Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №160/28017/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №160/28017/26

Суддя: Свергун Ірина Олексіївна

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 рокуСправа № 160/28017/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свергун І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) в м. Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – відповідач) в якому позивач просить:

- визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 02.09.2026 № 0480750709.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у період з 03.08.2026 по 07.08.2026 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» з метою перевірки дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 01.05.2023 №01/05/2023 за період з 23.04.2026 по 02.08.2026.

По закінченню документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» було складено Акт від 11.08.2026 №3694/04-36-07 09/38524231 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» з метою перевірки дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 01.05.2023 №01/05/2023 за період з 23.04.2026 по 02.08.2026».

Документальною позаплановою виїзною перевіркою з питань дотримання вимог валютного законодавства України встановлено порушення ч.2 ст.13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII, при виконанні експортного контракту від 01.05.2023 №01/05/2023 за період з 23.04.2026 по 02.08.2026, за що на підставі ч.5 ст.13 Закону України від 21.06.2018 №2473 VIII нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД. Встановлено, що при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 01.05.2023 №01/05/2023 укладеного з нерезидентом «AR CORPORATION SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA» (Польща), в частині не надходження валютної виручки на поточні рахунки підприємства, період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення з 26.05.2026 по 02.08.2026.

Позивач не погодився з висновками викладеними в акті перевірки та використав передбачене пп. 17.1.6, п. 17.1 ст. 17, п. 81.3 ст. 81, п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України право на подання заперечень.

Відповідач за результатами розгляду заперечень позивача від 18.08.2026 №б/н до акту документальної позапланової виїзної перевірки від 11.08.2026 №3694/04-36-07 09/38524231 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» (код ЄДРПОУ 38524231) з метою перевірки дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 01.05.2023 №01/05/2023 за період з 23.04.2026 по 02.08.2026», залишило їх без задоволення.

На підставі акту перевірки, у зв`язку з порушенням підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України і ч.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII, прийнято наступне податкове повідомлення – рішення: від 02.09.2026 року № 0480750709 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності пеню в розмірі 186 296,52 гривень.

Означене рішення податкового органу отримано позивачем 03.09.2026 року та не було оскаржено в адміністративному порядку.

Позивач вважає податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 02.09.2026 року № 0480750709 протиправним, з застосуванням пені не погоджується, оскільки висновки Акту перевірки, на підставі якого прийняті такі рішення, є безпідставними та необґрунтованими.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 14.09.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

24.09.2026 від відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з таких підстав.

До Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшла податкова інформація від Національного банку України від 19.06.2026 №25-0010/56988 щодо виявлених фактів порушень валютного законодавства ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» та на підставі наказу від 28.07.2026 №4937-п була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» з питань дотримання вимог валютного законодавства України за період з 23.04.2026 по 02.08.2026 при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 01.05.2026 №01/05/2026 з нерезидентом компанії «AR CORPORATION SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA». За результатами перевірки складено акт від 11.08.2026 №3694/04-36-07-09/38524231.

Перевіркою встановлено, що станом на 02.08.2026 за контрактом від 01.05.2023 № 01/05/2023 рахується дебіторська заборгованість нерезидента у сумі 40949,75 доларів США, у тому числі прострочена – 20341,04 доларів США, що відповідає даним бухгалтерського обліку позивача за рахунком 362 «Розрахунки з покупцями в іноземній валюті».

Відповідач вказує, що надана позивачем митна декларація типу TS від 25.05.2026 № 26TS110130000577U6 не є підставою для зменшення суми неодержаної виручки, оскільки станом на 02.08.2026, згідно з даними автоматизованої інформаційної системи ЄАІС Держмитслужби, оформлені, прийняті до оформлення або відхилені митні декларації на повернення товару на адресу позивача за вказаним контрактом відсутні. Розміщення товару на складі тимчасового зберігання не є оформленням митної декларації типу ІМ-40 «Імпорт» чи ІМ-41 «Реімпорт», з якою Інструкція № 7 пов`язує можливість зменшення суми розрахунків. Висновки центрального органу виконавчої влади у сфері економічного розвитку про продовження граничних строків розрахунків, документи про дію форс-мажорних обставин та про звернення позивача до суду чи міжнародного комерційного арбітражу з позовом до нерезидента до перевірки не надавались. Крім того, відповідач заперечує проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, вважаючи їх розмір неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив таке.

ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» (код ЄДРПОУ 38524231) зареєстроване як юридична особа та перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

01.05.2023 між ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» (продавець) та компанією «AR CORPORATION SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA» (Польща) (покупець) укладено контракт № 01/05/2023, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець – прийняти товар і оплатити його. Валютою контракту та платежу визначено долар США; умови оплати та поставки погоджуються сторонами для кожного відвантаження окремо у проформах-інвойсах або інвойсах.

На виконання вказаного контракту позивач здійснив експорт товару за митною декларацією типу ЕК-10 від 27.11.2025 № 25UA110130022760U0 на суму 20341,04 доларів США (860 399,55 грн). Граничний строк надходження валютної виручки за цією декларацією – 25.05.2026. Валютна виручка за вказаною поставкою на рахунки позивача не надійшла, що позивачем не заперечується.

Наказом ГУ ДПС від 28.07.2026 № 4937-п на підставі податкової інформації Національного банку України від 19.06.2026 № 25-0010/56988 призначено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні умов контракту від 01.05.2023 № 01/05/2023 за період з 23.04.2026 по 02.08.2026. Копію наказу та направлення на перевірку від 28.07.2026 № 7638 вручено головному бухгалтеру позивача 03.08.2026.

За результатами перевірки складено акт від 11.08.2026 № 3694/04-36-07-09/38524231 (далі – акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем частини другої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції». Згідно з додатком № 1 до акта перевірки станом на 23.04.2026 за контрактом рахувалась дебіторська заборгованість нерезидента у сумі 28328,19 доларів США; у період перевірки позивач відвантажив нерезиденту товар за МД типу ЕК-10 від 14.07.2026 № 26UA110130012267U7 на суму 12621,56 доларів США; валютна виручка у період перевірки не надходила; станом на 02.08.2026 дебіторська заборгованість становить 40949,75 доларів США, у тому числі прострочена (за МД від 27.11.2025 № 25UA110130022760U0) – 20341,04 доларів США.

В акті перевірки також зазначено, що до перевірки позивачем надано митну декларацію типу TS від 25.05.2026 № 26TS110130000577U6 про повернення товару (постільна білизна із синтетичних волокон) на загальну суму 20600,37 доларів США, однак станом на 02.08.2026, згідно з даними ЄАІС Держмитслужби, оформлені, прийняті до оформлення або відхилені митні декларації на повернення товару на адресу позивача за контрактом від 01.05.2023 № 01/05/2023 відсутні.

18.08.2026 позивач подав заперечення на акт перевірки (вх. № 105321/6/ЕКПП). За результатами їх розгляду комісією ГУ ДПС 27.08.2026 за участі представника позивача висновки акта перевірки визнано правомірними, а заперечення залишено без задоволення, про що позивача повідомлено відповідним листом.

На підставі акта перевірки ГУ ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» від 02.09.2026 № 0480750709, яким до позивача на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та частини п`ятої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» застосовано пеню за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 186296,52 грн.

Згідно з розрахунком пені, що є додатком до податкового повідомлення-рішення, пеню нараховано за період з 26.05.2026 по 02.08.2026 (69 днів) на суму простроченої заборгованості 20341,04 доларів США, перераховану за курсом 44,24470 грн за 1 долар США (899983,21 грн), із застосуванням ставки 0,3 відсотка за кожний день прострочення.

Податкове повідомлення-рішення отримано позивачем 03.09.2026 та в адміністративному порядку не оскаржувалось.

Щодо обставин повернення товару судом встановлено таке.

Нерезидентом «AR CORPORATION SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA» виставлено позивачу фактуру (інвойс) № EXP1 від 22.05.2026 на суму 20600,37 доларів США з приміткою «Zwrot towaru» (повернення товару), строком платежу 05.06.2026 та способом оплати «Kompensata». Фактура містить перелік 63 найменувань товару (ковдри, покривала, наматрацники).

Електронна митна декларація від 22.05.2026 № 26UA110000913162U1 оформлена митним брокером (декларант – ФОП ОСОБА_1 ), в ній відправником зазначено нерезидента, одержувачем – позивача, загальна фактурна вартість – 20600,37 доларів США, опис товару – «Повернення товару: постільна білизна із синтетичних волокон». У графі 47 цієї декларації наведено розрахунок мита (ставка 10 %) та податку на додану вартість (ставка 20%) на загальну суму 291596,42 грн.

Митну декларацію від 25.05.2026 № 26TS110130000577U6 оформлено ТОВ «Агро-Союз-Термінал» як декларантом, у графі 40 якої зазначено попередній документ – декларацію № 26UA110000913162U1, у графі 49 – ідентифікаційні дані складу UACWH126000077, у графі 44 – договір від 25.05.2026 № 100МС.

Листом Південно-Східної митниці від 14.08.2026 № 7.5-02/27/8.19/4720, наданим на адвокатський запит представника позивача, повідомлено, що вантаж за інвойсом EXP1 та ЕМД від 22.05.2026 № UA110000/2026/913162, вантажоодержувачем якого є ТОВ «Аппарель де Ферніче», прибув у зону митного контролю митного поста «Слобожанський» Південно-Східної митниці 25.05.2026 та був розміщений на склад тимчасового зберігання ТОВ «Агро-Союз-Термінал» на підставі декларації тимчасового зберігання від 25.05.2026 № 26TS110130000577U6.

25.05.2026 між ТОВ «Агро-Союз-Термінал» (виконавець, утримувач митного складу) та позивачем (замовник) укладено договір № 100МС зберігання вантажу на складі під митним контролем. Згідно з актами надання послуг від 31.05.2026 № 973, від 30.06.2026 № 1164 та від 31.07.2026 № 1335 ТОВ «Агро-Союз-Термінал» надавало позивачу послуги зберігання товару на митному складі у травні, червні та липні 2026 року. Довідкою ТОВ «Агро-Союз-Термінал» від 12.08.2026 підтверджено, що товар за інвойсом EXP1 переданий утримувачу митного складу для тимчасового зберігання.

Митної декларації типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт» або іншої декларації, якою було б завершено митне оформлення товару та випущено його у вільний обіг на митній території України, позивачем ні до перевірки, ні до суду не надано.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі – ПК України) документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є, зокрема, дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Документальна позапланова перевірка проводиться, зокрема, у разі отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного законодавства (підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України).

Перевірку позивача проведено на підставі податкової інформації Національного банку України від 19.06.2026 № 25-0010/56988, наказу від 28.07.2026 № 4937-п та направлення від 28.07.2026 № 7638, які вручено уповноваженій особі позивача до початку перевірки. Позивач підстав та порядку проведення перевірки не оскаржує, і суд порушень у цій частині не встановив.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі – Закон № 2473-VIII) Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно з частиною другою статті 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Частиною п`ятою статті 13 Закону № 2473-VIII встановлено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до пункту 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Застосування до спірної операції граничного строку у 180 календарних днів сторонами не заперечується.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зокрема, у разі, якщо за результатами перевірок платника податків виявлено порушення норм валютного законодавства.

Таким чином, граничний строк надходження валютної виручки за експортом товару, митне оформлення якого здійснено 27.11.2025 за МД № 25UA110130022760U0, сплив 25.05.2026, а прострочення розрахунків розпочалось з 26.05.2026.

Щодо доводів позивача про повернення товару суд зазначає таке.

Згідно з абзацом першим пункту 12 розділу ІІІ Інструкції № 7 зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов`язань за договором:

4) відбувається повне або часткове повернення резиденту товару, що був поставлений нерезиденту за експортним договором, у зв`язку з повним або частковим невиконанням сторонами взаємних зобов`язань за експортним договором – на суму вартості такого товару, оформленого МД типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування» та за наявності відповідної інформації в реєстрі МД.

Отже, нормативно визначеною умовою зменшення суми валютної виручки у зв`язку з поверненням товару є не сам лише факт фізичного переміщення товару на митну територію України, а оформлення такого товару митною декларацією одного з вичерпно визначених типів (ІМ-40, ІМ-41, ІМ-51, ІМ-75, ІМ-76) та наявність відповідної інформації в реєстрі митних декларацій.

Відповідно до частини першої статті 77 Митного кодексу України реімпорт – це митний режим, відповідно до якого товари, що були вивезені або оформлені для вивезення за межі митної території України, випускаються у вільний обіг на митній території України зі звільненням від сплати митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Суд установив, що товар, ввезений за інвойсом EXP1, після прибуття 25.05.2026 у зону митного контролю був розміщений на складі тимчасового зберігання ТОВ «Агро-Союз-Термінал» на підставі декларації від 25.05.2026 № 26TS110130000577U6 та перебував на зберіганні під митним контролем щонайменше до кінця липня 2026 року, що підтверджується договором від 25.05.2026 № 100МС, актами надання послуг за травень – липень 2026 року та довідкою ТОВ «Агро-Союз-Термінал» від 12.08.2026.

Декларація тимчасового зберігання не є митною декларацією типу ІМ-40 «Імпорт» чи ІМ-41 «Реімпорт» та не входить до переліку, визначеного підпунктом 4 пункту 12 розділу ІІІ Інструкції № 7. Розміщення товару на складі тимчасового зберігання (митному складі) означає, що товар перебуває під митним контролем і не випущений у вільний обіг на митній території України, а отже, повернення товару резиденту в розумінні вказаної норми не оформлено.

Посилання позивача на електронну митну декларацію від 22.05.2026 № 26UA110000913162U1 та довідку ТОВ «Агро-Союз-Термінал» від 12.08.2026, в якій зазначено про поміщення товару у митний режим реімпорту, суд оцінює критично. Зі змісту цієї декларації не вбачається, що нею завершено митне оформлення товару у митному режимі реімпорту та товар випущено у вільний обіг: у ній наведено розрахунок мита та податку на додану вартість, що не узгоджується зі змістом митного режиму реімпорту, який передбачає випуск товарів у вільний обіг зі звільненням від сплати митних платежів. Надалі товар було розміщено на тимчасове зберігання за окремою декларацією, у якій указана декларація зазначена як попередній документ. Лист Південно-Східної митниці від 14.08.2026 також підтверджує лише факт прибуття вантажу в зону митного контролю та його розміщення на складі тимчасового зберігання і не містить відомостей про оформлення товару у митному режимі реімпорту чи імпорту. Довідка ТОВ «Агро-Союз-Термінал», яке не є митним органом, не може підміняти собою митну декларацію та інформацію з реєстру митних декларацій.

Водночас доводи відповідача про відсутність станом на 02.08.2026 в ЄАІС Держмитслужби оформлених митних декларацій на повернення товару на адресу позивача за контрактом від 01.05.2023 № 01/05/2023 позивачем не спростовано, митної декларації типу ІМ-40 або ІМ-41 на ввезення товару, як і доказів наявності відповідної інформації в реєстрі МД, до суду не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку, що у позивача були відсутні передбачені підпунктом 4 пункту 12 розділу ІІІ Інструкції № 7 підстави для зменшення суми валютної виручки, яка мала надійти від нерезидента за експортований за МД від 27.11.2025 № 25UA110130022760U0 товар, на вартість товару за інвойсом EXP1, а відтак доводи позивача про недотримання відповідачем вимог законодавства при нарахуванні пені є безпідставними.

Суд також зазначає, що позивачем не надано висновку центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, про продовження граничних строків розрахунків, доказів дії форс-мажорних обставин, які зупиняли б перебіг строку розрахунків (частина шоста статті 13 Закону № 2473-VIII), або доказів прийняття до розгляду судом чи міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви позивача про стягнення з нерезидента заборгованості (частина сьома статті 13 Закону № 2473-VIII).

Суд встановив, що пеню нараховано на суму простроченої заборгованості 20341,04 доларів США, перераховану у гривню за курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості (899983,21 грн), за 69 днів прострочення (з 26.05.2026 по 02.08.2026) за ставкою 0,3 відсотка за кожний день, що становить 186296,52 грн і не перевищує суми неодержаної виручки. Арифметичну правильність розрахунку позивач не оспорює.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно.

Відповідач довів наявність порушень з боку позивача та правомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення, а позивачем не доведено наявності обставин, з якими закон пов`язує можливість зменшення суми валютної виручки, зупинення перебігу строку розрахунків або звільнення від нарахування пені.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 02.09.2026 № 0480750709 прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому підстави для його скасування відсутні.

Суд враховує, що, як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п. 29). Інші доводи сторін не спростовують висновків суду щодо суті спору.

За наведених обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, підстави для розподілу судових витрат, понесених позивачем (судового збору та витрат на професійну правничу допомогу), відсутні. Доказів понесення відповідачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, суду не надано.

Керуючись статтями 2, 9, 72– 77, 90, 139, 241– 246, 250, 255, 257, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» (місцезнаходження: 51937, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пр. Нескорених, буд. 57, офіс 1-3; код ЄДРПОУ 38524231) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А; код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.09.2026 № 0480750709 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя І.О. Свергун

Оригінал: reyestr.court.gov.ua