Суд: Закарпатський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №260/5855/26
Суддя: Ващилін Р.О.
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
09 листопада 2026 року м. Ужгород№ 260/5855/26
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
1) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на військовий облік ОСОБА_1 ;
2) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з військового обліку ОСОБА_1 , про що зробити відповідний запис в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що він у встановленому законом порядку був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 64а, 23б, 52б, 54б, 83б графи ІІ Розкладу хвороб. Однак із застосунку «Резерв+» позивач дізнався, що станом на 13 липня 2026 року він обліковується як військовозобов`язаний, що прямо суперечить його правовому статусу як особи, виключеної з обліку. Вважає, що чинне законодавство не містить жодної норми, які б передбачали можливість повторного взяття на військовий облік особи, виключеної з нього за станом здоров`я. Тому дії ІНФОРМАЦІЯ_1 є протиправними.
21 вересня 2026 відповідач подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відзив на позов, в якому у задоволенні позову просить відмовити. Зокрема, зазначив, що відповідач не приймав щодо позивача окремого рішення про його повторне взяття на військовий облік, яке б могло бути предметом оскарження в межах заявлених позовних вимог. Таке взяття на облік було здійснено в автоматичному режимі відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України № 932 від 16.08.2024. Вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 не може бути зобов`язаний судом вчинити дії, спрямовані на усунення наслідків дії, яку ним не вчинялося.
24 вересня 2026 року представник позивача подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відповідь на відзив, в якій звертає увагу на те, що положення, на яке посилається відповідач, на момент виникнення спірних правовідносин втратило чинність на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2026 року у справі № 320/31215/25. Вважає, що особа, яка була виключена з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби, не може бути прирівняна до особи, яка не перебуває на військовому обліку. Однак вказана обставина відповідачем врахована не була. Окрім того, зауважує, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, на які, серед іншого, покладено завдання щодо ведення військового обліку на відповідній території, забезпечення функціонування системи військового обліку та виконання законодавства з питань військового обліку. З огляду на це відповідач не може посилатися виключно на технічний спосіб формування відомостей як на підставу для невиконання покладених на нього законом функцій.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що 01 серпня 2018 року Центральна лікарсько-експертна комісія ДСНС України визнала ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 64а, 23б, 52б, 54б, 83б графи ІІ Розкладу хвороб, затвердженого наказом МОУ №402 від 14.08.2008. Вказана обставина підтверджується свідоцтвом про хворобу № 1094 від 01.08.2018.
У зв`язку з зазначеним 15 серпня 2018 року ІНФОРМАЦІЯ_5 зробив відмітку у військовому квитку НОМЕР_1 про виключення ОСОБА_1 з військового обліку та про набуття ним статусу «невійськовозобов`язаний» (арк. спр. 13, зворот арк. спр. 13).
Разом з тим, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, ОСОБА_1 автоматично був взятий на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_6 , як військовозобов`язаний. Дані щодо дати та причин поновлення позивача на військовому обліку наявний в матеріалах справи витяг з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не містить.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо повторного взяття на військовий облік, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закону № 2232) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до ст. 1 Закону № 2232, військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Згідно ст. 33 Закону № 2232 військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 37 Закону № 2232, взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України, зокрема, на військовий облік військовозобов`язаних: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних; військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань; призовники, які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу, молодшого, середнього складу поліції; жінки з дотриманням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу; які є кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону.
Виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов`язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які, зокрема визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку (п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону № 2232 в редакції, чинній на момент виключення позивача з військового обліку).
Норма щодо обов`язкового виключення особи з військового обліку у зв`язку з визнанням непридатною до військової служби міститься також в чинній редакції ст. 37 Закону № 2232.
Отже, частиною 6 ст. 37 Закону № 2232 визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких громадяни України підлягають виключенню з військового обліку.
Законодавець чітко розмежовує поняття «зняття з військового обліку», яке є тимчасовим та «виключення з військового обліку», яке означає остаточне припинення військово-облікового статусу особи щодо виконання військового обов`язку.
Суд встановив, що ОСОБА_1 був виключений з військового обліку 15 серпня 2018 року на підставі пп. 3 п. 6 ст. 37 Закону № 2232. Вказана обставина відповідачем визнається та не є предметом оскарження. Свідоцтво про хворобу № 1094 від 01.08.2018, видане Центральною лікарсько-експертна комісією ДСНС України є чинним та не скасовано.
Спір в цій справі виник з приводу правомірності повторного взяття позивача на військовий обліку.
Так, в обґрунтування безпідставності заявлених позовних вимог відповідач посилається на положення п. 17-1 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 року № 932, відповідно до яких взяття на військових облік громадян України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, які на такому обліку не перебувають, здійснюється в автоматичному режимі.
Оцінюючи такі аргументи відповідача, суд враховує наступне.
Відповідно до положень п. 20 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (в редакції, чинній на момент повторного взяття позивача на військовий облік), військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».
Взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений (п. 81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів).
Постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 серпня 2024 року № 932 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Порядок № 932).
Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до Порядку реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 11 квітня 2025 року № 556 були внесені зміни в Порядок № 932, а саме - доповнено Порядок пунктом 17-1 такого змісту:
« 17-1. Стосовно громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років ДМС одноразово формує перелік відомостей, зазначених у підпунктах 1 - 11 пункту 5 цього Порядку, та передає їх Міноборони для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в установленому законодавством порядку з використанням засобів захисту інформації, що мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері захисту інформації, з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних.
Подальше внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів і взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, які на такому обліку не перебувають, здійснюється шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного демографічного реєстру, відомчої інформаційної системи ДМС, інших інформаційних систем, реєстрів та баз (банків) даних відповідно до статті 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта».
На підставі відомостей, отриманих Міноборони відповідно до абзацу першого і другого цього пункту, здійснюється автоматичне взяття зазначених осіб на військовий облік.
Взяття на військовий облік громадян України, зазначених в абзаці першому і другому цього пункту, здійснюється за зареєстрованим / задекларованим їх місцем проживання, а у разі, коли місце проживання не зареєстровано / не задекларовано, - територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил.
Взяття на військовий облік зазначених осіб проводиться без направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.»
Разом з тим, постановою від 16.09.2026 № 320/31215/25 Шостий апеляційний адміністративний суд визнати протиправними та нечинними пункти 17 та 17-1 Постанови № 932 та зобов`язав Кабінет Міністрів України привести Постанову № 932 у відповідність до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» , а також врегулювати механізм скасування постановки на військовий облік осіб, які були поставлені на військовий облік згідно пунктів 17 та 17-1 Постанови № 932 – із врахуванням висновків суду по даній справі.
Приймаючи таке рішення Шостий апеляційний адміністративний суд виходив з того, що спроби відповідача обґрунтувати цей процес «суто технічним характером» спотворюють саму правову природу військового обліку. Взяття на облік є офіційним юридичним актом, який безпосередньо змінює правовий стан особи, покладає на неї низку імперативних обов`язків та обмежує її конституційні права. Спроба Уряду підзаконним актом надати «технічного» статусу процедурі, яка докорінно змінює юридичні права та обов`язки громадянина, є виходом за межі його дискреційних повноважень.
Запровадження Урядом автоматичного «взяття» без проходження медичного огляду осіб віком від 25 до 60 років під виглядом «експериментального проекту» нівелює значення рішень військово-лікарських комісій та державних актів про виключення з обліку, створюючи колізію між актом вищої юридичної сили (Законом № 2232) та підзаконним регулюванням (Постановою № 932).
Частиною 2 ст. 265 КАС України передбачені наслідки визнання нормативно-правового акта нечинним, відповідно до яких такий втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Відповідно до ст. 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).
Суд враховує, що згідно із законодавчими нормами, особа, яка визнана непридатною до військової служби та виключена з військового обліку, втрачає статус військовозобов`язаного. Своєю чергою, спеціальні норми Закону № 2232 не передбачають процедури «автоматичного відновлення» чи «повторного взяття» на військовий облік виключених осіб без скасування у встановленому законом порядку самого первинного акта про непридатність.
Тому, на думку суду, повторне взяття ОСОБА_1 на військовий облік за наявності чинного свідоцтва про хворобу, яким його визнано непридатним до військової служби, та подальшого виключення з військового обліку є протиправним.
Стосовно посилань відповідача на автоматичний характер процесу взяття ОСОБА_1 на військовий облік, до якого ІНФОРМАЦІЯ_3 не має жодного відношення, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення № 154).
Згідно абзацу першого пункту 1 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням (абзац перший пункту 2 Положення № 154).
Пунктом 8 Положення № 154 визначено завдання територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з п. 9 Положення № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; забезпечують захист цілісності бази Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних відповідно до Законів України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про захист персональних даних» та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи; виконують інші функції відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 11 Положення № 154, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць визначає Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 №1951-VIII (далі - Закон № 1951) (в редакції, чинній на момент повторного взяття позивача на військовий облік).
Відповідно до положень ст. 1 Закону № 1951, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, центри рекрутингу Збройних Сил України, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України (ч. 8 ст. 5 Закону № 1951).
Згідно зі ст. 12 Закону №1951, Реєстр ведеться в електронній формі з єдиною централізованою базою даних, яка містить персональні та службові дані всіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Персональні та службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів вносяться до бази даних Реєстру у формі запису - сукупності всіх даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, передбачених статтями 7 і 8 цього Закону.
Положеннями ст. 13 Закону №1951 встановлено, що для формування бази даних Реєстру Центральна виборча комісія, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, подають шляхом електронної взаємодії Держателю Реєстру відомості, передбачені статтею 7 цього Закону, стосовно усіх громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік (приписці до призовних дільниць) відповідно до статті 14 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», віком до 60 років.
Відомості про громадян України, які не є призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, знищуються суб`єктами Реєстру відповідно до Порядку ведення Реєстру, затвердженого держателем Реєстру.
Отже, до Реєстру вносяться персональні та службові дані виключно щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Стаття 14 Закону №1951 регламентовано порядок ведення Реєстру, який включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
При цьому, ч. 3 зазначеної статті встановлено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Отже, законодавчими нормами саме на районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки покладено функції щодо ведення військового обліку громадян, ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів скасування у встановленому порядку визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Станом на день повторного взяття позивача на військовий облік останній не був ні призовником, ні військовозобов`язаним, ані резервістом, оскільки згідно з ч. 6 ст. 37 Закону № 2232 громадяни України, які визнані непридатними до військової служби, виключаються з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
Суд вважає, що законодавчими нормами не передбачено підстав для повторного взяття на військовий облік осіб, які були виключені з нього за станом здоров`я та яких визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Питання взяття, зняття та виключення осіб з військового обліку регулюється виключно Законом № 2232 та здійснюється лише відповідно до установлених ним підстав.
У зв`язку з вищенаведеним, суд вважає заявлені позовні вимоги правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В И Р І Ш И В:
1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, – задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на військовий облік ОСОБА_1 .
3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з військового обліку ОСОБА_1 , про що зробити відповідний запис в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
4. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 1064,96 (Одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 коп.) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяР.О. Ващилін
Оригінал: reyestr.court.gov.ua