Суд: Голосіївський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Дрібне викрадення чужого майна
Дата: 16 серпня 2026 р.
Справа: №752/9960/26
Суддя: Бушеленко О. В.
Справа № 752/9960/26
Провадження №: 3/752/6040/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.08.2026 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання у м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли
відУправління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1, 2 ст. 51 КУпАП
відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання - АДРЕСА_1 місце реєстрації - АДРЕСА_2
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 у приміщенні магазину "Аврора" за адресою: м. Київ, просп. Голосіївський, 8 чотири рази здійснив таємне дрібне викрадення чужого майна, узявши товари з торгівельних полиць, будучи переконаним, що за його діями ніхто не спостерігає, а саме:
- 23.02.2026 о 10:01 викрав смарт-годинник наручний та навушники вставні бездротові на загальну суму 1 081,67 грн без податку на додану вартість;
- 09.03.2026 о 19:53 викрав каву розчинну, навушники накладні бездротові, печиво, ліхтарик, машинку для стрижки волосся, колонку портативну та пакет на загальну суму 1 410,83 грн без податку на додану вартість;
- 10.03.2026 о 16:33 викрав шоколадні батончики, каву розчинну, набір серветок, троє навушників бездротових, машинку для стрижки волосся, два ліхтарики та пакет на загальну суму 2 078,33 грн без податку на додану вартість;
- 10.03.2026 о 16:43 викрав тример для стрижки волосся та бороди і ліхтарик ручний на загальну суму 473,33 грн без податку на додану вартість.
Частиною 1 ст. 51 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за дію, передбачену ч. 1 цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Подія та склад адміністративних правопорушень та наявність вини у діях ОСОБА_1 підтверджуються наявними матеріалами, де містяться:
- протоколи про адміністративне правопорушення від 09.04.2026 серії ВАД № 128295 (епізод 23.02.2026, ч. 2 ст. 51 КУпАП), серії ГП № 528353 (епізод за 09.03.2026, ч. 2 ст. 51 КУпАП), серії ГП № 528352 (епізод за 10.03.2026 на суму 2 078,33 грн, ч. 2 ст. 51 КУпАП) та серії ВАД № 128293 (епізоди за 10.03.2026 на суму 473,33 грн, ч. 1 ст. 51 КУпАП), складені відносно ОСОБА_1 , які за формою та змістом відповідають вимогам ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376;
- чотири заяви адміністратора магазину "Аврора" ОСОБА_2 від 09.04.2026 на ім`я начальника Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві про притягнення до відповідальності особи, яка здійснила крадіжки в магазині 23.02.2026, 09.03.2026 та 10.03.2026, із зазначенням викрадених товарів і їх вартості;
- письмові пояснення ОСОБА_2 від 09.04.2026 (зазначила, що 09.04.2026 о 16:08 до магазину "Аврора" прийшов громадянин, який раніше здійснив крадіжки 23.02.2026 на суму 1 081,67 грн, 09.03.2026 на суму 1 410,83 грн, 10.03.2026 на суми 473,33 грн та 2 078,33 грн, і після погодження з представником магазину було викликано поліцію);
- попередні переліки викрадених товарів від 23.02.2026, 09.03.2026 та 10.03.2026 (два епізоди) із зазначенням найменування, кількості та вартості кожного товару;
- чотири заяви ОСОБА_1 від 09.04.2026, у яких він зазначає, що провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП, визнає, зобов`язується з`явитися на виклик до суду, а у разі своєї неявки просить розглядати справу за його відсутності, з правами та обов`язками ознайомлений і розуміє їх зміст;
- відомості з інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" про реєстрацію в єдиному обліку повідомлення про крадіжку в магазині "Аврора" 09.04.2026 (з форми виводу слідує, що на місці виклику виявлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно якого складено чотири протоколи за ст. 51 КУпАП);
- відомості Державної міграційної служби України про особу ОСОБА_1 ;
- оптичний диск з записами нагрудних камер працівників поліції, які документували подію та виклик на спецлінію "102".
Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколів особу ОСОБА_1 установлено на підставі паспорта громадянина України, йому роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбуватиметься у Голосіївському районному суді міста Києва. Протоколи ОСОБА_1 підписав без зауважень щодо їх форми, змісту, порядку оформлення.
Законом України від 18.07.2024 № 3886-IX "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів", який набрав чинності 09.08.2024, внесено зміни до КУпАП. Відповідно до вказаного Закону діяння, пов`язані з викраденням чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з моменту набрання чинності Законом вважаються дрібним викраденням чужого майна, відповідальність за яке передбачена ст. 51 КУпАП, тобто перестали бути кримінально караними.
Станом на дати вчинення правопорушень розмір неоподатковуваного мінімуму в частині кваліфікації кримінальних або адміністративних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України для відповідного року, становив 1 664,00 грн. Отже, 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян становили 832,00 грн, а 2 неоподатковуваних мінімуми - 3 328,00 грн.
Вартість майна, викраденого 23.02.2026 (1 081,67 грн), 09.03.2026 (1 410,83 грн) та 10.03.2026 за протоколом серії ГП № 528352 (2 078,33 грн), перебуває в межах від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тому ці дії правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 51 КУпАП. Вартість майна, викраденого 10.03.2026 за протоколом серії ВАД № 128293 (473,33 грн), не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тому ці дії правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Відповідно до ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 51 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, а в разі ухилення від явки її може бути піддано приводу.
Розгляд справи призначався на 05.05.2026, однак ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив. Постановами від 05.05.2026 та 21.05.2026 до нього застосовувався привід, проте Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції його явку до суду не забезпечило. Постановою від 22.06.2026 протоколи разом з матеріалами справи було повернуто до органу, з якого вони надійшли, для доставлення ОСОБА_1 до зали суду.
Листом від 05.08.2026 № 36798-2026 Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції повідомило, що для забезпечення явки здійснювався виїзд за адресою проживання ОСОБА_1 , але двері не відчинили, за номером телефону він не відповідає, та просило розглянути протоколи по суті. З приєднаних до листа рапортів поліцейських від 21.07.2026 та 29.07.2026 слідує, що за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 не виявлено, на телефонні дзвінки він не відповідав, консьєрж будинку та власниця квартири повідомили, що він за цією адресою не мешкає, а встановити його місцезнаходження не видалося можливим.
11.08.2026 справа повторно надійшла до суду. У судове засідання 17.08.2026 ОСОБА_1 не прибув, про причини своєї неявки суд не сповістив, хоча викликався до суду повісткою за адресою проживання, зазначеною в протоколах серії ВАД № 128295 та № 128293, які він підписав.
Заперечень по суті справи, заяв, пояснень, клопотань, документів на підтвердження поважності неявки до суду від ОСОБА_1 не надходило, вимог про розгляд справи за його особистої участі, вимог про відкладення розгляду справи він суду не пред`являв.
Тобто, особисті пояснення ОСОБА_1 в судовому засіданні не видалося за можливе заслухати з об`єктивних причин.
Суд (суддя) зауважує, що інформація про призначення до розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності розміщувалася на офіційному веб-сайті судової влади у загальному доступі та була доступна для ознайомлення широким загалом.
У своїх заявах від 09.04.2026 ОСОБА_1 особисто клопотав перед судом про розгляд справи за його відсутності у разі його неявки.
Отже, у справі, що розглядається, вжито всіх залежних від суду заходів для своєчасного та правильного вручення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, повістки в порядку ст. 277-2 КУпАП, а також для забезпечення її особистої участі в розгляді справи.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (п. 41).
Розумність тривалості провадження оцінюється з огляду на складність справи, поведінку заявника та відповідних органів, а також предмет спору (п. 66 рішення від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", заява № 36655/02). Нездатність державних органів ефективно протидіяти перепонам, які учасник провадження умисно створює для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 69 того самого рішення).
Тобто, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не була позбавлена можливості належним чином скористатися своїми процесуальними правами (поцікавитися станом розгляду справи, адже з моменту складання протоколів до дати вирішення справи по суті минуло понад чотири місяці) та виконати свої обов`язки, зокрема з`явитися до суду, як вона письмово зобов`язувалася.
За наведених обставин та обґрунтувань, а також з огляду на те, що судом вжито достатньо заходів та вчинено процесуальних дій, спрямованих на недопущення порушення права особи на захист, розгляд справи відбувся за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Справи про всі чотири правопорушення розглядаються одночасно, а більш серйозним з них є правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 51 КУпАП. Санкція ч. 2 ст. 51 КУпАП передбачає накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від п`яти до десяти діб.
Оскільки ОСОБА_1 визнається винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 51 КУпАП, до нього слід застосувати передбачене законодавством адміністративне стягнення, при накладенні якого враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь вини, майновий стан.
Обставин, що пом`якшують відповідальність, не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність, не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого, а саме те, що ОСОБА_1 упродовж нетривалого часу, з 23.02.2026 по 10.03.2026, чотири рази вчинив дрібне викрадення товарів з того самого магазину, суд (суддя) вважає за належне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
Підстав для повернення протоколів про адміністративне правопорушення, так само як і підстав для закриття провадження у справі, не встановлено.
У порядку ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 665,60 грн (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026).
На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 23, 33, 36, 40-1, 51, 268, 277-2, 279, 280, 283, 285, 294 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 51 КУпАП, та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП піддати його адміністративному стягненню в межах санкції ч. 2 ст. 51 КУпАП у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста сто) грн у дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.
Стягувачем за цією постановою є державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення, в частині стягнення судового збору - Державна судова адміністрація.
Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені у вступній частині постанови).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, та витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя О.В. Бушеленко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua