Суд: Волинський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №161/7708/26
Суддя: Подолюк В. А.
Справа № 161/7708/26 Провадження №33/802/953/26Головуючий у 1 інстанції:Рудська С.М.
Доповідач: Подолюк В. А.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 листопада 2026 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Кравчук Ліани Олександрівни на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 вересня 2026 року,
ВСТАНОВИВ:
Оскаржуваною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Також з ОСОБА_1 в дохід держави стягнуто 665 (шістсот шістдесят п`ясть) грн. 60 коп. судового збору.
Так, ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 04 квітня 2026 року о 00:26 год. на вул.Горіхова в с.Зміїнець Луцького район Волинської області, керував автомобілем марки «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини) та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку, чим порушив п.2.5 ПДР та відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
У поданій апеляційній скарзі захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Кравчук Л.О. вважає судове рішення незаконним і необґрунтованим у зв`язку з чим підлягає скасуванню.
Апелянт зазначає про те, що дані, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не відповідають обставинам справи та ставлять під сумнів наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння автомобілем не керував, функції водія не виконував. Сам же транспортний засіб знаходився біля житлового будинку в с.Зміїнець по вул.Горіхова, 1А, а ОСОБА_1 перебував в автомобілі в очікуванні зустрічі зі знайомим. Коли він помітив патрульний автомобіль, то вийшов з транспортного засобу. Водночас, відеозапис, який наявний у матеріалах справи, підтверджує той факт, що транспортний засіб був припаркований за поворотом з обмеженою оглядовістю. Докази, які встановлюють хто саме керував транспортним засобом, за яким рухався патрульний автомобіль, матеріали справи не містять. Захисник вважає, що оскільки матеріли справи не містять доказів про керування її довірителем автомобілем, то відповідно він і не може нести відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, як про це вважав місцевий суд.
Посилаючись на вищевикладене, апелянт просить скасувати оскаржувану постанову судді щодо ОСОБА_1 , а провадження у справі щодо нього, - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Кравчук Л.О., будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, до апеляційного суду не з`явилися. При цьому, від захисника надійшло клопотання про відкладення апеляційного розгляду із посиланням на те, що її довіритель не може з`явитися в судове засідання за станом здоров`я.
Однак, таке клопотання апеляційний суд до уваги не приймає з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, вона тривалий час перебуває у провадженні суду апеляційної інстанцій. До сьогодні її розгляд неодноразово, а саме 09.10.2026, 21.10.2026 та 30.10.2026 відкладався за клопотаннями сторони захисту з різних причин.
Вже сьогодні 09.11.2026 захисник ОСОБА_1 – адвокат Кравчук Л.О. знову ж подаючи клопотання про відкладення апеляційного розгляду справи зазначає про те, що її довіритель не може з`явитись в судове засідання за станом здоров`я.
При цьому слід зазначити, що ОСОБА_1 жодного разу не з`явився до суду, хоча достеменно обізнаний про судове провадження щодо нього. Також він мав змогу подати до суду свої письмові пояснення з приводу обставин справи, які судом були б оцінені наряду з усіма доказами, або ж у разі можливості, подати клопотання по участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, але цього не зробив.
Окрім того, як вбачається зі справи, аналогічна поведінка сторони захисту мала місце й у суді першої інстанції, куди ОСОБА_1 неодноразово не являвся, подаючи клопотання про відкладення розгляду справи.
Апеляційний суд такі дії сторони захисту розцінює як затягування апеляційного розгляду справи шляхом подання різного роду клопотань саме для уникнення відповідальності шляхом можливого закриття провадження у справі, у тому числі через закінчення строків накладення адміністративного стягнення.
З урахуванням таких обставин, а також розумності строків розгляду справи, апеляційний суд вважає за можливе розгляд справи провести у відсутності ОСОБА_1 та його захисника Кравчук Л.О., яка не навела жодних поважних підстав саме її неявки до суду, на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
За положеннями ст.245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, Пленум Верховного Суду України в абз.3, 5 п.24 своєї постанови №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Дані вимоги Закону та роз`яснення ПВСУ в повному обсязі суддею першої інстанції при розгляді справи були дотримані.
Так, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №631455 від 04.04.2026 вбачається, що ОСОБА_1 ставиться у провину порушення п.2.5 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Пунктом 2.5 ПДР передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідно до диспозиції цієї норми закону, полягає: 1) у керуванні особою (водієм) транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння; 2) або ж у діях особи (водія), яка керує транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, спрямованих на ухилення від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, за положеннями ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За положеннями ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
У поданій апеляційній скарзі сторона захисту вказує про недоведеність належними і допустимими доказами наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Проте, такі доводи на увагу суду не заслуговують з огляду на таке.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, за обставин зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного проступку повністю доводиться:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №631455 від 04.04.2026, за змістом якого ОСОБА_1 керуючи автомобілем та маючи явні ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини) відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Як встановлено із цього протоколу наряду із відеозаписом, ОСОБА_1 відмовився від підпису протоколу та отримання його копії;
- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.04.2026, з яких вбачається, що ОСОБА_1 як водій транспортного засобу маючи явні ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота) відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі і це, як вбачається з матеріалів справи, фіксувалось на боді-камеру, відеозапис чого міститься в матеріалах справи;
- рапортом працівника поліції від 04.04.2026, де фактично викладені обставини, що зазначені у протоколі.
Окрім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення доводиться відеозаписами з боді-камери працівника поліції, на яких зафіксовано події, що викладені у протоколі. Зокрема, на відеозаписах зафіксовано, що патрульний автомобіль в комендантську годину рухається за легковим автомобілем, який здійснивши поворот до житлового будинку, зупинився. До водія цього автомобіля підійшов працівник поліції і, як з`ясувалось після ознайомлення із документами, це був ОСОБА_1 . Під час спілкування працівників поліції з водієм ОСОБА_1 в останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожними), про що йому повідомлено та було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, тобто або на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу, на що він спочатку погодився, але згодом відмовився. Після цього, йому було запропоновано пройти медичний огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, однак він також відмовився. Надалі, ОСОБА_1 були роз`ясненогі його права та обов`язки, які передбачені законодавством, а також повідомлено про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП. Склавши такий протокол на інші адміністративні матеріали, протокол було оголошеному ОСОБА_1 , який він підписувати відмовився, а також відмовився отримувати його копію.
Вищевказані докази є цілком належними і допустимими, якими підтверджено ті події, які фактично викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та інших складених матеріалах.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності апеляційний суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто у відмові особи (водія), яка керує транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, спрямованих на ухилення від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскаржувана постанова судді є законною та мотивованою, а накладене на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, відповідає повністю вимогам ст.23, 33 КУпАП.
При цьому, апеляційні доводи сторони захисту про те, що матеріали справи не містять доказів про керування ОСОБА_1 транспортним засобом, на увагу суду не заслуговують, оскільки повністю спростовуються відеозаписом, з якого вбачається, що він керував автомобілем, а коли зупинився, то вийшов з нього. При цьому, він жодним чином не заперечував факт керування транспортним засобом, а лише вказував, що проїхав незначний проміжок відстані, десь 200 м.
Надіслана стороною захисту до апеляційного суду копія консультативного висновку №537 від 04.04.2026 як на підтвердження перебування ОСОБА_1 у тверезому стані у той час коли він був зупинений працівниками поліції, огляд за яким який він у медичному закладі пройшов за власною ініціативою після складення протоколу, до уваги апеляційним судом не береться, оскільки ОСОБА_1 у провину ставиться ухилення від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, що є окремою об`єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Тобто, в даному випадку мається на увазі не керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а ухилення від проходження огляду на встановлення чи спростування такого стану. Як встановлено з матеріалів справи ОСОБА_1 під час зупинки транспортного засобу при наявності у нього ознак алкогольного сп`яніння, відмовився від проходження відповідного огляду. При цьому, слід зазначити, що працівники поліції у цей час діяли у відповідності до чинного законодавства і жодним з боку останніх не було порушено прав ОСОБА_1 .
Таким чином, усі апеляційні доводи щодо незаконності судового рішення, які перевірені у порядку ст.294 КУпАП, жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, оскільки судом було правильно застосовано норми матеріального права та не порушено норм процесуального права, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 будь-яким чином адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП шляхом закриття провадження у справі.
Апеляційний вважає, що суддя місцевого суду повно, всебічно та об`єктивно розглянув справу щодо ОСОБА_1 та прийняв цілком законне і обґрунтоване судове рішення, яке не викликає жодних сумнівів в апеляційного суду.
Законних підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі з мотивів яких просить апелянт, апеляційний суд не вбачає.
З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова судді в даній справі, - без зміни.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.294 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Кравчук Ліани Олександрівни залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 вересня 2026 року в даній справі, - без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.А. Подолюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua