Постанова від 08 листопада 2026 р. у справі №166/1710/26 — Волинський апеляційний суд

Суд: Волинський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Дрібне хуліганство

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №166/1710/26

Суддя: Подолюк В. А.

Справа № 166/1710/26 Провадження №33/802/1063/26Головуючий у 1 інстанції:Фазан О. З.

Доповідач: Подолюк В. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., розглянувши апеляційну скаргу особи, щодо якої складено протокол – ОСОБА_1 на постанову судді Ратнівського районного суду Волинської області від 20 жовтня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 ( п`ятдесят одна) гривня.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Так, ОСОБА_1 визнаний винним та притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 06 вересня 2026 року о 18:00 год. у с. Здомишель по вул. Ранкова в магазині "Щедрик" висловлювався нецензурною лайкою в адресу продавця ОСОБА_2 , чим своїми діями порушив громадський порядок і спокій громадян, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 173 КУпАП.

Не погоджуючись із такою постановою судді ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на її незаконність, просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що жодної нецензурної лайки не було, а на нього наводять наклеп.

ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи телефонограмою (а.с.17), в судове засідання 09.11.2026 року не з`явився, і при цьому жодних заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не подав.

Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги положення ст.268 КУпАП, апеляційний суд вважає, що справу можливо розглядати у відсутності ОСОБА_1 .

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, доходжу до наступного висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю..

За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 173 КУпАП дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, тягне за собою накладення адміністративного стягнення у виді штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, характеризується вчиненням у громадському місці дій, що виражаються у нецензурній лайці, образливому чіплянні до громадян або інших подібних діях, які за своїм характером порушують громадський порядок і спокій громадян.

Як убачається з матеріалів справи, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю досліджених судом першої інстанції доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 433856 від 06 вересня 2026 року, рапортом старшого інспектора чергової частини відділення поліції № 2 (сел. Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області Головія О.Ю., протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 06 вересня 2026 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , а також поясненнями потерпілої, наданими безпосередньо в судовому засіданні.

Зокрема, під час розгляду справи в суді першої інстанції потерпіла ОСОБА_2 послідовно пояснила, що 06 вересня 2026 року близько 18 год. 00 хв. у приміщенні магазину «Щедрик» у с. Здомишель ОСОБА_1 висловлювався на її адресу нецензурними словами, чим принизив її честь та гідність.

При цьому потерпіла заперечила доводи ОСОБА_1 про те, що між ними виник конфлікт з приводу придбаної ним неякісної м`ясорубки, зазначивши, що жодного такого товару йому не продавала.

Сам ОСОБА_1 у судовому засіданні підтвердив факт перебування у зазначеному магазині та конфлікту з продавцем, пояснивши, що вимагав повернути йому запчастину до м`ясорубки та назвав потерпілу «Марго». Водночас факт висловлювання нецензурною лайкою заперечував.

Однак наведені пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, самі по собі не спростовують інших досліджених судом доказів та не свідчать про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення.

Посилання апелянта на те, що потерпіла його обмовляє, є суб`єктивною оцінкою обставин справи та не підтверджені будь-якими об`єктивними даними, які б ставили під сумнів достовірність її пояснень.

При цьому суд першої інстанції безпосередньо допитав як ОСОБА_1 , так і потерпілу ОСОБА_2 , надав оцінку їхнім поясненням у сукупності з письмовими матеріалами справи та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини останнього.

Слід також зазначити, що приміщення магазину, який здійснює обслуговування покупців та є доступним для відвідування громадянами, за своїм характером належить до громадських місць у розумінні ст. 173 КУпАП.

Отже, вчинення зазначених дій у приміщенні магазину, де перебувають працівники та відвідувачі, з використанням нецензурної лайки на адресу продавця, є проявом неповаги до суспільства та порушенням загальноприйнятих правил поведінки у громадському місці.

Той факт, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 могли існувати певні особисті непорозуміння, не виключає адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, оскільки наявність побутового конфлікту не надає особі права порушувати громадський порядок та спокій інших громадян.

Крім того, можливе невдоволення якістю придбаного товару або діями продавця не виправдовує використання нецензурної лайки у громадському місці. Вирішення спірних питань щодо якості товару має здійснюватися у спосіб, передбачений чинним законодавством, із дотриманням прав та законних інтересів інших осіб.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення спростовуються дослідженими доказами та не дають підстав для висновку про незаконність постанови суду першої інстанції.

Вважаю, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку зібраним доказам, а дії ОСОБА_1 обґрунтовано кваліфікував за ст. 173 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки матеріалами справи підтверджено наявність у діях ОСОБА_1 об`єктивних та суб`єктивних ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, підстав для закриття провадження у справі відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП не вбачається.

Щодо накладеного адміністративного стягнення, то відповідно до ст. 33 КУпАП при його накладенні враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Як убачається з оскаржуваної постанови, суд першої інстанції врахував характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , який не працює, обставини його вчинення та призначив адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ст. 173 КУпАП.

Таке стягнення відповідає вимогам закону, є співмірним із характером вчиненого правопорушення та достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення.

Істотних порушень вимог КУпАП, які могли б бути підставою для скасування постанови судді місцевого суду, під час апеляційного перегляду не встановлено.

Відповідно до ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

За таких обставин вважаю, що постанова судді Ратнівського районного суду Волинської області від 20 жовтня 2026 року є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування відсутні.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, щодо якої складено протокол – ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Ратнівського районного суду Волинської області від 20 жовтня 2026 року, щодо нього, – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Копію постанови, у відповідності до ст. 295 КУпАП, протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої її винесено.

Суддя

Волинського апеляційного суду В.А. Подолюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua