Суд: Ананьївський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Крадіжка
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №491/15/26
Суддя: Желясков О. О.
УКРАЇНА
АНАНЬЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №491/15/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2026 року Ананьївський районний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,
учасників судового провадження:
прокурора – ОСОБА_3 ,
обвинуваченої – ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьїв Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025162360000373, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 листопада 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ананьїв Ананьївського району Одеської області, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , мешканки АДРЕСА_2 , українки, громадянки України, із середньою освітою, не одруженої, не працюючої, раніше судимої 27 квітня 2023 року Любашівським районним судом Одеської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.395 КК України, до покарання у виді арешту строком п`ять місяців, на підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання приєднано строк три роки позбавлення волі невідбутого покарання за вироком Любашівського районного суду Одеської області від 25 листопада 2021 року та призначено покарання у виді трьох років п`яти місяців позбавлення волі, звільнена з місць позбавлення волі 25 листопада 2024 року на підставі ухвали Полтавського районного суду Полтавської області у зв`язку з усуненням караності діяння Законом України №3886-ІХ від 18 липня 2024 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України,
ВСТАНОВИВ:
08 листопада 2025 року близько 09 години 30 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, переслідуючи протиправний умисел та корисливий мотив, направлений на таємне викрадення чужого майна, прийшла до домоволодіння ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 . У той же день та час, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, умисно та з корисливих мотивів, у період воєнного стану, який введено на території України відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 та неодноразово продовженого, зокрема Указом Президента України № 793/2025 від 20.10.2025 з 05 години 30 хвилин 5 листопада 2025 року строком на 90 діб (затвердженого Законом України № 4643-ІХ від 21.10.2025), ОСОБА_4 діючи з урахуванням сприятливої для неї обстановки, яка на її переконання виключала можливість втручання власника чи сторонніх осіб, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, через незачинену на запірний пристрій хвіртку огорожі пройшла на території домоволодіння ОСОБА_5 та шляхом пошкодження металевої скоби на дверній рамі господарського приміщення, за яку був закріплений навісний замок, відкрила двері та проникла до середини приміщення, звідки викрала електричний двигун потужністю 1,3 кВт вартістю 1450 гривень, бензопилу марки «Grunhelm» моделі GS62-18/2 вартістю 1918 гривень, бензопилу марки «Grunhelm» моделі GS62-18/2 (неповної комплектації) вартістю 1000 гривень. Заволодівши викраденим майном, ОСОБА_4 розпорядилась ним на власний розсуд, чим спричинила потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 4368 гривень.
З наведеного вбачається, що ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану.
Ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 20 січня 2026 року призначено проведення підготовчого судового засідання у вказаній справі.
В подальшому, ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 19 лютого 2026 року справу призначено до розгляду по суті та доручено органу пробації скласти досудову доповідь відносно ОСОБА_6 ..
Потерпілий ОСОБА_7 у судове засідання не прибув, однак в матеріалах справи міститься його заява, в якій просить судовий розгляд кримінального провадження провести без його участі. Претензій матеріального чи морального характеру не має, цивільний позов заявляти не буде. Покарання ОСОБА_4 просить призначити відповідно до закону.
Враховуючи викладене, заслухавши думку учасників судового засідання, взявши до уваги письмову заяву ОСОБА_5 , суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про розгляд кримінального провадження №12025162360000373 за відсутності потерпілого. Ухвала занесена секретарем судового засідання в журнал судового засідання.
В судовому засіданні 09 листопада 2026 року прокурором оголошено короткий викладу обвинувального акта, судом було встановлено особу обвинуваченої та роз`яснено їй суть обвинувачення, поставлено питання обвинуваченій про те, чи зрозуміле їй обвинувачення, чи визнає вона себе винною і чи бажає давати показання.
На зазначені питання обвинувачена ОСОБА_4 повідомила суду, що обвинувачення їй зрозуміле, свою вину вона визнає в повному обсязі, бажає давати суду показання.
У відповідності до положень ч.1 ст.349 КПК України судом було запропоновано сторонам судового провадження проголосити вступні промови. На означене сторонами було повідомлено про відсутність вступних промов.
У судовому засіданні прокурор зазначив, що враховуючи повне визнання обвинуваченою своєї вини, добровільності позиції обвинуваченої, відсутності сумнівів у тому, що обвинувачена розуміє суть обвинувачення та не оспорює фактичні обставини справи, він вважає за можливе визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої, дослідженням доказів щодо речових доказів та ухвал про накладення арешту, щодо судових витрат, дослідженням доказів, що характеризують особу обвинуваченої, а також дослідити надану органом пробації досудову доповідь відносно обвинуваченої.
Обвинувачена ОСОБА_4 з запропонованим прокурором обсягом та порядком дослідження доказів погодилася.
Судом у відповідності до положень ч.3 ст.349 КПК України було з`ясовано, чи правильно розуміють учасники процесу зміст обставин, які ніким не оспорюються, та дослідження доказів щодо яких просить визнати недоцільним прокурор, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснено учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Прокурор та обвинувачена зазначили, що їм зрозуміло зміст обставин, які ніким не оспорюються, та дослідження доказів щодо яких просить визнати недоцільним прокурор, їхня позиція є добровільною, та їм зрозуміло, що в подальшому вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд заслухавши думку учасників процесу, з урахуванням положень ч.ч.2, 3 ст.349 КПК України на місці постановив ухвалу про визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та встановлення запропонованого прокурором порядку дослідження доказів, а саме: допит обвинуваченої, дослідження доказів щодо речових доказів та ухвал про накладення арешту, щодо судових витрат, дослідження доказів, що характеризують особу обвинуваченої, а також оголошення досудової доповіді, складеної органом пробації. Ухвала занесена секретарем судового засідання в журнал судового засідання.
В судовому засіданні обвинувачена свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом, наведених вище, визнала повністю, суду розповіла про обставини скоєного злочину так, як про них зазначено в обвинувальному акті. Під час допиту зазначила, що перед вчиненим вживала алкогольні напої.
Показання обвинуваченої відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.
Після допиту обвинуваченої прокурором було оголошено та надано для долучення до матеріалів справи докази щодо речових доказів по справі та ухвали про накладення арешту, щодо судових витрат, докази, які характеризують обвинувачену.
Заперечень або доповнень до зазначених доказів від учасників процесу не надходило, за їх згодою зазначені докази було долучено до матеріалів справи.
Крім того, від представника Подільського районного сектору №1 філії державної установи «Центр пробації» в Одеській області надійшли матеріали досудової доповіді відносно обвинуваченої ОСОБА_4 із викладенням матеріалів та висновком органу пробації про те, що виправлення ОСОБА_4 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк не можливе та становить небезпеку для суспільства. У випадку прийняття судом рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням орган пробації рекомендує крім обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України, покласти додаткові обов`язки, передбачені п.п.2, 6 ч.3 ст.76 КК України.
Після дослідження доказів, судом було поставлено питання учасникам процесу про те, чи бажають вони доповнити судовий розгляд і чим саме, чи можливо закінчити дослідження доказів та перейти до судових дебатів.
На вказане питання учасники процесу повідомили, що будь-яких доповнень досудового розгляду, заяв або клопотань вони не мають, та вважають за можливе перейти до судових дебатів.
Враховуючи викладене судом без видалення до нарадчої кімнати було постановлено ухвалу про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перехід до судових дебатів.
У судових дебатах:
Прокурор зазначив, що під час розгляду кримінального провадження, в судовому засіданні було встановлено та доведено факт скоєння ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, просив визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та із застосуванням положень ст.75 КК України від відбування призначеного покарання ОСОБА_4 звільнити з іспитовим строком 3 роки з покладенням на ОСОБА_8 обов`язків, передбачених ст.76 КК України. Також просить вирішити питання про долю речових доказів і процесуальних витрат у встановленому законом порядку.
Обвинувачена ОСОБА_4 в судових дебатах зазначила, що свою вину у вчиненні інкримінованого злочину вона визнає.
В останньому слові обвинувачена просила не позбавляти волі, більше такого чинити не буде.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов висновку, що під час судового розгляду підтверджено факт скоєння ОСОБА_4 злочину, а відтак її дії вірно кваліфіковані стороною обвинувачення за ч.4 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану.
Вирішуючи питання щодо покарання, яке має бути призначене ОСОБА_4 , суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.1 КК України цей кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням.
Частиною 1 ст.50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Частиною 1 ст.65 КК України визначено, що суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до положень ст.12 КК України інкриміноване обвинуваченій діяння відноситься до тяжкого злочину.
До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 згідно зі ст.66 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 відповідно до ст.67 КК України, суд відносить вчинення кримінального правопорушення обвинуваченою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Суд з урахуванням обставин справи та особи обвинуваченої вважає, що з метою досягнення мети кримінального покарання, визначеної ст.50 КК України, достатнім для виправлення ОСОБА_4 буде призначення їй покарання за вчинення кримінального правопорушення за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років.
При цьому, суд з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, особи обвинуваченої та інших обставини справи, дійшов висновку про можливість виправлення засудженої без відбування покарання.
Так, ч.3 ст.75 КК України визначено, що у випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
Частиною 1 ст.75 КК України визначено, що якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, яке не входить до переліку кримінальних правопорушень за вчинення яких особу не може бути звільнено від відбування покарання з випробуванням. При цьому, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, строк якого не перевищує 5 років, а отже до ОСОБА_4 може бути застосовано звільнення від покарання з випробуванням, передбачене ст.75 КК України із застосуванням положень ст.76 КК України.
Зазначеного висновку суд дійшов виходячи з того, що ОСОБА_4 в силу ч.3 ст.88 КК України є не судимою, за місцем мешкання характеризується посередньо, на «Д» (диспансерному) обліку в кабінетах у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, не є депутатом Ананьївської міської ради, визнала себе винною та розкаялася, не приховувалася від суду. Судом також враховується думка потерпілого, який просив призначити ОСОБА_4 покарання згідно закону.
Відповідно до ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Цивільний позов у справі як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового розгляду не заявлявся.
Відповідно до вимог п.13 ч.1 ст.368 та ч.4 ст.374 КПК України при ухваленні вироку суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
З матеріалів справи вбачається, що у кримінальному провадженні наявні витрати на залучення експерта для проведення ряду судових товарознавчих експертиз в загальному розмірі 5348 гривень 40 копійок, що підтверджується довідками про витрати на проведення відповідних судових експертиз за матеріалами кримінального провадження №12025162360000373.
Вказані витрати мають бути стягнуті з ОСОБА_4 в дохід держави.
Згідно ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Арешт, накладений ухвалами слідчого судді Любашівського районного суду Одеської області від 11 листопада 2025 року, необхідно скасувати.
Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.
Згідно ч.1 ст.203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з п.2 ч.4 ст.374 КПК України суд при ухваленні вироку, серед іншого, ухвалює рішення про початок строку відбування покарання та про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 під час судового розгляду кримінального провадження не обирався.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не застосовувались
Враховуючи викладене, керуючись статтями 100, 124, 349, 366-371, 373, 374, 376, 395, 532, 615 ч. 15 КПК України,
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України – у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням у інше приміщення, вчиненому в умовах воєнного стану, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
На підставі ч.ч.1, 3 ст.75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки.
У відповідності із п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом 3 (трьох) років випробувального терміну:
-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації
Роз`яснити, що у відповідності до положень ч.ч.2, 3 ст.78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання. У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
В силу положень ст.165 КВК України іспитовий строк засудженій обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 09 листопада 2026 року.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді Любашівського районного суду Одеської області від 11 листопада 2025 року на:
- металеву скобу в сейф пакеті NPU5501905;
- ланцюг від бензинової пили, в сейф пакеті NPU5319967;
- ланцюг від бензинової пили, в сейф пакеті NPU5319970;
- електродвигун від циркулярки в поліпропіленовому мішку білого кольору з биркою NPU-0311856;
- бензинову пилу №1 в поліетиленовому мішку з биркою Н45659636;
- бензинову пилу №2 в поліетиленовому мішку з биркою Н45659638, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області.
Речові докази, а саме:
- ланцюг від бензинової пили, в сейф пакеті NPU5319967;
- ланцюг від бензинової пили, в сейф пакеті NPU5319970;
- електродвигун від циркулярки в поліпропіленовому мішку білого кольору з биркою NPU-0311856;
- бензинову пилу №1 в поліетиленовому мішку з биркою Н45659636;
- бензинову пилу №2 в поліетиленовому мішку з биркою Н45659638
- металеву скобу в сейф пакеті NPU5501905 – повернути потерпілому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 25 травня 2017 року органом видачі 7411, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , мешканки АДРЕСА_2 , відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків відсутні, на користь держави (Ананьївська міська ТГ, отримувач: ГУК в Одеській області/м. Ананьїв/24060300, код ЄДРПОУ: 37607526, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р UA608999980313070115000015634, код банку: 899998, за кодом класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження» (державний бюджет)) судові витрати за проведення експертиз в розмірі 5348 (п`ять тисяч триста сорок вісім) гривень 40 копійок.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 під час судового розгляду кримінального провадження не обирався.
Цивільний позов у справі як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового розгляду не заявлявся.
Інші, заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та судового розгляду не застосовувались.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ананьївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
У відповідності до ч.15 ст.615 КПК України суд обмежився оголошенням резолютивної частини вироку.
Копію повного тексту вироку негайно після оголошення вручити учасникам судового провадження.
Головуючий суддя: ОСОБА_9
Оригінал: reyestr.court.gov.ua