Суд: Софіївський районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 04 листопада 2026 р.
Справа: №193/1784/26
Суддя: Кащук Д. А.
ЄУН 193/1784/26
Провадження 2/193/1131/26
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
05 листопада 2026 року сел.Софіївка
Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Кащука Д.А.,
за участі секретаря судового засідання Оселедець О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В:
01.10.2026 до Софіївського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 згідно вимог якого просить розірвати шлюб укладений між стронами 28.04.2018 Новокодацьким районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, за актовим записом №133.
На обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що між сторонами укладено шлюб 28.04.2018. З липня 2024 року сторони припинили подружні стосунки, притаманні в сім`ї дружині та чоловіку. Фактично кожен із них живе своїм життям, внаслідок чого подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим. Спільне господарство не ведеться, кожен має окремий бюджет. Мають різні характери, між ними відсутнє взаєморозуміння і взаємодопомога. Наміру примирення з відповідачем та збереження шлюбу не має і це є неможливим. Спільних дітей не мають. За таких умов позивач вважає, що продовження сімейних відносин та збереження сім`ї є неможливим, тому шлюб необхідно розірвати. Також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.
Розпорядженням голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 року №27/0/38-14 «Про визначення територіальної підсудності справ» Білокуракинському районному суду Луганської області визначено територіальну підсудність судових справ Лутугинського районного суду Луганської області та Вільхівського (Артемівського) районного суду міста Луганська; Біловодському районному суду Луганської області визначено територіальну підсудність судових справ Ровеньківського міського суду Луганської області та Довжанського (Свердловського) міського суду Луганської області.
В подальшому рішенням Вищої ради правосуддя від 14 липня 2026 року № 1452/0/15-26 змінено з 20 липня 2026 року територіальну підсудність судових справ Білокуракинського районного суду Луганської області та Біловодського районного суду Луганської області і визначено Софіївському районному суду Дніпропетровської області.
Ухвалою суду від 06.10.2026 відкрито провадження у справі, ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.
Позивач та її представник у судове засідання не з`явились, згідно змісту позовної заяви просять розгляд справи проводити без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримують у повному у обсязі, не заперечують проти заочного розгляду справи.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, зокрема розміщенням оголошення на сайті Судова Влада, оскільки надсилання поштової кореспонденції на територію Луганської області є неможливим, судом вжито заходів щодо виклику до суду у судове засідання, у судове засідання не з`явився. 20.10.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідач визнає позов, розуміє правові наслідки такого визнання та просить прийняти рішення відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства.
Оскільки в судове засідання сторони не з`явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.
Суд, вивчивши зміст позовної заяви та додані до неї матеріали, дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 28.04.2018 між сторонами укладено шлюб, який зареєстрований Новокодацьким районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, за актовим записом №133, що підтверджено копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 23.11.2018.
Від шлюбу сторони дітей не мають.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу, - не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ст. 112 ч.2 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України- документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Доводи сторони позивача вказують на те, що у зв`язку з погіршенням взаємовідносин подружжя остаточно припинили сімейні та подружні стосунки, наполягання позивачки на розірванні шлюбу базуються на неможливості подальшого спільного життя і збереження сім`ї.
За таких обставин, у суду складається достатня переконаність у наявності стійкого волевиявлення подружжя, спрямованого на припинення сімейних стосунків, збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що згідно до ст.112 СК України є підставою для задоволення позову про розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно із положеннями ч.8 ст. 294 ЦПК України, які на підставі ч. 9 ст. 10 ЦПК України, застосовуються і до позовного цивільного судочинства, у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
Позивачем не заявлено вимоги про відновлення дошлюбного прізвища, тому суд вважає за необхідне залишити їй шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат зі сплати судового збору на свою користь.
Частина 1 статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 141, ст. 142 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи, викладене, а також те, що при зверненні позивачки до суду було сплачено нею судовий збір у розмірі 1331,20 грн, а також те, що відповідачем позов визнаний до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне повернути позивачці 50 % судового збору сплаченого при поданні позову, тобто у сумі 665,60 грн.
Керуючись ст. 12, 13, 81,141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.105, 110, 112 СК України, суд
У Х В А Л И В :
Позов представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований 28 квітня 2018 року Новокодацьким районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, за актовим записом №133, - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повернути ОСОБА_2 судовий збір сплачений нею при зверненні до суду на підставі платіжної інструкції №8428-6698-0699-2646 від 26.09.2026 у розмірі 1331,20 грн (одержувач ГУК у Дн-кій обл/ТГс Софіївка/22030101, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.) рах. № UA258999980313191206000004501), у розмірі 665,60 грн. (50% від суми 1331,20 грн.).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Дані позивача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Дані відповідача: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складений 05.11.2026.
Суддя Д.А.Кащук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua