Суд: Личаківський районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №463/5252/25
Суддя: Головатий Р. Я.
Справа №463/5252/25
Провадження №1-кп/463/212/26
В И Р О К
іменем України
09 листопада 2026 року Личаківський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
з участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025140000000059 від 27.02.2025 про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Бердихів Яворівського району Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, -
встановив:
26.02.2025 ОСОБА_4 прибув до адміністративної будівлі Кам?янка-Бузького відділу Жовківської окружної прокуратури Львівської області, що знаходиться за адресою: Львівська область, Львівський район., м.Кам?янка-Бузька, вул.Незалежності, 47, з метою особистої зустрічі із прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , в якому являється потерпілим. В ході розмови із ОСОБА_6 , ОСОБА_4 запропонував прокурору вчинити дії з використанням його службового становища з метою спонукати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повернути ОСОБА_4 заподіяну ними шкоду.
21.03.2025 прокурором Кам?янка-Бузького відділу Жовківської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_6 проведено додатковий допит потерпілого ОСОБА_4 . Після закінчення процесуальної дії ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні Кам?янка-Бузького відділу Жовківської окружної прокуратури Львівської області, що знаходиться за адресою: Львівська област, Львівський район, м.Кам?янка-Бузька, вул.Незалежності, 47, висловив пропозицію ОСОБА_6 щодо надання йому неправомірної вигоди в сумі 3 000 доларів США за подання клопотання про накладення арешту на майно осіб, які завдали йому матеріальної шкоди, а саме ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . В подальшому, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на надання неправомірної вигоди прокурору, 03.04.2025 о 13 год. 16 хв. зустрівшись із ОСОБА_6 на території АЗС «ОККО», що за адресою: м.Львів вул.Богдана Хмельницького, 292 усвідомлюючи протиправність свого діяння, з метою прийняття рішення прокурором на користь ОСОБА_4 у вигляді подання клопотання слідчому судді про арешт майна ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , в порядку статті 171 КПК України, розуміючи та усвідомлюючи, що надання неправомірної вигоди службовій особі є незаконним, надав службовій особі - прокурору Кам?янка-Бузького відділу Жовківської окружної прокуратури Львівської області неправомірну вигоду у розмірі 3 000 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 03.04.2025 становить 124 119 гривень, після чого протиправна діяльність ОСОБА_4 була припинена правоохоронними органами, а грошові кошти в сумі 3 000 доларів США вилучено.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення не визнав і суду пояснив, що у 2011 році шахраї виманили у нього 120 000 $. Дані кошти він їм позичив, мав бути спільний бізнес, але коштів вони йому не віддали. У зв`язку з чим він написав заяву в поліцію про вчинення злочину, але слідчий лише його допитав, розслідуванням не займався, а кримінальне провадження неодноразово закривалось. Постанови про закриття кримінального провадження через суд скасовувались. Після скасування останньої постанови про закриття кримінального провадження, про хід розслідування йому не повідомляли, а матеріали неодноразово передавались від одного до іншого органу досудового розслідування. Крім цього, з матеріалів кримінального провадження пропали звукозаписи щодо передачі ним та отримання шахраями коштів. Через такі події він змушений був звертатись до прокуратури Львівської області із скаргами. В подальшому його викликав слідчий на допит, але коли він приїхав, слідчий направив його на допит до прокурора. У 2025 році він познайомився з прокурором ОСОБА_6 , три рази з ним спілкувався щодо кримінального провадження, він не збирався нікому нічого давати, а прокурор його спровокував, показував на матеріали і говорив, що з цим треба щось робити. Ініціативу щодо клопотання про арешт майна проявляв прокурор, за незаконні дії він не збирався давати кошти. На даний час розкаюється за вчинене.
Не зважаючи на невизнання своєї вини у вчиненому, винність обвинуваченого в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується доказами безпосередньо дослідженими судом в судовому засіданні.
Так, свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що у 2024 році був призначений на посаду прокурора Кам?янка-Бузького відділу Жовківської окружної прокуратури Львівської області та включений у склад групи прокурорів у кримінальному провадженні, за ознаками кримінального правопорушення за ч.3 ст.190 КК України, де ОСОБА_4 був потерпілим. У лютому 2025 року ОСОБА_4 неодноразово намагався з ним зустрітись, телефонував на службовий телефон. 26.02.2025 прибув до адміністративної будівлі прокуратури, шукав його в суді, коли він був в судовому засіданні. В кінцевому результаті, коли він прийняв ОСОБА_4 , останній був напружений, просив вжити заходів впливу на свідків, щоб повернути борг, та повідомив йому, що «подякує». Цього ж дня свідком було складено рапорт та повідомлено керівника про факт пропозиції неправомірної вигоди. В подальшому вже під контролем правоохоронних органів відбувалась фіксація дій ОСОБА_4 , який запропонував винагороду за подання клопотання в суд про накладення арешту на майно інших осіб. Коли ОСОБА_6 йому відмовив та повідомив, що за таке передбачена кримінальна відповідальність, ОСОБА_4 зазначив, що це не є подарунок, а просто подяка. В подальшому зазначив, що за накладення арешту йому 10 000$ та судді 10 000$. 03.04.2025 ОСОБА_4 за накладення арешту на майно передав йому 3 000$ і був затриманий працівниками поліції.
З оголошеного в судовому засіданні витягу з ЄРДР від 27.02.2025, згідно з яким внесено відомості в ЄРДР за фактом пропозиції надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого службового становища (т.1 а.с.69).
З оголошеного в судовому засіданні рапорту ОСОБА_6 від 26.02.2025, згідно з яким останній повідомляє керівника Жовківської окружної прокуратури Львівської області про обставини зустрічі та спілкування з ним ОСОБА_4 щодо завершення досудового розслідування та висловлення у зв`язку з цим «подяки» (т.1 а.с.71-72)
З оголошеного в судовому засіданні протоколу затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 03.04.2025 і оглянутих в судовому засіданні відео, згідно з якими ОСОБА_4 03.04.2025 о 13-20 год. затримано на території АЗС «ОККО», що за адресою: м.Львів вул.Богдана Хмельницького, 292 (т.1 а.с.90-95).
З оголошеного в судовому засіданні протоколу огляду від 03.04.2025 та оглянутого в судовому засіданні відео з огляду місця події, згідно з якими проведено огляд місця події території АЗС «ОККО», що за адресою: м.Львів вул.Богдана Хмельницького, 292 та прокурор ОСОБА_6 добровільно видав 3 000$, які попередньо були надані йому ОСОБА_4 (т.1 а.с.96-101).
З оголошеного в судовому засіданні Наказу Жовківської окружної прокуратури Львівської області від 06.08.2024 «Про розподіл обов`язків між керівництвом та працівниками Жовківської окружної прокуратури», згідно з яким встановлено розподіл обов`язків між працівниками Жовківської окружної прокуратури, в тому числі – прокурора ОСОБА_6 (т.1 а.с.107-120).
З оголошених в судовому засіданні пам`ятки про процесуальні права та обов`язки представника потерпілого і постанови про залучення та визнання потерпілого від 04.11.2014, згідно з якими залучено до участі у досудовому розслідуванні, внесеному до ЄРДР за №12014140270000645 від 22.05.2014, як потерпілого ОСОБА_4 (т.1 а.с.121-122).
З оголошеного в судовому засіданні протоколу допиту потерпілого від 04.11.20214, заяви-повідомлення про вчинення групою осіб злочину шахрайства від 14.04.2014, згідно з якими ОСОБА_4 повідомляє про обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_8 та ОСОБА_7 щодо заволодіння його коштами (т.1 а.с.123-131)
З оголошених в судовому засіданні витягу з ЄРДР №12014140270000645 від 22.05.2014 та постанови про призначення групи прокурорів від 13.06.2024, згідно з якими у кримінальному провадженні №12014140270000645 призначено групу прокурорів у складі прокурорів Кам`янка-Бузького відділу Жовківської окружної прокуратури ОСОБА_6 та ОСОБА_9 . Старшим групи прокурорів призначено ОСОБА_10 (т.1 а.с.132-133).
З оголошеного в судовому засіданні висновку експерта №1660-Е від 20.05.2025, згідно з яким тридцять банкнот, схожі на банкноти USD, номіналом 100$, зразка 2009 року, з відповідними серійними номерами, виготовлені у спосіб, який використовується при виробництві таких же банкнот, зразка 2009 року, що випускаються в обіг Федеральною Резервною Системою США, тобто є банкнотами USD, номіналом 100$, зразка 2009 року, виготовленими та випущеними в обіг Федеральною Резервною Системою США (т.1 а.с.146-149).
З оголошеного в судовому засіданні протоколу огляду від 09.04.2025 та фототаблиці до нього, згідно з яким оглянуто мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone 13 pro», котрий був вилучений в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_4 03.04.2025, та виявлено журнал дзвінків та історію телефонних дзвінків до абонента «Камянка Пр. Володимир Мих.» номер телефону « НОМЕР_1 » (т.1 а.с.150-156).
З оголошених в судовому засіданні протоколів про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії-аудіо-,відео контроль особи від 02.05.2025, згідно з якими, 21.03.2025 ОСОБА_4 прийшов в службовий кабінет ОСОБА_6 , що в приміщенні Кам?янка-Бузького відділу Жовківської окружної прокуратури Львівської області, де під час допиту ОСОБА_4 , останній висловив пропозицію ОСОБА_6 щодо надання йому неправомірної вигоди у розмірі 3 000 доларів США за подання клопотання про накладення арешту на майно осіб, які завдали йому матеріальної шкоди, не зважаючи на попередження ОСОБА_6 про кримінальну відповідальність за прийняття або обіцянку надання неправомірної вигоди за ст.368, ст.369 КК України (т.1 а.с.157-174).
З оголошеного в судовому засіданні протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, контроль за вчиненням злочину від 02.05.2025, згідно з яким до проведення негласної слідчої (розшукової) дії залучено ОСОБА_6 , який 03.04.2025 зустрівся з ОСОБА_4 на території АЗС «ОККО», що за адресою: м.Львів вул.Богдана Хмельницького, 292, де останній передав 3 000 доларів США (т.1 а.с.175-178).
З оголошеного в судовому засіданні протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 20.05.2025 та опису вилучених копій документів, згідно з якими отримано доступ до кримінального провадження №12014140270000645 від 22.05.2014 та вилучено ряд документів (т.1 а.с.179-239).
Оцінюючи докази в сукупності суд визнає їх допустимими, належними, достатніми та достовірними і такими, які об`єктивно і повно доводять вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за ст.369 КК України.
При цьому, суд в обґрунтування вироку не покладає в якості доказів матеріали та процесуальні документи, що надані стороною обвинувачення, а саме: витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань, постанови, доручення та рапорти слідчих, прокурорів, ухвали слідчих суддів, а також інші листи (т.1 а.с.73-89, 102-106, 134-145, т.2 а.с.13-15), оскільки самі по собі вказані документи не містять доказових даних, що мають значення для розгляду кримінального провадження, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих і процесуальних дій вимогам закону та належними особами, що в свою чергу спростовує посилання сторони захисту, поданих в підготовчому судовому засіданні (т.1 а.с.24-27, а.с.28-35) щодо відсутності правових підстав для внесення відомостей в ЄРДР прокурором ОСОБА_11 27.02.2025 та не законності ухвал слідчого судді Львівського апеляційного суду від 14.03.2025, а також і спростовує посилання сторони захисту на наявність ознак провокаційних дій зі сторони правоохоронних органів у кримінальному провадженні, в якому ОСОБА_4 був потерпілим, шляхом створення штучної ситуації, яка полягала у неналежному здійсненні досудового розслідуванні та фактично призвела до надання неправомірної вигоди.
Згідно з ч.2 ст.8 КПК України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд при розгляді даного кримінального провадження враховує усталену практику ЄСПЛ, який неодноразово формулював у своїх рішеннях визначення провокації, розкривав її зміст та форми (справи «Раманаускас проти Литви», № 55146/14, 20 лютого 2018 року, «Баннікова проти Росії», № 18757/06, 04 листопада 2010 року, «Матановіч проти Хорватії», № 2742/12, 04 квітня 2017 року). Із правових позицій цього суду вбачається, що має місце провокація вчинення злочину, якщо: були активні дії правоохоронних органів; з їх боку мало місце спонукання особи до вчинення злочину (наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування); злочин не був би скоєний без втручання правоохоронних органів.
Відповідно до практики ЄСПЛ захист від провокації обов`язково передбачає, що обвинувачений визнає вчинення ним інкримінованих йому дій, але стверджує про їх скоєння внаслідок незаконного підбурювання з боку працівників міліції, отже заперечення заявником вчинення злочину та одночасне висунення ним скарги на те, що його спровокували вчинити цей злочин, вважається непослідовним і не підпадає під категорію «справ про провокацію злочину» (справа «Берлізев проти України»).
На піставі наведеного вище, суд приходить до переконання про відсутність провокації злочину, оскільки, як встановлено в судовому засіданні, не зважаючи на попередження ОСОБА_6 про кримінальну відповідальність за прийняття або обіцянку надання неправомірної вигоди за ст.368, ст.369 КК України, ОСОБА_4 висловив пропозицію ОСОБА_6 щодо надання йому неправомірної вигоди у розмірі 3 000 доларів США за подання клопотання про накладення арешту на майно осіб, які завдали йому матеріальної шкоди, попередньо неодноразово ініціювавши зустріч з останнім. Крім цього, заперечення обвинуваченим вчинення злочину та одночасне висунення ним версії про те, що його спровокували вчинити цей злочин, не підпадає під категорію «справ про провокацію злочину».
Відповідно до ч.ч.1, 6 статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
З врахуванням практики ЄСПЛ, зокрема, викладених в рішеннях по справах «Кобець проти України», «Коробов проти України» та «Ушаков проти України» щодо концепції доведення вини «поза розумним сумнівом» суд вважає, що стороною обвинувачення в повній мірі доведено винуватість обвинуваченого у вчиненні ним кримінального правопорушення, належними, допустимими, достовірними, а в їх сукупності достатніми доказами у кримінальному провадженні «поза розумним сумнівом», що також узгоджується із положеннями ст.94 КПК України, які в повній мірі дають змогу суду зробити переконливий висновок щодо притягнення до кримінальної відповідальності обвинуваченого.
Оцінюючи в сукупності докази суд вважає, що кваліфікація дій обвинуваченого за ч.3 ст.369 КК України – у пропозиції та наданні службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в його інтересах дій з використанням наданого їй службового становища, за попередньою змовою групою осіб, не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду, оскільки не встановлено, що обвинувачений дане кримінальне правопорушення вчинив за попередньою змовою групою осіб. Згідно з ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Як вбачається з обвинувального акту та встановлено під час судового розгляду ОСОБА_6 перебуваючи на посаді прокурора Кам?янка-Бузького відділу Жовківської окружної прокуратури Львівської області, при виконанні службових обов?язків відповідно до п.2 примітки ст.368 КК України є службовою особою, яка займає відповідальне становище. Разом з тим, як вбачається з формулювання обвинувачення та правової кваліфікації кримінального правопорушення обвинувального акту, ОСОБА_4 обвинувачується за ч.3 ст.369 КК України, однак без зазначення кваліфікуючої ознаки у пропозиції та наданні службовій особі, яка займає відповідальне становище.
Згідно з ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
З врахуванням досліджених доказів, а також того, що кваліфікуюча ознака за ч.3 ст.369 КК України - діяння вчиненні, за попередньою змовою групою осіб, не знайшло свого підтвердження, а діяння з кваліфікуючою ознакою – надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, в провину обвинуваченому не ставилось, його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.369 КК України - у пропозиції та наданні службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в його інтересах дій з використанням наданого їй службового становища.
Відповідно до ч.3 ст.337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.369 КК України, є менш тяжке, ніж кримінальне правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_4 стороною обвинувачення, суд приходить до переконання, що дії останнього слід перекваліфікувати з ч.3 ст.369 КК України на ч.1 ст.369 КК України.
При призначенні покарання суд керується наступним.
Згідно з п.3 ч.1 ст.65 КК України, суд призначаючи покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
Тому, виходячи з принципу індивідуалізації покарання суд враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно з ст.12 КК України відноситься до нетяжких злочинів.
Особи обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, одружений, відсутністю обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, та вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.369 КК України у виді штрафу.
Процесуальні витрати стягнути з обвинуваченого.
В порядку ст.100 КПК України вирішити долю речових доказів.
Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд, –
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68000 (шістдесят вісім тисяч) грн.
Запобіжний захід ОСОБА_4 у виді застави, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертизи в розмірі 8481, 60 (вісім тисяч чотириста вісімдесят одна, 60)грн.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 04.04.2025 (Справа №461/2661/25 Провадження №1-кс/461/2113/25) на речові докази - транспортний засіб марки «Peugeot 3008», 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ № НОМЕР_3 .
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 04.04.2025 (Справа №461/2661/25 Провадження №1-кс/461/2112/25) на речовий доказ - мобільний телефон марки Iphone 13 PRO у корпусі синього кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 .
Речові докази:
Транспортний засіб марки «Peugeot 3008», 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ № НОМЕР_3 та мобільний телефон марки Iphone 13 PRO у корпусі синього кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 повернути ОСОБА_4 .
Предмет неправомірної вигоди, а саме грошові кошти в сумі 3000 доларів США, в кількості 30 купюр номіналом 100 доларів США з наступними серійними номерами: QG32639222A, QG32639173А, QА41210231А, QG30639537А, QG30639536A, QG30639533A, QG30639543A, QG30639544A, QG32639102A, QG32639101A, QG30639587A, QG30639584A, QG32639174A, QG30639527A, QG30639538A, QG30639539A, QG30639542A, QG30639562A, QG30639563A, QG30639566A, QG30639567A, QG30639568A, QG30639569A, QG30639570A, QG30639585A, QG30639586A, QG30639590A, QG30639589A, QG30639619A, QG30639618A - конфіскувати у власність держави..
Заставу в розмірі 181 680 грн. 00 коп. (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят грн.), які були внесені ОСОБА_12 , (отримувач: Територіальне управління державної судової адміністрації у Львівській області, код: 26306742) після набрання вироком законної сили – повернути ОСОБА_12 .
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга через суд першої інстанції до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua