Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №308/14333/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №308/14333/26

Суддя: Фазикош О. В.

308/14333/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2026 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., за участі особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення що надійшла з ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 за матеріалами протоколу про адміністративне правопорушення складеного заступником начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) старшим лейтенантом ОСОБА_2 відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ №008336Е від 20.09.2026, вбачається, що вчинив адміністративне правопорушення 20.09.2026 о 01:30, на відстані 2500 метрів до державного кордону України, на напрямку 327 прикордонного знаку, в межах контрольованого прикордонного району (Холмківської територіальної громади Ужгородського району, Закарпатської області) прикордонним нарядом «Контрольний пост» був виявлений та затриманий гр. ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України в Словацьку Республіку, в пішому порядку, поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон. Своїми діями порушив вимоги ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 204-1 ч. 1 КУпАП.

Від ОСОБА_1 надішли письмові пояснення, у яких він вказує, що 18.09.2026 проходив туристичний маршрут та мав намір піднятися на вершину гори Маковиця. Однак потрапив на об`єкт, де його зустріли військові та погодилися підвезти його до міста Ужгород, оскільки громадський транспорт уже не курсував такої пізньої години.

Проте по дорозі їх зупинили працівники поліції, та доставили ОСОБА_1 , до відділку поліції на Гагаріна, 10. Після розмови із працівниками служби безпеки його відпустили. Однак в цей момент підійшов прикордонник та пояснив, що ОСОБА_1 , порушив закон, намагався незаконно перетнути кордон, оскільки була спроба незаконного перетину кордону, його затримали та повезли у прикордонну дільницю. Він пояснював що не мав жодного наміру на перетин кордону, офіційно працює на заводі Ядзакі, не підлягає мобілізації за станом здоров`я.

Вказує на те, що при складання протокол затримання прикордонники не врахували його пояснень та написали що він неодноразово намагався перетнути кордон і був затриманий повторно – проти чого він заперечив.

При цьому зазначає, що не бачить сенсу перетинання кордону у такий спосіб, так як може виїхати легально, непридатний до військової служби. До письмових пояснень, як зазначає ОСОБА_1 додає флешку з фотографіями.

У судове засідання на виклик суду з`явився ОСОБА_2 , який складав адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 , та повідомив що не був присутнім безпосередньо при затриманні ОСОБА_1 . Йому доповіли, він складав протокол про адміністративне правопорушення на підставі наявних матеріалів справи, а саме протоколу про адміністративне затримання, протоколу особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів. Більше нічого йому не відомо.

ОСОБА_1 , у судовому засіданні вину у вчинення правопорушення заперечував вказав що не мав наміру незаконного перетинання кордону. Просив при розгляді справи урахувати його письмові пояснення.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП: адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст. 204-1 КУпАП, передбачено відповідальність перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення у вину ОСОБА_1 ставиться те, що він: вчинив адміністративне правопорушення 20.09.2026 о 01:30, на відстані 2500 метрів до державного кордону України, на напрямку 327 прикордонного знаку, в межах контрольованого прикордонного району (Холмківської територіальної громади Ужгородського району, Закарпатської області) прикордонним нарядом «Контрольний пост» був виявлений та затриманий гр. ОСОБА_3 , який здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України в Словацьку Республіку, в пішому порядку, поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон. Своїми діями порушив вимоги ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 204-1 ч. 1 КУпАП

При цьому зі змісту довідки, щодо результатів опитування громадянина України, вбачається, що : 19 вересня 2026 року о 01 год. 35 хв. прикордонним нарядом «КрП» по інф. ПОРв на напр. 327 прикордонного знаку 2,5 км до ДК затримано 1 громадянина України (чоловік з документами житель Чернігівської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ) за спробу незаконного перетину державного кордону України.

У довідці зазначено результати опитування:

В результаті проведених оперативно-перевірочних заходів стало відомо, що вищевказаний громадянин офіційно працевлаштований на ТОВ «ЯДЗАКІ УКРАЇНА», адреса: Закарпатська область, Ужгородський район, село Минай, вулиця Туряниці, будинок 7. ОСОБА_1 повідомив, що він перебував на вершині гори Маковиця, де здійснював фотографування навколишніх краєвидів. Після цього його було затримано військовослужбовцями Збройних Сил України та доставлено на околицю населеного пункту Сторжниця, до лісистої місцевості (підтвердити не може).

У рапорті начальника групи моніторингу обстановки відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) лейтенанта ОСОБА_4 , зазначено, що: о 01 год. 35 хв. 20.09.2026 року було виявлено особу яка не змогла пояснити мету свого перебування в контрольованому прикордонному районі. Дану особу ідентифіковано як громадянина У країни Г ОСОБА_5 20.10.1989 р/н, який мав на меті здійснити спробу незаконного перетинання державного кордону України, поза пунктами пропуску через державний кордон України, в пішому порядку. Своїми діями громадян порушив вимоги статей 9, 12 Закону України «Про державний кордон України», чим вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачено частиною 1 статті 204-1 КУпАП. Відповідно до статей 260, 263 КУпАП особу було затримано на термін до З (трьох) діб, з метою з`ясування обставин правопорушення.

Відносно громадянина України ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення ЗхРУ №008336Е від 20.09.2026 року за частиною 1 статті 204-1 КУпАП.

Матеріали справи містять схему та таблицю затримання.

За змістом бланку письмових пояснень ОСОБА_1 , що наявні в матеріалах справи, він від пояснень відмовився.

Поряд із цим у судовому засіданні та в письмових поясненнях ОСОБА_1 , заперечив факт його відмови від надання пояснень. Більше того вказував що його пояснення не взяли до уваги при складання протоколу про затримання.

Суд вважає, що жодних доказів на підтвердження вини, ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення за яким складено протокол не містять. Відсутні відео, фото- з місця його затримання. У протоколах та рапорті працівника ДПСУ не зазначено які саме дії, з огляду на відстань та обставини його затримання свідчать про наявність у нього наміру незаконно перетнути ДКУ поза межами пункту пропуску.

Згідно ч. 1 ст. 204-1 КУпАП передбачено відповідальність за перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Сам факт перебування особи за 2500 м. до державного кордону не може свідчить про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП. Адже протокол не містить доказів на підтвердження того, що ним вчинялися спроби на незаконний перетин кордону.

Таким чином, будь-яких належних та допустимих доказів, які б переконливо свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП матеріали справи не містять.

Суд враховує, те, що згідно наявної в матеріалах справ довідки про результати опитування:

«За результатами перевірки відомостей компрометуючого характеру встановлено не було. За результатами перевірки за БД «Ризик» встановлено, що останні ДК України з 24.02.2022 року не перетинали, доручення уповноважених правоохоронних органів відносно осіб відсутні».

Також суд враховує, що ОСОБА_1 не перебуває в розшуку, та зі слів останнього непридатний до військової служби, має можливість легально перетнути ДКУ.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та інше.

При цьому слід зазначити, що розглядаючи адміністративні матеріали, які направлені до суду з метою притягнення винної особи до адміністративної відповідальності і які визнані органом, що їх направляє достатніми для досягнення поставленої мети, суд не може вийти за межі обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.

Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

За таких обставин, суд вважає, що суть правопорушення з кваліфікацією ОСОБА_1 , за ч. 1 ст.204-1 КУпАП є сумнівною, що є не прийнятним, оскільки, суперечить практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, приходжу до висновку, що в діях , ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.

Отже, враховуючи зазначене, приймаючи до уваги, що вина, ОСОБА_1 , є недоведеною та не встановленою, відсутня об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, суддя вважає, що у діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, а тому, у відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст.9, 10, 172-15, 247, 251, 252, 280, 284 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за частиною 1 статті 204-1 Кодексу України закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош

Оригінал: reyestr.court.gov.ua