Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №240/11915/25
Суддя: Черняхович Ірина Едуардівна
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2026 року м. Житомир справа № 240/11915/25
категорія 112030700
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства у справах ветеранів України в особі Міжвідомчої комісії з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров`я (далі - відповідач, Мінветеранів в особі Міжвідомчої комісії), в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міжвідомчої комісії з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров`я Міністерства у справах ветеранів України від 13.02.2025 №2/ІІІ/2/1;
- зобов`язати Міжвідомчу комісію з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров`я Міністерства у справах ветеранів України повторно розглянути його заяву про встановлення факту отримання поранення внаслідок бойових дій.
На обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначив, що 04.08.2014 у селі Берестове Бахмутського району Донецької області він отримав поранення внаслідок стрілецького обстрілу автомобіля військовослужбовцями РФ. Вказує, що згідно медичної документації Артемівської центральної районної лікарні Донецької області від 11.08.2014 йому були завдані такі ушкодження: наскрізне вогнепальне поранення правої гомілки з відкритим переломом правої малогомілкової кістки; наскрізне вогнепальне поранення в ділянці лівого гомілковостопного суглоба. У зв`язку з цим, в 2015 році міжрайонною медико-соціальною експертною комісією м.Бахмут йому було встановлено III групу інвалідності із обов`язком повторного проходження огляду МСЕК, а з 12.02.2019 міжрайонною МСЕК м.Бахмут йому встановлено III групу інвалідності довічно, що підтверджується довідкою МСЕК серії 12ААБ №059749. Зазначає, що за фактом ушкодження здоров`я, він 17.05.2024 подав до чергової частини Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області письмову заяву, а 16.10.2024 отримав талон-повідомлення єдиного обліку №20763 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію. В подальшому, з метою отримання статусу інваліда війни та відповідних пільг, він звернувся до Міжвідомчої комісії з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України із заявою від 25.11.2024 про встановлення факту отримання ним поранень внаслідок бойових дій. Однак, за наслідками розгляду цієї заяви Комісія прийняла рішення від 13.02.2025 №2/ІІІ/2/1, яким відмовила йому у встановленні такого факту з підстав відсутності висновку судово-медичної експертизи, що засвідчує факт отримання ним ушкоджень здоров`я від вибухонебезпечних предметів внаслідок проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, та витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження стосовно факту одержання ним ушкоджень здоров`я від вибухонебезпечних предметів. Позивач вважає таке рішення протиправним, а тому він звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду прийнято подану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від Міністерства у справах ветеранів України на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просив відмовити в задоволенні даного позову. В обґрунтування відзиву зазначає, що від ОСОБА_1 надійшла заява від 25.11.2024 (вх.№М-7792 від 04.12.2024) до Міжвідомчої комісії, в якій просив встановити факт поранення (іншого ушкодження здоров`я) від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської Федерації проти України.
Листом від 10.12.2024 №21796/5/11.3-24 Мінветеранів повідомило позивача про те, що у порушення пункту 5 Порядку встановлення зв`язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №306 заява не відповідає встановленому зразку згідно з додатком 1 до Порядку №306 та в доданих до заяви матеріалах відсутній висновок судово-медичної експертизи та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. У зв`язку із чим, відповідно до статті 43 Закону України "Про адміністративну процедуру" заяву ОСОБА_1 було залишено без руху. Також повідомлено, що заява буде розглянута на засіданні міжвідомчої комісії після усунення недоліків.
Проте, на адресу Мінветеранів повторно надійшла заява ОСОБА_1 від 30.01.2025 (вх.№М-1189 від 04.02.2025) до Міжвідомчої комісії.
Оскільки станом на 13.02.2025 позивачем не надано Мінветеранів запитуваних документів, відповідач виніс подані позивачем документи на засідання Міжвідомчої комісії.
Міжвідомча комісія на своєму засіданні 13.02.2025 розглянула заяву ОСОБА_1 та прийняла рішення №2/ІІІ/2/1 про відмову у встановленні факту одержання ушкодження здоров`я від вибухонебезпечних предметів внаслідок проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України відповідно до підпункту 5 пункту 7 Порядку №306, оскільки відсутній висновок судово-медичної експертизи, що засвідчує факт отримання ушкоджень здоров`я від вибухонебезпечних предметів внаслідок проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження стосовно факту одержання постраждалою особою ушкоджень здоров`я від вибухонебезпечних предметів.
Листом від 24.02.2025 №3916/1.3/3.1-25 повідомлено ОСОБА_1 про прийняте міжвідомчою комісію рішення. Таким чином, вважають, що Мінветеранів та Міжвідомча комісія діяли виключно у межах повноважень, визначених законом.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 29.03.20242 №1821-7001996055.
Як зазначає позивач, 04.08.2014 у селі Берестове Бахмутського району Донецької області внаслідок стрілецького обстрілу автомобіля військовослужбовцями РФ ним отримано наскрізне вогнепальне поранення правої гомілки з відкритим переломом правої малогомілкової кістки; наскрізне вогнепальне поранення в ділянці лівого гомілковостопного суглоба.
В 2015 році міжрайонною МСЕК м.Бахмут позивачу було встановлено III групу інвалідності із обов`язком повторного проходження огляду МСЕК.
Відповідно до довідки МСЕК від 12.02.2019 серії 12ААБ №059749 позивачу встановлено III групу інвалідності довічно, причина інвалідності: загальне захворювання.
Позивач звернувся з заявою від 25.11.2024 до Міжвідомчої комісії з питань установлення фактів отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції про встановлення факту поранення, що він зазнав від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Берестове Донецької області.
До заяви позивач долучив копії сторінок паспорта, копія документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, копії первинних медичних документів, копію довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності, довідку про відсутність судимості.
Листом Мінветеранів від 10.12.2024 №21796/5/11.3-24 про залишення заяви без руху позивача повідомлено, що до письмової заяви постраждалої особи додається, зокрема, висновок судово-медичної експертизи, що засвідчує факт отримання поранень чи інших ушкоджень здоров`я від вибухонебезпечних предметів та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження стосовно факту одержання постраждалою особою ушкоджень здоров`я від вибухонебезпечних предметів та/або інших документів, які підтверджують залучення особи до кримінального провадження як потерпілої. У порушення пункту 5 Порядку заява не відповідає встановленому зразку згідно з додатком 1 до Порядку та в доданих до заяви матеріалах відсутній висновок судово-медичної експертизи, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Відповідно до статті 43 Закону України "Про адміністративну процедуру" залишено заяву без руху. Запропоновано протягом 30 календарних днів з дня отримання цього листа усунути вищезазначені недоліки шляхом направлення на адресу Мінветеранів заяви встановленого зразка, висновку судово-медичної експертизи та витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Повідомлено, що після усунення виявлених недоліків у вищезазначений строк заява буде розглянута на засіданні міжвідомчої комісії та прийнято відповідне рішення, про що позивача буде повідомлено додатково.
Позивач повторно надіслав заяву від 30.01.2025 до Міжвідомчої комісії про встановлення факту отримання ушкодження здоров`я від вибухонебезпечних предметів на території проведення антитерористичної операції та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.
До заяви позивач долучив копії сторінок паспорта, копія документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, копії первинних медичних документів, копію довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності, довідку про відсутність судимості.
На засіданні Міжвідомчої комісії розглянуто заяву ОСОБА_1 від 30.01.2025 та прийнято рішення від 13.02.2025 №2/ІІІ/2/1 про відмову в установленні факту одержання ушкодження здоров`я від вибухонебезпечних предметів внаслідок проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України відповідно до підпункту 5 пункту 7 Порядку, оскільки відсутній висновок судово-медичної експертизи, що засвідчує факт отримання ушкоджень здоров`я від вибухонебезпечних предметів внаслідок проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження стосовно факту одержання постраждалою особою ушкоджень здоров`я від вибухонебезпечних предметів.
Листом від 24.02.2025 №3916/1.3/3.1-25 повідомлено ОСОБА_1 про прийняте міжвідомчою комісію рішення.
Вважаючи протиправним вказане рішення Міжвідомчої комісії, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-ХІІ від 22.10.1993 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до абзацу третього пункту 4 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у редакції, чинній на момент спірних правовідносин) до осіб з інвалідністю внаслідок війни віднесені особи з інвалідністю з числа осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних: від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях до 1 грудня 2014 року, а з 1 грудня 2014 року - на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, під час проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
Зв`язок інвалідності з пораненням чи іншим ушкодженням здоров`я, отриманим особами, зазначеними в цьому пункті, встановлюється для повнолітніх осіб - за висновком медико-соціальної експертизи, для осіб віком до 18 років - лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу шостого пункту 4 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25.04.2018 №306, якою затверджено "Порядок встановлення зв`язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров`я" (далі - Порядок №306).
Цей Порядок визначає процедуру встановлення з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про адміністративну процедуру", зв`язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров`я, одержаними особами від вибухонебезпечних предметів:
до 1 грудня 2014 р. - на території проведення антитерористичної операції та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
з 1 грудня 2014 р. до 24 лютого 2022 р. - на території проведення антитерористичної операції та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, розташованих на лінії розмежування, під час проведення антитерористичної операції та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (п.1 Порядку).
Згідно з пунктом 4 Порядку №306 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) рішення про встановлення факту одержання постраждалою особою ушкоджень здоров`я від вибухонебезпечних предметів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, приймається міжвідомчою комісією.
Міжвідомча комісія складається з голови, секретаря та уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції, які є представниками Мінветеранів, заступника голови та інших членів міжвідомчої комісії.
Положення про міжвідомчу комісію та її склад затверджуються Мінветеранів. До складу міжвідомчої комісії входять представники Мінветеранів, по одному представнику від Мін`юсту, МОЗ, Мінреінтеграції, Національної поліції, ДСНС, а також СБУ (за згодою). До роботи міжвідомчої комісії можуть залучатися фахівці інших державних органів та представники громадських об`єднань (за згодою).
Засідання міжвідомчої комісії вважається правоможним, якщо на ньому присутні більше половини її членів.
Рішення міжвідомчої комісії приймається відкритим голосуванням простою більшістю голосів членів міжвідомчої комісії, присутніх на засіданні.
Пунктом 4 Порядку №306 передбачено, для встановлення факту одержання ушкодження здоров`я від вибухонебезпечних предметів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, постраждала особа, її законний представник або уповноважена особа надсилають Мінветеранів заяву за формою згідно з додатком 1 у паперовій формі, зокрема засобами поштового зв`язку, або в електронній формі на офіційну адресу електронної пошти Мінветеранів. За малолітніх чи неповнолітніх дітей таку заяву подає один з батьків, опікун, піклувальник або інший законний представник.
До заяви додаються копії таких документів:
документа, що посвідчує особу заявника, а у разі подання документів законним представником або уповноваженою особою - документа, що посвідчує особу постраждалої особи, а також документа, який надає повноваження законному представнику або уповноваженій особі представляти таку особу, оформленого відповідно до законодавства (для осіб віком до 14 років - свідоцтва про народження);
документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України;
висновку судово-медичної експертизи, що засвідчує факт отримання поранень чи інших ушкоджень здоров`я від вибухонебезпечних предметів;
довідки медико-соціальної експертної комісії або висновку лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу про встановлення особі віком до 18 років категорії "дитина з інвалідністю";
витягу з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством (повний) (для осіб, які досягли 14-річного віку);
витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження стосовно факту одержання постраждалою особою ушкоджень здоров`я від вибухонебезпечних предметів та/або інших документів, які підтверджують залучення особи до кримінального провадження як потерпілої;
інших документів (за наявності), які можуть засвідчити одержання постраждалою особою ушкоджень здоров`я від вибухонебезпечних предметів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України.
Відповідно до пункту 7 Порядку №306 підставами для відмови у встановленні факту одержання постраждалою особою ушкоджень здоров`я від вибухонебезпечних предметів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, є:
1) поранення чи інші ушкодження здоров`я, що є наслідком:
вчинення постраждалою особою кримінального або адміністративного правопорушення;
вчинення постраждалою особою дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;
навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю;
учинення щодо постраждалої особи кримінального правопорушення з корисливих або інших особистих мотивів цивільними особами, не залученими до безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, заходах, необхідних для забезпечення оборони України;
2) отримання ушкодження здоров`я від вибухонебезпечних предметів не в період і не на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України;
3) наявність обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України або злочину проти громадської безпеки, миру, безпеки людства, міжнародного правопорядку, судимість за яким не знята і не погашена в установленому законом порядку;
4) виявлення факту підроблення документів або подання недостовірної інформації про ушкодження здоров`я від вибухонебезпечних предметів;
5) відсутність документів, що містять підтвердження факту одержання постраждалою особою ушкоджень здоров`я від вибухонебезпечних предметів внаслідок проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України;
6) наявність прийнятого уповноваженим органом (особою) рішення про відсутність складу правопорушення в кримінальному провадженні за фактом одержання постраждалою особою ушкодження здоров`я від вибухонебезпечних предметів;
7) перебування особи, яка одержала ушкодження здоров`я від вибухонебезпечних предметів, у складі збройних формувань Російської Федерації, окупаційної адміністрації Російської Федерації, інших незаконних збройних формувань.
З аналізу зазначених норм права слідує, що обов`язковою умовою для застосування положень ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і Порядку №306, є доведення належними та допустимими доказами одержання постраждалою особою, зокрема з 01.12.2014 поранення чи іншого ушкодження здоров`я від боєприпасів - на території проведення антитерористичної операції та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
Отже, у разі не підтвердження таких обставин, підстави для застосування вказаних положень, відсутні.
При цьому, зі змісту положень підпункту 5 пункту 7 Порядку №306 слідує, що міжвідомча комісія відмовляє у встановленні факту одержання постраждалою особою ушкоджень здоров`я у разі відсутності документів, що містять підтвердження факту одержання постраждалою особою ушкоджень здоров`я від вибухонебезпечних предметів внаслідок проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України.
Судом встановлено, що позивачу відмовлено у встановленні факту отримання постраждалою особою поранення чи іншого ушкодження здоров`я, одержаного від вибухонебезпечних предметів на території заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України відповідно до підпункту 5 пункту 7 Порядку, оскільки відсутній висновок судово-медичної експертизи, що засвідчує факт отримання ушкоджень здоров`я від вибухонебезпечних предметів внаслідок проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження стосовно факту одержання постраждалою особою ушкоджень здоров`я від вибухонебезпечних предметів.
Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню відповідача, суд враховує, таке.
Позивач зазначає, що 04.08.2014 у селі Берестове Бахмутського району Донецької області внаслідок стрілецького обстрілу автомобіля військовослужбовцями РФ ним отримано наскрізне вогнепальне поранення правої гомілки з відкритим переломом правої малогомілкової кістки; наскрізне вогнепальне поранення в ділянці лівого гомілковостопного суглоба.
Як вже зазначалося судом, позивач вперше звернувся з заявою від 25.11.2024 до Міжвідомчої комісії з питань установлення фактів отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції про встановлення факту поранення, що він зазнав від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції 04.08.2014 у с.Берестове Донецької області.
Листом Мінветеранів від 10.12.2024 №21796/5/11.3-24 позивача повідомлено, що в порушення вимог пункту 5 Порядку №306 в доданих заяви матеріалах відсутній висновок судово-медичної експертизи, що засвідчує факт отримання поранень чи інших ушкоджень здоров`я від вибухонебезпечних предметів та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження стосовно факту одержання постраждалою особою ушкоджень здоров`я від вибухонебезпечних предметів та/або інших документів, які підтверджують залучення особи до кримінального провадження як потерпілої, та витребувано від позивача відсутні документи.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що у визначений строк позивач вказані недоліки не усунув та запитувані документи відповідачу не надав, а натомість повторно звернувся до відповідача з аналогічною заявою та пакетом документів від 30.01.2025.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням приписів Порядку №306, суд приходить до висновку, що рішення Міжвідомчої комісії від 13.02.2025 №2ІІІ221 про відмову у встановленні факту отримання постраждалою особою поранення чи іншого ушкодження здоров`я, одержаного від вибухонебезпечних предметів на території заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України є правомірним
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які відображають принципи адміністративної процедури.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Решта доводів та аргументів сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Питання про розподіл судових витрат не вирішується, оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст.73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства у справах ветеранів України в особі Міжвідомчої комісії з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров`я (пров.Музейний, 12, м.Київ, 01001; код ЄДРПОУ 42657144) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Е.Черняхович
09.11.26
Оригінал: reyestr.court.gov.ua