Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №160/18928/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №160/18928/26

Суддя: Неклеса Олена Миколаївна

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 рокуСправа № 160/18928/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Дніпропетровській області), в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області, а саме:

- податкове повідомлення-рішення № 0320102408 від 03 червня 2026 року;

- податкове повідомлення-рішення № 0320112408 від 03 червня 2026 року;

- податкове повідомлення-рішення № 0320082408 від 03 червня 2026 року;

- податкове повідомлення-рішення № 0320092408 від 03 червня 2026 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 10.10.2025 року відповідачем на її адресу було направлено лист №85839/6/04-36-24-12-13 щодо надання інформації та її документального підтвердження про декларування зазначених у листі іноземних доходів, в якому були відсутні чітко окреслені обставини, які вказують на порушення позивачем податкового законодавства: не наведено конкретних фактів, сум, джерел отримання доходів, тощо. Враховуючи відсутність у відповідача підстав для направлення такого запиту, у відповідності до приписів п. 16 Порядку та ст. 73 Податкового кодексу України такий запит є підставою для відмови в наданні відповіді. Незважаючи на це, 20.01.2026 року позивач надала пояснення на запит через електронний кабінет платника податків, разом із виписками з банківських рахунків, які спростовувавали факт надходження на її рахунок коштів від іноземного суб`єкта господарювання "Fenix International LTD" у розмірі 32464,00 дол. США, а відтак доводи, зазначені в Акті, що позивачем не було надано до перевірки відповіді на запит та необхідних документів є такими, що не відповідають дійсності, а відтак в діях позивач відсутні порушення пп. 73.3.3 п. 73.3 статті 73 ПКУ. Окрім того, 27.11.2024 року ОСОБА_1 , відповідно до пункту 42.4 статті 42 глави 1 розділу ІІ ПК України, було повідомлено про бажання отримувати документи через Електронний кабінет, заява була прийнята відповідачем цього ж дня, отже з 27.11.2024 року вся кореспонденція від податкового органу повинна була надходити до позивач через Електронний кабінет. Проте запит від 10.10.2025 було направлено на адресу ОСОБА_1 20.10.2025 року засобами поштового зв`язку Укрпошти. Натомість через Електронний кабінет позивач ні запиту від 10.10.2025, ні наказу про проведення перевірки, ні повідомлення, ні жодних інших документів від відповідача не отримувала. Таким чином, при направленні запиту від 10.10.2025, який в подальшому слугував підставою для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки відносно позивача, відповідачем було порушено приписи пп. 73.3.2. п. 73.3 ст. 73 ПКУ. На підставі викладеного позивач вважає, що запит від 10.10.2025 року не відповідав вимогам п. 10 та п. 12 Порядку та був направлений не в порядок і спосіб, визначений статтею 42 Податкового кодексу України, а тому у ОСОБА_1 були відсутні підстави для надання запитуваних відповідачем документів і інформації. Відповідно у відповідача були відсутні підстави для проведення документальної позапланової перевірки, передбачені пунктом 78.1 статті 78 ПК України. Окрім того, відповідач не надав рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення - наказу та повідомлення від 26.02.2026 або конверту з позначкою про дату повернення листа. Листом від 09.04.2026 АТ "Укрпошта" надало відповідь, що направлення R067110196307 направлено за місцем призначення та станом на день надання відповіді встановити його місцезнаходження не вдається можливим, тоді як в Акті перевірки зазначено, що лист повернувся 18.03.2026. Отже, копія наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки були надіслані позивачу з порушенням статті 42 ПК України, а відповідачем було порушено п.79.2 ст. 79 ПКУ, що є істотним порушенням вимог податкового законодавства та не давало відповідачу права на проведення відносно позивача документальної позапланової невиїзної перевірки. Окрім того, перевірка діяльності позивача була розпочата на 29 день з дня надсилання позивачу копії повідомлення та наказу від 26.02.2026, тоді як згідно з вимогами п.79.2 ст. 79 ПК України позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу ) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу. Враховуючи вищезазначене, не виконання контролюючим органом вимог абзацом 2 пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України є істотним порушенням процедури перевірки, тобто, є самостійною та достатньою підставою для скасування податкових повідомлень-рішень та інших рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Також у позові зазначено, що проведення перевірки було поверхневе, відповідачем не враховано надану позивачем відповідь та документи, неналежно досліджено всі обставини, що перевірялися, а відтак результати такої перевірки не можуть бути визнані судом обґрунтованими. Окрім того, ГУ ДПС у Дніпропетровській області було донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2023 рік та військовий збір на підставі листа ДПС України від 05.09.2025 року № 21688/7/99-00-24-04-03-07, який не є первинним документом у розумінні норм Податкового кодексу України, а є засобом листування між податковими органами, без посилань на документи про фінансово-господарську діяльність ОСОБА_1 , які могли б слугувати підставою для обчислення податків, зборів, платежів та з якої б достовірно вбачалося порушення позивачем вимог податкового законодавства. Отже, висновок викладений в Акті перевірки від 08.04.2026 про те, що позивач у 2023 році отримала доходи з джерел за межами України у розмірі, визначеному в Акті, які підлягають оподаткуванню, не ґрунтується на належних, достовірних та достатніх доказах. Також відповідачем не вживалося жодних заходів щодо встановлення факту отримання позивачем доходів, інших ніж наведені в п.179.2 ПКУ, у тому числі від британського суб`єкта господарювання "Fenix lnternational Ltd" за створення контенту на платформі OnlyFans, як то додаткові запити чи відповідь компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії тощо. Це створює правову невизначеність і унеможливлює розуміння, яким чином податковий орган дійшов до такої вказаної в Акті перевірки суми та її оподаткування. Відсутність цих даних є прямим порушенням принципів обґрунтованості, достовірності та правової визначеності, закріплених у статті 4 Податкового кодексу України. Акт перевірки не містить посилань на належні та допустимі докази факту отримання Позивачем у 2023 році доходу від британського суб`єкта господарювання Fenix International Ltd на загальну суму 32 464,00 дол. США, а лист ДПС України від 05.09.2025 року таким доказом бути не може, оскільки не містить в собі необхідної сукупності даних, на підставі яких було б можливо встановити такий факт. За відсутності таких доказів висновки контролюючого органу мають характер припущень та не можуть вважатися обґрунтованими й доведеними у встановленому законом порядку. Також позивач звернула увагу суду на Умови надання послуг, які регулюють використання сайту OnlyFans та будь-які угоди з Fenix International LTD, згідно з якого комісія платформи складає 20% від кожного платежу, проте невідомо чи було враховано податковим органом таку комісію. Окрім того визначивши суму доходу позивача за 2023 рік в сумі 1 233 060,63 грн., відповідач неправомірно застосував офіційний курс валют НБУ на останній календарний день 2021 року, оскільки це прямо суперечить п.164.4 ст.164 ПК України, згідно якого доходи, отримані у вигляді валютних цінностей перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів. Положення пункту 164.4 ст.164 ПК України додатково підтверджують необхідність встановлення контролюючим органом в рамках спірних правовідносин дат та сум всіх 38 транзакцій (платежів), з якими відповідач пов`язує отримання позивачем доходу від британського суб`єкта господарювання Fenix International Ltd на суму 32 464,00 дол. США, з метою правильного перерахування такого доходу у національну валюту України та оподаткування такого іноземного доходу. Підсумовуючи вищенаведене, позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення незаконними і необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

03.08.2026 року до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не погоджується з твердженнями і вимогами позивача, а тому просить прийняти у задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі. Відзив обґрунтовано тим, що копію наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 26.02.2026 №1104-п, а також письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки від 26.02.2026 №370, були надіслані за єдиною податковою адресою позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення у порядку, визначеному ст.42 Податкового Кодексу України. Лист повернуто Укрпоштою 18.03.2026 за закінченням терміну зберігання згідно трекінгу поштового відправлення R067110196307, на підтвердження чого відповідач надав трекінг поштового відправлення, запит до АТ «Укрпошта» від 06.04.2026 та відповідь АТ «Укрпошта» від 09.04.2026 на запит. Відповідач наголошує на правову позицію Верховного Суду, викладеній у в постанові від 24.10.2025 у справі №140/1534/25, згідно з якою саме після отримання контролюючим органом повернення від Укрпошти рекомендованого повідомлення (яким направлено наказ про проведення перевірки), з відміткою «про закінчення терміну зберігання» позивач вважається таким, що належним чином ознайомлений з наміром контролюючого органу провести документальну позапланову виїзну перевірку до її початку. Відповідно, після вказаної дати і відповідач набув законних повноваження проведення спірного контрольного заходу. Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, яку відповідач, з додержанням вимог податкового законодавства надсилав позивачці та яка повернулася до ГУ ДПС у Дніпропетровській області у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і не звернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення. Також відповідач посилався на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 24.09.2019 у справі №825/1109/16 та від 09.10.2018 у справі №820/1864/17, згідно з якими добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, а у разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків. Таким чином, відповідач вважає, що вжив всіх залежних від нього заходів задля повідомлення платника про проведення перевірки. Окрім того інформація, використана контролюючим органом під час проведення перевірки, є достатньою та не викликає сумнівів щодо її обґрунтованості. Згідно з інформацією, яка надійшла до ГУ ДПС від ДПСУ листом №21688/7/99-00-24-04-03-07 від 05.09.2025, яку отримано від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, у порядку передбаченому Конвенцією між урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, стосовно одержання доходів фізичними особами - резидентами України від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans за 2023 рік, на користь фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) протягом 2023 року надійшли грошові перекази на загальну суму 32464,00 дол. США. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики. Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що інформація, отримана від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії в межах міжнародного обміну податковою інформацією відповідно до міжнародних договорів України та Порядку №118, згідно зі статтею 83 ПК України може бути підставою для висновків під час проведення перевірок та є належною, вичерпною і достатньою для визначення сум грошових зобов`язань платника податків за результатами документальної перевірки. Матеріали документальної перевірки позбавлені відомостей, які б свідчили про справляння ОСОБА_1 податків та зборів за межами України та виключали б подвійне оподаткування суми доходу, одержаної протягом 2020-2022 років від іноземного суб`єкта господарювання, отже позивачем не надано відповідних доказів обґрунтування своєї позиції, а саме: апостильованої довідки про сплату податків за відповідний вид діяльності від державного органу країни, де сплачено такий дохід. Зважаючи на те, що отримана відповідачем інформація містить персональні дані позивача, суму нарахованого їй доходу від британського суб`єкта господарювання "FenixInternationalLtd" та підтверджує факт її участі в платформі "OnlyFans", як отримувача таких виплат, використання такої інформації контролюючим органом є законним і виправданим, а отримані відомості достовірними. Окремо відповідач наголошував на тому, що ОСОБА_1 було направлено лист від 10.10.2025 № 85839/6/04-36-24 12-13 стосовно надання пояснень та документів щодо доходів, отриманих з джерел за межами України, який отримано нею 23.10.2025 року, проте на запит контролюючого органу документи та пояснення надані не було, що свідчить про порушення підпункту 73.3.3 пункту 73.3 статті 73 ПК України. Оскільки платником дата отримання іноземних доходів документально не підтверджена, в ході перевірки при перерахуванні у гривні суму доходу, отриманого ОСОБА_1 за 2023 рік застосовано валютний курс Національного банку України, що діяв на 31 грудня відповідного звітного року. Відповідач вважає, що не є спірною та обставина, що позивач жодних пояснень і документів у відповідь на запит податкового органу не надала та податкову декларацію з визначенням усієї суми доходів не подала, тому до неї було застосовані фінансові санкції (штрафи). На підставі викладеного, контролюючий орган вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством, відтак підстави для їх скасування відсутні.

До суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вона не погоджується з доводами та обґрунтуваннями відповідача наведеними у відзиві та просить прийняти відповідь на відзив до розгляду та долучити до матеріалів справи, а позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Відповідь на відзив обґрунтована доводами, аналогічними тим, що були викладені у позовній заяві. Позивач наголошувала на тому, що 27.11.2024, відповідно до п. 42.4 ст. 42 ПК України, вона повідомила про бажання отримувати документи через Електронний кабінет та її заява була прийнята відповідачем. Отже, з 27.11.2024 уся кореспонденція від ГУ ДПС у Дніпропетровській області повинна була надходити до позивача за допомогою Електронного кабінету. Проте всі документи ОСОБА_1 направлялись засобами поштового зв`язку, отже її заява була проігнорована, а контролюючим органом не було дотримано умови надіслання платнику податків документів у порядку, визначеному ст. 42 ПК України. Зауважила, що подача заяви про бажання отримувати податкову кореспонденцію через Електронний кабінет і прийняття її ГУ ДПС у Дніпропетровській області зумовило виникнення у неї легітимного очікування щодо надсилання відповідної кореспонденції саме цим визначеним способом. Тоді як ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Відтак, у розумінні абз. 3 п. 79.2 ст. 79 ПК України, фактичне невиконання умови про вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному ст. 42 ПК України, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки не надавало посадовим особам ГУДПС у Дніпропетровської області право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки відносно позивача. Таким чином, податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню. Невиконання контролюючим органом вимоги щодо належного повідомлення позивача про дату початку та місце проведення перевірки є істотним порушенням процедури перевірки, тобто, є самостійною та достатньою підставою для скасування податкових повідомлень-рішень. Також позивач зауважила, що сам по собі факт отримання інформації про отримання позивачем доходів не звільняє контролюючий орган від обов`язку доведення обставин, з якими податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку, а суд - від обов`язку надати оцінку достатності, достовірності та взаємному зв`язку доказів у їх сукупності. Тоді як у відповідача відсутні будь-які належні документальні підтвердження отримання позивачем доходів від суб`єкта господарювання "Fenix International Ltd" за створення контенту на платформі OnlyFans протягом 2023 року в розмірі 32464, 00 доларів США. Позивач також не погоджується з позицією відповідача щодо правильності визначення гривневого еквівалента спірного доходу, визначивши суму доходу позивача за 2023 рік, оскільки відповідач неправомірно застосував офіційний курс валют Національного банку України на останній календарний день відповідного року. Окремо позивач зауважив, що відповідачем помилково констатовано відсутність фактів та обставин, що насправді мали місце у даних спірних правовідносинах й існували у дійсності, а саме щодо надання позивачем відповіді на запит, підтверджуючих документів, а також заперечень на Акт перевірки, які не було враховано відповідачем при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень. Окрім того, позивач наголошує на тому, що долучений відповідачем витяг з листа ДПС України № 21688/7/99-00-24-04 03-07 від 05.09.2025 без належного перекладу на українську мову та засвідчення такого перекладу не може вважатися належним та допустимим доказом в розумінні КАС України, оскільки враховуючи його текст на іноземній мові, неможливо з`ясувати зміст зазначених показників та встановити, які саме відомості вони відображають. Також не вбачається можливим встановити поза розумним сумнівом, що зазначена інформація стосується позивача, зважаючи на відмінності у графах листа. Окремо зазначила про недоцільність та передчасність застосування наведеної відповідачем судової практики у справах, в яких відкрите касаційне провадження й розгляд справ триває Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду. Наголошувала на тому, що для підтвердження факту отримання позивачем визначеного відповідачем доходу відповідачу необхідно довести реальні факти самих платежів (транзакцій), чого не було зроблено. Крім того, відповідачем до суду не надано доказів створення позивачем контенту на платформі OnlyFans, як обставини, яка зумовлює можливість отримання позивачем доходу від власника такої платформи. До відзиву не надано також належних доказів того, що саме позивач була зареєстрована на платформі OnlyFans, як особа, яка розміщує на цій платформі власний контент з метою отримання доходу. Тоді як, справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Ухвалою суду від 05.08.2026 року витребувано від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: лист Державної податкової служби України від 03.08.2026 № 17843/7/99-00-24-05-07, додаток 1: Витяг з інформації наданої компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії стосовно ОСОБА_1 , додаток 2: Витяг з інформації наданої компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії стосовно ОСОБА_1 . Зупинено провадження у справі до надання витребуваних судом доказів.

До суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких відповідач просить врахувати висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 06.08.2026 року у справі № 600/2950/25-а, де Верховний Суд касаційну скаргу платника податків залишив без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2026 року - без змін. У наведеній постанові Верховний суд зазначив, що висновки контролюючого органу про отриманий дохід ґрунтуються на офіційному документі - письмовій відповіді податкового органу Великої Британії щодо виплат доходів від Fenix International Ltd (OnlyFans). Вказаний документ містить персональні дані особи, суму нарахованого їй доходу та підтверджує факт її участі на платформі OnlyFans, як отримувача виплат. У свою чергу, позивачем на спростування обставини про отримання нею доходу від британського суб`єкта господарювання "Fenix International Ltd" за створення контенту на платформі OnlyFans не надано жодного доказу ані під час проведення перевірки на запит контролюючого органу, ані до суду під час розгляду справи. Відповідач зауважив, що рішення суду є остаточними, справу на новий розгляд до суду першої інстанції не направлено. Також відповідачем були подані додаткові докази.

Ухвалою суду від 09.11.2026 року провадження у справі поновлено.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що до ГУ ДПС у Дніпропетровській області від Державної податкової служби України надійшла інформація (лист №21688/7/99-00-24-04-03-07 від 05.09.2025, вхідний ГУ ДПС №5895/8 від 09.09.2025), яку отримано від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії стосовно одержання доходів фізичними особами - резидентами України від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans за 2023 рік, згідно з якою на користь фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) протягом 2023 року надійшли грошові перекази на загальну суму 32464,00 дол. США.

У зв`язку з отриманням наведеної інформації, ОСОБА_1 було направлено лист ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 10.10.2025 №85839/6/04-36-24-12-13, в якому, з метою правильності визначення повноти сплати податків з доходів фізичних осіб, військового збору, контролюючий орган просив надати інформацію та документальне підтвердження щодо отриманих іноземних доходів за 2023 рік, сплати відповідних податків і зборів протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, а саме: документи про отримання доходу; довідку від державного органу країни (де отримувався іноземний дохід) про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об`єкт оподаткування (з нотаріально посвідченим перекладом на українську мову); платіжні документи, касові ордери, банківські виписки про рух коштів, розрахункові документи при безготівкових розрахунках, які підтверджують дату та суму отриманого іноземного доходу за 2023 рік. Також позивача повідомлено про необхідність подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2023 рік.

Визначений запит був направлений контролюючим органом за податковою адресою позивача засобами поштового зв`язку та отриманий 23.10.2025, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи.

Водночас 27.11.2024 року позивачем було подано Заяву про бажання отримувати документ через Електронний кабінет (f1391602), в якій вона повідомила контролюючий орган про бажання отримувати документи через Електронний кабінет. Згідно з квитанцією №2 (J1499202) заява позивача про бажання отримувати документ через Електронний кабінет доставлена до ГУ ДПС у Дніпропетровській області, П`ятихатської ДПІ та прийнята контролюючим органом 27.11.2024 о 20:52:20, реєстраційний №9360417312. Наведені обставини підтверджуються наданими позивачем відомостями з Електронного кабінету платника податків та відповідачем не заперечуються і не спростовуються.

29.10.2025 року ОСОБА_1 через Електронний кабінет платника податків було подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2023 рік, в якій самостійно визначено загальну суму доходів (Доходи, отримані з джерел за межами України - Велика Британія (Долар США), які включаються до загального річного оподатковуваного доходу у загальному розмірі 296 832,96 грн., суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб - 53 429,93 грн., суму податкових зобов`язань з військового збору - 4 452,49 грн.

20.01.2026 року через Електронний кабінет платника податків позивач на запит відповідача від 10.10.2025 року направила письмові пояснення разом із виписками по банківській карті. Лист з поясненнями зареєстровано ГУ 436 (Реєстраційний індекс 5948/6/ЕКПП дата 20.01.2026), що підтверджується відомостями з Електронного кабінету платника податків наданими до суду та не спростовано відповідачем.

26.02.2026 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області, на підставі п.п. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75. п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п.п. 69.35-1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) та у зв`язку з отриманням податкової інформації від «Fenix International Ltd» (Великобританія) щодо нарахування доходу за створення контенту на платформі OnlyFans у 2023 році фізичній особі-платнику податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), було прийнято наказ №1104-П «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 ».

Також 26.02.2026 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області було складено повідомлення №3470 про проведення з 31.03.2026 року за адресою: АДРЕСА_1 , каб.218 документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 з метою достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2023 по 31.12.2023.

Згідно зі списком рекомендованих відправлень (Ф.103) наказ про призначення перевірки та повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки було направлено засобами поштового зв`язку на податкову адресу ОСОБА_1 02.03.2026 року, № відправлення RO67110196307.

Відповідно до інформації, яка містилась на сайті Укрпошта станом на 26.03.2026 року (витяг з сайту надано відповідачем разом із відзивом на позовну заяву) по відстеженню поштового відправлення №RO67110196307, 18.03.2026 року відправлення повернуто відправнику (закінчення встановленого терміну зберігання).

Водночас за інформацією наведеною АТ «Укрпошта» у листі від 09.04.2026 року №1.30.002-12012-26, наданою за запит ГУ ДПС в Дніпропетровській області, рекомендований лист RO67110196307 направлений за місцем призначення та станом на день надання відповіді встановити його місцезнаходження не надалось можливим.

В період з 31.03.2026 по 01.04.2026 посадовими особами ГУ ДПС у Дніпропетровській області, на підставі п.п. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75. п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п.п. 69.35-1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) відповідно до наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 26.02.2026 № 1104-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи платника податків фізичної особи ОСОБА_1 », була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 з метою достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2023 по 31.12.2023.

За результатами проведеної перевірки було складено Акт від 08.04.2026 року №1399/04-36-24-08/ НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2023 по 31.12.2023» (далі - Акт перевірки), у висновках якого зазначено про порушення ОСОБА_1 :

- п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170, п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), а саме: неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік;

- п.п. 163.1.3 п . 163.1 ст . 163, п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст.168, п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 з урахуванням п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI ( зі змінами та доповненнями ), занижено суму податку на доходи фізичних осіб за 2023 рік на суму 168520,98 грн.;

- п.п. 1.2, п.п. 1.3 п. 16 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) занижено суму військового збору за 2023 рік на суму 14043,42 грн.;

- п.п. 73.3.3 п. 73.3 ст. 73 Кодексу в частині ненадання відповіді на запит, надісланий віповідно до підстав, передбачених підпунктами 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями).

Не погоджуючись із висновками Акта перевірки, позивачем 13.05.2026 року до ГУ ДПС у Дніпропетровській області були подані заперечення на Акт перевірки.

Листом від 27.05.2025 року №40645/6/04-36-24-08-12 27.05.2026 року відповідач повідомив позивача, що висновки Акта перевірки від 08.04.2026 року є правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

На підставі висновків викладених в Акті перевірки від 08.04.2026 року №1399/04-36-24-08/ НОМЕР_1 ГУ ДПС у Дніпропетровській області були винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 03.06.2026 №0320112408, яким до позивача, за ненадання відповіді на запит від 08.10.2025 року №85245/6/04-36-24-11-11, застосовано штрафні санкції за платежем «Адмін.штрафи та інші санкції (штрафи)» у розмірі 8 647,00 грн.;

- від 03.06.2026 №0320102408, яким до позивача, за неподання до ГУ ДПС у Дніпропетровській області декларацію про майновий стан і доходи за 2023 рік, застосовано штрафні санкції за платежем "Податок на доходи фіз. осіб, що спл. фіз. особами за результатами річного декларування" у розмірі 340 грн.;

- від 03.06.2026 №0320082408, яким позивачці, за заниження податкового зобов`язання, внаслідок недекларування за 2023 рік доходу з джерел за межами України всього на суму 936227,67 грн., збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Податок на доходи фіз. осіб, що спл. фіз. особами за результатами річного декларування" на загальну суму 277 438,64 грн., з яких за податковими та/або іншими зобов`язаннями - 221 950,91 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 55 487,73 грн.;

- від 03.06.2026 №0320092408, яким позивачці, за заниження податкового зобов`язання, внаслідок недекларування за 2023 рік доходу з джерел за межами України всього на суму 936227,67 грн., збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Військовий збір, що сплач фізич. особ. за результатами річного декларування" на загальну суму 23119,89 грн., з яких за податковими та/або іншими зобов`язаннями - 18 495,91 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 4 623 ,98 грн.

Вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішення № 0320102408 від 03 червня 2026 року, № 0320112408 від 03 червня 2026 року, № 0320082408 від 03 червня 2026 року, № 0320092408 від 03 червня 2026 року, прийняті ГУ ДПС у Дніпропетровській області, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 68 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 року (далі - ПК України).

Відповідно до п.п.61.1, 61.2 ст.61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Право контролюючих органів на проведення перевірок, визначено положеннями пункту 75.1 статті 75 та підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України), при цьому така перевірка повинна проводитися в межах повноважень контролюючого органу виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до пп. 78.1.1, 78.1.2, 78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

- платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом;

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

Пунктом 79.1 ст. 79 ПК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

З системного аналізу зазначених норм Податкового кодексу України слідує, що проведення перевірки як контрольного заходу передбачає такі етапи її проведення: встановлення підстав для проведення перевірки; прийняття контролюючим органом рішення про проведення перевірки, яке оформлюється наказом керівника цього органу; вивчення наданих платником податків документів та/або інших матеріалів; оформлення результатів перевірки.

Реалізація зазначених етапів означає, що податкова перевірка відбулася як юридичний факт, на підставі якого керівник податкового органу може зробити висновок про наявність податкового правопорушення та прийняти відповідне рішення.

Слід зазначити, що право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду перевірки. Реалізація такого права за відсутності обов`язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

Сам вид перевірки (позапланова невиїзна), без надання платнику податків права на подання відповідних пояснень та документів, що стосуються предмету перевірки, позбавляє контролюючий орган можливості об`єктивно здійснити аналіз законності діяльності такого платника й дійти обґрунтованих висновків стосовно податкового правопорушення.

Окрім того, незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 ПК України необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має на це право. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 названого Кодексу, який встановлює, що платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

При цьому, відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України щодо пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Отже, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та, відповідно, нікчемності її правових наслідків.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.01.2018 у справі №1570/7146/12, від 06.03.2018 у справі № 805/2307/17-а, від 05.05.2018 справа №810/3188/17, від 02.05.2018 справа №804/3006/17, від 26.09.2024 року справа №520/23362/23, від 16.05.2025 року справа №140/2750/24 та, в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України, враховується судом при розгляді цієї справи.

Згідно з п.42.1 ст.42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Пунктом 42.2 ст.42 ПК України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до п.42.4 ст.42 ПК України платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов`язковим у випадках, визначених цим Кодексом.

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а також з фінансовими агентами у випадках, визначених цим Кодексом, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків або фінансовому агенту, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків або фінансовому агенту документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків/фінансовому агенту. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків/фінансового агента рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків/фінансовому агенту (його представнику).

При цьому строк доставки документа в електронний кабінет, визначений абзацом п`ятим цього пункту, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного цим Кодексом.

Платник податків (крім фінансового агента у частині листування з контролюючим органом з питань, визначених статтею 39-3 цього Кодексу) один раз протягом року може надіслати до контролюючого органу через електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через електронний кабінет. Датою завершення листування платника податків через електронний кабінет є дата, зазначена у квитанції про доставку контролюючому органу заяви про відмову отримувати документи через електронний кабінет.

Згідно з п.42.5 ст.42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.

З аналізу приписів статті 42 ПК України випливає висновок, що листування контролюючих органів з платниками податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті і подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі, шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет. У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків/фінансового агента рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків/фінансовому агенту (його представнику).

З матеріалів справи встановлено, що 27.11.2024 року позивачем було подано Заяву про бажання отримувати документ через Електронний кабінет (f1391602), відповідно до п.42.4 ст. 42 ПК України, в якій вона повідомила контролюючий орган про бажання отримувати документи через Електронний кабінет та вказала електронну адресу для листування buh15@consulting-arbitrium.com.ua.

Згідно з квитанцією №2 (J1499202) заява позивача про бажання отримувати документ через Електронний кабінет доставлена до ГУ ДПС у Дніпропетровській області, П`ятихатської ДПІ та прийнята 27.11.2024 о 20:52:20, реєстраційний №9360417312.

Подача позивачем заяви про бажання отримувати податкову кореспонденцію через Електронний кабінет і прийняття її ГУ ДПС у Дніпропетровській області зумовило виникнення у позивача легітимного очікування щодо надсилання відповідної кореспонденції саме цим визначеним способом.

Отже, з 27.11.2024 уся кореспонденція від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повинна була надходити до позивача за допомогою Електронного кабінету з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Незважаючи на ідентифікацію ОСОБА_1 в електронному кабінеті та наявність прийнятої і зареєстрованої контролюючим органом заяви позивача від 27.11.2024 року про бажання отримувати документи через Електронний кабінет, ГУ ДПС у Дніпропетровській області продовжила надсилати всі документи засобами поштового зв`язку на податкову адресу ОСОБА_1 , що не заперечується відповідачем та не спростовано жодними доказами.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 було направлено засобами поштового зв`язку лист ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 10.10.2025 №85839/6/04-36-24-12-13, в якому контролюючий орган просив надати інформацію та документальне підтвердження щодо отриманих іноземних доходів за 2023 рік, сплати відповідних податків і зборів протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту та повідомлено про необхідність подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2023 рік.

Визначений запит був направлений контролюючим органом за податковою адресою позивача засобами поштового зв`язку та отриманий 23.10.2025, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи.

Докази направлення листа ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 10.10.2025 №85839/6/04-36-24-12-13 в Електронний кабінет позивача з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет, відповідач до суду не надав.

29.10.2025 року ОСОБА_1 через Електронний кабінет платника податків було подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2023 рік, в якій самостійно визначено загальну суму доходів (Доходи, отримані з джерел за межами України - Велика Британія (Долар США), які включаються до загального річного оподатковуваного доходу у загальному розмірі 296 832,96 грн.

Також, незважаючи на невиконання відповідачем вимог щодо направлення документів позивачу в електронній формі, 20.01.2026 року через Електронний кабінет платника податків позивач на запит відповідача від 10.10.2025 року направила письмові пояснення разом із виписками по банківській карті. Лист з поясненнями зареєстровано ГУ 436 (Реєстраційний індекс 5948/6/ЕКПП дата 20.01.2026), що підтверджується відомостями з Електронного кабінету платника податків наданими до суду та не спростовано відповідачем.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що врахувавши лист відповідача від 10.10.2025 №85839/6/04-36-24-12-13, який було направлено з порушенням приписів ст.42 ПК України, позивачем було подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2023 рік, а також до моменту прийняття наказу про проведення перевірки від 26.02.2026 року та до початку самої перевірки надано письмову відповідь та виписки по банківській карті.

Отже, доводи відповідача про те, що позивач жодних пояснень і документів у відповідь на запит податкового органу не надавав та ця обставина не є спірною, не відповідають дійсності і спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Водночас жодної оцінки наданим позивачем поясненням та банківським випискам контролюючий орган не надав ні до призначення перевірки, ні в Акті перевірки.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, 26.02.2026 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області було прийнято наказ №1104-П «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 » та було складено повідомлення №3470 про проведення з 31.03.2026 року документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 з метою достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2023 по 31.12.2023.

Згідно зі списком рекомендованих відправлень (Ф.103) наказ про призначення перевірки та повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки було направлено засобами поштового зв`язку на податкову адресу ОСОБА_1 02.03.2026 року, № відправлення RO67110196307.

Відповідно до інформації, яка містилась на сайті Укрпошта станом на 26.03.2026 року (витяг з сайту надано відповідачем разом із відзивом на позовну заяву) по відстеженню поштового відправлення №RO67110196307, 18.03.2026 року відправлення повернуто відправнику (закінчення встановленого терміну зберігання).

Тоді як, за інформацією наведеною АТ «Укрпошта» у листі від 09.04.2026 року №1.30.002-12012-26, наданою за запит ГУ ДПС в Дніпропетровській області, рекомендований лист RO67110196307 направлений за місцем призначенням та станом на день надання відповіді встановити його місцезнаходження не надалось можливим.

Суд наголошує на тому, що згідно з приписами ст.42 ПК України листування з платником податків здійнюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику) у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а для тих платників податків хто подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет - лише у разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання.

Отже, враховуючи подання позивачем заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет, наказ про призначення перевірки та повідомлення про початок перевірки, повинні були надходити до позивача за допомогою Електронного кабінету з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Водночас докази направлення наказу про призначення перевірки та повідомлення про початок перевірки в Електронний кабінет ОСОБА_1 , з одночасним надісланням на її електронну адресу інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет, та доказів неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання, відповідач до суду не надав.

Також відповідач не надав до суду повідомлення про вручення позивачу наказу та повідомлення про початок перевірки або конверту з відміткою поштової служби про причини невручення адресату, тоді як згідно з п.42.5 ст.42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент початку проведення перевірки 31.03.2026 року, під час її проведення з 31.03.2026 року по 01.04.2026 року та на момент складення Акту перевірки - 08.04.2026 року, єдиним підтвердженням повідомлення позивача про початок перевірки була інформація з сайту Укрпошти по відстеженню поштового відправлення №RO67110196307, тоді як повідомлення про вручення у відповідача було відсутнє та на момент розгляду справи до суду не надано.

Водночас інформація по відстеженню поштового відправлення №RO67110196307, визначена на сайті Укрпошти не підтверджена належними та допустимими доказами, а АТ «Укрпошта» у листі від 09.04.2026 року №1.30.002-12012-26 повідомила, що лист був направлений за місцем призначення та станом на день надання відповіді встановити його місцезнаходження не надалось можливим.

Наведені обставини свідчать про проведення перевірки ОСОБА_1 за відсутності належних доказів повідомлення її про проведення перевірки у встановлений законом спосіб.

Окрім того, відповідно до абз.2 п.79.2 ст.79 ПК України у разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Згідно зі списком рекомендованих відправлень (Ф.103), наданим до суду відповідачем, наказ про призначення перевірки та повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки було направлено засобами поштового зв`язку на податкову адресу ОСОБА_1 02.03.2026 року, тоді як 31.03.2026 року (на 29 календарний день з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу) контролюючим органом було розпочато перевірку.

Наведені обставини свідчать про порушення відповідачем приписів п.79.2 ст.79 ПК України в частині визначеного строку початку проведення перевірки не раніше 30 календарного дня з дати надсилання наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки.

Вирішуючи даний спір суд вважає за необхідне зазначити, що у справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Встановлені у справі обставини свідчать про те, що відповідачем не доведено дотримання порядку направлення ОСОБА_1 документів в електронній формі (запиту, наказу, повідомлення тощо), враховуючи наявність її заяви про отримання документів через Електронний кабінет, прийнятої та зареєстрованої податковим органом 27.11.2024, що свідчить про порушення ГУ ДПС у Дніпропетровській області вимог визначених ст.42 ПК України щодо листування з платниками податків.

Також відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про проведення перевірки, доказів ознайомлення її з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку і місце проведення у встановлений законом спосіб до її початку та доказів врахування наданих позивачем письмових пояснень і документів, які направлялись до початку перевірки - 20.01.2026 року.

Окрім того відповідачем не доведено дотримання вимог абз.2 п.79.2 ст.79 ПК України в частині початку проведення перевірки не раніше 30 календарного дня з дати надсилання наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки.

Наведені обставини свідчать про протиправність дій податкового органу, спрямованих на проведення перевірки та, як наслідок, про незаконність самої перевірки, яка не може породжувати жодних правових наслідків для платника податків.

Незаконність проведення такої документальної позапланової невиїзної перевірки позивача є достатньою правовою підставою для висновку про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0320102408 від 03 червня 2026 року, №0320112408 від 03 червня 2026 року, №0320082408 від 03 червня 2026 року, №0320092408 від 03 червня 2026 року, як її прямого наслідку, оскільки описані вище порушення виключають допустимість як доказів відомостей отриманих в ході такої перевірки та, відповідно, нівелюють її результати.

В контексті наведеного суд також зауважує, що за встановлення протиправності дій податкового органу щодо проведення перевіри без законних підстав у суді відсутня необхідність аналізу протиправності висновків контролюючого органу по суті виявлених перевіркою порушень.

Наведений підхід був визначений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року №826/17123/18, в якій було сформульований такий правий висновок: «оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства про проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства».

У постанові від 22 вересня 2020 року у справі №520/8836/18 Верховний Суд обґрунтував відсутність підстав до запропонованого колегією відступу від раніше висловленої правової позиції такими висновками: «перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом» та «встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення, а тому відсутня необхідність перевірки порушення позивачем пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання».

Отже, установивши наведені вище порушення відповідачем процедури проведення перевірки, наслідком якого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, визначених позивачем для задоволення позову, суд не переходить, з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, яка, в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України, враховується судом при розгляді цієї справи.

З огляду на встановлені у справі обставини та визначені норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення №0320102408 від 03 червня 2026 року, №0320112408 від 03 червня 2026 року, №0320082408 від 03 червня 2026 року, №0320092408 від 03 червня 2026 року, прийняті Головним управління ДПС у Дніпропетровській області, є протиправними та підлягають скасуванню.

Інші доводи не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.

Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Окрім того, що згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем у справі не доведено правомірність дій спрямованих на проведення перевірки і законність самої перевірки та, як наслідок, правомірність оскаржуваних повідомлень-рішень, тоді як позивачем належним чином та в повному обсязі доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

За наведених обставин та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими врегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.2, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ; адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, б.17-А, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області, а саме: податкове повідомлення-рішення №0320102408 від 03 червня 2026 року; податкове повідомлення-рішення №0320112408 від 03 червня 2026 року; податкове повідомлення-рішення №0320082408 від 03 червня 2026 року; податкове повідомлення-рішення №0320092408 від 03 червня 2026 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 2477 (дві тисячі чотириста сімдесят сім) грн. 00 коп.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв`язку з перебуванням судді на лікарняному та у відпустці, повний текст рішення складено та підписано 09.11.2026 року.

Суддя О.М. Неклеса

Оригінал: reyestr.court.gov.ua