Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №160/35802/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: погашення податкового боргу, з них

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №160/35802/26

Суддя: Ремез Катерина Ігорівна

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 рокуСправа № 160/35802/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ремез К. І., за участі секретаря судового засідання Мірошніченко В. С., представника позивача Соколовського М. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСТОРГ ЛТД», ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України, –

УСТАНОВИВ:

04.11.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду за допомогою підсистеми «Електронний суд» надійшов позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСТОРГ ЛТД», ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд:

- встановити тимчасове обмеження у праві виїзду керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСТОРГ ЛТД» (ЄДРПОУ 43196728) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за межі України до погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСТОРГ ЛТД» (ЄДРПОУ 43196728), або настання інших обставин, зазначених в п.87.14 ст.87 Податкового кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКСТОРГ ЛТД» має податковий борг у сумі 14 046 127,28 грн, який не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення податкової вимоги від 14.11.2025 № 0038894-1307-0436. Позивач вважає вимогу врученою 12.12.2025, коли поштове відправлення з нею повернулося до контролюючого органу, а 240 календарних днів – такими, що сплили 09.08.2026. Заходи стягнення до погашення боргу не призвели.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду 05.11.2026 для розгляду справи № 160/35802/26 визначено суддю Ремез К. І.; згідно з довідкою управління з організаційного забезпечення суду від 06.11.2026 № 2010 позовну заяву передано судді для розгляду 06.11.2026 о 10:00.

Ухвалою суду від 06.11.2026 відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи у судовому засіданні на 09.11.2026 об 11:45, встановлено відповідачам строк до 09:30 год. 09.11.2026 для подання відзиву, а позивачу запропоновано надати інформацію про суму податкового боргу на день розгляду справи та про те, чи надсилалися платнику інші податкові вимоги.

У судове засідання 09.11.2026 з`явився представник позивача Соколовський М. В., який позов підтримав. Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, відзиву на позовну заяву не подали.

Копію ухвали від 06.11.2026 з відомостями про дату, час і місце судового засідання доставлено до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСТОРГ ЛТД» 06.11.2026. ОСОБА_1 зареєстрованого електронного кабінету не має; повістку про виклик до суду і копію ухвали від 06.11.2026 секретар судового засідання направила йому 06.11.2026 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 22 (супровідний лист від 06.11.2026 вих. № 70683/26).

Ухвалою від 06.11.2026 суд визначив повідомляти учасників справи із застосуванням за аналогією правил статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з частиною 2 цієї статті учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, а за частиною 3 – неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до частини 6 статті 162 цього Кодексу у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Отже, неприбуття відповідачів не перешкоджає розгляду справи, і суд розглядає її за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКСТОРГ ЛТД» (код ЄДРПОУ 43196728) перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (відповідь від 06.11.2026 № 3570721) керівником товариства є Шабалдін Віталій Віталійович.

Згідно з розрахунком виникнення податкового боргу, штрафних санкцій та пені станом на 21.10.2026 за товариством обліковується податковий борг на загальну суму 14 046 127,28 грн, з яких 14 005 576,28 грн – пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, 34 091,00 грн – податок на додану вартість, 2 380,00 грн – податок на прибуток приватних підприємств, 1 020,00 грн – податок на доходи фізичних осіб, 3 060,00 грн – адміністративні штрафи та інші санкції.

З цього ж розрахунку вбачається, що пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності нараховано двічі: 31.10.2025 – у сумі 117 943,60 грн на підставі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» від 22.09.2025 № 0524450712 та 28.07.2026 – у сумі 13 887 632,68 грн на підставі рішення форми «С» від 13.07.2026 № 0393160709. Інші складові податкового боргу разом становлять 40 551,00 грн.

Податковою вимогою форми «Ю» від 14.11.2025 № 0038894-1307-0436 контролюючий орган повідомив товариство, що станом на 12.11.2025 сума його податкового боргу становить 119 303,60 грн. Вимогу надіслано 28.11.2025 за податковою адресою платника рекомендованим листом № R0670047402589, який повернуто контролюючому органу 12.12.2025 з відміткою поштового оператора «адресат відсутній». У судовому засіданні представник позивача надав роздруківку з інформаційної системи ДПС (розділ «Робота з податковими вимогами», робоча дата 06.11.2026), яка містить відомості лише про цю податкову вимогу: податковий борг – 119 303,60 грн, дата його виникнення – 20.08.2025, дата надсилання – 28.11.2025, дата вручення – 12.12.2025 («вважається вручено»). Іншої податкової вимоги матеріали справи не містять.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2026 у справі № 160/16468/26 відкрито провадження за позовом про стягнення з товариства податкового боргу в сумі 120 323,60 грн. Рішеннями посадової особи контролюючого органу від 02.09.2026 № 2621/4-0436 та від 30.09.2026 № 2873/4-0436 вирішено стягнути кошти з рахунків платника податків у рахунок погашення податкового боргу.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно з пунктом 87.13 статті 87 Податкового кодексу України (далі – ПК України; текст абзацу першого цього пункту, як і пункту 59.5 статті 59 ПК України, був однаковим у редакціях, чинних станом на 12.12.2025, на 28.07.2026 і на день ухвалення цього рішення) у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України – до погашення такого податкового боргу.

Аналогічні умови визначені частиною 1 статті 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява про застосування такого обмеження подається у разі невиконання юридичною особою обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги. Такі самі умови містить пункт 10 частини 1 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», яким визначено випадки, коли право громадянина на виїзд з України може бути тимчасово обмежено.

Верховний Суд у постанові від 31.03.2025 у справі № 160/5655/22 зазначив, що системний аналіз пункту 87.13 статті 87 ПК України та частини 1 статті 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що у контролюючого органу виникає право на звернення до адміністративного суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи боржника за межі України після спливу 240 календарних днів з дня вручення такому платнику податків податкової вимоги на суму податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень (пункт 24), а тимчасове обмеження може застосовуватися за наявності у платника податків податкового боргу, для якого виконуються дві умови одночасно: сума податкового боргу перевищує 1 мільйон гривень, та цей податковий борг не був погашений протягом 240 календарних днів з дати вручення платнику податків податкової вимоги (пункт 30).

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Застосовуючи цю норму, Верховний Суд у постанові від 26.10.2026 у справі № 400/7241/26 зазначив, що після направлення (вручення) податкової вимоги, за умови, що податковий борг не був погашений в повному обсязі, та такий податковий борг став перевищувати 1 мільйон гривень, у контролюючого органу не виникає обов`язку додатково надсилати (вручати) платнику податків нову податкову вимогу. Водночас момент виникнення податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, з урахуванням пункту 87.13 статті 87 ПК України та частини 1 статті 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України має вирішальне значення для визначення дня, з якого у контролюючого органу виникло право на пред`явлення відповідних позовних вимог.

Як вбачається з практики Верховного Суду і Третього апеляційного адміністративного суду, якщо податкову вимогу вручено на суму, меншу за 1 мільйон гривень, а податковий борг перевищив цю суму пізніше, 240 календарних днів несплати податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, обчислюються від дня, коли борг перевищив цю суму. Так, у постанові від 18.12.2025 у справі № 280/5892/25 Верховний Суд визнав правильним висновок суду апеляційної інстанції про те, що право на пред`явлення позову виникло в контролюючого органу 28.10.2024, тобто після спливу 240 календарних днів з 01.03.2024, коли податковий борг платника перевищив 1 мільйон гривень, хоча податкову вимогу на суму 640 319,65 грн було повернуто контролюючому органу ще 24.07.2023. Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 27.01.2026 у справі № 280/9506/25 за податковою вимогою на суму 630 507,93 грн обчислив 240 календарних днів з 01.02.2025, тобто з наступного дня після того, як податковий борг платника перевищив 1 мільйон гривень.

У постанові від 29.07.2025 у справі № 120/3384/24 Верховний Суд залишив без змін судові рішення про відмову в задоволенні такого позову у справі, де податкову вимогу було вручено 21.04.2023, податковий борг став більшим ніж 1 000 000,00 грн лише 01.12.2023, а позов подано 15.03.2024, і зазначив, що станом на момент звернення до суду не минуло 240 календарних днів з дня вручення податкової вимоги на суму податкового боргу, що перевищує 1 000 000,00 грн. Такого висновку Верховний Суд дійшов, хоча з дня вручення самої податкової вимоги на день звернення до суду минуло понад 240 календарних днів.

У цій справі податкову вимогу сформовано на суму податкового боргу 119 303,60 грн. До 28.07.2026 податковий борг товариства не перевищував 160 000 грн; суми, що перевищує 1 мільйон гривень, він досяг лише 28.07.2026, після нарахування пені в сумі 13 887 632,68 грн. Отже, 240 календарних днів несплати податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, обчислюються з 29.07.2026 і спливуть лише 25.03.2027. Станом на день звернення позивача до суду (04.11.2026) і на день ухвалення рішення цей строк не минув.

Розрахунок позивача, за яким 240 календарних днів сплили 09.08.2026, ведеться від дня вручення податкової вимоги на суму 119 303,60 грн. Однак протягом 227 із цих 240 днів (з 13.12.2025 до 27.07.2026) податковий борг товариства не перевищував 160 000 грн, а суми, що перевищує 1 мільйон гривень, досяг лише в останні 13 днів цього строку (з 28.07.2026 до 09.08.2026). Податковий борг у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, якого протягом більшої частини цього строку не існувало, не міг залишатися несплаченим протягом 240 календарних днів. Тому такий розрахунок не відповідає умові пункту 87.13 статті 87 ПК України та частини 1 статті 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України про несплату протягом 240 календарних днів саме податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень.

Позивач, обчислюючи 240 календарних днів з дня вручення податкової вимоги, посилається на постанову Верховного Суду від 12.09.2024 у справі № 120/2322/24 та інші постанови, за якими право на звернення до суду з таким позовом виникає через 240 днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги і має бути реалізоване в межах тримісячного строку, передбаченого частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. З посиланням, зокрема, на постанову у справі № 120/2322/24 Верховний Суд у постанові від 26.10.2026 у справі № 400/6517/26 зазначив, що юридичним фактом, з яким закон пов`язує початок перебігу 240-денного строку, є вручення податкової вимоги, а не день, коли борг перевищив один мільйон гривень. Ці висновки зроблено щодо обчислення строку звернення до суду: позов у справі № 400/6517/26 залишено без розгляду через пропуск цього строку, а питання, чи виконано умову про несплату протягом 240 календарних днів податкового боргу саме в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, якщо такого боргу протягом більшої частини цього строку не існувало, Верховний Суд у тій справі не вирішував. Натомість за подібних обставин у справі № 120/3384/24 Верховний Суд визнав, що така умова не виконана. Отже, наведені позивачем висновки не спростовують висновку суду про відсутність підстав для задоволення позову.

Оскільки тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України обмежує право, гарантоване частиною 1 статті 33 Конституції України, визначені законом умови його застосування не можуть тлумачитися розширено. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Позивач не довів, що станом на день звернення до суду податковий борг товариства в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, не було сплачено протягом 240 календарних днів, тому підстав для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника товариства за межі України немає, і в задоволенні позову слід відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 9, 72–77, 139, 162, 241–246, 250, 255, 262, 268, 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 44118658) до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСТОРГ ЛТД» (51200, Дніпропетровська обл., м. Самар, вул. Гетьманська, буд. 40, код ЄДРПОУ 43196728), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України – відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 3 статті 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, визначених цією статтею, можуть бути подані в десятиденний строк із дня їх проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя К.І. Ремез

Оригінал: reyestr.court.gov.ua