Рішення від 05 листопада 2026 р. у справі №386/1410/26 — Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 386/1410/26

Провадження № 2/386/779/26

РІШЕННЯ

Іменем України

06 листопада 2026 року

Голованівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Гут Ю.О.

за участю: секретаря судового засідання – Корніцької Л.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду с-ще. Голованівськ Кіровоградської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

встановив:

03.08.2026 року представник позивача – адвокат Задорожнюк О.Б., звернулась до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилась після смерті – ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Люшнювате Голованівського району Кіровоградської області, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після його смерті відкрилась спадщина у вигляді земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва які знаходяться в межах Побузької територіальної громади Голованівського району Кіровоградської області. Цим майном покійний розпорядився, посвідчивши заповіт на користь ОСОБА_1 , який проживав м.Торез Донецької області, яке є тимчасово окупованою територією. Враховуючи складності, які пов`язані з особистою безпекою та враховуючи перевірки окупаційної влади, щодо переміщення громадян територією, яка їм не підконтрольна, він на території Р.Польща у нотаріуса, 21.02.2024року підписав два документи «Довіреність» та «Заява». Першим він мав уповноважити свого адвоката для представництва у всіх органах та організаціях представляти його інтереси у справі про прийняття спадщини. Однак під час перекладу цих документів було допущено помилки, виявилось, що нотаріусом посвідчено підписи під документом, а не посвідчено зміст цих документів.

В жовтні 2024 року ОСОБА_1 прибув на територію України та звернувся до нотаріуса з метою видачі довіреності, однак нотаріусам була допущена помилка в зазначені дати видачі довіреності, замість 31.10.2024 року вказано 31.10.2020 року. Враховуючи викладене довіреністю скористатись не було можливим, як і внести будь-які відомості щодо виправлення описки, так як ОСОБА_1 одразу виїхав за територію України.

Також було укладено договір про надання правничих послуг, що дало можливість звернутись до нотаріуса для роз`яснення можливості звернення до суду, яке отримано 21.07.2026 року. Вважає викладені причини є поважними, тому єдиним способом захисту заявника є звернення до суду.

В судове засідання позивач та його представник не з`явились, від них надійшли заяви про проведення судового засідання без їх участі, позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Голованівським відділом ДРАЦС у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №384.

Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, а саме: земельна ділянка площею 3,25 га, що знаходиться на території Люшнюватської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, про що свідчить Державний акт на право власності на земельну ділянку серії КР №114538 та земельна ділянка площею 3,25 га, що знаходиться на території Люшнюватської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, про що свідчить Державний акт на право приватної власності на землю серії 1-КР №015683

Своїм майном покійний ОСОБА_2 розпорядився залишивши заповіт, який посвідчений 18.10.2011 року секретарем Люшнюватської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області Ошурко Т.І., зареєстрований в реєстрі за №59.

21.02.2024 року заявником ОСОБА_1 було складено заяву до відповідної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті батька – ОСОБА_2 , та довіреність від 31.10.2020 року на громадянку ОСОБА_3 , якою уповноважив її на ведення його спадкових справ, також уклав договір про надання правничої допомоги від 01.11.2024 року з авдокаткою ОСОБА_3 .. Дані документи були засвідчені нотаріусом А.Загадловіч м.Краків 21.02.2024року.

21 липня 2026 року приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Воєводою С.М. позивачу надано повідомлення, що ним пропущений визначений законодавством України шестимісячний строк для прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду.

Відповідно до довідки Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області від 01.11.2024 року померлий ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав з 1986 року по день смерті у будинку в АДРЕСА_1 , згідно записів погосподарської книги ради з 2021-2025 року. На день смерті спадкодавця в будинку крім померлого ніхто не зареєстрований та не проживав. Заповіт від імені померлого посвідчувався виконкомом Люшнюватської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області 18.10.2011 року за реєстровим номером 59.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.

Для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 28 березня 2022 року у справі № 750/2158/21 (провадження № 61-753св22) Верховний Суд зазначив, що поважними є такі причини пропуску строку: тривала хвороба, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України, необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, перебування позивача за межами України є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Враховуючи, що позивач тривалий час перебував за межами України, а до цього часу проживав в м.Торез Донецької області, який в даний час у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України є тимчасово окупованою територією. Намагання заявника скласти відповідне доручення для ведення його спадкових справ, в якому було допущено помилку, що об`єктивно заважало йому у визначений ЦК України строк звернутись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, а тому суд визнає поважними ці причини пропуску строку та визначає позивачеві додатковий строк шість місяці, який буде достатнім для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 89, 259, 263-265 ЦПК України,

Ухвалив:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном шість місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Ю. О. Гут