Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №314/3651/26 — Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/3651/26

Провадження № 2/314/2243/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2026 року м.Вільнянськ

Справа № 314/3651/26;

Провадження № 2/314/2243/2026;

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кіяшко В.О.,

секретар судового засідання Румянцева А.М.,

учасники справи:

- позивач Чернігівська селищна військова адміністрація Бердянського району Запорізької області як органа опіки та піклування;

- відповідач ОСОБА_1 ;

- відповідач ОСОБА_2 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Чернігівської селищної військової адміністрації Бердянського району Запорізької області як органа опіки та піклування до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів

за участю:

представника позивача ОСОБА_3 ,

прокурора Гуртового О.В.

стислий виклад позицій сторін.

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позовні вимоги мотивовані тим, на підставі статті 165 Сімейного кодексу України Чернігівська селищна військова адміністрація Бердянського району Запорізької області як орган опіки та піклування звертається до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , щодо малолітньої ОСОБА_4 .

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження (серія НОМЕР_1 , виданим 02.02.2015 виконавчим комітетом Просторівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області), та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження (серія НОМЕР_2 , виданим 16.12.2010 Просторівською сільською радою Чернігівського району Запорізької області).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є батьком малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження (серія НОМЕР_1 , виданим 02.02.2015 виконавчим комітетом Просторівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області).

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишилися без належного батьківського піклування у зв`язку з тривалим ухиленням матері та батька молодшої дитини від виконання батьківських обов`язків щодо їх виховання, утримання, забезпечення належних умов життя, навчання та розвитку.

З лютого 2022 року діти проживають разом зі своєю повнолітньою сестрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , яка фактично здійснює їх утримання, виховання та забезпечує реалізацію їхніх прав і законних інтересів.

Відповідно до довідки Запорізької загальноосвітньої школи І—III ступенів № 69 Запорізької міської ради, за час навчання дітей у навчальному закладі (з вересня 2022 року по травень 2026 року) мати дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , батько ОСОБА_4 , жодного разу не виходили на зв`язок зі школою, не брали участі у вихованні та навчанні дітей, не підтримували зв`язок із класним керівником та вчителями - предметниками, не відвідували батьківські збори, не цікавилися успіхами та потребами дітей і не забезпечували умов для здобуття ними освіти (придбання канцтоварів, навчальних посібників тощо).

За інформацією, наданою директором (головним лікарем) КНП «Чернігівська районна лікарня» Чернігівської селищної ради, мати дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , батько молодшої дитини, протягом останніх 4,5 року жодного разу не поцікавилися станом здоров`я своїх дітей, не забезпечували їм необхідного медичного догляду та не здійснювали заходів щодо їх лікування. Вони взагалі не брали участі у вихованні, розвитку та оздоровленні дітей.

Протягом 2022-2026 років усі звернення щодо захворювань вищезазначених дітей надходили виключно від ОСОБА_6 , яка є їхньою старшою сестрою. Вона постійно виконувала всі рекомендації лікарів, дотримувалася лікувально-профілактичних, реабілітаційних та санітарно- гігієнічних заходів.

Так, у березні 2026 року ОСОБА_7 було проведено аденотонзилотомію в ЛОР-відділенні КНП «Міська дитяча лікарня № 5» ЗМР. До та після операції з дитиною постійно перебувала ОСОБА_6 .

У травні 2026 року ОСОБА_8 захворіла (діагноз: правобічна нижньодольова позашпитальна пневмонія). Догляд за дитиною, лікування та виконання необхідних процедур також здійснювала ОСОБА_6 .

Протягом 2022-2026 років ОСОБА_5 зверталася за медичною допомогою, проходила профілактичні обстеження та лікування у супроводі старшої сестри ОСОБА_6 .

Виходячи з наведених обставин, протягом тривалого періоду часу — з 2022 по 2026 роки — мати дітей ОСОБА_1 та батько ОСОБА_2 не брали участі у забезпеченні медичного догляду за дітьми, не цікавилися станом їхнього здоров`я, не супроводжували дітей під час звернень за медичною допомогою, лікування та проходження профілактичних обстежень, а також не вживали необхідних заходів щодо їх оздоровлення та реабілітації.

Усі питання, пов`язані з медичним супроводом дітей, їх лікуванням, виконанням рекомендацій лікарів та доглядом під час хвороб, фактично забезпечувала старша сестра ОСОБА_6 , яка протягом зазначеного періоду постійно представляла інтереси дітей у закладах охорони здоров`я та належним чином дбала про стан їхнього здоров`я.

Наведені факти свідчать про тривале самоусунення батьків від виконання обов`язків щодо піклування про здоров`я дітей, участі в їх лікуванні, вихованні та забезпеченні належних умов для їх фізичного розвитку.

Відповідно до характеристик, наданих старостою Чернігівської селищної ради Бердянського району Запорізької області, ОСОБА_1 протягом останніх 10 років постійного місця роботи не мала, перебивалася тимчасовими підробітками.

З 2022 року її діти проживають зі старшою сестрою в м. Запоріжжі. Мати дітей залишилася на тимчасово окупованій території та, відповідно до наявної інформації, очолила Просторівський будинок культури, де проводилися заходи на підтримку окупаційної влади та поширювалися проросійські наративи.

ОСОБА_2 протягом останніх 10 років постійного місця роботи не мав, перебивався тимчасовими підробітками та залишився проживати на тимчасово окупованій території.

Протягом останніх 4,5 року мати дітей ОСОБА_1 та батько молодшої дитини ОСОБА_2 жодного разу не приїздили до дітей, не цікавилися їхнім життям і станом здоров`я, не брали участі у їх вихованні та розвитку.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично самоусунулися від виконання обов`язків щодо виховання та утримання дочок.

За свідченнями ОСОБА_6 , яка взяла на себе обов`язки з виховання дітей та є їхньою рідною старшою сестрою, між батьками часто виникали сварки, особливо під час перебування у стані алкогольного сп`яніння в присутності дітей. З 2022 року батьки фактично не брали участі у вихованні дітей, майже не спілкувалися з ними (протягом 2026 року мати та батько спілкувалися з доньками лише один раз) та не надавали матеріальної допомоги. Крім того, вони не планують виїжджати з тимчасово окупованої території до м. Запоріжжя, де проживають їхні діти.

Начальником служби (відділу) у справах дітей селищної ради проведено бесіду з неповнолітньою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , щодо її взаємовідносин із матір`ю. Під час бесіди було встановлено, що протягом останніх 4,5 року мати жодного разу до неї не приїздила, не займається вихованням, не цікавиться її життям, планами на майбутнє та вибором професії, не забезпечує її необхідним харчуванням і одягом, не вітає зі святами. У разі хвороби старша сестра купує необхідні ліки та здійснює догляд за нею.

Неповнолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , повідомила, що не заперечує проти позбавлення її матері батьківських прав щодо неї.

На підставі викладеного, наявні достатні та підтверджені доказами обставини, які свідчать про свідоме ухилення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від виконання батьківських обов`язків щодо дітей, а саме, вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання та підготовку до самостійного життя; не забезпечують дітей належним харчуванням, медичним доглядом і лікуванням, що негативно впливає на їх фізичний розвиток, не спілкуються з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального розвитку та самоусвідомлення; не забезпечують доступу до культурних і духовних цінностей; не сприяють засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до внутрішнього світу дітей; не створюють умов для здобуття ними освіти.

Представник позивача в судовому засіданні на позові наполягала, просила позов задовольнити, на тих підставах, що в ньому зазначені.

Прокурор на судовому засіданні позов підтримав.

Відповідачі про час та місце слухання справи повідомлялись належним чином, відповідно до ст.ст. 128, 130 ЦПК України, причини неявки суду не повідомили, своїх клопотань та заперечень не надали. Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, якщо відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлений завчасно і належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, то суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Заяви, клопотання інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 11.08.2026 відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання в приміщенні Вільнянського районного суду Запорізької області.

07.10.2026 ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області закрито підготовче судове засідання, призначено справу до судового розгляду.

Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову) не вчинялось, провадження не зупинялось.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Вислухавши представника позивача, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, дослідивши надані докази, суд

встановив

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження (серія НОМЕР_1 , виданим 02.02.2015 виконавчим комітетом Просторівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області), та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження (серія НОМЕР_2 , виданим 16.12.2010 Просторівською сільською радою Чернігівського району Запорізької області).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є батьком малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження (серія НОМЕР_1 , виданим 02.02.2015 виконавчим комітетом Просторівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області).

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишилися без належного батьківського піклування у зв`язку з тривалим ухиленням матері та батька молодшої дитини від виконання батьківських обов`язків щодо їх виховання, утримання, забезпечення належних умов життя, навчання та розвитку.

З лютого 2022 року діти проживають разом зі своєю повнолітньою сестрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , яка фактично здійснює їх утримання, виховання та забезпечує реалізацію їхніх прав і законних інтересів.

Відповідно до довідки Запорізької загальноосвітньої школи І—III ступенів № 69 Запорізької міської ради, за час навчання дітей у навчальному закладі (з вересня 2022 року по травень 2026 року) мати дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , батько ОСОБА_4 , жодного разу не виходили на зв`язок зі школою, не брали участі у вихованні та навчанні дітей, не підтримували зв`язок із класним керівником та вчителями- предметниками, не відвідували батьківські збори, не цікавилися успіхами та потребами дітей і не забезпечували умов для здобуття ними освіти (придбання канцтоварів, навчальних посібників тощо).

За інформацією, наданою директором (головним лікарем) КНП «Чернігівська районна лікарня» Чернігівської селищної ради, мати дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , батько молодшої дитини, протягом останніх 4,5 року жодного разу не поцікавилися станом здоров`я своїх дітей, не забезпечували їм необхідного медичного догляду та не здійснювали заходів щодо їх лікування. Вони взагалі не брали участі у вихованні, розвитку та оздоровленні дітей.

Протягом 2022-2026 років усі звернення щодо захворювань вищезазначених дітей надходили виключно від ОСОБА_6 , яка є їхньою старшою сестрою. Вона постійно виконувала всі рекомендації лікарів, дотримувалася лікувально-профілактичних, реабілітаційних та санітарно- гігієнічних заходів.

Так, у березні 2026 року ОСОБА_7 було проведено аденотонзилотомію в ЛОР-відділенні КНП «Міська дитяча лікарня № 5» ЗМР. До та після операції з дитиною постійно перебувала ОСОБА_6 .

У травні 2026 року ОСОБА_8 захворіла (діагноз: правобічна нижньодольова позашпитальна пневмонія). Догляд за дитиною, лікування та виконання необхідних процедур також здійснювала ОСОБА_6 .

Протягом 2022-2026 років ОСОБА_5 зверталася за медичною допомогою, проходила профілактичні обстеження та лікування у супроводі старшої сестри ОСОБА_6 .

Виходячи з наведених обставин, протягом тривалого періоду часу — з 2022 по 2026 роки — мати дітей ОСОБА_1 та батько ОСОБА_2 не брали участі у забезпеченні медичного догляду за дітьми, не цікавилися станом їхнього здоров`я, не супроводжували дітей під час звернень за медичною допомогою, лікування та проходження профілактичних обстежень, а також не вживали необхідних заходів щодо їх оздоровлення та реабілітації.

Усі питання, пов`язані з медичним супроводом дітей, їх лікуванням, виконанням рекомендацій лікарів та доглядом під час хвороб, фактично забезпечувала старша сестра ОСОБА_6 , яка протягом зазначеного періоду постійно представляла інтереси дітей у закладах охорони здоров`я та належним чином дбала про стан їхнього здоров`я.

Наведені факти свідчать про тривале самоусунення батьків від виконання обов`язків щодо піклування про здоров`я дітей, участі в їх лікуванні, вихованні та забезпеченні належних умов для їх фізичного розвитку.

Відповідно до характеристик, наданих старостою Чернігівської селищної ради Бердянського району Запорізької області, ОСОБА_1 протягом останніх 10 років постійного місця роботи не мала, перебивалася тимчасовими підробітками.

З 2022 року її діти проживають зі старшою сестрою в м. Запоріжжі. Мати дітей залишилася на тимчасово окупованій території та, відповідно до наявної інформації, очолила Просторівський будинок культури, де проводилися заходи на підтримку окупаційної влади та поширювалися проросійські наративи.

ОСОБА_2 протягом останніх 10 років постійного місця роботи не мав, перебивався тимчасовими підробітками та залишився проживати на тимчасово окупованій території.

Протягом останніх 4,5 року мати дітей ОСОБА_1 та батько молодшої дитини ОСОБА_2 жодного разу не приїздили до дітей, не цікавилися їхнім життям і станом здоров`я, не брали участі у їх вихованні та розвитку.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично самоусунулися від виконання обов`язків щодо виховання та утримання дочок, що підтверджується поясненнями ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

В судовому засіданні в якості свідка була допитана ОСОБА_6 , яка взяла на себе обов`язки з виховання дітей та є їхньою рідною старшою сестрою, між батьками часто виникали сварки, особливо під час перебування у стані алкогольного сп`яніння в присутності дітей. З 2022 року батьки фактично не брали участі у вихованні дітей, майже не спілкувалися з ними (протягом 2026 року мати та батько спілкувалися з доньками лише один раз) та не надавали матеріальної допомоги. Крім того, вони не планують виїжджати з тимчасово окупованої території до м. Запоріжжя, де проживають їхні діти.

Начальником служби (відділу) у справах дітей селищної ради проведено бесіду з неповнолітньою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , щодо її взаємовідносин із матір`ю. Під час бесіди було встановлено, що протягом останніх 4,5 року мати жодного разу до неї не приїздила, не займається вихованням, не цікавиться її життям, планами на майбутнє та вибором професії, не забезпечує її необхідним харчуванням і одягом, не вітає зі святами. У разі хвороби старша сестра купує необхідні ліки та здійснює догляд за нею.

Неповнолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , повідомила, що не заперечує проти позбавлення її матері батьківських прав щодо неї.

На підставі викладеного, наявні достатні та підтверджені доказами обставини, які свідчать про свідоме ухилення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від виконання батьківських обов`язків щодо дітей, а саме, вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання та підготовку до самостійного життя; не забезпечують дітей належним харчуванням, медичним доглядом і лікуванням, що негативно впливає на їх фізичний розвиток, не спілкуються з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального розвитку та самоусвідомлення; не забезпечують доступу до культурних і духовних цінностей; не сприяють засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до внутрішнього світу дітей; не створюють умов для здобуття ними освіти.

Оцінка аргументів учасників справи та доводів щодо порушення прав, застосовані норми права.

Доводи позивача, викладені в позовній заяві, суд вважає обґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дітей.

Згідно з п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

При прийнятті рішення по справі судом також береться до уваги, що Європейський суд з прав людини (Справа "Савіни проти України" (Заява N 39948/06) у своєму рішенні від 18.12.2008 року наголошував, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Закон України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року у ст. 111 передбачає, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Крім того діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили (ст.114 наведеного вище Закону).

Такі ж положення містяться у Конвенції ООН про права дитини, де зазначено, що дитині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні. Згідно зі статтею 9 Конвенції Держави-сторони дбають про те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи за судовим рішенням визначають відповідно до застосовного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в інтересах дитини. Вирішення такого питання може бути необхідним у тому чи іншому випадку, коли, наприклад, батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї. При цьому всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у вирішенні такого питання та викладати свою позицію.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_1 є матір`ю неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_2 є батьком малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишилися без належного батьківського піклування у зв`язку з тривалим ухиленням матері та батька молодшої дитини від виконання батьківських обов`язків щодо їх виховання, утримання, забезпечення належних умов життя, навчання та розвитку.

З лютого 2022 року діти проживають разом зі своєю повнолітньою сестрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , яка фактично здійснює їх утримання, виховання та забезпечує реалізацію їхніх прав і законних інтересів.

Мати дітей залишилася на тимчасово окупованій території та, відповідно до наявної інформації, очолила Просторівський будинок культури, де проводилися заходи на підтримку окупаційної влади та поширювалися проросійські наративи.

ОСОБА_2 протягом останніх 10 років постійного місця роботи не мав, перебивався тимчасовими підробітками та залишився проживати на тимчасово окупованій території.

Протягом останніх 4,5 року мати дітей ОСОБА_1 та батько молодшої дитини ОСОБА_2 жодного разу не приїздили до дітей, не цікавилися їхнім життям і станом здоров`я, не брали участі у їх вихованні та розвитку.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично самоусунулися від виконання обов`язків щодо виховання та утримання дочок, що підтверджується поясненнями ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Дані обставини повністю підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в судовому засіданні знайшли своє підтвердження факти ухилення батьків від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, оскільки, як було встановлено, ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків.

Отже, суд вважає, за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дітей.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

А тому, суд вважає за необхідне також стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ), аліменти на користь опікуна ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП НОМЕР_4 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ), на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щомісячно у розмірі 1/3 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.07.2026, і до досягнення дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повноліття.

Також, стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП: НОМЕР_5 адреса: АДРЕСА_4 ), аліменти на користь опікуна ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП НОМЕР_4 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ), на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.07.2026, і до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття.

Судові витрати.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст. 164, 166, 180-182 СК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 258-259, 265, 268, 280-284, 354-355 ЦПК України, суд, -

вирішив:

1.Цивільний позов задовольнити.

2.Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

3.Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ), аліменти на користь опікуна ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП НОМЕР_4 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ), на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щомісячно у розмірі 1/3 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.07.2026, і до досягнення дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повноліття.

4.Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

5.Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП: НОМЕР_5 адреса: АДРЕСА_4 ), аліменти на користь опікуна ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП НОМЕР_4 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ), на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.07.2026, і до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття.

6.Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) гривні 00 копійок.

7.Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП: НОМЕР_5 адреса: АДРЕСА_4 ), на користь держави судовий збір у розмірі 1664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) гривні 00 копійок.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми за один місяць відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 02.11.2026.

Позивач: Чернігівська селищна військова адміністрація Бердянського району Запорізької області як органа опіки та піклування, код ЄДРПОУ 45151848, адреса: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 15.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП: НОМЕР_5 адреса: АДРЕСА_4 ).

Суддя Вікторія Олександрівна Кіяшко

02.11.2026