Вирок від 12 жовтня 2026 р. у справі №761/31957/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/31957/26

Провадження №1-кп/761/4354/2026

В И Р О К

Іменем України

13 жовтня 2026 року, Шевченківський районний суд міста Києва у складі

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №62025100120000405 від 10.07.2025 відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Березань Київської області, громадянина України, з середньо-спеціально освітою, військовослужбовця, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

Так, водій автомобільного відділення комендантського взводу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , 09.07.2025 близько 07 год. 30 хв., керуючи належною військовій частині НОМЕР_1 військовою транспортною машиною «Ford Transit», реєстраційний номер на чорному фоні НОМЕР_2 , рухаючись проїзною частиною виїзду з вулиці Жилянської до проспекту Повітряних Сил у місті Києві при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу в порушення вимог пункту 18.1 ПДР не зменшив швидкість та не зупинився щоб дати дорогу пішоходу, внаслідок чого допустив наїзд на ОСОБА_5 , спричинивши їй тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді закритої травми лівого променево-зап`ястного суглобу: перелому дистального епіметафізу (нижньої третини) лівої променевої кістки.

Кримінальна відповідальність за вказане кримінальне правопорушення передбачена ч. 1 ст. 415 КК України, як порушення правил водіння транспортної машини, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Допитаний у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення беззаперечно визнав, дав вичерпні показання по суті справи, які повністю відповідають обставинам, викладеним у даному вироку щодо часу, способу, місця вчинення злочину, мотивів та інших обставин вчинення злочину. Вказав, що він 09.07.2026 приблизно о 07 год. 30 хв. він на службовому автомобілі «Ford Transit» (належить військовій частині НОМЕР_1 ) повертався у розташування військової частини рухався по вул. Жилянській до проспекту Повітряних Сил у м. Києві, на вказаній ділянці був обмежений огляд для нього, оскільки він мав намір здійснити перелаштування в іншу смугу руху він загальмував, однак потерпіла вважала, що він її пропускає і почала здійснювати перехід проїзної частини по пішохідному переходу і в цей час він здійснив наїзд на потерпілу. Відразу після наїзду він почав надавати їй першу медичну допомогу та викликав швидку. В подальшому він повністю оплатив потерпілій лікування, та вона будь яких претензій до нього не має, що підтверджується її ропискою. Зазначив, що щиро розкаюється у вчиненому, просив суворо його не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що всі учасники судового розгляду не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз`яснивши ОСОБА_3 положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин справи, які усіма учасниками судового розгляду визнані та ніким не оспорюються.

Отже, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у порушенні правил водіння транспортної машини, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, доведена повністю, а дії обвинуваченого ОСОБА_3 обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 415 КК України.

Вирішуючи питання про покарання, суд враховує положення ст. 65 КК України, відповідно до якої особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій їх небезпечності та даним про особу винного.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що останній раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є діючим військовослужбовцем, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, відшкодував потерпілій завдану шкоду.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які згідно з ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

З врахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи винного, який раніше не судимий, його ставлення до вчиненого, який щиро розкаювався в скоєному, добровільно відшкодував завдані збитки суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції статті кримінального закону, за якою визнав його винуватим, із застосуванням вимог ст. 75 КК України. Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним та достатнім для його перевиховання та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Також, суд вважає за необхідне при звільненні від відбування покарання з випробуванням покласти на обвинуваченого, відповідно до ст. 76 КК України, такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до командира військової частини за місцем служби, повідомляти командира військової частини за місцем служби про зміну місця проживання, роботи, навчання або служби, що сприятиме досягнення мети покарання, покладаючи такі обов`язки, суд вважає саме їх необхідними і достатніми для виправлення винного з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину та його особи. Адже, матиме місце нагляд за особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням командиром військової частини за місцем служби.

У підсумку це покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню не застосовувався.

Цивільний позов не заявлено.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

У кримінальному проваджені наявні процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи №СЕ-19/111-26/2413-ІТ від 11.03.2026 в розмір 3565 грн. 60 коп., вказану суму суд стягує з обвинуваченого на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374-376, 475 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк - 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням - іспитовим строком, тривалістю 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 в період іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до командира військової частини за місцем служби, повідомляти командира військової частини за місцем служби про зміну місця проживання, роботи, навчання або служби.

Речові докази:

-автомобіль «Ford Transit», реєстраційний номер на чорному фоні НОМЕР_2 , який повернутий на відповідальне зберігання військовій частині НОМЕР_1 - залишити у користуванні військової частини НОМЕР_1 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою, - в той самий строк з моменту отримання копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1