Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них
Дата: 29 вересня 2026 р.
Справа: №160/13087/26
Суддя: Конєва Світлана Олександрівна
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 рокуСправа № 160/13087/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіКонєвої С.О.
при секретарі судового засіданняДеркач О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: від відповідача:Бруснік Т.Г. Герасименко К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ ФОРВАРД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.03.2026р., -
УСТАНОВИВ:
15.05.2026р. через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «СКАЙ ФОРВАРД» звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та просить:
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми В4 від 03.03.2026р. №01111110714;
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми ПН від 03.03.2026р. №0111120714.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями (далі – ППР) йому було зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість (далі – ПДВ), задекларованого ним у податковій декларації з ПДВ №9363337167 від 20.11.2025р. за жовтень 2025р. на суму – 5 775 240 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 3400 грн. за відсутність складання та реєстрації протягом граничного строку податкових накладних /розрахунків коригування на суму 9089665 грн., крім того ПДВ 1 817933 грн. по взаємовідносинах позивача щодо постачання товару оборонного призначення на адресу ТОВ «АКВАПЛАСТ», ТОВ «Благодійна організація «БФ Енергія ЮА», ВК Криворізької міської ради, Департаменту ресурсного забезпечення та управління майном Івано-Франківської ОДА, Управлінню оборонної роботи Запорізької ОДА через те, що, на переконання контролюючого органу, вказані підприємства, органи державної влади, органи місцевого самоврядування не звільняються від оподаткування ПДВ за реалізацію такого товару та на них не розповсюджується дія п.п. «є» п.п.4 п.32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, відповідно, неправомірність застосування пп.5 п.32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, у зв`язку з не наданням сертифікату кінцевого споживача (по ТОВ «АКВАПЛАСТ», ТОВ БО «БФ «ЕНЕРГІЯ ЮА»), у зв`язку із не наданням сертифікату кінцевого споживача (по ВК Криворізької міської ради, ДРЗ та управління майном Івано-Франківської ОДА, УОР Запорізької ОДА), які не є правоохоронними органами та інше, про що були зроблені висновки у актах перевірки від 29.12.2025 та від 24.02.2026р. Позивач не погоджується із вказаними висновками актів перевірки та оспорюваними ППР, вважає їх такими, що підлягають скасуванню посилаючись на такі підстави, а саме: наявність у позивача сертифікатів кінцевого споживача, якими були військові частини 3011 НГУ, А3880 протиповітряної оборони сухопутних військ ЗСУ, А0423 ЗСУ та НОМЕР_1 , які є військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України (п.10 ч.1 ст.1 Закону України «Про оборонні закупівлі»); вказані сертифікати не є первинними бухгалтерськими документами, які формують показники його податкової звітності; факт надання сертифікатів у січні-лютому 2026р. не спростовують факту поставки товару зазначеним військовим формуванням; факти закупівлі та поставки товару оборонного призначення підтверджені відповідними тристоронніми договорами, актами приймання-передачі товару та платіжними документами, які свідчать про безготівкове перерахування вказаними організаціями грошових коштів за такий товар; вказані державні органи (ВК Криворізької міської ради, ДРЗ та УМ Івано-Франківської ОДА, УОР Запорізької ОДА) є іншими державними органами у сфері оборони відповідно до п.10 ч.1 ст.1 Закону України «Про оборонні закупівлі», а тому поставка такого товару на їх адресу позивачем звільняється від оподаткування ПДВ за приписами п.32 п.п.2 розділу ХХ ПК України, відповідно, висновки контролюючого органу не знайшли свого підтвердження, а відтак, позивач вважає, що він не мав обов`язку і складати та реєструвати у ЄРПН і ПН/РН з ПДВ за такими господарськими операціями, оскільки вони звільнені від оподаткування ПДВ на період дії воєнного стану; згідно п.32-1 п.п.2 розділу ХХ ПК України придбані в оподатковуваних ПДВ операціях та передані в державну чи комунальну власність, у тому числі на користь добровольчих формувань територіальних громад, а також надані на користь інших осіб для потреб забезпечення оборони України в період дії воєнного стану, тобто, з урахуванням наведеного до операцій з ТОВ «АКВАПЛАСТ» приписи п.198.5 ст.198 ПК України, також не застосовуються (звільнені від оподаткування ПДВ). Окрім того, позивач вказав і на процедурні порушення контролюючого органу, зокрема, порушення п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України, а саме: контролюючий орган має право провести повторну перевірку за результатами розгляду питань, які були предметом розгляду заперечень на акт перевірки від 29.12.2025р., разом з тим, відповідач повністю змінив висновки попереднього акту та фактично провів нову перевірку за результатами якої склав акт від 24.02.2026р., що є протиправним та самостійною підставою для визнання протиправними і скасування результатів такої перевірки, про що позивач зазначив у своїх додаткових поясненнях.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов, поданому через систему «Електронний Суд», просив у задоволенні даного адміністративного позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що процедуру розгляду заперечень на акт перевірки було дотримано, а саме: представник позивача брав участь у їх розгляді, надавав відповідні усні пояснення та додаткові документи, за результатами розгляду зазначених заперечень позивача на акт перевірки було постановлено протокол комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області за яким було прийнято рішення провести документальну позапланову виїзну перевірку позивача на підставі п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України, що відповідає вимогам п.п.86.7.4 п.86.7 ст.86 ПК України, позапланова перевірка за наказом від 05.02.2026р. за №565-п була проведена та за її результатами був складений акт №594 від 24.02.2026р. згідно якого були встановлені порушення, а саме: завищено значення рядку 21 декларації з ПДВ за жовтень 2025р. на суму 5 775 240 грн.; не складено, не зареєстровано податкові накладні на загальну суму ПДВ 5 714 872 грн.; акт перевірки був надісланий платнику поштою, дата вручення – 02.03.2026р. та у подальшому 03.03.2026р. були прийняті вищенаведені оспорювані ППР, що відповідає процедурі, встановленій п.п.86.7.5 ст.86 ПК України. Щодо суті виявлених порушень по ППР на суму зменшення від`ємного значення з ПДВ у розмірі 5 775 240,00 грн. відповідач зазначив про наявність сертифікатів кінцевого споживача товару оборонного призначення, які були складені у січні-лютому 2026р., тобто після подання звітних декларацій з ПДВ; по взаємовідносинах з ВК Криворізької міської ради до перевірки не надано сертифікат кінцевого споживача та умовами договору не вказано кінцевого отримувача товару, що передбачено пп.5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України; по взаємовідносинах з ДРЗ та УП Івано-Франківської ОДА витяг з ЄДРПОУ до перевірки не надано; по взаємовідносинах з УОР Запорізької ОДА відповідно до Закону №808-ІХ «Про оборонні закупівлі» встановлено відсутність технічних специфікації, затверджених державним замовником, що встановлюють вимоги до товарів оборонного призначення, які закуповуються, зокрема, щодо їх якості, технічних характеристик, безпеки використання, розмірів позначень, термінології, пакування та маркування, чи процесів та способів виробництва, а також вимоги щодо процедур оцінки відповідності, наявність яких передбачено п.30 ст.1 Закону №808; забезпечення оплати за умовами укладених договорів державними замовниками, що передбачено п.6 ст.7 Закону №808; первинних документів, які б свідчили про належність проведених закупівель Товару оборонного призначення у позивача, до плану закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення. За викладеного, представник відповідача зазначив, що укладені договори із вищенаведеними підприємствами, державними органами, органами місцевого самоврядування та благодійним фондом не є державними контрактами з оборонних закупівель в розумінні Закону №808-ІХ внаслідок чого неоподатковувані операції проведені на підставі згаданих договорів на загальну суму 75 445 000 грн. підлягають оподаткуванням ПДВ на підставі п.198.5 ст.198 ПК України. Щодо ППР про застосування штрафу у загальній сумі 3400 грн. представник відповідача зазначив, що перевіркою було встановлено, що внаслідок заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДВ в частині придбаних ТМЦ, які були використані для виготовлення товарів, звільнених від оподаткування ПДВ на загальну суму 28 574 360,11 грн., не складено та не зареєстровано податкові накладні, що є підставою для накладення на позивача штрафних санкцій за жовтень 2025р. (на суму 1817 933 грн.) у відповідності до вимог абз.4 п.120-1.2 ст.120-1 ПК України.
Ухвалою суду від 22.06.2026р. було відкрито адміністративне провадження у даній справі, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні 22.07.2026р. про що свідчить зміст ухвали суду наявної у справі.
У зв`язку із перебуванням судді Конєвої С.О. у період з 20.07.2026р. по 31.07.2026р. у щорічній відпустці проведення підготовчого засідання у даній справі 22.07.2026р. було знято та призначено на 21.08.2026р. о 10:30 годині згідно довідок начальника відділу управління персоналом суду та секретаря судового засідання.
21.08.2026 у підготовчому засіданні було проведене підготовче засідання за результатами якого було закрите підготовче провадження у цій справі та її призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 21.09.2026р. на 10:30 год. на підставі ст.ст.180-183 КАС України про що свідчить зміст протоколу судового засідання №6952571.
Далі, у зв`язку із перебуванням судді Конєвої С.О. у період з 21.09.2026р. по 25.09.2026 на навчанні для підготовки суддів у Дніпропетровському регіональному відділенні школи суддів, судове засідання у цій справі 21.09.2026р. було знято та призначено на 30.09.2026р. о 14:30 годині згідно довідок начальника відділу управління персоналом суду та секретаря судового засідання.
У судовому засіданні 30.09.2026р. представник позивача підтримав позов у цій справі, а представник відповідача, в свою чергу, проти позову заперечував з підстав, які наведені у позові, у відзиві на позов та у додаткових поясненнях.
У ході судового розгляду справи судом були встановлені наступні обставини у цій справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю «СКАЙ ФОРВАРД» 22.12.2023р. зареєстроване як юридична особа за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, пр. Героїв-підпільників, будинок 36 приміщення 3, основним видом економічної діяльності позивача є - 30.30 виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування, перебуває на обліку як платник податків до бюджету в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 30.04.2026, наявного у справі.
У період з 10.12.2025р. по 23.12.2025р. відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України, наказу від 09.12.2025 №7409-п (з урахуванням наказів від 16.12.2025р. №7499-п, від 19.12.2025р. №7593-п за якими перевірка продовжувалася) було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2025 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, з періоду його виникнення за результатами якої був складений акт перевірки від 29.12.2025р. за №5470/04-35-07-14-04/45168736 (далі – Акт №5470), копія якого наявна у справі.
За висновками згаданого акту перевірки №5470 було встановлено такі порушення позивачем, а саме:
1) п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201, п.п.4, п.п.5 п.32 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України в результаті чого завищено ПДВ за жовтень 2025р. на суму 15 149 368 грн.;
2) п.201.1 п.201.10 ст.201 ПК України в результаті чого не зареєстровані в ЄРПН податкові накладні на реалізовані/виконані послуги та товари замовникам у сумі ПДВ – 15 089 000 грн.
У зв`язку із поданням позивачем заперечень на вказаний акт перевірки, на підставі п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України, наказу від 05.02.2026р. №565-п було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань, що були предметом заперечень позивача на акт перевірки від 29.12.2025р. №5470/04-35-07-14-04/45168736, за результатами якої був складений акт від 24.02.2026р. за №594/04-36-07-14-04/45168736 (далі – Акт перевірки №594), копія якого наявна у справі.
За висновками згаданого Акту перевірки №594 було встановлено порушення позивачем п.189.1, п.198.5, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого за жовтень 2025р. завищено ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 5 775 240 грн. та не складено, не зареєстровано податкові накладні на загальну суму ПДВ 5 714 872 грн.
На підставі вищевказаного Акту перевірки №594, контролюючим органом 03.03.2026р. були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення, а саме:
- №0111110714 форми «В4» за яким позивачеві було зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість за податковою декларацією з ПДВ №9363337167 від 20.11.2025р. на суму 5 775 240 грн., що підтверджується копією відповідного рішення та розрахунком до нього, наявних у справі;
- №0111120714 форми «ПН» за яким (через відсутність складання та реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст.201 ПК України, податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 1 817 933 грн. за жовтень 2025р.) до позивача застосовано штраф у сумі 3400 грн., про що свідчить копія відповідного рішення та розрахунком до нього.
Вказані ППР були оскаржені позивачем у адміністративному порядку шляхом подання відповідної скарги до ДПС України за результатами якої було прийнято рішення про результати розгляду скарги №9559/6/99-00-06-01-03-06 від 15.04.2026р. за яким скарга повернута позивачу без розгляду.
Позивач, не погоджуючись із вищенаведеними податковими повідомленнями-рішеннями, з метою визнання їх протиправним та скасування, звернувся до суду з цим позовом.
Заслухавши учасників справи, які брали участь у судовому розгляді цієї справи, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі, виходячи з наступного.
Стосовно процедурних порушень, на які позивач посилається у позові, зокрема, порушення відповідачем п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України, а саме: проведення позапланової перевірки поза предмету (питань) оскарження, викладених у запереченнях на акт перевірки від 29.12.2025р. №5470, суд зазначає про таке.
За правовими висновками Верховного Суду, викладеними у його постановах від 21.02.2020 року у справі №826/17123/18, від 22.09.2020 року у справі №520/8836/18, від 28.04.2025 року у справі №320/34847/23, надаючи правову оцінку процедурним порушенням порядку проведення податкової перевірки суди повинні надати правову оцінку у пергу чергу.
Так, згідно з п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За приписами п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав - платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному пунктом 86.7 статті 86 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.
У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки) – п.86.7 ст.86 ПК України.
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.
Згідно п.п.86.7.1 п.86.7 ст.86 ПК України встановлено, що акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.
Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень, зокрема, досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу – п.п.86.7.4 п.86.7 ст.86 ПК України.
Тобто, із аналізу вищенаведених приписів податкового законодавства слідує, що у разі подання платником податків заперечень на акт перевірки, комісія під час розгляду таких заперечень на акт перевірки, наділена повноваженнями призначити позапланову перевірку виключно з питань, що стали предметом оскарження.
Так, як встановлено судом із матеріалів цієї справи, контролюючим органом за результатами проведеної перевірки позивача був складений Акт перевірки №5470 від 29.12.2025р. за висновками якого встановлені такі порушенням позивачем податкового законодавства, а саме:
1) п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201, п.п.4, п.п.5 п.32 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України в результаті чого завищено ПДВ за жовтень 2025р. на суму 15 149 368 грн.;
2) п.201.1 п.201.10 ст.201 ПК України в результаті чого не зареєстровані в ЄРПН податкові накладні на реалізовані/виконані послуги та товари замовникам у сумі ПДВ – 15 089 000 грн.
Наведені висновки, викладені на сторінці 57 Акту перевірки №5470 від 29.12.2025р.
Позивач, не погоджуючись із вище згаданими висновками, подав до контролюючого органу Заперечення на акт перевірки №5470 від 29.12.2025р., що підтверджено матеріалами справи.
Аналізом змісту копії Заперечень на акт перевірки №5470 судом встановлено, що позивач висловив у цих запереченнях незгоду із висновками згаданого акту перевірки, які наведені вище, та відображені на сторінці 57 цього акту, які стосуються всіх порушень, в цілому, а не частково.
При цьому, під час розгляду заперечень на акт перевірки, комісією було ініційовано проведення перевірки на підставі п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України, що відповідає повноваженням Комісії з розгляду заперечень, встановленим п.п.86.7.4 п.86.7 ст.86 ПК України.
За результатами розгляду згаданих заперечень, відповідачем було надано відповідь, оформлену листом за №13668/04-36-07-14-08 від 24.02.2026р., у якому позивача повідомлено, що наведені у запереченнях на акт перевірки аргументи та надані документи комісією було враховано, висновки акту перевірки №5470 від 29.12.2025р. щодо завищення від`ємного значення з ПДВ за жовтень 2025р. спростовано у сумі 9 374 128 грн., а в сумі 5 775 240 грн. залишено без змін.
Також за результатами проведеної перевірки у порядку п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України контролюючим органом був складений Акт перевірки №594 від 24.02.2026р. за висновками якого було встановлено наступні порушення позивачем податкового законодавства, а саме:
- п.189.1, п.198.5, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого за жовтень 2025р. завищено ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 5 775 240 грн. та не складено, не зареєстровано податкові накладні на загальну суму ПДВ 5 714 872 грн.
Отже, аналіз змісту акту перевірки №5470 від 29.12.2025р. та аналіз змісту акту перевірки №594 від 24.02.2026р. свідчать про те, що відповідачем було проведено перевірку на підставі п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України, з питань, які були предметом оскарження згідно Заперечень на акт перевірки №5470 від 29.12.2025р. (правомірності формування позивачем від`ємного значення з ПДВ по декларації з ПДВ за жовтень 2025р.), що відповідає вимогам п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 та п.п.86.7.4 п.86.7 ст.86 ПК України, що, в свою чергу, виключає порушення відповідачем процедури проведення перевірки, встановленої п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України, на що позивач посилався у позові.
За викладених обставин, суд дійшов висновку про відсутність порушення процедури проведення перевірки на підставі п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України з боку відповідача при проведенні перевірки за результатами поданих позивачем заперечень на акт перевірки №5470 від 29.12.2025р., тому ці обставини не можуть бути обрані судом обґрунтованими підставами для визнання протиправними та скасуванню оспорюваних рішень.
А оскільки суд не знайшов обґрунтованих підстав для визнання протиправними та скасування оспорюваних ППР з процедурних порушень, суд має дослідити правомірність прийняття оспорюваних ППР по суті виявлених у них порушень.
Що стосується правомірності прийняття контролюючим органом оспорюваного ППР №0111110714 від 03.03.2026р. за яким позивачеві було зменшено розмір від`ємного значення з ПДВ за жовтень 2025р. (по декларації з ПДВ №9363337167 від 20.11.2025р.) у сумі 5 775 240 грн., суд зазначає про наступне.
Згідно висновків Акту перевірки №594 від 24.02.2026р. підставою для зменшення позивачу розміру від`ємного значення з ПДВ на згадану суму були ті обставини, що позивач на період дії воєнного стану не має права застосовувати пільгу, передбачену п.п.5 п32 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України (звільнення від оподаткування ПДВ) при реалізації товарів оборонного призначення у товарній позиції, яка класифікується згідно з УКТЗЕД 8806,8807,8906, по взаємовідносинах позивача з його наступними контрагентами, а саме:
1) з ТОВ «АКВАПЛАСТ» (по договорах поставки №01/07-25 від 23.07.2025р, №02/07-25 від 29.07.2025р. та №254/07-25 від 20.07.2025р.) через те, що сертифікати кінцевих споживачів були складені у січні-лютому 2026р., тобто після подання звітних декларації з ПДВ;
2) з Благодійною організацією «Благодійний фонд «ЕНЕРГІЯ ЮА» (по договору №1909/25 від 19.09.2025р.) через те, що сертифікати кінцевих споживачів були складені у січні-лютому 2026р., тобто після подання звітних декларації з ПДВ;
3) з Виконавчим комітетом Криворізької міської ради (по договорах №88 від 27.02.2025р., №276 від 20.08.2025р., №368 від 24.10.2025р.) через те, що до перевірки не було надано сертифікат кінцевого споживача та умовами договору не вказано кінцевого отримувача товару, що передбачено п.п.5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України;
4) з Департаментом ресурсного забезпечення та управління майном Івано-Франківської ОДА (по договору №231 від 03.09.2025р.) через не надання до перевірки витягу з ЄДРПОУ по ідентифікаційному номеру коду 45378093 (належить вказаному Департаменту);
5) з Управлінням оборонної роботи Запорізької ОДА (по договорах №320/ОБ від 08.07.2025р., №200/ОБ від 08.07.2025р.) через відсутність, а саме: 1) технічних специфікації, затверджені державним замовником, що встановлюють вимоги до товарів, робіт і послуг оборонного призначення, які закуповуються, зокрема щодо їх якості, технічних характеристик, безпеки використання, розмірів, позначень, термінології, пакування та маркування, чи процесів та способів виробництва, а також вимоги щодо процедур оцінки відповідності, наявність яких передбачено п.30 ст.1 Закону України про оборонні закупівлю» від 17.07.2020 №808-ІХ (далі – Закон №808); 2) забезпечення оплати за умовами укладених договорів державними замовниками, що передбачено п.6 ст.7 Закону №808; 3) відсутність первинних документів, які б свідчили про належність проведених закупівель Товару оборонного призначення у позивача (ТОВ «СКАЙ ФОРВАРД»), до плану закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення.
Також, посадові особи контролюючого органу зробили висновок і про те, що укладені договори з вищенаведеними контрагентами позивача не є державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель в розумінні Закону №808 внаслідок чого неоподатковувані операції, проведені на підставі зазначених договорів на загальну суму 75 445 000 грн. підлягають оподаткування ПДВ на підставі п.198.5 ст.198 ПК України, в частині придбаних з ПДВ ТМЦ, які були використані для виготовлення товарів.
Разом з тим, на переконання суду, наведені висновки посадових осіб контролюючого органу не ґрунтуються на чинному законодавстві на період дії воєнного стану та зроблені поза межами повноважень податкових інспекторів в частині проведеної перевірки щодо оборонних закупівель (що не входить у їх повноваження), визначених приписами податкового законодавства у сфері їх контролю за сплатою податків і зборів, з огляду на наступні норми чинного законодавства.
За змістом пп. а) і б) п.185.1 ст.185 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Тобто, із аналізу наведеної норми слідує, що за своєю правовою природою ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем товару (замовником послуг).
Пунктами 30.1-30.2, 30.9 ст.30 ПК України визначено, що податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.
Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.
Податкова пільга надається шляхом:
а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;
б) зменшення податкового зобов`язання після нарахування податку та збору;
в) встановлення зниженої ставки податку та збору;
г) звільнення від сплати податку та збору.
Згідно з п.29 ч.1 ст.1 Закону №808 встановлено, що товарами оборонного призначення є - озброєння, військова та спеціальна техніка, зброя і боєприпаси, спеціальні комплектувальні вироби для їх виготовлення та експлуатації, матеріали та обладнання, спеціально призначені для їх розроблення, виготовлення або використання, спеціальні технічні засоби, технічні засоби розвідки, засоби технічного та криптографічного захисту інформації, засоби спеціального зв`язку, космічна техніка військового та подвійного призначення, засоби індивідуального захисту (бронежилети всіх класів захисту, протиударні, кулезахисні шоломи, комплекти протиударного захисту тощо), спеціальні засоби (кайданки, кийки, засоби, споряджені речовинами сльозогінної, світлошумової дії тощо), спеціальні (спеціалізовані) транспортні засоби; комп`ютерна, оптична, вимірювальна та інша техніка; спеціальний формений одяг, необхідний для виконання завдань правоохоронними органами, структурними підрозділами органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, військовими формуваннями з правоохоронними функціями, товари подвійного використання для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, розвитку обороноздатності держави та системи національної стійкості, а також будь-які інші товари, які закуповуються державними замовниками, визначеними згідно з пунктом 10 частини першої цієї статті, для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
За пунктом 10 ч.1 ст.1 Закону №808 передбачено, що державні замовники у сфері оборони - визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України.
За змістом положень ч.1 ст.1 та ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про Збройні Сили України» передбачено, що Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
До загальної структури Збройних Сил України входять, зокрема, органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
За підпунктом 5 п.32 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України передбачено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб`єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель, зокрема: безпілотних літальних апаратів без озброєння та їх частин, що класифікуються у товарних позиціях 8806, 8807 згідно з УКТ ЗЕД.
У разі здійснення операцій, звільнених від оподаткування податком на додану вартість відповідно до підпунктів 4 і 5 цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 та статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій.
Порядок оформлення сертифіката кінцевого споживача регламентовано Положенням про порядок надання гарантій та здійснення державного контролю за виконанням зобов`язань щодо використання у заявлених цілях товарів, які підлягають державному експортному контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.1999 №920 (далі – Положення №920).
Пункт 5 цього Положення №920 визначає, що з метою оформлення гарантій щодо кінцевого використання імпортованих в Україну товарів використовуються міжнародний імпортний сертифікат, сертифікат підтвердження доставки, сертифікат кінцевого споживача та інші документи, які містять державні гарантії та гарантії кінцевого споживача щодо використання товарів у заявлених цілях.
Відповідно до пункту 15 вказаного Положення №920 сертифікат кінцевого споживача - це документ, яким кінцевий споживач вказує на місце встановлення (використання) і ціль кінцевого використання товару та гарантує, що цей товар не буде використаний в інших цілях, ніж зазначені в сертифікаті, не буде переданий іншому суб`єкту підприємницької діяльності на території України або реекспортований без дозволу Держекспортконтролю, а також бере на себе інші гарантії щодо імпортованого в Україну товару у разі, коли це передбачено умовами зовнішньоекономічного договору (контракту) згідно з вимогами держав - експортерів товарів (додаток 3).
Отже, із аналізу наведених приписів висновується, що операції, зокрема, з постачання на митній території України товарів оборонного призначення звільняються від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПК за таких двох умов, а саме:
1) товари, щодо яких здійснюються такі операції, належать до категорії товарів, які визначені у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПК України та класифікуються у товарних позиціях, зокрема 8806,8807 згідно УКТЗЕД;
2) у разі, якщо кінцевим отримувачем відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами відповідного договору визначено суб`єктів, перерахованих у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПК України (зокрема, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, тобто до них віднесені і військові частини).
І лише у разі недотримання таких умов, операції з постачання товарів підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.
При цьому, сертифікат кінцевого споживача - це документ, який надається, зокрема, з метою підтвердження суб`єкта кінцевого отримувача товарів, який гарантує, що переданий йому товар не буде використовуватись в інших цілях або не буде переданий іншому суб`єкту.
Тобто, за вказаною нормою для звільнення від оподаткування ПДВ операцій, зокрема, щодо постачання на митній території України товарів, визначених у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПК України, визначальним є документальне визначення суб`єкта кінцевого отримувача таких товарів відповідно до сертифікату кінцевого споживача або згідно з умовами договору.
Повертаючись до обставин цієї справи, судом встановлено, що згідно до копії листа Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України від 03.09.2024 №1.2-40.2.2/1650-24-ДСК «Про включення до електронного реєстру», відповідно до якого ТОВ «СКАЙ ФОРВАРД» наказом Мінстратегпрому від 03.09.2024 №250-ДСК внесено до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів) за наступною номенклатурою: безпілотний авіаційний комплекс «ІНТЕРЦЕПТОР» ТУ У 30.3-45168736-001:2024 та Наказ Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України від 04.02.2025 №172-КВ, відповідно до якого визначено, що ТОВ «СКАЙ ФОРВАРД» є критично важливе для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період.
Вказану оборонну продукцію (товар) у спірний період позивачем було реалізовано вищенаведеним контрагентам за тристоронніми договорами до яких входили військові формування, яким ця продукція була передана (військовим частинам А3011 НГУ, А3880, НОМЕР_2 , НОМЕР_1 ), а саме: ТОВ «АКВАПЛАСТ» (по договорах поставки №01/07-25 від 23.07.2025р, №02/07-25 від 29.07.2025р. та №254/07-25 від 20.07.2025р.); Благодійній організації «Благодійний фонд «ЕНЕРГІЯ ЮА» (по договору №1909/25 від 19.09.2025р.); Виконавчому комітету Криворізької міської ради (по договорах №88 від 27.02.2025р., №276 від 20.08.2025р., №368 від 24.10.2025р.); Департаменту ресурсного забезпечення та управління майном Івано-Франківської ОДА (по договору №231 від 03.09.2025р.); Управлінню оборонної роботи Запорізької ОДА (по договорах №320/ОБ від 08.07.2025р., №200/ОБ від 08.07.2025р.).
Факти передачі наведеним вище військовим частинам реалізованих позивачем товару оборонного призначення, який наведений вище, підтверджується копіями видаткових накладних, тристоронніми актами приймання-передачу цього товару, а також відповідними платіжними інструкціями про отримання позивачем оплати за цей товар, від вказаних контрагентів у безготівковій формі, досліджених судом та наявних у справі.
Окрім того, на підтвердження того, що кінцевими споживачами згаданого товару оборонного призначення є військові формування (військові частини) про що було ними надано відповідні Сертифікати кінцевого споживача, а саме: інформаційний лист від 13.01.2026 №350/305/97/136нс Військової частини НОМЕР_1 Міністерство оборони України разом із сертифікатом кінцевого споживача №1, яким засвідчено отримання військовою частиною НОМЕР_1 від ТОВ «СКАЙ ФОРВАРД» БПЛА «Інтерцептор» (денна комплектація) - 4 одиниці, БПЛА «Інтерцептор» (нічна комплектація) – 2 одиниці; інформаційний лист від 11.02.2026 №106/181 Військової частини НОМЕР_3 Міністерство оборони України разом із сертифікатом кінцевого споживача №1, яким засвідчено отримання військовою частиною НОМЕР_3 від ТОВ «СКАЙ ФОРВАРД» БПЛА «Інтерцептор» (нічна комплектація) – 3 одиниці; інформаційний лист від 19.01.2026 №150 Військової частини НОМЕР_2 Міністерство оборони України разом із сертифікатом кінцевого споживача №1, яким засвідчено отримання військовою частиною НОМЕР_2 від ТОВ «СКАЙ ФОРВАРД» БПЛА «Інтерцептор» (нічна комплектація) – 2 одиниці; лист від 20.01.2026 №6/11-490-2026 Військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України разом із сертифікатом кінцевого споживача №2, яким засвідчено отримання військово частиною НОМЕР_4 від ТОВ «СКАЙ ФОРВАРД» БПЛА «Інтерцептор» (нічна комплектація) – 2 одиниці; лист від 12.01.2026 №6/11-260-2026 Військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України разом із сертифікатом кінцевого споживача №1, яким засвідчено отримання військовою частиною НОМЕР_4 від ТОВ «СКАЙ ФОРВАРД» БПЛА «Інтерцептор» (нічна комплектація) із зазначенням складових 1 одиниці БПЛА.
Також матеріали справи містять і копію листа від 12.02.2026 №17/26/905, яким Виконком Криворізької міської ради повідомив ТОВ «СКАЙ ФОРВАРД» про те, що матеріальні цінності, які отримані виконкомом Криворізької міської ради згідно з договорами від 27.02.2025 №88, від 20.08.2025 №276, від 24.10.2025 №368, безоплатно передані військовим чистинам Збройних сил України, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації проти України. Документи, що підтверджують факт передачі матеріальних цінностей отриманих в результаті реалізації договорів між виконкомом Криворізької міської ради та ТОВ «СКАЙ ФОРВАРД» військовим частинам Збройних Сил України мають гриф обмеження доступу «Для службового користування».
Відтак, зазначені обставини свідчать про те, що наведені Сертифікати кінцевих споживачів були надані позивачем в ході проведення перевірки, про свідчить і акт перевірки №594 від 24.02.2026р. та представником відповідача у ході судового розгляду справи цей факт не заперечувався.
При цьому, аргументи відповідача з приводу того, що вказані Сертифікати кінцевих споживачів були складені у січні-лютому 2026р., тобто після подання звітних декларацій з ПДВ, не можуть бути підставами для не застосування пільги щодо звільнення від оподаткування такого товару оборонного призначення, оскільки ні приписи п.п.5 п.32 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, ні приписи Положення №920 таких умов (складання Сертифікатів кінцевого споживача саме на момент подання звітних декларацій з ПДВ), не містять.
Суд зазначає, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків - п.56.21 ст.56 ПК України.
Отже, з огляду на наведене, за умови того, що наведені вище військові формування (військові частини) були сторонами вищенаведених договорів та підтвердили отримання вказаних товарів оборонного призначення шляхом підписання відповідних актів приймання-передачі такого товару, складання ними (військовими частинами) Сертифікатів кінцевих споживачів у січні-лютому 2026р., тобто після подання позивачем звітних декларацій з ПДВ, не можуть бути обрано безумовними правовими підставами для не застосування до вказаних операцій приписів п.п.5 п.32 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України (звільнення цих операцій від оподаткування ПДВ товарів оборонного призначення).
Таким чином, суд вважає, що посадовими особами контролюючого органу у наведеній частині висновків акту перевірки №594 від 24.02.2026р. було допущено надмірний формалізм, оскільки іншими первинними бухгалтерськими документами, наданими до перевірки (договорами поставки, видатковими накладними, актами приймання-передачі товару, платіжними інструкціями) було підтверджено та доведено, що вказаний товар оборонного призначення був реалізований позивачем та переданий саме для використання військовим формуванням, які здійснюють заходи із забезпечення безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф проти України.
У цьому контексті, суд звертає увагу відповідача на те, що пп.4 п.32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено, що тимчасово, на період, зокрема, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України: товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону №808.
Також і судом критично надається правова оцінка аргументам відповідача з приводу не надання до перевірки позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Департаменту ресурсного забезпечення та управління майном Івано-Франківської ОДА, з огляду на те, що, по-перше, відповідно до ст.11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» ці відомості є відкритими і загальнодоступними, відтак, такі відомості посадовими особами відповідача могли бути перевірені самостійно; по-друге, суд зазначає, що ці відомості не можуть бути підставами для позбавлення права позивача на звільнення реалізованого ним товару оборонного призначення від сплати ПДВ, так як такі відомості мали бути перевірені відповідачем самостійно шляхом отримання відповідного витягу з ЄДРПОУ, тому ці висновки посадових осіб контролюючого органу є проявом надмірного формалізму.
Щодо висновків посадових осіб контролюючого органу в частині взаємовідносин позивача з Управлінням оборонної роботи Запорізької ОДА щодо відсутності (не надання до перевірки): 1) технічних специфікації, затверджені державним замовником, що встановлюють вимоги до товарів, робіт і послуг оборонного призначення, які закуповуються, зокрема щодо їх якості, технічних характеристик, безпеки використання, розмірів, позначень, термінології, пакування та маркування, чи процесів та способів виробництва, а також вимоги щодо процедур оцінки відповідності, наявність яких передбачено п.30 ст.1 Закону України про оборонні закупівлю» від 17.07.2020 №808-ІХ (далі – Закон №808); 2) забезпечення оплати за умовами укладених договорів державними замовниками, що передбачено п.6 ст.7 Закону №808; 3) відсутність первинних документів, які б свідчили про належність проведених закупівель Товару оборонного призначення у позивача (ТОВ «СКАЙ ФОРВАРД»), до плану закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, з цього приводу суд зазначає, що в цій частині, вимагаючи надати вказані документи, посадові особи контролюючого органу перебрали на себе повноваження Державної аудитслужби України, що не входить до повноважень посадових осіб контролюючого органу, внаслідок чого вийшли за межі своїх повноважень, наданих їм ст.ст.20,41 ПК України.
Стосовно аргументів відповідача про те, що Виконавчий комітет Криворізької міської ради, не є тим державним органам, який може здійснювати придбання товарів оборонного призначення, які звільняються від оподаткування ПДВ за п.п.4 п.п.5 п.32 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, суд вважає ці доводи помилковими, з огляду на наступне.
Щодо договорів, як укладені між позивачем та Виконавчим комітетом Криворізької міської ради від 27.02.2025 №88, від 20.08.2025 №276 та від 24.10.2025 №368, суд зазначає, що відповідно до умов даних договорів, покупець (Замовник закупівлі) передає придбані товари для здійснення заходів з забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації проти України.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що оборона України - система політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту; військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про оборону України» встановлено, що виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі оборонної роботи забезпечують, зокрема, вирішення згідно із законодавством питань, пов`язаних з наданням частинам, установам, навчальним закладам Збройних Сил України та іншим військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України, та правоохоронним органам службових приміщень і житлової площі, інших об`єктів, здійсненням контролю за їх використанням, наданням комунально-побутових та інших послуг; організацію виробництва і поставки військам підприємствами та організаціями, що належать до комунальної власності, замовленої продукції, енергетичних та інших ресурсів; сприяння у підтриманні відповідного режиму в прикордонній смузі та у контрольованих прикордонних районах; здійснення інших повноважень у галузі оборонної роботи, передбачених законами.
Зазначені положення кореспондуються зі ст.36 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Вказані норми законодавства свідчать про те, Виконавчий комітет Криворізької міської ради відноситься до суб`єктів, який забезпечує у межах відповідних видатків місцевих бюджетів фінансування заходів з оборони, у тому числі військових частин.
За таких обставин, оскільки замовником за договорами від 27.02.2025 №88, від 20.08.2025 №276 та від 24.10.2025 №368 є Виконавчий комітет Криворізької міської ради, який в силу положень ст.15 Закону України «Про оборону України» та ст.36 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» бере участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, операції з постачання Безпілотних літальних апаратів БпЛА «ІНТЕРЦЕПТОР» з метою їх подальшої передачі військовім частинам Збройних Сил України, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
Таким чином, суд вважає висновки відповідача щодо протиправності застосування позивачем податкової пільги при постачанні Товару оборонного призначення по договорам від 27.02.2025 №88, від 20.08.2025 №276 та від 24.10.2025 №368 також є неспроможними та такими, що суперечать вищенаведеним приписам чинного законодавства.
Стосовно посилань відповідача на те, що ТОВ «АКВАПЛАСТ», Благодійна організація «Благодійний фонд «ЕНЕРГІЯ ЮА» не є тими організаціями, які можуть здійснювати придбання товарів оборонного призначення (за державними закупівлями), а також твердження відповідача про порушення позивачем п.189.1, п.198.5 ст.198 ПК України, оскільки придбані ТМЦ з ПДВ почали використовуватися в неоподатковуваних податком на додану вартість операціях, то ці посилання і твердження суперечать вимогам п.32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, якими передбачено, що тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником податку в неоподатковуваних податком на додану вартість операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари: придбані в оподатковуваних податком на додану вартість операціях та передані в державну чи комунальну власність, у тому числі на користь добровольчих формувань територіальних громад, а також надані на користь інших осіб для потреб забезпечення оборони України у період дії воєнного, надзвичайного стану. До наведених у цьому пункті операцій норми пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу не застосовуються.
А відтак, враховуючи наведені приписи п.32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, згадані висновки відповідача також є неспроможними та спростованими.
Приймаючи до уваги все вищевикладене, враховуючи те, що кінцевими споживачами виготовлених та реалізованих позивачем «товарів оборонного призначення» за УКТЗЕД 8806,8807 були військові формування, закупівлю яких здійснювали відповідні державні органи, підприємства та організації, які мають всі повноваження на їх придбання (про що суд навів вище відповідні обґрунтування), факти придбання цього товару були підтверджені відповідними первинними бухгалтерськими документами (видатковими накладними, актами приймання-передачі товарів, платіжними документами про оплату за товар у безготівковій формі), а також і Сертифікатами кінцевих споживачів (якими були військові частини), суд приходить до висновку, що позивач за наведеними вище операціями з постачання товарів оборонного призначення на території України звільнений від оподаткування ПДВ на період дії воєнного стану у відповідності до вимог п.п.4, п.п.5 п.32 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, а тому оспорюване ППР про зменшення позивачеві розміру від`ємного значення з ПДВ по декларації з ПДВ за жовтень 2025р. в сумі 5 775 240 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо правомірності оспорюваного податкового повідомлення-рішення форми ПН від 03.03.2026 №0111120714.
Так, судом встановлено, що згідно до податкового повідомлення-рішення форми ПН від 03.03.2026 №0111120714 його прийнято згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, п.120-1.2 ст.120-1, п.198.5 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України, через не складання та не реєстрацію ПН/РК за жовтень 2025р. за що застосовано штраф у сумі 3400 грн.
Висновок про порушення позивачем ст.201 ПК України є похідним від висновків щодо допущених платником податків порушень податкового законодавства у частині завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
А оскільки судом вище встановлена необґрунтованість висновків відповідача про наявність податкових правопорушень в частині завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за жовтень 2025р., що в свою чергу, свідчить і про безпідставність висновків контролюючого органу про необхідність складення та реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість.
Відтак, за викладених обставин, суд дійшов висновку, що і вищенаведене оспорюване ППР про застосування до позивача штрафу у сумі 3400 грн. за відсутність реєстрації у ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування з ПДВ також є протиправним, у зв`язку із чим підлягає скасуванню.
У відповідності до вимог ч.1, ч.4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, представником відповідача під час судового розгляду справи не доведено жодними належними, достатніми та достовірними доказами правомірність прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, не спростовані докази, які надані позивачем з урахуванням обставин встановлених судом у відповідності до вимог ст.72-77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом не можуть бути покладені в основу судового рішення у цій справі тому відхиляються, аргументи контролюючого органу про те, що укладені договори з вищенаведеними контрагентами позивача не є державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель в розумінні Закону №808 внаслідок чого неоподатковувані операції, проведені на підставі зазначених договорів на загальну суму 75 445 000 грн. підлягають оподаткування ПДВ на підставі п.198.5 ст.198 ПК України, в частині придбаних з ПДВ ТМЦ, які були використані для виготовлення товарів, з огляду на те, що такі висновки посадових осіб контролюючого органу не відповідають їх повноваженням, визначеним ст.ст.20,41 ПК України, оскільки контролюючому органу повноважень щодо перевірки правомірності проведення державних закупівель не надано.
Інші аргументи представника відповідача, викладені у відзиві на позов (в якому фактично переписаний лише акт перевірки) не беруться до уваги, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши у відповідності до вимог ч.2 ст.2 наведеного Кодексу правомірність прийняття відповідачем як суб`єктом владних повноважень оспорюваних податкових повідомлень-рішень, суд приходить до висновку, що викладені в акті перевірки від 24.02.2026р. обставини, що слугували підставами для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень є неправомірними та не обґрунтованими, спростовуються вищенаведеними доказами, а тому оспорювані податкові повідомлення-рішення є такими, що прийняті не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), у зв`язку з чим позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень, підлягають задоволенню.
Приймаючи до уваги все вищевикладене, позовні вимоги позивача слід задовольнити повністю.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Виходячи з наведеного, наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову у повному обсязі, слід стягнути з бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 26 624 грн. 00 коп. понесені позивачем згідно платіжної інструкції №934 від 13.05.2026р. з урахуванням вимог ч.1 ст.139 наведеного Кодексу.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ ФОРВАРД" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.03.2026р. – задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0111110714, №0111120714 від 03.03.2026р.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська,17-а, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ ФОРВАРД" (50071, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пр. Героїв-підпільників, буд.36, прим.3, код ЄДРПОУ 45168736) – судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 26624 грн. 00 коп. (двадцять шість тисяч шістсот двадцять чотири гривні 00 копійок).
Рішення суду може бути може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, або протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення (у разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини рішення) відповідно до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення буде складено 10.10.2026р.
Суддя С.О. Конєва
Оригінал: reyestr.court.gov.ua