Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №947/37483/26 — Київський районний суд м. Одеси

Суд: Київський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших видів кредиту

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №947/37483/26

Суддя: Луняченко В. О.

Справа № 947/37483/26

Провадження № 2/947/8196/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2026 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Луняченка В.О.,

при секретарі Жековій А.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Аланд» ( Код ЄДРПОУ 42642578) за участі третіх осіб: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни, приватного виконавця виконавчого округу Херсонської області Манікіна Дмитра Сергійовича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В :

З позовом про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису №14724, вчиненого 15.04.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аланд» заборгованості у розмірі 24362,28 гривень та винагороду приватного виконавця у розмірі 2436,22 гривень до Київського районного суду м.Одеси звернулась ОСОБА_1

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Луняченку В.О..

Ухвалою судді від 15.09.2026 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, про що повідомлено учасників справи.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином, відомості про що містяться в матеріалах справи.

Позивачем у позові зазначено про можливість розгляду справи за відсутності позивача, а також можливість заочного розгляду справи.

Відповідно до вимог ст. 211 ч. 3 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином, причини неявки суду невідомо.

Відповідач відзив на позов не надав, як і не було надано заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відзиву на позов та заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За таких обставин, суд ухвалив розглянути справу в порядку заочного спрощеного провадження відповідно до ст. 280 ЦПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог частини другої статті 247 вказаного Кодексу не здійснюється.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку поданим доказам, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст.2 ЦПК).

Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Достовірними, відповідно до ст.79 ЦПК України є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Згідно ч.1 та ч.6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Матеріалами справи встановлено, що 23.06.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Херсонської області Манікіним Дмитром Сергійовичем на підставі виконавчого напису № 14724, вчиненого 15.04.2020 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., було відкрито виконавче провадження № 62402812 про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Фінансова компанія "Аланд" заборгованості у розмірі 24 362,28 грн, а також винагороди приватного виконавця в розмірі 2 436,22 грн.

Про існування зазначеної заборгованості, виконавчого напису нотаріуса та відкритого на його підставі виконавчого провадження позивачу стало відомо випадково лише 28.08.2026 року через Єдиний державний вебпортал електронних послуг «Дія» у межах виконавчого провадження № 62402812, жодних повідомлень чи листів про наявність боргу, кредитних зобов`язань, виконавчих проваджень до цього, як зазначає позивача, вона не отримувала.

Більш того, як зазначає позивач, жодного кредитного договору, договору позики, договору споживчого кредиту чи будь-якого іншого правочину, з якого могла б виникнути заборгованість у розмірі 24 362,28 грн, ОСОБА_1 , ні з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд", ні з будь-яким іншим кредитором (банком, фінансовою компанією), право вимоги якого могло бути в подальшому відступлено зазначеному товариству, ніколи не укладала. Грошових коштів у борг не отримувала, документів, що підтверджують видачу мені кредиту чи позики, не підписувала, свого підпису під будь-якими договірними документами, копії чи оригінали яких могли бути подані нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не ставила.

Таким чином, вимога, яка стала підставою для вчинення приватним нотаріусом Хара Н.С. виконавчого напису № 14724 від 15.04.2020, є повністю безпідставною, оскільки будь-яке договірне зобов`язання, з якого могла б виникнути заборгованість, між нею та стягувачем - відсутнє.

З виконавчим написом позивач, повністю не погоджуюся, оскільки у приватного нотаріуса Хари Н.С. були відсутні підстави на вчинення виконавчого напису № 14724. оскільки вона не пересвідчилася у безспірності боргу.

Також здійснений виконавчий напис № 14724 є незаконним та таким, що вчинений без дотримання вимог чинного законодавства, зокрема Закону України «Про нотаріат» та постанови КМУ від 29.06.1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Викладене вище стало підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з відповідним позовом захистом своїх порушених прав таа визнання виконавчого напису № 14724 від 15.04.2020 р., вчиненого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є той факт, що з 22.02.2017 року нотаріуси України не мають права вчиняти виконавчі написи щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами, які не посвідчені нотаріально, недотримання нотаріусом умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження спірної заборгованості боржника, тобто нотаріусом не пересвідчився наявності безспірності заборгованості, та вчинив виконавчий напис за наявності звернення стягувача. Наданий кредитний договір не посвідчений нотаріально, доказів переведення всієї суми кредиту на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 та взагалі підпису нею вказаного договору та зняття нею всієї суми відповідно до вимог статей Закону України «Про бухгалтерський облік» нотаріусу не було надано.

Відомостей щодо отримання ОСОБА_1 претензії щодо повернення кредитних коштів суду не надано.

Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.1ст.1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» нотаріат в Україні- це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України. Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України22 лютого 2012 року № 296/5та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29червня 1999р.№ 1172 переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводяться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, для одержання виконавчого напису подаються оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення боржника.

За п. 2.1. глави 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається відповідна заява.

Згідно ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік,місяць,число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника,місце роботи(для громадян), номери рахунків в установах банків(для юридичних осіб); строк,за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети,які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили;строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Згідно ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису- це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).

Так, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору, зокрема, щодо її розміру, строків, за яких вона нарахована тощо, а відтак, і документів, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріус вчиняє виконавчий напис. Документи, що встановлюють заборгованість, насамперед мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором.

Згідно висновків, зроблених Верховним Судом України у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 у справі №754/9711/14-ц, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком. Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" № 1172.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61- 12629св19) та постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року по справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс2П.).

Серед документів, наданих ТОВ «Бізнес позика» приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був наданий договір, який не посвідчено нотаріально.

Відтак приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. не було дотримано усіх вимог законодавства при вчинені виконавчого напису, реєстровий № 22787 від 21.01.2022 р., внаслідок чого порушено законні інтереси позивача.

Таким чином, з наданих документів нотаріусу для вчинення виконавчого напису не можливо встановити чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Отже, зважаючи на те, що розмір заборгованості та період його стягнення жодним доказом належним чином не підтверджується, враховуючи, що відомостей про отримання позивачем вимоги фінансової установи про усунення порушень зобов`язань за кредитним договором не має, суд приходить до висновку, що виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни за №14724 від 15.04.2020 року варто визнати таким, що не підлягає виконанню.

З урахуванням встановленого, суд вважає позовні вимоги законними, доказаними та задовольняє їх в повному обсязі.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів. Відповідно до змісту ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

А тому оскільки позовні вимоги задоволено повністю, з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 гривень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 43, 76-81, 102, 141, 223, 258-259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Аланд» ( Код ЄДРПОУ 42642578) за участі третіх осіб: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни, приватного виконавця виконавчого округу Херсонської області Манікіна Дмитра Сергійовича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 15 квітня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною та зареєстрованого в реєстрі №14724 про стягнення з ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості у розмірі 24362,28 грн. в тому числі винагороди прваитного виконавця, який пред`явлено до примусового виконання в межах виконавчого провадження № 62402812 таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» ( код ЄДРПОУ 42642578 м.Київ вул. Саксаганського 14 оф. 301) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1331,20 гривень

Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення складено 05.11.2026.

Суддя: В. О. Луняченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua