Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №938/589/26 — Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Суд: Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №938/589/26

Суддя: Чекан Н. М.

Справа№938/589/26

Провадження № 2/938/581/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Чекан Н.М.

з участю секретаря судового засідання Мартищук Х.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі - ТОВ «Коллект Центр») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

До Верховинського районного суду Івано-Франківської області за підсудністю на підставі ухвали Холодногірського районного суду м. Харків від 09.07.2026 року поступили матеріали позовної заяви поданої ТОВ «Коллект Центр» в електронній формі через електронний кабінет до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №010/1704/82/734936 від 26.11.2019 року в розмірі 50339,03 гривень.

Позовна заява обгрунтована тим, що 26.11.2019 року між акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір № 010/1704/82/734936. Відповідно до умов кредитного договору банк зобов`язаний надати клієнту кредит в сумі 25000 гривень, строк кредиту – 48 місяців з 26.11.2019 (дата надання кредиту) по 26.11.2023 року (дата повного погашення кредиту). Банк надав позичальнику грошові кошти відповідно до умов передбачених цим договором, а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк зазначений вище та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 45 %. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору. Відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені договором. Надалі 21.02.2022 року було укладено договір № 114/2-48, відповідно до якого АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 010/1704/82/734936. Також 10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 010/1704/82/734936. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 010/1704/82/734936. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №010/1704/82/734936 від 26.11.2019 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 50339,03 гривень, з яких заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 28079,39 гривень та заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 22259,64 гривень.

Ухвалою суду від 10.08.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Від представника відповідача до суду поступив відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив позовні вимоги задоволити частково, а саме не заперечував проти задоволення позову в частині повернення по кредитному договору - тіла кредиту у розмірі 25 000 гривень, в іншій частині позовних вимог просив відмовити з таких підстав. Матеріали справи не містять доказів (ні в електронному вигляді, ні в вигляді смс повідомлень) про направлення позивачем досудових вимог про необхідність сплати простроченої заборгованості, тобто в матеріалах справи відсутні оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги заборгованості за кредитним договором. Тобто, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» жодного разу не намагались врегулювати спір в досудовому порядку. Водночас відповідно до умов кредитного договору сума поточного кредитного ліміту становить 25 000 гривень. Згідно з позовною заявою, позивачем заявлено до стягнення заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) у розмірі 28079,39 гривень, що перевищує встановлений кредитним договором поточний ліміт на 3 079,39 гривень. Таким чином, заявлений позивачем розмір заборгованості за тілом кредиту не узгоджується з умовами кредитного договору та перевищує розмір встановленого кредитного ліміту. При цьому Позивачем не наведено належного обґрунтування правових та фактичних підстав виникнення заборгованості за основним зобов`язанням у розмірі, що перевищує встановлений кредитний ліміт. У матеріалах справи відсутні первинні документи, які підтверджують видачу кредитних коштів відповідачеві саме у тих розмірах, що зазначає позивач. Разом з тим, доданий розрахунок є документом, що складений самим позивачем, а, відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на стягненні якої наполягає позивач. Крім того, з розрахунку заборгованості за кредитним договором від кредитодавця № 010/1704/82/734936 від 26.11.2019, долученого позивачем до позовної заяви, вбачається, що зазначений документ містить відомості щодо іншого позичальника та іншого кредитного договору, який не є предметом розгляду у цій цивільній справі. Звернено увагу суду, що проценти у розмірі 22259,64 гривень, нараховані кредитором за період з 26.11.2019 року по 26.11.2023 року року. ОСОБА_1 призвано на військову службу 17.03.2020 року, а тому він є військовослужбовцем, внаслідок чого на нього поширюються норми Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому відсотки за користування кредитними коштами та штрафні санкції не можуть бути нараховані. Крім того, суду взагалі не подано доказів на підтвердження фактичного понесення позивачем витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в сумі 16 000 гривень. А тому за таких обставин, відповідач просить відмовити в стягненні з відповідача на користь позивача судових витрат на правову допомогу в сумі 16 000 гривень.

Від представника позивача до суду поступила відповідь на відзив, в якому він просив позов задоволити у повному обсязі. Свою позицію представник позивача мотивував тим, що отримання відповідачем кредитних коштів за кредитним договором № 010/1704/82/734936, підтверджується документами, наданими до матеріалів справи, які містять не лише підпис відповідача під заявою про відкриття карткового рахунку та надання кредиту, а й окрему власноруч підписану відповідачем розписку про отримання платіжної картки. Документ датований 26.11.2019 року та містить власноручний підпис відповідача. Надана позивачем виписка за картковим рахунком містить детальні відомості про рух коштів за рахунком відповідача, зокрема дати та суми проведених операцій, операції зі зняття готівкових коштів, безготівкові розрахунки та інші операції, здійснені з використанням платіжної картки. При цьому доводи відповідача про те, що нібито відсутні первинні документи на підтвердження отримання ним кредитних коштів, не можуть бути підставою для висновку про недоведеність позовних вимог, оскільки такі доводи фактично зводяться до ігнорування наданої позивачем сукупності доказів. Особливо необґрунтованим є заперечення відповідача в частині самого факту укладення договору, оскільки підпис на відповідних документах належить саме відповідачу, а доказів того, що зазначені документи ним не підписувалися, були підписані під впливом обману, помилки, примусу чи в інший спосіб, який би свідчив про відсутність його волевиявлення, відповідачем суду не надано. Щодо повідомлення боржника про відступлення права вимоги, неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Ухвалою суду від 17.09.2026 року задоволено заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог, постановлено здійснювати розгляд справи за вимогами про стягнення заборгованості за договором № 010/1704/82/734936 від 26.11.2019 року у розмірі 28 079,39 гривень.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином, він представника позивача до суду поступило клопотання про проведення розгляду справи за її відсутності та підтримання позовних вимог.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином, від представника відповідача до суду поступило клопотання про проведення судового засідання за їх відсутності.

Такі дії не суперечать вимогам ст. 211 ЦПК України, згідно якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно зі ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з ч.ч.4,5ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведені вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 04.11.2026 року, є дата складення повного судового рішення 09.11.2026 року.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до такого висновку.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Положенням ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно зі ч. 1ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (стаття 634 ЦК).

Згідно зі ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. У ч.1 ст. 1050 ЦК України закріплено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно дост. 625 цього Кодексу.

Згідно зі ч. 1 ст.1048 та ч.1 ст.1054 ЦК України кедитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що між акціонерним товариством «Райфайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 26.11.2019 року підписано заявку на відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» №010/1704/82/734936 на наступних умовах (а.с. 25).

Згідно п.1.4 розмір поточного ліміту на дату початку кредитування – 25 000 гривень.

Строк кредиту – сукупність періодів, протягом яких банк визначає поточний ліміт кредиту відповідно до п.2 заяви. Строк кредиту становить 48 місяців, що починається з дати встановлення (зміни) поточного ліміту (дати початку кредитування). Продовження строку кредиту є можливим згідно пункту згідно п.п. 2.3.4. п. 2.3 ст.2 розділу5 Правил (п.1.5).

Проценти (за користування кредитом), в тому числі за користування недозволеним овердрафтом – процентна ставка фіксована , 45% річних (п.1.6).

Підписанням цієї заяви клієнт підтверджує, що до відносин сторін за цією заявою застосовуються всі положення договору, у тому числі розділ 2.6 Правил так само як би текст правил був би власноручно підписаний клієнтом.

Згідно з додатком №1 до заяви №010/1704/82/734936 від 26.11.2019 року, сума поточного ліміту – 25 000 гривень, процентна ставка – 45% річних; дата щомісячного платежу до 20 числа; розмір щомісячного платежу (від суми заборгованості) 5%; сума щомісячного платежу 3145, 48 гривень, погашення суми кредиту 1250 гривень, проценти за користування кредитом 955,48 гривень;комісія за зняття готівки 765 гривень; розмір страхового платежу 0,7% (мін.15 гривень); неустойка 1%;реальна річна процентна ставка 45,06%; загальна вартість кредиту 70765 гривень (а.с. 25).

Також 26.11.2019 року ОСОБА_1 підписав заяву №010/1704/82/734936 на приєднання до договору добровільного страхування життя №РБ1701 від 25.09.2017 року (а.с. 25 зворот), а також паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредитна карта» умови якого відповідають умовам які викладені у заяві на відкриття карткового рахунку (а.с. 26).

Із розписки про отримання карти від 26.11.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 отримав платіжну картку НОМЕР_1 (а.с. 24).

Відповідно до розрахунку заборгованості за картковим кредитом ОСОБА_1 номер договору №010/1704/82/734936 вбачається, що дата закінчення угоди (із врахуванням поточних пролонгацій) 26.11.2023 року; відсоткова ставка 45% та загальна заборгованість становить 28079,39 гривень, з яких 25 000 гривень – забогованість за дозволеним овердрафтом та 3079,39 гривень заборгованість за недозволеним овердрафтом.

У ч.1 ст.512 ЦК України закріплено, що кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

21.02.2022 року між АТ «Райффайзен Банк» і ТОВ «Вердикт капітал» укладено договір відступлення права вимоги за №114/2-48, відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» набуло право вимоги за договорами кредиту, в тому числі за договором №010/1704/82/734936, боржником за яким є ОСОБА_1 (а.с.54-55) На дату відступлення права вимоги загальна сума боргу становила 28079,39 гривень, відповідно до витягу реєстру боржників від 09.03.2022 року до договору відступлення №114/2-48 від 21.02.2022 року.

За розрахунком ТОВ «Вердикт капітал» заборгованость ОСОБА_1 за договором №010/1704/82/734936 становить 39261,14 гривень, з яких заборгованість за основною сумою боргу 28079,39 гривень, заборгованість за відсотками за період з 21.02.2022 року до 09.01.2023 року – 11181,75 гривень.

10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт капітал» і ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, та 04.02.2025 року додаткову угоду №10/16 до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, за якими позивач набув право вимоги за договорами кредиту, у тому числі за договором №010/1704/82/734936, боржником за яким є ОСОБА_1 .

Згідно витягу з додатку №1 до додаткової угоди №10/16 від 04.02.2025 року до договору №10-01/2023 відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023 року сума заборгованості ОСОБА_1 становить 39261,14 гривень, з яких заборгованість за основною сумою боргу 28079,39 гривень, заборгованість за відсотками 11181,75 гривень.

Відповідно до розрахунку ТОВ «Коллект Центр» заборгованость ОСОБА_1 за кредитним договором №010/1704/82/734936 становить 28079,39 гривень - заборгованість за основною сумою боргу та 22259,64 гривень – заборгованість за відсотками.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем доведено факт переуступки права вимоги від первісного кредитора до ТОВ «Ведикт Капітал», а в подальшому від ТОВ «Вердикт Капітал» до позивача за договором №010/1704/82/734936 від 26.11.2019 року до ОСОБА_1 , належними та допустимими доказами, оскільки укладаючи договір факторингу сторони узгодили всі істотні умови для такого виду договору відповідно до чинного законодавства та дійшли згоди щодо укладання договору на зазначених у ньому умовах.

Щодо позиції відповідача про неповідомлення боржника про зміну кредитора, слід зазначити, що неповідомлення боржника не впливає на дійсність самого договору відступлення права вимоги (цесії), але визначає розподіл ризиків між новим кредитором та боржником щодо належності виконання зобов`язання. Вказана позиція узгоджується із висновками викладеними у постановах Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18, від 8 червня 2021 року у справі № 346/1305/19.

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача за кредитним договором №010/1704/82/734936 від 26.11.2019 року заборгованості у розмірі 50339,03 гривень, з яких з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту)– 28079,39 гривень та заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) – 22259,64 гривень.

Стороною відповідача не оспорювався факт укладення кредитного договору та факт отримання кредитних коштів, однак вони не погоджувалися із розміром нарахованої заборгованості за відсотками, оскільки відповідач є військовослужбовцем та погоджувалися повернути заборгованість у розмірі тіла кредиту, що становить 25 000 гривень.

В подальшому позивач до початку першого судового засідання подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, яку на підставі п.2 ч.2, ч.3 ст. 49 ЦПК України, яку задоволено ухвалою суду від 17.09.2026 року та постановлено здійснювати розгляд справи за вимогою про стягнення заборгованості за договором №010/1704/82/734936 від 26.11.2019 року у розмірі 28079,39 гривень.

Відповідно до заявки про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна карта» відповідачу за кредитним договором №010/1704/82/734936 від 26.11.2019 року надано кредитний ліміт в розмірі 25 000 гривень.

У п. 3.2 заявки вказано про те, що в порядку та на умовах визначених п.п.2.5.5-2.5.6 п.2.5 статті 2 розділу 6 Правил, клієнт зобов`язаний сплачувати банку обов`язковий щомісячний платіж за користування кредитом в розмірі п`ять відсотків від власної заборгованості перед банком, але не менше тридцяти гривень або сумизалишку власної заборгованості перед банком, якщо вона менше за зазначену суму Порядок та умови погашення іншої заборгованості за кредитом, в т.ч. недозволенного овердрафту визначається п.п.2.5.5- 2.5.13, пункту 2.5 статті 2 розділу 6 Правил. Клієнт зобов`язаний здійснити остаточне погашення кредиту та процентів не пізніше дати закінчення строку кредиту, а в разі його продовження, в останній робочий день строку користування кредиту.

До матеріалів справи не долучено Правил на які містить посилання умови підписаної позивачем заявки №010/1704/82/734936 від 26.11.2019 року.

При цьому із наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №010/1704/82/734936 від 26.11.2019 року вбачається, що заборгованість становить 28079,39 гривень та складається із 25 000 гривень – заборгованість за дозволеним овердрафтом та 3079,39 гривень заборгованість за недозволеним овердрафтом, однак у стовпчику нараховані відсотки за недозволеним овердрафтом стоїть значення 0 гривень.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, позивачем не доведено нарахування заборгованості за недозовленим овердрафтом, внаслідок чого у задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити.

За наведених обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, та стягнення з відповідача за кредитним договором №010/1704/82/734936 від 26.11.2019 року заборгованості у розмірі 25 000 гривень, що становить заборгованість за тілом кредитом кредиту.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за їх безпідставністю.

У ст. 265 ЦПК України закріплено, що в рішенні суду зазначаються розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1. ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку зі частковим задоволенням позову з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2370,42 гривень (25000*2662,40/28079,39).

Крім того, представник позивача у позовній заяві просив стягнути з відповідача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 16 000 гривень.

Згідно з ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

За змістом п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Згідно зі ч.ч.1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвокатапідлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат відносяться: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послугпомічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та напідставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з наявним у матеріалах справи договору про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» згідно зі п.4.1. договору визначено, що вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до договору.

Зі заявки на надання юридичної допомоги №1707 від 02.03.2026 року та витягу із акта №20 про надання юридичної допомоги від 31.10.2025 року вбачається, що правова допомога надана на загальну суму 16 000 гривень, з яких - надання усної консультації з вивчення документів 2 год/4000 гривень; складання позовної заяви про стягнення боргу 4 год/12000 гривень.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.2021 року в справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року в справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року в справі №755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02.12.2020 року в справі №742/2585/19.

Таким чином, враховуючи предмет та складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, а також засад розумності, справедливості та співмірності, суд приходить до висновку про стягнення на користь позивача 3000 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі наведенного, керуючись ст. ст.12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265, 274, 279 ЦПК України, –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором №010/1704/82/734936 від 26.11.2019 року в розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень, що становить заборгованість за тілом кредиту.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір у розмірі 2370 (дві тисячі триста сімдесят) гривень 42 копійки та 3000 (три тисячі) гривень витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд.

Найменування або ім`я учасників справи, їх місце знаходження або місце проживання:

товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, адреса місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306, м. Київ;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Наталія ЧЕКАН

Оригінал: reyestr.court.gov.ua