Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №640/28956/21
Суддя: Турова Олена Михайлівна
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2026 рокуСправа №640/28956/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турової О.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Управління Державної казначейської служби України у Подільському районі м. Києва про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
12.10.2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якій позивач з урахуванням уточненої позовної заяви, просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо відмови у формуванні подання про повернення ОСОБА_1 помилково зарахованого до бюджету збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 14 433,00 грн;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві сформувати подання про повернення ОСОБА_1 14 433,00 грн, сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна згідно з квитанцією № 42 від 27.06.2019 р.
В обґрунтування позовної заяви зазначається, що 05.07.2019 року позивачем на підставі договору купівлі-продажу придбано квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . При укладенні даного договору позивачем сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу, що становить 14 433,00 грн. Однак, оскільки позивач придбав житло вперше, він вважає, що відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» сплатив такий збір безпідставно (помилково). В подальшому, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, проте отримав відмову у поверненні вказаних коштів. Таким чином, на думку позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві безпідставно відмовлено у задоволенні його заяви щодо сформування та подання до органу державної казначейської служби відповідного подання про повернення сплаченої суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна (житла) вперше, у зв`язку з чим останній звернувся з даним позовом до суду, за захистом своїх прав.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.10.2021 року (суддя Костенко Д.А.) відкрито провадження в адміністративній справі №640/28956/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а також встановлено відповідачу 21-денний строк з дня отримання ухвали для подання до суду в порядку ст. 162 КАС України відзиву на позов.
Цією ж ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Управління ДКС України у Подільському районі м. Києві.
15.11.2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли письмові пояснення третьої особи – Управління Державної казначейської служби у Подільському районі м. Києва на позовну заяву, в яких, зокрема, зазначалося, що, порядок сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 р. №1740 «Про затвердження Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» (далі – Порядок). З урахуванням змін до Порядку №1740, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2020 №866, підпунктом «в» пунктом 15-2 визначено, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року). Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі, залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 р. №787 (далі – Порядок №787). Пунктом 5 Порядку №787 встановлено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованих) – за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахунково документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету. З огляду на викладене, чинним законодавством чітко визначено механізм повернення помилково/або надміру сплачених сум грошових коштів.
24.11.2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає їх безпідставними та передчасними, посилаючись на те, що з поданої позивачем 01.06.2021 року до ГУ ПФУ в м. Києві претензії про повернення сплаченого збору на державне пенсійне страхування у сумі 14 433,00 грн не можливо встановити доведеність обставин щодо обов`язку відповідача повернути сплачені кошти. Так, відповідно до п. 9 ст. 1 Закону №400/97-ВР платниками збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, які придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетом і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, а також громадяни, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Поряд з цим, документи, які свідчать про те, що позивачем житло придбавалось вперше, не можуть бути наявні в Управлінні, оскільки ані реєстрацію договорів купівлі-продажу, ані реєстрацію права власності на житло Управління не здійснює. Окрім того, покладенні на Управління обов`язку доведення факту щодо придбання житла громадянином не вперше є по своїй суті абстрактним і неможливим, оскільки останній, не є суб`єктом владних повноважень, що здійснює саме реєстрацію договорів купівлі-продажу та реєстрацію права власності. Також згідно Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднані управління, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 №28-2, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 15.01.2015 за №41/26486, до функцій і повноважень управління Фонду не віднесено збір та перевірка інформації про факт придбання житла вперше. А відтак, Управління не наділено повноваженнями на це. За таких обставин, будь-які документи щодо придбання житла, в тому числі вперше, в Управлінні відсутні. Тому покладати тягар доказування виключно на Управління не можна, оскільки його функціональні обов`язки та повноваження надані чинним законодавством не дозволяють збирати відомості і перевіряти інформацію про факти придбання житла вперше. Відповідно до частини 1 статті 46-1 Закону України «Про нотаріат» нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва обов`язково використовує відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. При цьому, управління Фонду не мають такого доступу до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, а саме: податків, зборів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під держані (місцеві) гарантії, визначається Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №787 від 03.09.2013 року. Відповідач зазначає, що дія цього Порядку не поширюється на операції з бюджетного відшкодування податку на додану вартість та безспірного списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішень суду (п. 2 Порядку). Вказаний Порядок застосовується у тому випадку, коли Пенсійний фонд не заперечує факт придбання особою житла вперше та помилково сплачені кошти повертаються в добровільному порядку. Отже, на підставі вищенаведених обставин по справі Управління просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 року (суддя Борзаниця С.В.) прийнято адміністративну справу №640/28956/21 до провадження, вирішено розгляд справи проводити спочатку в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також запропоновано сторонам у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, повідомити суду про таке протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня отримання цієї ухвали шляхом направлення додаткових пояснень в електронній формі через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (особистий кабінет в системі «Електронний суд») з використанням власного (уповноваженої особи) електронного підпису або у паперовій формі.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 року (суддя Борзаниця С.В.) позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано позивачу протягом 3 (трьох) календарних днів з дати отримання даної ухвали, усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд»: уточненої позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог статті 5 та пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України; власного письмового підтвердження, передбаченого пунктом одинадцятим частини п`ятої статті 160 КАС України, станом на момент прийняття цієї справи до провадження Луганського окружного адміністративного суду; відомості щодо актуальних та дійсних засобів зв`язку з позивачем, а саме: адреса електронної пошти, номер телефону та місцезнаходження з відповідними доказами на підтвердження цих відомостей.
17.02.2025 року до Луганського окружного адміністративного суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви на десять календарних днів.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року (суддя Борзаниця С.В.) клопотання адвоката Михалевського Юрія Романовича про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви задоволено частково, продовжено строк для виконання вимог ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року на 3 (три) календарних дні з дня отримання даної ухвали суду.
На виконання вимог ухвали суду від 13.02.2025 року позивачем 21.02.2025 року подано уточнену позовну заяву.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 року (суддя Борзаниця С.В.) продовжено розгляд справи № 640/28956/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2026 року (суддя Турова О.М.) прийнято до свого провадження адміністративну справу №640/28956/21 за цією позовною заявою, розгляд адміністративної справи №640/28956/21 розпочато спочатку, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
При цьому 16.09.2026 року та 22.09.2026 року до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на позовну заяву, в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на аналогічні доводи, що й у відзиві, поданому 24.11.2021 року.
Також 22.09.2026 року до суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій останньою висловлено позицію, аналогічну викладеній у позовній заяві.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Управління державної казначейської служби України у Подільському районі м. Києва станом на час розгляду справи правом на подання пояснень щодо позовної заяви не скористалася. Копія ухвали суду у справі №640/28956/21 отримана третьою особою до особистого кабінету в підсистемі «Електронний суд» 02.09.2026 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, наявною в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 05.07.2019 року між Акціонерним товариством «Закритий Недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Лестер» (Продавець) та ОСОБА_1 (Продавець) укладено Договір купівлі-продажу квартири, відповідно до пункту 1.1. якого, Продавець за цим Договором зобов`язується передати у власність Покупця квартиру АДРЕСА_2 , загальна площа – 58,9 кв.м., житлова площа – 24,1 кв.м., кількість кімнат – 2 (два), а Покупець зобов`язується прийняти цю Квартиру та сплатити за нею ціну, обумовлену даним Договором, на умовах та в порядку, передбачених даним Договором.
Вищезазначений договір купівлі-продажу зареєстровано в Реєстрі за №1285 та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бишивець О.В.
Під час оформлення вищевказаного договору ОСОБА_1 згідно з наявною у матеріалах справи копією квитанції АТ «ОЩАДБАНК» №42 (дата здійснення касової операції 27.06.2019 року, на рахунок отримувача: 31110156026008, одержувач: УК у Поділ.р-ні/Подільс.р-н/11020900, код отримувача: 37975298, банк отримувача: 899998 Казначейство України (ел. адм. подат.), із призначенням платежу «*;101;3019308217;24140500; ОСОБА_2 ; Збір з операції придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна 050-387-00-19) були сплачені грошові кошти у розмірі 14 433,00 грн, що є 1 % від вартості об`єкта купівлі-продажу нерухомого майна.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із претензією від 01.06.2021 року щодо повернення надмірно (помилково) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 14 433,00 грн з посиланням на придбання ним житла вперше.
Листом «щодо повернення збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна» 2600-0603-8/95525 від 09.06.2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило представнику позивача, що відповідно до п.9 ст.1 Закону № 400/97-ВР платниками збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, які придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетом і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, а також громадяни, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Порядок сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 р. №1740 (далі – Порядок). Відповідно до пункту 15-3 Порядку нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу такого майна. Згідно Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднані управління, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 №28-2, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 15.01.2015 за №41/26486, до функцій і повноважень управління Фонду не віднесено збір та перевірка інформації про факт придбання житла вперше. А відтак, Управління не наділено повноваженнями на це. За таких обставин, будь-які документи щодо придбання житла, в тому числі вперше, в Управлінні відсутні.
Вважаючи, бездіяльність відповідача щодо повернення позивачеві одного відсотку (1%) за обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу квартири від 05.07.2019 року протиправною, останній звернувся до суду з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та спірним правовідносинам сторін, суд враховує таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками цього збору за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса. Нотаріуси щокварталу, до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають до органів Пенсійного фонду України за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса звіт про укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в порядку та за формою, визначеними Кабінетом Міністрів України. Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на запит Пенсійного фонду України та його територіальних органів, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів внутрішніх справ, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, нотаріусів, адвокатів надається у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" врегульовано Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740 (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 15-1 Порядку, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 15-2 Порядку, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Пунктом 15-3 Порядку встановлено, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір. Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса. Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах “в” і “г” пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.
З огляду на вищевказані норми Закону та Порядку, суд дійшов висновку, що громадяни, які придбавають житло, зокрема квартиру, вперше не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, тобто звільнені від його сплати в розмірі 1% від вартості нерухомого майна (квартири), зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна.
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (номер індексної довідки: 259198482 від 31.05.2021 року) ОСОБА_1 є власником квартири (об`єкт житлової нерухомості), загальною площею 58,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1848566580000, придбаної на підставі договору купівлі-продажу квартири, серія та номер: 1285, виданий 05.07.2019, видавник: Бишевець О.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.
Підставою внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47644409 від 05.07.2019 року, 13:15:24, приватного нотаріуса Бишевець Олена Володимирівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ.
Станом на час придбання позивачем нерухомості 05.07.2019 року, як і станом на час розгляду справи судом, в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, ведення якого розпочато з 01.01.2013 року, а також Реєстр прав власності на нерухоме майно, ведення якого розпочато згідно з наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 «Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», не містять всієї інформації щодо наявності у власності об`єктів нерухомого майна, що знаходиться на території України.
Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України з проханням дати тлумачення терміна «придбавають житло вперше», що міститься у п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.2000 року №29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України, як уповноваженого суб`єкта владних повноважень, зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.
Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на Державу.
Відсутність можливості Пенсійного фонду України та його територіальних органів встановити обставини придбання квартири конкретною фізичною особою вперше, не може ставитись в провину такій особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами.
Оскільки саме держава не виконала свій обов`язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.
Доказів придбання позивачем нерухомого майна до укладення договору купівлі-продажу квартири від 05.07.2019 року, зареєстрованого в реєстрі за №1285, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано. Також відповідач не повідомив суду відомості про випадки сплати позивачем сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у зв`язку з придбанням житла в період до 05.07.2019 року.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що позивач дійсно вперше придбав житло (за договором купівлі-продажу квартири від 05.07.2019 року за адресою: АДРЕСА_1 ) та при укладенні вищезазначеного договору купівлі-продажу помилково сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості, за відсутності обов`язку здійснювати такий платіж.
За таких обставин, відмова Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у вчинені дій з метою повернення позивачеві сплаченої суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування не може бути визнана обґрунтованою, а, отже, бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо повернення ОСОБА_1 одного відсотку (1%) за обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу квартири від 05.07.2019 року є протиправною.
Суд звертає увагу на те, що згідно з чинним законодавством, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування сплачується на рахунки органів Державної казначейської служби України, а тому і повертатися ці кошти мають в порядку, визначеному для повернення бюджетних коштів.
Так, відповідно до приписів ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України, Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року №787 (далі - Порядок № 787).
Пунктом 5 Порядку №787 передбачено, що Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування компенсації здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили. У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, органи Держмитслужби, та перерахування компенсації до Казначейства подається висновок відповідно до Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2019 року № 60, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2019 року за № 370/33341, та Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року № 643, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2017 року за № 976/30844. Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету. У разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до головних управлінь Казначейства подається копія судового рішення, засвідчена належним чином. Копія судового рішення, засвідчена належним чином, подається платником до відповідного головного управління Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету. Заява про повернення коштів з бюджету складається платником у довільній формі з обов`язковим зазначенням такої інформації: причина повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі. У заяві платник може визначити довірену особу для отримання коштів, що мають бути повернені йому з бюджету. У такому разі до заяви про повернення коштів з бюджету додаються довіреність на отримання коштів довіреною особою, засвідчена згідно з вимогами Цивільного кодексу України, та копія паспорта довіреної особи.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то, зокрема, на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.07.2018 року (справа № 819/33/17 (К/9901/16715/18), від 30 січня 2018 року (справа №819/1498/17) та 31 січня 2018 року (справа №819/1667/17).
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що вимога позивача про зобов`язання відповідача сформувати та направити подання до Управління Державної казначейської служби України щодо повернення позивачеві збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості в розмірі 14 433,00 грн, сплаченого відповідно до квитанції АТ «ОЩАДБАНК» №42 від 27.06.2019 року, підлягає задоволенню.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, зважаючи, що відповідач не довів правомірність прийнятого ним рішення, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст. 139 КАС України.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 908,00 грн, а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Управління Державної казначейської служби України у Подільському районі м. Києва (код ЄДРПОУ 37975298, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 25) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо повернення ОСОБА_1 одного відсотку (1%) збору за обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу квартири від 05.07.2019 року.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) сформувати та направити подання до Управління Державної казначейської служби України у Подільському районі м. Києва щодо повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) грошових коштів в розмірі 14 433,00 грн (чотирнадцять тисяч чотириста тридцять три гривні 00 копійок), сплачених в якості збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна згідно з квитанцією АТ «ОЩАДБАНК» №42 від 27.06.2019 року.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.М. Турова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua