Постанова від 29 жовтня 2026 р. у справі №2-7/11 — Волинський апеляційний суд

Справа № 2-7/11Головуючий у 1 інстанції: Фазан О. З.

Провадження № 22-ц/802/1403/26 Доповідач: Бовчалюк З. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.,

суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К.,

з участю секретаря судового засідання Власюк О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ратнівського районного суду Волинської області від 14 вересня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд зі скаргою на дії (бездіяльність) відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій просить зобов`язати відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України скасувати арешту на її нерухоме майно, за реєстраційним номером обтяження ВП№1202 від 23.08.2011 11544741 зареєстроване 29.08.2011, накладений в межах виконавчого провадження №1202 від 23.08.2011 головним державним виконавцем Першого відділу ДВС Луцького МУЮ Ліщук О.О.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що у Відділі державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження №28442569 відкрите 23.08.2011 з примусового виконання виконавчого листа Ратнівського районного суду Волинської області від 14.07.2011 №2/0313/7/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» 456696,35 грн боргу.

В межах даного виконавчого провадження головним державним виконавцем Ліщук О.О. 23.08.2011 винесено постанову про звернення стягнення на майно. В подальшому, на підставі заяви стягувача, виконавче провадження повернуто стягувачу 30.12.2011 відповідно до п.1 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

Повторно виконавчий лист Ратнівського районного суду Волинської області №2/0313/7/11 від 14.07.2011 на виконання до Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не надходив та станом на 31.08.2026 на виконанні не перебуває.

Однак, на даний час, арешт майна боржника не скасовано, а на її запит до ВДВС у місті Луцьку, вона отримала відмову у зв`язку з відсутністю підстав, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» для зняття арешту з майна.

Вважає, що відмова ВДВС у місті Луцьку зняти арешт з належного їй нерухомого майна є така, що порушує її права.

Просить суд зобов`язати відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України скасувати арешту на її нерухоме майно, за реєстраційним номером обтяження ВП№1202 від 23.08.2011 11544741 зареєстроване 29.08.2011, накладений в межах виконавчого провадження №1202 від 23.08.2011 головним державним виконавцем Першого відділу ДВС Луцького МУЮ Ліщук О.О.

Ухвалою Ратнівського районного суду Волинської області від 14 вересня 2026 року відмовлено у задоволені скарги ОСОБА_1 ..

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення і неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення, яким її скаргу задовольнити.

В судове засідання учасники справи (їх представники) не з`явилися, однак суд вважає за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності (відсутності їх представників), зважаючи на те, що учасники справи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки (неявки представників) суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За змістом частин четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою прийняття постанови у даній справі є 30 жовтня 2026 року, тобто, дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що у Відділі державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження №28442569 відкрите 23.08.2011 з примусового виконання виконавчого листа Ратнівського районного суду Волинської області від 14.07.2011 №2/0313/7/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» 456696,35 грн боргу.

В межах даного виконавчого провадження головним державним виконавцем Ліщук О.О. 23.08.2011 винесено постанову про звернення стягнення на майно. В подальшому, на підставі заяви стягувача, виконавче провадження повернуто стягувачу 30.12.2011 відповідно до п.1 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

Повторно виконавчий лист Ратнівського районного суду Волинської області №2/0313/7/11 від 14.07.2011 на виконання до Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не надходив та станом на 31.08.2026 на виконанні не перебуває.

У зв`язку з відсутністю підстав, передбачених ч.4, ч.5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» для зняття арешту з майна, ОСОБА_1 відмовлено у знятті арешту з майна, накладеного на все нерухоме її майно за реєстраційним номером обтяження № 11544741 зареєстроване 29.08.2011 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №1202 від 23.08.2011 головного державного виконавця Першого відділу ДВС Луцького МУЮ Ліщук О.О.

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність.

Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року в справі № 519/2-5034/11).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим (У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2020 року в справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19)).

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

У частині четвертій статті 59 Закону «Про виконавче провадження» передбачені підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Законодавством не передбачено обов`язку державного (приватного) виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки таке повернення не свідчить про закінчення виконавчого провадження та у такому випадку стягувач має право повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду, яке не виконано, протягом встановлених законом строків.

Повернення виконавчого документа стягувачу не є підставою для зняття арешту з майна боржника (за виключенням випадків, передбачених у частині третій статті 37 Закону № 1404-VIII)».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2025 року у cправі № 2/1522/11652/11 (провадження № 14-137цс24) вказано, що:

«71. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (частина п`ята статті 60 Закону № 606-XIV; частина п`ята статті 59 Закону № 1404-VIII). 72. Отже, визначення посадової особи, яка має повноваження зняти арешт з майна боржника, накладеного у виконавчому провадженні, залежить від конкретних обставин і підстав зняття такого арешту.

Арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що підлягає примусовому виконанню. Водночас, у випадку повного виконання виконавчого документа підстави для збереження чинності арешту майна боржника відсутні. Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі №161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15 (провадження № 61-18160св19)».

Як встановлено судом виконавчий лист від 14 липня 2011 року № 2/0313/7/11 був повернутий стягувачу 23 серпня 2011 року за письмовою заявою самого стягувача. Починаючи з 23 серпня 2011 року повторно стягувачем до виконання не пред`являвся. З моменту повернення виконавчого листа стягувачу до моменту звернення заявника зі скаргою пройшло 15 років.

Таким чином, наявність не скасованого арешту на майно боржника без чинного виконавчого провадження і вимог з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на володіння майном.

Наявність арешту належного ОСОБА_1 майна не забезпечує реального виконання рішення суду про стягнення коштів, а порушує її законні права, як власника нерухомого майна.

Встановивши, що майнові претензії зі сторони АТ «Райффайзен Банк Аваль» до боржника ОСОБА_1 на даний час відсутні, суд першої інстанції зробив помилковий висновок про відмову у задоволенні скарги.

Подальше збереження арешту на майно ОСОБА_1 щодо якої відсутнє будь-яке рішення, яке могло б за собою тягти його примусове виконання необхідно вважати незаконним та непропорційним втручанням на право мирного володіння своїм майном, яке захищене статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Отже скарга в частині вимог про зобов`язання Відділу Державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з майна ОСОБА_2 нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження ВП№1202 від 23.08.2011 11544741 зареєстроване 29.08.2011, який накладений в межах виконавчого провадження №1202 від 23.08.2011 головним державним виконавцем Першого відділу ДВС Луцького МУЮ Ліщук О.О має бути задоволена.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому з підстав, передбачених ч. 1 ст. 376 ЦПК України, її необхідно скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 березня 2025 року у цій справі скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов`язати Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт з належного ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження ВП№1202 від 23.08.2011 11544741 зареєстроване 29.08.2011, який накладений в межах виконавчого провадження №1202 від 23.08.2011 головним державним виконавцем Першого відділу ДВС Луцького МУЮ Ліщук О.О.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя:

Судді: