Суд: Жидачівський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №443/1936/26
Суддя: ПАВЛІВ А. І.
Справа №443/1936/26
Провадження №2/443/1401/26
РІШЕННЯ
Іменем України
09 листопада 2026 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі: головуючого судді Павліва А.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Стислий виклад позиції сторін.
ТОВ «ФК «Процент» (позивач) подало до суду позов до ОСОБА_1 (відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Кредитним договором № 37106 від 12.07.2025 у розмірі 42 000,00 грн, яка складається з 28 000,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 12.07.2025 по 16.08.2026 та 14 000 грн штраф за порушення умов кредитного договору, а також судові витрати у розмірі 2 422,40 грн та 10 000 грн витрат на правову допомогу.
В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що відповідно до укладеного Кредитного договору № 37106 від 12.07.2025 між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 , Відповідач отримав кредит у розмірі 7 000 гривень, строком на 730 днів (до 12.07.2027), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «КБ «Приватбанк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00% від суми кредиту за кожен день користування (365,00 % річних). Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації Відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». При укладанні Кредитного договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України. Кредитні кошти в сумі 7 000 грн були відправлені Відповідачу 12.07.2025 на платіжну картку № НОМЕР_1 . Відповідач своєчасно не сплатив нараховані відсотки відповідно до графіку платежів. Позивач звертає стягнення на прострочені до оплати проценти за користування кредитом за період з 12.07.2025 по 16.08.2026. Позивач не вимагає та не пред`являє вимоги дострокового повернення суми кредиту. У зв`язку з порушеннями зобов`язань, заборгованість Відповідача за Кредитним договором станом на 17.08.2026 становить: 28 000,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 12.07.2025 по 16.08.2026, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та 14 000,00 грн штраф за порушення умов кредитного договору. Судові витрати складаються з судового збору у сумі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000 грн.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву.
Заяви, клопотання, подані учасниками справи.
Представником позивача подано заяву про усунення недоліків (а.с.67).
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 29.09.2026 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків (а.с.65-66).
Ухвалою від 01.10.2026 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі та розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (а.с.69-70).
Ухвалою від 01.10.2026 витребувано докази (а.с.71-72).
Позиція суду.
Суд, з`ясувавши обставини, на які сторона позивача посилається як на підставу позовних вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з такого.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Згідно з Кредитним договором №37106 від 12.07.2025, укладеним між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 , сторони узгодили такі умови:
Товариство зобов`язується надати Позичальникові грошові кошти в розмірі 7 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом в строки, визначені цим Договором (п.1.1. Договору);.
процентна ставка за користування Кредитом становить - 1,00% від суми Кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 365.00%) користування Кредитом. Процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою та застосовується в межах строку визначеного в п.1.3. Договору (п.1.2. Договору);
строк надання Кредиту та строк дії Договору становить 730 днів, з сплатою Кредиту в кінці строку користування згідно Додатку №1 до цього Договору. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки, що є Додатком №1 до цього Договору (п.1.3. Договору);
невід`ємною частиною цього Договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, через мережу інтернет ТОВ «Фінансова компанія «Процент», які розміщені на Сайті https://procent.com.ua (п.1.5. Договору);
Товариство переказує суми Кредиту на електронний платіжний засіб НОМЕР_1 , що належить Позичальникові (п.1.6. Договору);
позичальник має право протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня укладення Договору відмовитися від Договору без пояснення причин (п. 2.3.3. Договору);
у випадку порушення строків повернення Кредиту, встановлених цим Договором, сторони погодили, що Позичальнику встановлюється відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Позичальник сплачує Товариству проценти за неправомірне користування грошовими коштами за процентною ставкою - 1.0% (річна процентна ставка становить 365.00 %) від суми несвоєчасно повернутих грошових коштів переданих Позичальнику за цим Договором (суми кредиту) за кожний день користування (п.3.3. Договору);
у випадку невиконання та/або неналежного виконання Позичальником зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Позичальник зобов`язаний сплатити Товариству штраф:
у розмірі 1120.00гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 280.00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання (п.3.5. пп.3.5.1., 3.5.2. Договору);
даний Договір укладається в інформаційно-комунікаційній системі на Сайті https://procent.com.ua (далі по тексту - ІКС) відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». (п. 6.1. Договору).
Договір містить реквізити сторін, зокрема дані позичальника, а саме: ім`я позичальника - ОСОБА_1 , його паспортні дані, реєстраційного номера облікової картки платника податків, адресу зареєстрованого і фактичного місця проживання, електронну пошту, номер телефону, а також інформацію про підписання цього договору ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 543972 (а.с.22-27).
У Додатку №1 до Кредитного договору №37106 від 12.07.2025 сторонами передбачена Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної процентної ставки (а.с.27-28).
У Додатку №2 до Кредитного договору №37106 від 12.07.2025 наявне інформаційне повідомлення ОСОБА_1 щодо персональних даних третіх осіб (а.с.29).
У Додатку №3 до Кредитного договору №37106 від 12.07.2025 ОСОБА_1 як споживач фінансових послуг повідомив Товариству контактні номери телефонів (НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7), за якими може здійснюватися взаємодія між ним та Товариством, а також надав згоду будь-якому новому Кредиторові (у випадку відступлення права вимоги за Договором), та будь-якій колекторській компанії, яка може бути залучена до врегулювання простроченої заборгованості за Договором (у випадку виникнення такої) на взаємодію (а.с.29)
Додатки №№ 1, 2 та 3 містять електронний підпис ОСОБА_1 , вчинений одноразовим ідентифікатором 543972 (а.с.27-28, 29).
У паспорті споживчого кредиту, зазначено, зокрема: інформацію та контактні дані кредитодавця та кредитного посередника, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію, інші важливі правові аспекти. Паспорт підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 996563 (а.с.30-32).
Довідкою ТОВ «Пайтек» від 14.08.2026 підтверджується перерахування 12.07.2025 на номер картки отримувача НОМЕР_2 грошових коштів у сумі 7 000,00 грн. Призначення платежу - перерахування коштів за договором №37106 від 12.07.2025 (а.с.33).
З детального розрахунку заборгованості за Кредитним договором №37106 від 12.07.2025 вбачається, що станом на 16.08.2026 загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 49 000,00 грн, з якої 7 000,00 грн - строкова заборгованість за сумою кредиту; 28 000,00 грн - прострочена заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом; 14 000,00 грн - заборгованість за штрафами (а.с.34-39).
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцями (ТОВ «ФК «Процент») за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Норми права, які застосував суд.
За змістом норми статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частини 1, 2 статті 639 ЦК України).
Згідно з положеннями статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Відповідно до вимог статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За змістом вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Закон України «Про електронну комерцію» (далі - Закон №675-VIII) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції
Відповідно до приписів частин 3-5 статті 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Згідно з вимогами частин 6-7 статті 11 Закону №675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина 12 статті 11 Закону №675-VIII).
Відповідно до приписів статті 12 Закону №675-VIII якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Також, судом враховано норми статей 11, 203, 205, 207, 598, 599, 611, 626, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, які визначають підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, форм правочину та способи волевиявлення, вимоги до письмової форми правочину, підстави припинення зобов`язання та припинення зобов`язання виконанням, правові наслідки порушення зобов`язання, поняття та види договору, проценти за договором позики, обов`язок позичальника повернути позику, кредитний договір та проценти за кредитним договором.
Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.
Аналіз матеріалів справи, зокрема Кредитного договору № 37106 від 12.07.2025 (далі - Кредитний договір), дозволяє дійти висновку, що ОСОБА_1 як позичальник за цим правочином, ідентифікував себе в інформаційно-комунікаційній системі Кредитодавця, надавши йому персональні дані, а саме: ім`я, місце проживання, паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків, номери телефонів, реквізити платіжного засобу, необхідні для укладення правочину та формування одноразового ідентифікатора з метою його підписання.
При цьому сторонами погоджено всі істотні умови Кредитного договору, які передбачені для цього виду правочину.
Оскільки Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора, який наданий кредитодавцем саме з цією метою, що узгоджується з матеріалами справи, тому суд доходить переконання, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами зазначеного спірного правочину - Кредитного договору.
Факт одержання коштів ОСОБА_1 в обумовленому розмірі підтверджується довідкою ТОВ «Пайтек», яка засвідчує обставини успішного перерахування грошових коштів 12.07.2025 у сумі 7 000,00 грн на банківську картку, яку ОСОБА_1 вказав саме з цією метою.
Окрім цього, перерахування коштів узгоджується із встановленими обставинами справи, зокрема з тим, що воно здійснено у день укладення Кредитного договору, а його розмір відповідає сумі, визначеному у цьому правочині.
Таким чином, суд доходить висновку, що між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 у передбаченому законом порядку був укладений Кредитний договір, а позичальник, після отримання кредитних коштів у обумовленому розмірі, зобов`язання, що виникли з цього правочину, належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем.
Оцінюючи вимоги позивача про стягнення процентів за користування кредитом, суд виходить із того, що сторони погодили строк кредитування тривалістю 730 днів, протягом якого позичальник зобов`язаний сплачувати проценти за користування кредитними коштами за встановленою договором ставкою з періодичністю кожні 20 днів.
Оскільки строк сплати нарахованих процентів відповідно до графіка платежів настав, а доказів погашення відповідної заборгованості матеріали справи не містять, позивач має право вимагати їх стягнення незалежно від того, що загальний строк кредитування ще не закінчився та вимога про дострокове повернення основної суми кредиту не заявлялася.
Заявлені до стягнення проценти у розмірі 28 000,00 грн нараховані за період з 12.07.2025 до 16.08.2026 включно, тобто в межах погодженого сторонами строку кредитування, із застосуванням передбаченої договором процентної ставки. Їх розмір узгоджується з умовами кредитного договору та наданим позивачем розрахунком заборгованості, у зв`язку з чим суд вважає вимоги про стягнення процентів обґрунтованими.
Водночас, суд звертає увагу на те, що у загальну суму заборгованості включено суму штрафу у розмірі 14 000,00 грн.
З огляду на положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, суд зазначає, що ОСОБА_1 як позичальник звільнений від обов`язку сплати на користь позивача неустойки (штрафу) за прострочення виконання грошового зобов`язання за Кредитним договором, оскільки на час укладення та дії Кредитного договору, а також на час розгляду справи судом і ухвалення рішення в Україні діяв і продовжує діяти воєнний стан. Зазначена норма є чинною та підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
За наведених обставин, вимоги позивача в частині стягнення штрафу у сумі 14 000,00 грн є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене у сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 28 000,00 грн.
Розподіл між сторонами судових витрат.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір у сумі 2 662,40 грн підлягають покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 775,02 грн (28 000,00 х 100 % : 42 000,00 = 66,67%; 2 662,40 : 100 % х 66,67% = 1 775,02).
Витрат на професійну правничу допомогу.
Витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, які сторона позивача просить стягнути з відповідача, підтверджуються доданими до позовної заяви доказами, а саме: Договором про надання юридичних послуг №03/06/2024 від 03.06.2024 (а.с.52-53), Актом приймання-передачі наданих послуг №166 від 29.05.2026 до договору про надання юридичних послуг №03/06/2024 від 03.06.2024 (а.с.56), витягом з реєстру №1 до Акту приймання-передачі наданих послуг №166 від 29.05.2026 до договору про надання юридичних послуг №03/06/2024 від 03.06.2024 (а.с.57), платіжною інструкцією №155 від 29.05.2026, призначення якої - оплата за надання юридичних послуг до Договору №03/06/2024 від 03.06.24 згідно акту №166 від 29.05.2026 (а.с.58).
При вирішенні питання розподілу між сторонами витрат на професійну правничу допомогу судом взято до уваги норми статей 133, 137, 141 ЦПК України, якими передбачено види судових витрат, витрати на професійну правничу допомогу та розподіл судових витрат між сторонами.
Окрім цього, суд враховує правові висновки, зроблені Верховним Судом з цього питання. Зокрема:
у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.
У додатковій постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 18 лютого 2022 року у справі №925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Також, суд зважає на положення пункту пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України, згідно з якими загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Оцінюючи аргументи сторони позивача, суд зазначає, що сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, з огляду на: зміст та обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), не складність справи, усталеність судової практики при розгляді справ цієї категорії, ціну позову, не відповідає критеріям розумності та співмірності і є надмірною.
Суд зауважує, що дана справа не є складною за характером спірних правовідносин та обсягом доказів, стосується стягнення заборгованості за кредитним договором та не потребувала значного обсягу юридичної і технічної роботи. Позовна заява у справі є типовою, ґрунтується на стандартних розрахунках заборгованості та письмових доказах, а правова позиція у подібній категорії спорів є сталою та не вимагала значного аналізу судової практики чи законодавства.
Крім того, подання позовної заяви до суду також не потребувало значних затрат часу та зусиль, оскільки здійснювалося у стандартний спосіб засобами системи «Електронний суд».
При цьому суд не ставить під сумнів право сторін самостійно визначати розмір гонорару адвоката, однак зауважує, що відповідні домовленості не є безумовною підставою для покладення всієї суми витрат на іншу сторону.
За таких обставин, враховуючи обсяг та характер фактично виконаних адвокатом робіт, їх необхідність для захисту інтересів позивача, складність справи, ціну позову, а також часткове задоволення позову, суд доходить висновку, що розумним, обґрунтованим та співмірним розміром витрат на професійну правничу допомогу є 5 000,00 грн.
З урахуванням вимог статті 141 ЦПК України та часткового задоволення позову витрати на професійну правничу допомогу підлягають покладенню на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 3 333,50 грн (5 000,00 грн : 100% х 66,67).
На підставі статей 11, 526, 598, 599, 610, 611, 626, 628, 638, 639, 1048-1050, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та керуючись статтями 10, 49, 19, 81, 89, 141, 206, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (місцезнаходження: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 41466388) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом за Кредитним договором № 37106 від 12.07.2025, нарахованих за період з 12.07.2025 до 16.08.2026 включно, у розмірі 28 000 (двадцять вісім тисяч) грн.
У решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» судовий збір у сумі 1 775,02 грн, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 333,50 грн, а всього 5 108 (п`ять тисяч сто вісім) грн 52 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Дата складення повного судового рішення - 09 листопада 2026 року.
Головуючий суддя А.І. Павлів
Оригінал: reyestr.court.gov.ua