Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №947/23063/26 — Київський районний суд м. Одеси

Суд: Київський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №947/23063/26

Суддя: Куриленко О. М.

_____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/23063/26

Провадження № 2-о/947/341/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2026 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Куриленко О.М.,

за участю секретаря судового засідання – Петрової А.М.,

заявника – ОСОБА_1 ,

представника заявника – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи – Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,

ВСТАНОВИВ :

03 червня 2026 року зареєстровано заяву, що надійшла через систему «Електронний суд», в якій представник заявника просить: встановити факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 2020 року по 30.04.2026 року включно (дата зникнення безвісти).

В обґрунтування заяви зазначає, що заявниця – ОСОБА_1 проживала однією сім`єю з ОСОБА_3 , з лютого 2020 року за адресою: АДРЕСА_1 , у будинку, що належить бабусі ОСОБА_4 , що підтверджується Актом від 25.05.2026 року. Зазначає, що у період проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вели спільне господарство, мали спільний бюджет, фактично виконували права та обов`язки подружжя, тобто проживали однією сім`єю, як чоловік та жінка. Зазначає, що на початку 2026 року ОСОБА_3 було мобілізовано до лав ЗСУ, а 04 травня 2026 року з ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім`я заявниці надійшло сповіщення про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зник безвісти 30.04.2026 року біля н.п. Миропільське, Сумського р-ну, Сумської області. Зазначає, що за даним фактом заявниця звернулась 07 травня 2026 року з заявою до чергової частини Одеського районного управління №1 ГУНП в Одеській області про вжиття заходів до встановлення місця знаходження її співмешканця ОСОБА_3 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 травня 2026 року за № 12026162480000975 за ознаками вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Зазначає, що встановлення факту постійного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 потрібно для реалізації прав, передбачених Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», як члену сім`ї особи, зниклої безвісти, а саме як дружини, окрім виплати соціальних виплат заявниці встановлення факту також потрібно для можливості звернення до відповідних державних органів та громадських організацій для отримання відомостей щодо долі зниклого безвісти ОСОБА_3 .

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м.Одеси Куриленко О.М.

Ухвалою суду від 04.06.2026 року відкрито окреме провадження по цивільній справі та призначено судове засідання на 22.07.2026 року на 14 год. 00 хв.

05.06.2026 року зареєстровано заяву, що надійшла через систему «Електронний суд» від представника заявника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , в якій зазначав, що при поданні заяви було допущено технічну помилку (описку) при зазначенні військової частини, а саме зазначено військову частину НОМЕР_2 , замість військової частини НОМЕР_1 , при цьому зазначено вірно код ЄДРПОУ саме військової частини НОМЕР_1 та відповідно заява з додатками вірно надіслана належній заінтересованій особі військовій частині НОМЕР_1 . У зв`язку з наведеним, просив суд виключити зі складу заінтересованих осіб військову частину НОМЕР_2 та залучити в якості заінтересованої особи Військову частину НОМЕР_1 .

29.06.2026 року через систему «Електронний суд» від представника заінтересованої особи – Міністерства оборони України надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою суду від 22.07.2026 року виключено з кола сторін у справі заінтересовану особу – Військову частина НОМЕР_2 . Залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи – Військову частина НОМЕР_1 . Для повідомлення заінтересованих осіб судове засідання відкладено до 28 серпня 2026 року до 11.00 годин.

20.08.2026 року через систему «Електронний суд» від представника заінтересованої особи – Міністерства оборони України надійшли письмові пояснення, в яких представник просив відмовити у задоволенні заяви.

За клопотанням представника заявника, для виклику свідків, судове засідання, призначене на 28.08.2026 року о 11 год. 00 хв., було відкладено до 03.11.2026 року до 14.00 год.

23.10.2026 року через систему «Електронний суд» від представника заявниці – Стецюка Сергія Борисовича надійшла заява про приєднання доказів до матеріалів справи та клопотання про залучення до участі у справі в якості заінтересованої особи ОСОБА_5 .

Протокольною ухвалою суду від 03.11.2026 року у задоволенні клопотання представника заявника про залучення до участі у справі в якості заінтересованої особи ОСОБА_5 – відмовлено.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Заявник – ОСОБА_1 та її представник – ОСОБА_2 у судовому засіданні заяву підтримали та просили її задовольнити.

Представники заінтересованих осіб – ІНФОРМАЦІЯ_4 та Військової частини НОМЕР_1 у судове засідання не з`явилися, повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

На підставі вимог, передбачених ч.ч. 9, 10 ст. 14 ЦПК України, п. 122 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, п. 1 розділу VII Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814, в редакціях чинних на час вчинення процесуальної дії, зважаючи на те, що матеріали вказаної справи створені в паперовій та електронній формі, з метою процесуальної економії суд дійшов висновку про можливість розгляду (формування та зберігання) судової справи в змішаній (паперовій та електронній) формі.

Заслухавши пояснення заявниці та представника заявниці, свідків, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, закінчивши з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, суд перейшовши до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 09.11.2026 року до 13 год. 45 хв.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 2 статті 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені будь-які факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини другої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Частинами першою та другою статті 21 СК України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Згідно з частиною першою статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Перш за все, суд звертає увагу на те, що подана заява взагалі не містить посилань на те, як познайомились заявник та ОСОБА_3 , як розвивались їх стосунки, чому та як було прийнято рішення проживати в с. Дачне, за які грошові кошти вони існували, де працювали, чим підтверджується спільний бюджет та побут, придбання майна, стосунки з господарями будинку тощо.

Також суд зауважує, що до поданої заяви не було надано навіть однієї-двох спільних фотографій, листування, переписки в месенджерах тощо.

На підтвердження факту спільного проживання заявницею надано сповіщення №4080 від ІНФОРМАЦІЯ_5 04.05.2026 року про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зник безвісті, яке було спрямовано заявниці – ОСОБА_1 . Однак, сам по собі факт надсилання цього сповіщення на адресу заявниці не свідчить про те, що особи проживали однією сім`єю.

У Постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 обов`язковими умовами для визнання осіб членами сім`ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин

Так, для встановлення факту проживання однією сім`єю необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК України де визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Заявник посилається на ту обставину, що факт спільного проживання підтверджується Актом від 25.05.2026, складеним в присутності власника будинку та двох сусідів (а.с. 6).

Зазначений Акт судом оцінюється критично, оскільки ні зміст акту, ні відомості, які в ньому містяться, не підтверджують ознак, властивих для проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Даний документ не містить відомостей, які входять до предмету доказування у цій справі.

У Акті зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали за адресою: АДРЕСА_1 , з лютого 2020 року по січень 2026 року.

Згідно Постанови Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 712/7830/16-ц факт реєстрації (проживання) жінки та чоловіка за однією адресою не є ні головною, ні обов`язковою ознакою наявності фактичного шлюбу.

У заяві про встановлення факту проживання однією сім`єю заявниця зазначає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали за адресою: АДРЕСА_1 , в будинку, що належить бабусі – ОСОБА_4 . В Акті від 25.05.2026 року зазначено, що він складений у присутності власника будинку – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Матеріали справи не містять доказів родинних відносин заявниці – ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Крім того, відсутні докази, що підтверджують право власності ОСОБА_4 на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Матеріали справи не містять також копій паспорта сусідів, в присутності яких було складено Акт від 25.05.2026 року – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що унеможливлює встановлення їх особи та перевірку відомостей щодо їх місця проживання.

Відмовляючи у задоволенні даної заяви, суд також бере до уваги, що з клопотанням про виклик їх у судове засідання в якості свідків заявник та її представник не звертались.

Будь-яких інших доказів спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 матеріали справи не містять.

Під час свого виступу у судовому засіданні ОСОБА_1 повідомила суду, що вони з ОСОБА_3 мали намір придбати житло, створити сім`ю та народити дітей, для чого з метою накопичення грошових коштів для придбання нерухомого майна вирішили жити у її бабусі в селищі Дачне Одеської області, так як проживання в сільській місцевості є дешевшим ніж у місті.

Однак, згідно Відповіді з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 2021 року має на праві власності нерухоме майно, розташоване: АДРЕСА_2 , у зв`язку з чим причини (та взагалі і факт) його проживання у с. Дачне під час розгляду справи встановлені не були. При цьому про існування вказаної квартири заявник суд не повідомила, джерела її придбання не досліджувались, причини з яких ОСОБА_3 приховав від неї таку інформацію залишились не з`ясованими.

Обов`язковою умовою для визнання факту проживання однією сім`єю, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

Домогосподарством є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Встановлення факту проживання однією сім`єю передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин (спільне проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (ст. ст. 3, 74 СК України), оскільки самі по собі, наприклад, факти спільної присутності їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між особами є усталені відносини, притаманні сім`ї.

Наведене узгоджуються із правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19), неодноразово підтриманою Верховним Судом у постановах: від 12.12.2019 року у справі № 466/3769/16 (провадження № 61-5296св19), від 27.02.2019 року у справі № 522/25049/16-ц (провадження № 61-11607св18), від 11.12.2019 року у справі № 712/14547/16-ц (провадження № 61-44641св18), від 24.01.2020 року у справі № 490/10757/16-ц (провадження № 61-42601св18), від 08.12.2021 року у справі № 531/295/19 (№ 61-3071св21), та інших.

Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять спільних фотографій ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , роздруківок повідомлень у месенджерах тощо.

Крім іншого, відсутні докази на підтвердження спільних витрат, зокрема участі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в утриманні житла шляхом сплати коштів за комунальні послуги та інше. Заявником також документально не підтверджено наявності спільного бюджету з ОСОБА_3 , не надано доказів наявності у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 доходів, не зазначено як формувався та витрачався бюджет та яка була їх частка у ньому.

Також, заявник не надала жодного документу на підтвердження придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо. Крім цього, матеріали справи не містять жодного документу, який би підтверджував наявність у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 спільного майна.

Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не перебували в інших зареєстрованих шлюбах.

У судовому засіданні були допитані свідки – ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

Свідок – ОСОБА_5 пояснив, що є рідним братом ОСОБА_3 . Зазначив, що приїхав до м.Одеси у 2013 році, а пізніше до нього переїхав брат. Однак, з якого саме часу його брат – ОСОБА_3 проживає у м.Одесі пояснити не зміг.

Разом з тим, згідно Відповіді щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ще з 19.02.2016 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , в той час як свідок ОСОБА_5 - лише з 30.04.2022 року.

Надаючи оцінку показам свідків у справі, суд виходить із такого.

Пояснення свідків не може бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Факт спільного проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу не може бути встановлений лише показами свідків за відсутності інших доказів. Схожі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16, від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц, від 11 грудня 2019 року у справі № 712/14547/16-ц, від 24 січня 2020 року у справі № 490/10757/16-ц, від 08 грудня 2021 року у справі № 531/295/19, від 04 грудня 2023року у справі № 543/563/22.

За обставин цієї справи, допитані у судовому засіданні свідки не навели обставин щодо спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу заявниці з ОСОБА_3 , ведення ними спільного господарства, а фактично надали пояснень щодо стосунків між ними, обізнаність про їх спілкування. Проаналізувавши покази свідків суд загалом оцінює їх критично, оскільки їх пояснення за своїм змістом у цій справі фактично не підтверджують та не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту саме перебування заявника із ОСОБА_3 у фактичних шлюбних відносинах, ведення спільного господарства, показання цих свідків не може слугувати достовірним доказом наявності між заявником та ОСОБА_3 сталого факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю та є очевидно недостатніми доказами, за відсутності сукупності інших доказів.

Верховний Суд у Постанові від 08 квітня 2025 року у справі № 161/2205/23 (провадження № 61-18233св23) вказав на те, що пояснення свідків є особливим видом доказів, пов`язаних із ризиком суб`єктивного відношення до сторін. Пояснення свідків про наявність сімейних відносин між заявницею та ОСОБА_3 є їх особистим сприйняттям відносин, які існували між цими особами, проте самі по собі вони не можуть достеменно свідчити про те, що цим відносинам були притаманні ознаки сімейних. При цьому, пояснення свідків у цій справі є різними, інших належних і достатніх доказів того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вели спільне господарство, мали спільний бюджет чи витрачали кошти на спільні цілі свідки суду не надали.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що допитані в судовому засіданні свідки, кожен окремо не підтвердили суду обставин, які б свідчили на підтвердження факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, а тому покази цих свідків не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю. Тим більше, встановлення факту проживання однією сім`єю виключно тільки на показаннях свідка, не відповідають вимогам закону.

З огляду на викладене, оцінюючи показання заявника у сукупності з іншими наявними матеріалами справи, суд ставиться критично до її показів, оскільки вона є стороною у справі і її показання є суб`єктивними, оскільки вона має особисту зацікавленість у винесенні рішення на свою користь, що додатково підтверджується і її процесуальною поведінкою.

Так, у Постанові Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 490/4949/17 (провадження № 61-46210св18), зазначено, що сам собою факт перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між ними склалися та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю. Ураховуючи викладене, Верховний Суд погодився з висновком апеляційного суду про те, що сам по собі факт перебування позивача з відповідачем у близьких стосунках, який не заперечував й сам відповідач, не може свідчити про те, що сторони проживали в зазначений період однією сім`єю, а придбане одним із них майно є спільною сумісною власністю, оскільки позивачу необхідно надати докази ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та витрат, придбання майна в інтересах сім`ї. Апеляційний суд вказував, що суд першої інстанції помилково взяв до уваги показання свідків зі сторони позивача на підтвердження того, що сторони проживали однією сім`єю у вказаний період, оскільки їх пояснення носять узагальнений характер, стосуються здебільшого констатації факту сумісного проживання сторін та не підтверджують наявності усталених відносин, які притаманні подружжю.

Згідно Постанови Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15 (провадження № 61-30273св18) спільна присутність на святах та пересилання коштів не можуть свідчити про те, що між сторонами склались усталені відносини, які притаманні подружжю.

Згідно Постанов Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц (провадження № 61-11607св18), від 11 грудня 2019 року в справі № 712/14547/16-ц (провадження № 61-44641 св18), від 24 січня 2020 року в справі № 490/10757/16-ц (провадження № 61-42601св18) сам собою факт періодичного спільного відпочинку не є достатньою підставою для визнання факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Також при вирішення справи суд враховує таке.

Під час звернення із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, особа відповідно до вимог статті 318 ЦПК повинна вказати мету встановлення юридичного факту, яка дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи зумовлює він правові наслідки. У заяві необхідно також вказати причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, та навести докази його існування. Тобто, вимоги про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та перебування на утриманні можуть бути вирішені в порядку окремого судового непозовного цивільного судочинства, якщо між сторонами не існує спору.

Тому, зважаючи на приписи частини 6 статті 294 ЦПК, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Відтак, встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу матиме наслідком виникнення прав у заявника на виплату одноразової грошової допомоги. Такі обставини, свідчать про можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у родичів військовослужбовця (батько, мати, дружна, діти, утриманці) які мають безспірне право на отримання грошового забезпечення військовослужбовця та одноразової грошової допомоги.

В ході судового засідання, судом було з`ясовано, що у військовослужбовця ОСОБА_3 є батько, який має безспірне право на отримання грошового забезпечення військовослужбовця та одноразової грошової допомоги.

Заявницею не заявлялося клопотання про залучення указаної особи до участі у справі в якості заінтересованої особи. Матеріали справи не містять відомостей щодо особи батька ОСОБА_3 , його особистих даних, що унеможливлює залучення його до участі у справі в якості заінтересованої особи за ініціативою суду.

Імперативними вимогами пункту частини першої статті 318 ЦПК України встановлено, що у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення має бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою.

Як вбачається з матеріалів заяви, мету встановлення заявником в судовому порядку факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу зазначає необхідність звернень за вирішенням питань, пов`язаних з встановленням місцезнаходження військовослужбовця та його пошуку.

Однак, у заяві не зазначено та до матеріалів справи не додано доказів, що підтверджують порушення прав заявниці у зв`язку з наведеними обставинами.

Разом з тим, відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», близькі родичі та члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Згідно з ч. 1, 2, 3, 4 ст. 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», близькі родичі та члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на отримання достовірних відомостей про місцеперебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин. Реалізація права, передбаченого частиною першою цієї статті, відбувається шляхом подання заяви про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, та отримання достовірної інформації про хід та результати проведення її розшуку в порядку, визначеному цим Законом та іншими законами України. Органи державної влади, уповноважені на здійснення обліку та/або розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, зобов`язані надавати інформацію про хід та результати їх розшуку в порядку, встановленому цим Законом, близьким родичам та членам сім`ї таких осіб. Члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.

Таким чином, заявником не надано належні докази, що підтверджують порушення її права, а саме докази відповідних звернень та залишення їх без відповіді відносно подальшої долі військовослужбовця.

Разом з тим, встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу (п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України), може мати місце якщо цей факт спричиняє виникнення, зміну або припинення правовідносин, наприклад виникнення права спільної сумісної власності на майно, набуте чоловіком і жінкою за час спільного проживання, виникнення права на утримання, відповідно до положень ст. 76 СК України тощо.

Проте, заявник не наводить об`єктивних доводів, що слугували б підставою для встановлення такого факту, а також остаточної мети встановлення факту проживання однією сім`єю.

Судом не було встановлено спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в період з 2020 року по 30.04.2026 рік, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю, суду не було надано доказів постійного фактичного мешкання ОСОБА_3 та заявниці за однією адресою, збереження ОСОБА_3 у цьому житлі своїх речей, зокрема побутового вжитку, сприйняття ним цього місця проживання як свого основного, доказів ведення спільного побуту, спільного господарства, наявності спільного бюджету, спільних витрат в інтересах сім`ї, придбання майна для спільного користування, спільної участі в утриманні житла, його ремонті, що ОСОБА_3 вважав себе чоловіком заявниці.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

А тому, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи – Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Керуючись ст.ст.76, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 315, 319, 354-355 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи – Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, – залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О. М. Куриленко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua