що востаннє бачила батьків дітей на Різдво 2024 року, а батько залишив сім`ю у травні або червні наступного року. За словами свідка, відповідачі не телефонують дітям, не пишуть їм, не цікавляться їхнім життям, добробутом та шкільними справами. При цьому свідок, яка сама працює у школі, наголосила, що їй відомо про відсутність батьківської участі в навчанні дітей. Також повідомила, що двічі-тричі бувала в будинку позивачки та може стверджувати, що дідусь і бабуся повністю забезпечують дітей і здійснюють необхідний за ними належний догляд.

Відповідно до частин другої, третьої статті 171 СК України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

В судовому засіданні 27.10.2026 року, в присутності представника органу опіки та піклування Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області Щепанкевич І. І., було з`ясовано думку дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який пояснив, що матір та батька востаннє бачив минулого року. Матір вже не пам`ятає. Зазначив, що батьки не телефонують йому і сестрі, не вітають із днем народження та не дарують подарунків, не цікавляться його життям і справами. Натомість усіма питаннями його повсякденного життя, зокрема забезпеченням одягом, харчуванням та навчанням, займається бабуся, яка допомагає йому зі шкільними справами та піклується про нього і сестру. Також дитина зазначила, що почувається добре, проживаючи з бабусею, яка забезпечує її всім необхідним.

Таким чином, наведені обставини свідчать не про одноразове чи тимчасове невиконання відповідачем батьківських обов`язків, а про тривале, систематичне та свідоме ухилення від їх виконання, що відповідає передбаченим законом підставам для позбавлення батьківських прав. Враховуючи найкращі інтереси дітей, їхній вік, тривалу відсутність участі відповідачів у їхньому вихованні та утриманні, а також висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 батьківських прав, а тому суд вважає позов підставним, таким, що ґрунтується на вимогах Закону, доводи позивача підтверджуються належними та допустимими доказами, що вказує на необхідність задоволення вимог позивача.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Тому з відповідачів на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1331,20 грн., по 665,60 копійок з кожного.

Керуючись ст. 51 Конституції України, ст. ст. 155, 164-166 Сімейного кодексу України, ст.ст. 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства», статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, ст.ст. 81, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 - задоволити.

Позбавити ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) батьківських прав стосовно неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позбавити ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , остання відома адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ) батьківських прав стосовно неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , остання відома адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 1331,20 (одну тисячу триста тридцять одну гривню) грн 20 коп., а саме по 665,60 (шістсот шістдесят п`ять гривень) 60 копійок з кожного.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 06.11.2026 року.

Суддя: І. І. Мельничук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua