Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Дата: 04 листопада 2026 р.
Справа: №160/28138/26
Суддя: Озерянська Світлана Іванівна
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2026 рокуСправа № 160/28138/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/28138/26 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
09.09.2026 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 22.07.2026 про відкриття виконавчого провадження №81544466.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 22.07.2026 року головним державним виконавцем Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови від 29.12.2025 року №35 про стягнення з позивача штрафу в сумі 51000 грн. Позивач вважає постанову про відкриття виконавчого провадження протиправною та такою, що підлягає скасуванню, з підстав пропуску строку пред`явлення постанови до примусового виконання.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2026 року адміністративний позов було залишено без руху.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/28138/26 та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Заперечуючи проти позову, відповідач надав відзив, який долучено до матеріалів справи. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що постанова про відкриття виконавчого провадження № 81544466 винесена відповідно до норм чинного законодавства та є законною.
Справу розглянуто в письмовому провадженні 05.11.2026 року враховуючи вимоги статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив та зазначає наступне.
29.12.2025 року Державною службою морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України винесено постанову № 35 про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 у розмірі 51 000 грн.
Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України звернулась із заявою до Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про примусове виконання постанови голови Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України № 35 від 29.12.2025 року.
Державним виконавцем за заявою стягувача 22.07.2026 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 81544466.
Позивач вважаючи протиправною постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 81544466 від 22.07.2026 року, звернулась до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. При цьому, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підстав постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Частина 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
За правилами частини 5 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Аналізуючи доводи позивача щодо протиправності оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження у зв`язку з пропуском строку пред`явлення постанови до виконання, суд зазначає наступне.
Так, з матеріалів справи вбачається, що Державною службою морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України 29.12.2025 року було прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення №35 про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 у розмірі 51 000 грн
Також в тексті постанови зазначено, що ця постанова набирає чинності з 25.12.2025 року та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею чинності.
Заява щодо відкриття виконавчого провадження з виконання постанови надійшла до виконавчої служби 20.07.2026 року.
Виконавче провадження ВП № 81544466 з виконання постанови Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України № 35 від 29.12.2025 року про накладення штрафу, відкрито 22.07.2026 року.
Щодо строків направлення стягувачем постанови про накладення штрафу до примусового виконання.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який діє на теперішній час.
Відповідно до підпункту 4 пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, визначені Законом України «Про виконавче провадження» строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Отже враховуючи те, що порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України "Про виконавче провадження", як спеціальним нормативно-правовим актом, суд приходить до висновку, що у спірному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання, а тому є обґрунтованим врахування державним виконавцем чинних законодавчих змін у порядку пред`явлення виконавчого документа до виконання, переривання та встановлення строків звернення виконавчого документа до виконання, визначених у підпункті 4 пункту 10-2 розділу ХІІІ Закону України "Про виконавче провадження".
Таким чином, законодавець, запровадивши спеціальне регулювання у пункті 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про виконавче провадження", забезпечив додаткові гарантії реалізації права на виконання судових рішень в умовах воєнного стану. Переривання перебігу строків пред`явлення виконавчих документів до виконання, у тому числі й тих, що були продовжені судом, виключає ризик втрати стягувачами можливості примусового виконання рішень суду з причин, які об`єктивно не залежать від їхньої волі.
Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 15.03.2023 по справі № 260/2595/22, від 03.08.2023 по справі № 420/10415/22, від 09.09.2025 у справі № 320/8000/21, які враховуються судом в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, на стадії відкриття виконавчого провадження виконавець повинен пересвідчитися, зокрема, в тому, чи відповідає виконавчий документ і заява про його виконання вимогам Закону України "Про виконавче провадження", чи надано всі документи. Тому в разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа або відмови у відкритті виконавчого документа, виконавець відкриває виконавче провадження. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 28.05.2026 у справі № 917/1500/24, від 16.01.2026 у справі № 910/4961/18, від 15.12.2025 у справі № 910/3268/22, від 24.09.2025 у справі № 917/1130/23.
Таким чином, установивши, що пред`явлена до примусового виконання постанова як виконавчий документ відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження", тобто немає підстав для повернення виконавчого документа або відмови у відкритті виконавчого документа, державний виконавець відкриваючи 22.07.2026 року виконавче провадження ВП № 81544466 з примусового постанови Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України № 35 від 29.12.2025 року про накладення штрафу, діяв відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" та у межах наданих йому повноважень.
Враховуючи зазначене та встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність протиправності в діях відповідача щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 81544466 від 22.07.2026 року, а отже відсутні підстави для її скасування.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241-246, 250, 251, 255, 257-262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
В задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови – відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене у строки, встановлені частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua