Суд: Волинський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №170/674/26
Суддя: Клок О. М.
Справа № 170/674/26 Провадження №33/802/1095/26Головуючий у 1 інстанції:Жевнєрова Н. В.
Доповідач: Клок О. М.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 листопада 2026 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., вивчивши апеляційну скаргу захисника Пільківа Р.О., подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Шацького районного суду Волинської області від 07 жовтня 2026 року,
В С Т А Н О В И В
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665, 60 грн.
Не погоджуючись з постановою судді першої інстанції, захисником Пільківим Р.О. подано апеляційну скаргу, у якій він просить її скасувати як незаконну через неправильне застосування норма матеріального та порушення норм процесуального права, неповноту з`ясування усіх фактичних обставин, що мають істотне значення для установлення складу адміністративного правопорушення, а провадження по даній справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП Одночасно просить про поновлення строку апеляційного оскарження зазначеної постанови судді.
Перевіривши доводи заявленого клопотання та вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходжу такого висновку.
Оцінюючи такі його доводи, вважаю їх безпідставними.
У відповідності до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Отже, законодавець пов`язує початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції із моментом її винесення, а не отримання особою копії постанови.
Матеріалами справи стверджується, що оскаржена у даній справі захисником Пільківим Р.О. постанова судді постановлена 07 жовтня 2026 року.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 294 КУпАП, останнім днем строку на її апеляційне оскарження є 19 жовтня 2026 року (ураховуючи те, що 17 та 18 жовтня 2026 року – вихідні дні).
Аналогічні висновки також викладено у постанові судді Волинського апеляційного суду від 27 жовтня 2026 року, якою апеляційну скаргу захисника Пільківа Р.О. повернуто через її подачу поза межами визначеного положеннями ч. 2 ст. 294 КУпАП строку на її оскарження, без відповідного клопотання про його поновлення.
Повторно апеляційна скарга подана захисником через електронний суд 03 листопада 2026 року.
Як стверджується змістом матеріалів даної адміністративної справи, захисник Пільків Р.О. був присутнім при розгляді даної справи у суді першої інстанції.
Разом з тим, у поданій апеляційній скарзі, хоча і наводить мотиви та причини пропуску ним строку апеляційного оскарження постанови судді першої інстанції, зокрема (значне робоче навантаження, загальна втома після відрядження), однак такі за своїм змістом є безпідставними та не відносяться до об`єктивно непереборних, тобто таких, що не залежать від волевиявлення особи та унеможливили своєчасне вчинення такої процесуальної дії, як звернення із апеляційною скаргою до суду.
Європейський Суд з прав людини в рішенні «Рябих проти Росії» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Таким чином, Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності.
Апелянт пропустив строк апеляційного оскарження судового рішення, і хоча порушує питання про його поновлення, однак, поважних причин пропуску цього строку, не наводить.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,
П О С Т А Н О В И В
Відмовити захиснику Пільківу Р.О. у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Шацького районного суду Волинської області від 07 жовтня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua