Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №160/28420/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №160/28420/26

Суддя: Ірметова Олеся Віталіївна

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 рокуСправа № 160/28420/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльністю та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

10 вересня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , яким просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 22.07.2016 по 28.02.2018 індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 22.07.2016 по 28.02.2018, індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та на теперішній час Позивач виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

При цьому, за період з 22.07.2016 по 28.02.2018 йому була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення не в повному обсязі.

Представник Позивача звернувся із заявою до Відповідача в якій просив нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення, з урахуванням відрахувань, відповідно до вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з визначенням базового місяця січень 2008 року.

Листом від 10.07.2026 Відповідач повідомив: "Індексація починає нараховуватися з червня 2016р., проте з урахуванням індексу споживчих цін за червень 2016 р., на підставі якого нарахована сума індексації (59,45 грн) не перевищує розмір підвищення грошового забезпечення, індексація грошового забезпечення не відновлюється. Станом на лютий 2018 року нарахована сума індексації (422,88 грн) з урахуванням індексу споживчих цін не перевищила суму підвищення грошового забезпечення".

Такі дії Відповідача вважаю протиправними, та такими, що порушують встановлене статтею 43 Конституції України право Позивача на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що 18 березня 2022 року внаслідок ворожого ракетного удару збройних сил російської Федерації по пункту постійної дислокації Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) було повністю зруйновано будівлю фінансово-економічної служби частини разом із первинною бухгалтерською документацією, накопичувальними картками військовослужбовців за минулі роки та картками особових рахунків. За вказаним фактом командуванням в/ч НОМЕР_1 проведено службове розслідування та видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 09.11.2024 № 1702 «Про підсумки службового розслідування відносно знищення документів фінансової діяльності військової частини НОМЕР_1 ». Відповідно до пункту 2 наказу № 1702 від 09.11.2024, у зв`язку з неможливістю відновити документи фінансової діяльності, утворені до 18 березня 2022 року (зокрема: картки особових рахунків військовослужбовців, накопичувальні картки обліку заробітної плати, розрахунково-платіжні відомості, книги «Журнал-головна» тощо), їх офіційно визнано втраченими. Оскільки період проходження служби Позивачем у в/ч НОМЕР_1 , за який витребовується довідка (з 22.07.2016 по 28.02.2018), охоплюється часом, документи за який повністю знищено під час ракетного удару 18.03.2022, Відповідач позбавлений технічної можливість виготовити оригінальну деталізовану довідку з первинного обліку за 2016–2018 роки. На підтвердження викладеного до цього відзиву додається засвідчена копія Витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 09.11.2024 № 1702. Неподання вказаних документів зумовлене обставинами непереборної сили (форс-мажор), що виключає протиправність дій Відповідача та застосування заходів процесуального примусу (штрафу).

Згідно з нормами п. 14 Порядку № 1078 офіційні роз`яснення щодо застосування механізму індексації надає Мінсоцполітики. У листі Мінсоцполітики від 03.10.2022 № 3148/0/290-22/51 прямо зазначено: у період з січня 2016 року по березень 2018 року індексація грошового забезпечення мала проводитись відповідно до ІСЦ, обчисленого наростаючим підсумком, починаючи саме з січня 2016 року, а не січня 2008 року. Отже, після набрання чинності Постановою КМУ № 1013 застосування січня 2008 року як базового місяця для проведення індексації за період 2016–2018 років є нормативно необґрунтованим.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» проведення індексації грошових доходів здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік. Військова частина НОМЕР_1 є бюджетною військовою установою, що утримується за рахунок коштів Державного бюджету України та діє виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України). Нарахування та виплата грошового забезпечення Позивачу під час проходження ним військової служби здійснювалися повністю відповідно до затверджених кошторисних призначень та директивних вказівок Міністерства оборони України.

Вимога Позивача щодо зобов`язання Відповідача сплатити компенсацію сум ПДФО відповідно до Порядку КМУ № 44 є передчасною та похідною. Згідно з пунктом 2 Порядку № 44 грошова компенсація утримуваного ПДФО нараховується та виплачується військовослужбовцю одночасно з виплатою основного грошового забезпечення. Оскільки у Відповідача відсутні підстави для перерахунку та виплати індексації за вказаний період із застосуванням січня 2008 року, похідна вимога про компенсацію ПДФО за Порядком № 44 також задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 14 вересня 2026 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 02 листопада 2026 року повторно витребувано у Військової частини НОМЕР_1 довідку про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 за період проходження служби у період з 22.07.2016 по 28.02.2018 із зазначенням усіх складових та докази проходження служби позивачем у військовій частині НОМЕР_1 .

Дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ОК-5 та не заперечується відповідачем.

У відповідь на звернення представника позивача військова частина НОМЕР_1 листом від 10 липня 2026 року № 3508 повідомила, що індексація починає нараховуватися з червня 2016 року, проте з урахуванням індексу споживчих цін за червень 2016 р., на підставі якого нарахована сума індексації (59,45 грн) не перевищує розмір підвищення грошового забезпечення, індексація грошового забезпечення- не відновлюється. Станом на лютий 2018р. нарахована сума індексації (422,88 грн) з урахуванням індексу споживчих цін не перевищила суму підвищення: грошового забезпечення. Отже згідно з абзацом 5 статті 4 Закону України Про індексацію грошових доходів населення України, абзаців 8-9 пункту 5 Порядку, а також додатку 5 до Порядку підстави для виплати індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 рр. відсутні. В подальшому, Постановою Кабінету Міністрів України Ле704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з 1 березня 2018 року набуває чинності нова тарифна сітка з розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу, осіб рядового і начальницького складу. У зв`язку з чим обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення грошових доходів населення (абзац 2 пункт 5 Порядку). Згідно з абзацом 5 підпункту 1 пункту 1 Порядку для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг: індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту. Перевищення порогу індексації (10395) відбулося в жовтні 2018р. 10 листопада 2018 року Державна служба статистики опублікувала індекс споживчих цін за жовтень 2018 року, на підставі чого військова частина НОМЕР_1 почала виплачувати індексацію грошового забезпечення в грудні 2018 року.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, 18 березня 2022 року внаслідок ворожого ракетного удару збройних сил російської Федерації по пункту постійної дислокації Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) було повністю зруйновано будівлю фінансово-економічної служби частини разом із первинною бухгалтерською документацією, накопичувальними картками військовослужбовців за минулі роки. та картками особових рахунків. За вказаним фактом командуванням в/ч НОМЕР_1 проведено службове розслідування та видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 09.11.2024 № 1702 «Про підсумки службового розслідування відносно знищення документів фінансової діяльності військової частини НОМЕР_1 ». Оскільки період проходження служби Позивачем у в/ч НОМЕР_1 , за який витребовується довідка (з 22.07.2016 по 28.02.2018), охоплюється часом, документи за який повністю знищено під час ракетного удару 18.03.2022, Відповідач позбавлений технічної можливість виготовити оригінальну деталізовану довідку з первинного обліку за 2016-2018 роки.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ від 20.12.1991 (далі - Закон № 2011-ХІІ) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно ст.1 Закону № 2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 1-2 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Положеннями ст. 2 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частина 4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ визначає, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

За приписами ч. 3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України “Про індексацію грошових доходів населення” №1282-ХІІ від 03.07.1991 року (далі - Закон №1282-ХІІ).

Згідно зі ст.2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок №1078).

Згідно з п.2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Таким чином, відповідно до положень пунктів 2, 5 Порядку №1078 для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.

Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.

Згідно з п.10-2 Порядку №1078 (в редакції, яка застосовується з 01.12.2015 року) для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.

З наведеного вбачається, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових, в даному випадку окладу), є базовим при проведенні індексації. Дана норма стосується також і новоприйнятих військовослужбовців, що передбачено п.10-2 Порядку №1078.

На момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 07.11.2007 року №1294 (далі - постанова №1294), яка набрала чинності 01.01.2008 року та якою було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.

Постанова №1294 діяла до дати набрання чинності постанови Кабміну України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 року №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01.03.2018 року.

Отже, відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 по 28.02.2018.

Суд зауважує, що відповідачем не надано суду довідку про нараховане та виплачене грошове забезпечення з зазначенням складових за період з липня 2016 року по лютий 2018 року включно, оскільки документи за період проходження служби позивачем знищено під час ракетного удару 18.03.2022, що підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 09.11.2024 № 1702 «Про підсумки службового розслідування відносно знищення документів фінансової діяльності військової частини НОМЕР_1 ».

Проте, відповідачем у листі військової частини від 10.07.2026 №3508 та у відзиві зазначено, що враховуючи вимоги Порядку №1078 та Постанови №1013, підстави для обчислення позивачеві індексації грошового забезпечення із застосуванням січня 2008 як базового місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін за період по 28.02.2018 та підстави для виплати індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 у відповідача відсутні.

Тобто, відповідач фактично визнає обставину щодо ненарахування та невиплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення у період з 22.07.2016 по 28.02.2017 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Суд наголошує, що відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що позивачу протиправно не нараховувалась індексація грошового забезпечення з 22.07.2016 по 28.02.2018 у належному розмірі із застосуванням базового місяця січень 2008 року.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в Постанові по справі №400/1118/21 від 26.01.2022 року.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що січень 2008 року є базовими місяцями для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 22.07.2016 по 28.02.2018.

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 22.07.2016 по 28.02.2018 включно та зобов`язати військову частину НОМЕР_1 за період з 22.07.2016 по 28.02.2018 включно нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Стосовно позовних вимог про одночасну компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, суд зазначає таке.

Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначено Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 (далі - Порядок № 44).

За правилами пунктів 2, 3 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Пунктами 4, 5 Порядку № 44 передбачено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Верховний Суд у постановах від 27.09.2023 у справі № 420/23176/21, від 31.01.2024 у справі № 320/6441/22, від 18.04.2024 у справі № 160/10789/22, від 30.04.2024 у справі № 360/700/23 та від 19.09.2024 у справі № 400/7201/21 за результатами аналізу положень Порядку № 44 зазначив, що зміст пунктів 2-3 Порядку № 44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Отже, з урахуванням наведеного правового регулювання суд зазначає, що спірні виплати мать бути проведені відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оскільки під час розгляду справи судом встановлено та підтверджено порушення права позивача на отримання належного розміру сум індексації у період з 22.07.2016 по 28.02.2018 включно, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача з обранням належного способу захисту.

Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльністю та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 22.07.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 за період з 22.07.2016 по 28.02.2018 включно нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Ірметова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua