Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: звільнення з публічної служби, з них
Дата: 27 жовтня 2026 р.
Справа: №120/7616/26
Суддя: Поліщук Ірина Миколаївна
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
28 жовтня 2026 р. Справа № 120/7616/26
Вінницький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Поліщук І.М.,
за участі секретаря судового засідання: Станійчук В.О.
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: Паруль Б.О.
представника відповідача та третьої особи: Грінченка Д.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: Департаменту патрульної поліції, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції
про: визнання протиправним та скасування наказу
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийнятого відповідачем наказу №331 від 05.05.2026 року "Про застосування до працівників УПП у Вінницькій області ДПП дисциплінарного стягнення".
Ухвалою від 27.05.2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків.
Ухвалою від 03.06.2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 26.06.2026 року.
Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції України та вирішено витребувати у третьої особи матеріали службового розслідування стосовно ОСОБА_1 .
Ухвалою від 10.06.2026 року задоволено клопотання представника позивача та вирішено забезпечити їй участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
16.06.2026 року на адресу суду надійшли витребовувані матеріали.
Судове засідання 26.06.2026 року не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці. Наступне судове засідання призначено на 21.07.2026 року.
У судовому засіданні 21.07.2026 року оголошено перерву до 04.08.2026 року для надання можливості позивачу та його представнику ознайомитись із матеріалами службового розслідування.
Ухвалою від 04.08.2026 року постановленою судом із занесенням до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника позивача щодо відкладення судового засідання з метою надання можливості подання клопотання про збільшення підстав позову. Наступне судове засідання призначено на 18.08.2026 року.
Судове засідання 18.08.2026 року не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному. Наступне судове засідання призначено на 08.09.2026 року.
Ухвалою від 08.09.2026 року постановленою судом із занесенням до протоколу судового засідання, прийнято до розгляду заяву про збільшення підстав позову.
Іншою ухвалою задоволено клопотання представника відповідача про доручення доказів.
Також ухвалою від 08.09.2026 року постановленою судом із занесенням до протоколу судового засідання, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні 29.09.2026 року.
Судове засідання 29.09.2026 не відбулось, у зв`язку з оголошенням сигналу повітряної тривоги у місті Вінниці. Наступне судове засідання призначено на 14.10.2026 року.
В судовому засіданні 14.10.2026 року представник позивача підтримала вимоги даного позову. Зазначила, що відповідачем застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції у зв`язку із внесенням до Єдиного реєстру досудових розслідувань та вручення повідомлення про підозру і обрання запобіжного заходу позивачу. При цьому остання наголошує на тому, що у висновку комісією вказано лише дії, які свідчать про порушення дисципліни виключно на предмет їх кваліфікації з підстав наявності складу кримінального правопорушення у межах відкритого кримінального провадження, котре і слугувало підставою для проведення службового розслідування.
Представник позивача у судовому засіданні звернула увагу, що вказані дії відповідача суперечать саме принципу "презумпції невинуватості", згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили та наголосила на тому, що станом на дату проведення службового розслідування так і на дату прийняття спірного наказу не було прийнято остаточного рішення щодо притягнення її довірителя до кримінальної відповідальності.
У судовому засіданні позивач також звернув увагу на його послужний список, у якому відсутні будь-які діючі стягнення та акцентував увагу на тому, що за ввесь період проходження служби до нього не було застосовано жодного дисциплінарного стягнення окрім зауваження.
Також представник позивача наголосила, що посилання відповідача у висновку на наявність "широкого розголосу" може слугувати підставою для застосування найбільш суворого виду дисциплінарного стягнення "звільнення зі служби в поліції", оскільки відповідачем при проведенні службового розслідування не було з`ясовано характер проступку. Крім того, представник також звернула увагу на те, що відповідачем при проведенні перевірки було порушено право позивача щодо надання усних чи письмових пояснень щодо відомих йому діянь котрі стали підставою для проведення службового розслідування, що в свою чергу свідчить про порушення Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України та, на її переконання, свідчить про наявність підстав для скасування прийнятого на його основі наказу.
Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні заперечив щодо задоволення даного позову. Окрім іншого зазначив, що порядок проведення службового розслідування регулюється Дисциплінарним статутом Національної поліції України та Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом МВС України № 893.
Вказаним порядком передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. В даному випадку службове розслідування було призначено саме у зв`язку із внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення та повідомлення позивачу про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення. Також представник відповідача та третьої особи наголосив на тому, що притягнення до кримінальної відповідальності не є визначальною підставою для застосування спірного дисциплінарного стягнення, а підставою для його застосування слугувало саме вчинення позивачем дій спрямованих на підрив довіри до органів Національної поліції. Відтак вважає, що дисциплінарною комісію правомірно застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді "звільнення зі служби в поліції", а тому відсутні підстави для скасування прийнятого наказу.
У судовому засіданні 14.10.2026 року оголошено перерву перед судовими дебатами до 22.10.2026 року.
У судовому засіданні 22.10.2026 року позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні щодо заявлених позовних вимог заперечив, просив відмовити в їх задоволенні.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд перейшов до стадії прийняття рішення.
28.10.2026 року судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду про відмову у задоволенні та повідомлено про строки виготовлення повного тексту.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що на підставі наказу начальника Департаменту патрульної поліції від 01.12.2017 року №529 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду поліцейського роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області.
31.03.2018 року ним складено Присягу працівника поліції.
17.05.2021 року відповідно до наказу № 403 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора взводу №2 роти №3 батальйону управління патрульної поліції у Вінницькій області.
В подальшому відповідно до наказу від 08.01.2025 року №39 "Про затвердження відповідальних осіб за проведення етапів конкурсу на службу до Департаменту патрульної поліції" позивача визначено відповідальною особою за проведення конкурсів до Управління патрульної поліції у Вінницькій області.
16.03.2026 року до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції надійшов лист Управління Служби безпеки України у Вінницькій області про те, що слідчим відділом Управління СБУ у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження №42025020000000159 від 25.09.2025 року за фактом кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 114-1 Кримінального кодексу України.
Вказаним листом повідомлено, що за результатом проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій в рамках даного кримінального провадження 16.03.2026 року о 15:00 год. за адресою: вул. Келецька, 121, м. Вінниця співробітниками Управління Служби безпеки України у Вінницькій області під час отримання неправомірної вигоди затримано ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 114-1 Кримінального кодексу України - перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період.
16.03.2026 року начальником управління патрульної поліції у Вінницькій області майором поліції Михайлом Курганом подано доповідну записку №6294/41/21/2/01-2026 керівництву Департаменту патрульної поліції та запропоновано призначити службове розслідування у зв?язку з можливим порушенням службової дисципліни капітаном поліції ОСОБА_1
За фактом отриманої інформації та з метою повної, всебічної та об`єктивної перевірки відомостей про можливе порушення службової дисципліни інспектором взводу №2 роти №3 управління патрульної поліції у Вінницькій області капітаном поліції ОСОБА_1 , наказом начальника Департаменту патрульної поліції генералом поліції третього рангу Євгеном Жуковим від 16.03.2026 року №651 призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію для його проведення.
Наказом начальника Департаменту патрульної поліції генералом поліції третього рангу Євгеном Жуковим від 30.03.2026 року №791 продовжено строк проведення службового розслідування на 15 календарних днів.
14.04.2026 року начальником Департаменту Патрульної поліції затверджено висновок за результатами службового розслідування щодо обставин можливого порушення службової дисципліни інспектором взводу №2 роти №3 батальйону управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 , якого 16.03.2026 року співробітниками управління Служби безпеки України у Вінницькій області в порядку статті 208 Кримінального кодексу України було затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 114-1 Кримінального кодексу України, відповідно до відомостей, викладених у листі Управління Служби безпеки України у Вінницькій області від 16.03.2026 року №4343.
Зокрема, висновком службового розслідування було вирішено за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", частини 5 статті 24 Закону України "Про Національну поліцію", Присяги працівника поліції, визначеної частиною 1 статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", статей 22 i 24 Закону України "Про запобігання корупції", пунктів 1, 3, 6 і 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, підпунктів 3.1.1, 3.1.15, пункту 3.1 розділу III посадової інструкції інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону УПП у Вінницькій області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 04.07.2022 № 807, відповідно до пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту, до капітана поліції ОСОБА_1 (0167804), інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону УПП у Вінницькій області ДПП, застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
В подальшому, наказом начальника Департаменту патрульної поліції від 05.05.2026 року №331, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", частини 5 статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", статей 22 i 24 Закону України "Про запобігання корупції", пунктів 1, 3, 6 і 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, підпунктів 3.1.1, 3.1.15, пункту 3.1 розділу III посадової інструкції інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону УПП у Вінницькій області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 04.07.2022 № 807, відповідно до пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту, до капітана поліції ОСОБА_1 (0167804), інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону УПП у Вінницькій області ДПП, застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
У зв`язку з реалізацією вказаного дисциплінарного стягнення наказом Департаменту патрульної поліції від 27.05.2026 року №1084 о/с на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 27.05.2026 року.
Разом із тим, не погоджуючись із наказом начальника Департаменту патрульної поліції від 05.05.2026 року №331, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію".
Частиною 1 статті 18 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейський зобов`язаний, зокрема неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.
Як передбачено частиною 1 статті 64 Закону №580-VIII, особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".
Частинами 1, 2 статті 19 Закону №580-VIII передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (пункт 6 частини 1 статті 77 Закону).
Закон України від 15.03.2018 №2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" набрав чинності 07.10.2018.
Згідно з преамбулою Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі Дисциплінарний статут), цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Частиною 1 статті 11 Дисциплінарного статуту закріплено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, у розумінні частини 1 статті 12 Статуту визнається дисциплінарним проступком.
Отже, до кола формальних ознак дисциплінарного проступку поліцейського належать:
1) недотримання вимог чинних нормативно-правових актів;
2) недотримання Присяги поліцейського;
3) невиконання наказів керівників;
4) неналежний рівень знань положень нормативно-правових актів та змісту власних функціональних обов`язків за посадою;
5) не виявлення поваги до прав, честі і гідності людини, не утримання від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
6) ненадання допомоги та не запобігання вчиненню правопорушень;
7) не вжиття заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського із одночасним інформуванням про це безпосереднього керівника;
8) не утримання від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки;
9) не утримання від дій, що підривають авторитет Національної поліції України;
10) недотримання правил внутрішнього розпорядку;
11) невиконання заходів безпеки у службовій діяльності;
12) незабезпечення належного рівня власної професійної підготовки (кваліфікації);
13) неналежне ставлення до збереження службового майна, незабезпечення належного стану зброї та спеціальних засобів;
14) не виявлення поваги до честі і гідності інших поліцейських і працівників поліції, не надання допомоги іншим поліцейським, не стримування інших поліцейських від вчинення правопорушень;
15) не дотримання правил носіння однострою та знаків розрізнення;
15) не сприяння керівникові в організації дотримання службової дисципліни, не інформування керівника про будь-які порушення службової дисципліни;
16) перебування на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння;
17) невжиття заходів із забезпечення безперервного та цілодобового захисту суверенітету України і територіальної цілісності України, виконання завдань поліції і реалізації повноважень поліції з метою відсічі збройної агресії ворога проти України.
За приписами частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється (частина 5 статті 13).
Як обумовлено частинами 1, 2 статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Разом із тим, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
У відповідності до приписів статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі Порядок №893).
Пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 893 визначено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 2 розділу VI Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Вимоги до змісту висновку службового розслідування визначені пунктом 4 розділу VI Порядку №893, що узгоджуються з положеннями статей 15, 19 Дисциплінарного статуту.
У даній справі спір стосується правомірності наказу відповідача, якими встановлено факт порушення позивачем службової дисципліни, внаслідок чого до нього застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Як слідує із матеріалів справи підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції слугував висновок службового розслідування, затверджений 14.04.2026 року начальником Департаменту патрульної поліції, а саме за вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", частини 5 статті 24 Закону України "Про Національну поліцію", Присяги працівника поліції, визначеної частиною 1 статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", статей 22 i 24 Закону України "Про запобігання корупції", пунктів 1, 3, 6 і 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, підпунктів 3.1.1, 3.1.15, пункту 3.1 розділу III посадової інструкції інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону УПП у Вінницькій області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 04.07.2022 № 807, відповідно до пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту.
Відповідно до висновку службового розслідування у ході досудового розслідування кримінального провадження від 25.09.2025 за № 42025020000000159 отримано інформацію про те, що співробітник управління патрульної поліції у Вінницької області разом із іншими невстановленими особами підшукує осіб призовного віку, які за грошові кошти у сумі 10 000 доларів США мають бажання працевлаштуватись на об`єкти критичної інфраструктури, з метою бронювання та в подальшому ухилення від проходження військової служби в Збройних Силах України, тобто здійснюють перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
У межах кримінального провадження від 25.09.2025 за № 42025020000000159 отримано відомості, що ОСОБА_1 надав обіцянку здійснити вплив на співробітника Міністерства оборони України, шляхом організації фіктивного працевлаштування та незаконного бронювання військовозобов`язаної особи від призову на військову службу під час мобілізації. Згідно із інформацією, викладеною у повідомленні про підозру досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_1 , у період дії воєнного стану на території України, в особливий період, всупереч вимогам Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та інших нормативно-правових актів, здійснює протиправну діяльність, спрямовану на організацію незаконного бронювання військовозобов`язаних осіб від призову на військову службу під час мобілізації шляхом їх фіктивного працевлаштування, за що отримує грошову винагороду.
Також у висновку службового розслідування зазначено, що вказана подія набула широкого суспільного розголосу у соціальній мережі "FACEBOOK" та супроводжувалась негативною реакцією громадськості щодо працівників поліції.
Дії позивача, як вказує комісія, виражаються у порушенні службової дисципліни, Присяги працівника поліції та його особистого зобов`язання нести високе звання поліцейського. Крім того вказана поведінка підриває авторитет та довіру до органів Національної поліції України.
Висновком службового розслідування було вирішено за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", частини 5 статті 24 Закону України "Про Національну поліцію", Присяги працівника поліції, визначеної частиною 1 статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", статей 22 i 24 Закону України "Про запобігання корупції", пунктів 1, 3, 6 і 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, підпунктів 3.1.1, 3.1.15, пункту 3.1 розділу III посадової інструкції інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону УПП у Вінницькій області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 04.07.2022 № 807, відповідно до пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту, до капітана поліції ОСОБА_1 (0167804), інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону УПП у Вінницькій області ДПП, застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Позивач не погоджується із застосованим до нього видом дисциплінарного стягнення, в тому числі вказує на порушення дисциплінарною комісією порядку проведення службового розслідування.
Крім того, у судовому засіданні наголошував на тому, що відповідачем не було встановлено порушення дисципліни, а рішення про притягнення до кримінальної відповідальності не прийнято. Також стверджує, що відповідач при проведенні службового розслідування не врахував позитивну характеристику позивача.
Оцінюючи наведені вище твердження позивача, суд вважає за необхідне зазначити, що у межах розгляду цієї справи не досліджується питання наявності або відсутності вини в діях позивача вчиненому кримінальному правопорушенні, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним саме дисциплінарного проступку та, відповідно, оцінка обґрунтованості та законності висновків відповідача про порушення позивачем службової дисципліни, що має наслідком застосування дисциплінарного стягнення.
При цьому наявність факту притягнення до кримінальної відповідальності не спростовує можливості притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за наявності відповідних підстав. Крім того саме факт внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення та повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення слугували підставою для проведення службового розслідування.
З урахуванням положень частини 2 статті 5 Дисциплінарного статуту, притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності є самостійним юридичним наслідком, який настає у разі скоєння ним дисциплінарного проступку. Обставини, що передували притягненню особи до даного виду відповідальності, можуть потягнути за собою настання інших наслідків у вигляді адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, але, це не може слугувати підставою для звільнення працівника поліції саме від дисциплінарної відповідальності.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 18.04.2019 у справі №804/1831/16.
Однією із загальних рис дисциплінарної відповідальності, якою вона відрізняється від інших видів юридичної відповідальності, є можливість її застосування без рішення суду на підставі вчинення дисциплінарного проступку.
Аналіз співвідношення кримінальної та дисциплінарної відповідальності особи свідчить про те, що перша застосовується за діяння, котре є суспільно небезпечним, охоплюється положеннями Кримінального кодексу України, та за яке передбачено найбільш суворий захід державного примусу. На відміну від кримінальної відповідальності, дисциплінарна відрізняється тим, що підставою її застосування завжди є порушення встановленої організації праці або порушення загальновстановлених зобов`язань, які можуть бути передбачені службовими обов`язками суб`єкта проступку.
У спірних правовідносинах дисциплінарне стягнення до позивача застосовано за поведінку, що є несумісною з проходженням служби в поліції та не відповідає званню працівника поліції, а не за вчинення кримінального правопорушення.
Верховний Суд у постанові від 10.07.2019 у справі № 802/1150/17-а звернув увагу на те, що підставою для застосування дисциплінарних стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, які передбачені у статті 12 Дисциплінарного статуту. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Прийнята позивачем при вступі на службу в поліції Присяга відповідно до статті 64 Закону України "Про Національну поліцію" передбачає взяття на себе обов`язків поваги та охорони прав і свобод людини, честі держави, несення високого звання поліцейського з гідністю та сумлінного виконання своїх службових обов`язків.
В основу поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги поліцейського. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.
Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.
Наведене узгоджується із позицією Верховного Суду у постановах від 21.09.2018 у справі № 824/227/17-а, від 08.08.2019 у справі № 824/1015/16-а у подібних правовідносин.
Відповідно до наявних у матеріалах справи пам`яток щодо етичної поведінки в Департаменті патрульної поліції, особистих зобов`язань інспектора взводу №2 роти №3 батальйону Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 роз`яснено під підпис щодо недопущення скоєння корупційних, кримінальних правопорушень.
Більше того, вказані обмеження позивач також зобов`язувався застосовувати при виконанні службових обов`язків та в позаслужбовий час.
Крім того суд звертає увагу, що подія за участю ОСОБА_1 набула суспільного резонансу та, зокрема, висвітлена в соцмережі "FACEBOOK".
Як зазначено у висновку службового розслідування, з висвітлених публікацій вбачається негативне ставлення населення до вказаної події, що, в свою чергу, є підривом довіри населення до поліції.
Відповідно до вимог підпункту 2.1.47 Посадової інструкції начальника відділу кадрового забезпечення управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Рудченка Сергія Олександровича, затвердженої наказом начальника Департаменту патрульної поліції від 25.04.2025 року №1515, з якою під підпис ознайомлений позивач, начальник відділу в повсякденній діяльності зобов`язаний дотримуватись вимог антикорупційного законодавства України (обмежень та заборон, вимог, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законом України "Про національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України; організаційно-розпорядчих документів (наказів, доручень) керівництва поліції, виданих на виконання Закону України "Про запобігання корупції".
Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням відповідних обставин і не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 07.03.2019 в справі № 819/736/18, від 19.05.2022 в справі № 480/4079/18.
У постановах Верховного Суду, від 19.04.2021 у справі №240/2677/20, від 17.06.2021 у справі №804/6242/17, від 12.05.2022 у справі №260/1/19, від 26.06.2022 у справі №2240/2329/18 від 14.07.2022 у справі №520/1795/19 зазначено, що поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби. Проступком, який ганьбить честь і гідність, порочить поліцейського та підриває авторитет Національної поліції України, є дія чи бездіяльність, яка за своїм характером несумісна з високим званням поліцейського і робить неможливим виконання ним своїх службових обов`язків, грубе порушення загальноприйнятих норм і правил поведінки, що принижує авторитет державної служби Національної поліції.
Крім того, суд критично оцінює посилання позивача щодо порушення його права на надання усних та письмових пояснень.
Суд наголошує, що відповідно до наявних у матеріалах справи доказів дисциплінарною комісією з метою забезпечення права на захист відповідно до вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, ОСОБА_1 26.03.2026 року направлено лист №7276/41/21/2/02-2026 "Про повідомлення щодо проведення службового розслідування, відсторонення від виконання службових обов`язків та надання пояснень".
Вказаним листом повідомлено позивача про необхідність прибути 30.03.2026 року о 10:00 год. для надання пояснень за адресою: АДРЕСА_1 та роз`яснено, що в разі неможливості прибути за вказаною адресою у визначений час для надання пояснень останній, відповідно до вимог частини 9 статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", зобов`язаний не менш ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів.
Вказаний лист направлений засобами поштового зв`язку "Укрпошта" за поштовою адресою позивача та відповідно до відмітки поштового відділення "Укрпошта" вручено 30.03.2026 року.
Також вказаний лист було направлено позивачу електронною поштою.
31.03.2026 року комісією повторно направлено лист №7548/4548 141/21/2/02-2026, яким повідомлено позивача про необхідність прибути 08.04.2026 року о 10:00 год. для надання пояснень за адресою: АДРЕСА_1 та роз`яснено, що в разі неможливості прибути за вказаною адресою у визначений час для надання пояснень останній, відповідно до вимог частини 9 статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", зобов`язаний не менш ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів.
Вказаний лист направлений позивачу електронною поштою.
Також на спростування доводів позивача щодо порушення його права на надання пояснень суд звертає увагу на те, що членами дисциплінарної комісії 01.04.2026 року здійснено виїзд до місця проживання капітана поліції ОСОБА_1 , однак з незалежних від відповідача причин позивач не отримав лист від 31.03.2026 року №7548/4548 141/21/2/02-2026.
Не отримавши у встановлений строк пояснень комісією складено 08.04.2026 року акт про відмову в наданні пояснення у рамках службового розслідування, призначеного відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції від 16.03.2026 № 651 "Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії, відсторонення від виконання службових обов`язків".
Нормами частини п`ятої статті 15 Статуту та пункту 7 розділу IV Порядку передбачено, що кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов`язана сприяти проведенню службового розслідування. Відповідно до абзацу 3 частини 3 статті 27 Статуту, якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.
Зазначені вище обставини свідчать про те, що дисциплінарною комісією вжито всіх можливих заходів для отримання від ОСОБА_1 пояснень, однак останній не скористався своїм правом, тому вважається таким, що відмовився від надання пояснень.
На переконання суду, дисциплінарною комісією вжито всіх необхідних заходів щодо забезпечення права на захист позивача, в свою чергу останній своїми діями проявив не бажання сприяти дисциплінарній комісії у проведенні об`єктивного службового розслідування.
Водночас суд зауважує, що порушення процедури при прийнятті рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Тобто, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення".
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18.
Отже, суд, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, вважає, що навіть за умови порушення відповідачем процедури проведення службового розслідування під час прийняття оскаржуваного наказу, не може потягнути за собою безумовне скасування оскаржуваного наказу, за умови наявності факту вчиненого дисциплінарного проступку.
Наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.10.2019 у справі №826/9858/18.
З огляду на вищевикладене, з урахуванням зібраних та досліджених доказів суд погоджується з висновком службового розслідування та фактом порушення позивачем службової дисципліни внаслідок невиконання визначених законом обов`язків поліцейського та недотримання позивачем професійно-етичних норм поведінки поліцейських, що призвело до вчинку, який дискредитує звання поліцейського.
Такі дії та поведінка є несумісними з вимогами, що пред`являються до професійних та моральних якостей поліцейського, дискредитують звання поліцейського, підривають довіру до нього як до носія влади, негативно впливають на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.
Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивача зі служби в поліції, як крайнього заходу дисциплінарного впливу, відповідає ступеню тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та вини позивача, враховує його попередню поведінку та ставлення до служби.
На думку суду відповідач дотримався порядку проведення службового розслідування та застосування дисциплінарного стягнення в період дії воєнного стану, передбаченого розділами III, V Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 року за №1355/32807.
Оскаржуваний наказ є законним, тому відсутні підстави для його скасування.
Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Департамент патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, код ЄДРПОУ 40108646)
Третя особа: Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції (вул. Ботанічна, 23, м. Вінниця)
Повний текст рішення складено 09.11.2026.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua