Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №193/313/26 — Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/313/26

Провадження № 3/193/116/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

04 листопада 2026 року сел. Софіївка

Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Кащук Д.А., за участі: секретаря судового засідання Оселедець О.І., захисника Любович О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Полку патрульної поліції в м.Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області Департаменту патрульної поліції стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого водієм ПП "Орбіта", РНОКПП: НОМЕР_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

З 04.03.2026 в провадженні судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області Кравченко Н.О. перебувала справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

17 вересня 2026 року справу було передано до канцелярії суду для повторного автоматизованого розподілу у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 10 вересня 2026 року №1864/0/15-26 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Михайлівського районного суду Запорізької області (відрядженої до Софіївського районного суду Дніпропетровської області) у зв`язку з поданням заяви про відставку", що унеможливлює продовження розгляду справи, яка перебуває у її провадженні.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 вересня 2026 року головуючим суддею у справі №193/313/26, визначено Кащука Д.А.

Постановою суду від 24.09.2026 справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП прийнято до свого провадження, призначено судовий розгляд.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №636857 від 24.02.2026, 08.11.2025 о 17:10 годині на проїзній частині дороги Н-11 «Дніпро- Кривий Ріг-Миколаїв» на 47 км+700 м поблизу смт.Софївка Криворізького району водій ОСОБА_1 керував вантажним автомобілем MAN TGX18440, р/н НОМЕР_2 з напівпричепом «ACERRBI», р/н НОМЕР_3 , в стані наркотичного метамфітамінового сп`яніння, висновок КНТ «ДБКЛНПД» ДОР»№1662 від 08.11.2026, чим порушив вимоги п.2.9 а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином. Суд зважає на те, що у справі приймає участь його захисник – адвокат Любович О.Ю., а тому право на захист ОСОБА_1 не порушено.

Присутній у судовому засіданні захисник Любович О.Ю. просила на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закрити провадження в справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Обґрунтовуючи своє клопотання захисник вказав, зі слів ОСОБА_1 він дійсно керував транспортним засобом MAN TGX 18440 д/н НОМЕР_2 08 листопада 2025 року близько 17:00 години рухаючись в напрямку м. Дніпро зі швидкістю приблизно 70-80 км/год, проїжджаючи в населеному пункті Софіївка Криворізького району допустив зіткнення з автомобілем NISSAN KICKS д/н НОМЕР_4 . Після того як приїхали працівники поліції вони доставили його до медичного закладу. В лікарні йому дали стаканчик та сказали здати біологічний матеріал (сечу) сказавши, що так треба при ДТП, при цьому жодних претензій щодо його стану у працівників поліції не було. Медичному працівнику ОСОБА_3 передав один стакан з сечею, заповнений приблизно на 1/3, вони проводили якісь тестування, але ніяких висновків не озвучили та ні з чим ОСОБА_3 не ознайомлювали. Направлення на проведення медичного огляду при ОСОБА_3 не складалося та він з ним ознайомлений не був. Щодо існування висновку про перебування ОСОБА_3 в стані наркотичного сп`яніння він дізнався лише 24.02.2026 від працівника поліції по телефону, звісно він був обурений такому результату, оскільки він взагалі не вживає ані спиртні напої ані наркотичні засоби.

Крім того, на думку захисника, відеозапис, який міститься в матеріалах справи № 193/314/26, підтверджує лише факт складення протоколів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 з грубими порушеннями діючого законодавства, оскільки навіть не намагаючись викликати останнього до управління поліції для складення протоколу та надання якихось пояснень чи доказів, працівник поліції Козачук телефонує невідомо якій особі та повідомляє, що відносно ОСОБА_1 буде складено протокол про адміністративне правопорушення. Крім того вказаний відеозапис підтверджує, що результати проведення медичного огляду ОСОБА_1 не повідомлялися (що підтверджується реакцією співрозмовника) у визначений законом строк, висновок йому не вручався та він фактично був позбавлений можливості оскарження казаного висновку оскільки працівники поліції повідомили йому про вказаний висновок більше ніж через три місяці після проведення такого огляду. Відповідно до копії Журналу реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - висновок від 08.11.2025 щодо ОСОБА_1 , складений на підставі акту від 12.11.2025, був отриманий слідчим Попришко С.В. 12-13 листопада 2025 року.

Також захисник посилається на те, що до матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за 1 ст. 130 КУпАП не долучені відеозаписи з бодікамер працівників поліції для підтвердження законності їх дій, не допущення порушень при проведенні огляду ОСОБА_1 в медичному закладі 08 листопада 2025 року. Окрім того, захисник зазначив і про недійсність отриманих за наслідками проведення у медичному закладі огляду на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 результатів (висновку лікаря), оскільки направлення для проведення вказаного огляду та сам огляд було проведено без дотримання вимог ст.266 КУпАП, п.3 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 р. та п.п. 7-10, 15, 16, 22 розд. III «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 р.

Суд, заслухавши пояснення та доводи захисника, дослідивши матеріали справи, доходить такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно зі ст.9 Конституції України, ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно зі ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1). Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2).

На підставі ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а згідно зі ст.9 цього Кодексу адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1), а завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Згідно зі ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

У ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, з-поміж іншого, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з положеннями ст.ст. 252, 254, 255, 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення.

Вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення визначені ст.256 КУпАП, серед яких у протоколі обов`язково зазначаються відомості про місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків, якщо вони є, інші відомості, необхідні для вирішення справи. В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, і повинен проводитися їх, у тому числі, і судовий розгляд.

З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення, суть якого має бути доведена до відома особи, яка притягається до відповідальності.

До протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №636857 від 24.02.2026, працівниками поліції були додані:

- висновок КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.11.2025 року №1662 згідно якого ОСОБА_1 перебував в стані метамфетамінового сп`яніння (а.с.3);

- доповідна записка за результатами розгляду матеріалів за фактом повідомлення про дорожно-транспортну пригоду,що зареєстровано в інформаційно –телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» журналі єдиного обліку ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП №670 від 28.01.2026, що сталось 08.11.2025 по проїзній частині автодороги Н-11 Дніпро-Кривий Ріг-Миколаїв на 47 км+700 м поблизу смт.СофіївкаКриворізького району за участю автомобіля MAN TGX18440, р/н НОМЕР_2 з напівпричепом «ACERRBI», р/н НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобіля Nissan Kicks, р/н НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_5 . Внаслідок пригоди водій ОСОБА_5 та її неповнолітній син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримали тілесні ушкодження, а транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальні збитки (а.с.4-5);

- протокол огляду місця ДТП від 08.11.2026, план- схема ДТП (а.с.7-10);

- письмові пояснення ОСОБА_1 від 08.11.2026 (а.с.11);

- письмові пояснення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 (а.с.12-14);

- диск з відеозаписом з бодікамер під час складання протоколів та відмові про явку до поліції (а.с.16);

- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №636856 від 24.02.2026 відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП (а.с.17);

- довідка інспектора відділення адміністративної практики ППП в м.Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП згідно якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_5 (а.с.18)

Для вирішення питання правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності, відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП, встановленню підлягають наступні обставини: чи вчинені особою відповідні умисні дії, що становлять об`єктивну сторону вказаного правопорушення та стали підставою для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності, та чи є особа, виходячи із норми зазначеної статті, суб`єктом даного правопорушення. Отже, правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є керування транспортними засобами особами в стані наркотичного сп`яніння.

Згідно з п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст.266 КУпАП, Порядку та Інструкції, особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Зокрема, у п.п. 2, 4 розд.І Інструкції визначено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. При цьому, у п.3 розд. І цієї ж Інструкції визначено, що ознаками алкогольного сп`яніння, окрім запаху алкоголю з порожнини рота, є також: порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

У п.12 розд. ІІ Інструкції також йдеться про те, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Про те, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС, зазначено й у п.2 Порядку, що визначає саму процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п.3 Порядку).

Згідно з ч.4 ст.266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

У п.2 розд.ІІІ Інструкції визначено, що огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. Тематичне вдосконалення обов`язково включає в себе опрацювання методики відбору зразків, їх консервування, маркування, упаковки, зберігання та транспортування до лабораторії, а також документальне оформлення всіх цих процедур. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи (п.3 розд.ІІІ Інструкції).

Відповідно до п.10 Порядку, огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням.

Згідно з п.п.6-8 розд.ІІІ Інструкції, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

Відповідно до п.п.14, 15 розд.ІІІ Інструкції, за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду, на підставі якого видається висновок щодо результатів медичного огляду.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст.266 КУпАП, та висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог Інструкції, вважаються недійсними (ч.5 ст.266 КУпАП, п.21 розд. ІІІ Інструкції).

Судом встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 08 листопада 2025 року керував транспортним засобом, перебуваючи, за твердженням працівників поліції, у стані наркотичного сп`яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

На підтвердження факту перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння до матеріалів справи долучено, зокрема, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння від 08.11.2025 та акт медичного огляду від 12.11.2025 року.

Дослідивши зазначені документи, суд звертає увагу на те, що в пункті 24 акта медичного огляду, де відображаються результати лабораторних тестів, зазначено: «ГХ в сечі алкоголю не виявлено», а також « ТШХ: в сечі виявлено метамфетамін».

Отже, з наведеного запису вбачається, що в біологічному середовищі ОСОБА_1 методом тонкошарової хроматографії (ТШХ) виявлено метамфетамін. Водночас у матеріалах справи відсутні відомості про проведення дослідження біологічного середовища методом газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрії, а також відсутній окремий лабораторний документ, який би підтверджував проведення такого дослідження та його результати.

Вирішуючи питання про доказове значення зазначеного медичного висновку, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 266 КУпАП огляд водія транспортного засобу на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння проводиться в порядку, встановленому цією статтею та нормативно-правовими актами, прийнятими на її виконання. Огляд особи, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Порядок проведення такого огляду та оформлення його результатів визначений спільною Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.

При цьому суд застосовує положення зазначеної Інструкції в редакції, чинній на момент проведення медичного огляду 08 листопада 2025 року, з урахуванням змін, внесених наказом МВС України та МОЗ України від 16 травня 2025 року № 338/825.

Так, відповідно до пункту 6 розділу III Інструкції № 1452/735 проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов`язковим.

Згідно з пунктом 8 розділу III цієї Інструкції огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджувального дослідження — газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрії на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

Отже, наведена норма встановлює не факультативну можливість, а імперативний обов`язок проведення підтверджувального дослідження в разі отримання позитивного результату первинного тесту.

Такий порядок має принципове значення, оскільки первинний тест і підтверджувальне дослідження мають різне призначення. Результат первинного дослідження свідчить про виявлення ознак можливої наявності певної речовини, тоді як підтверджувальне дослідження передбачене саме для перевірки та підтвердження такого результату більш селективним методом.

При цьому метод тонкошарової хроматографії (ТШХ), зазначений у пункті 24 акта медичного огляду, не є тотожним методу газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрії, прямо визначеному пунктом 8 розділу III Інструкції № 1452/735 як обов`язкове підтверджувальне дослідження.

Таким чином, сам по собі запис про виявлення метамфетаміну методом ТШХ не дає підстав ототожнювати його з результатом передбаченого Інструкцією підтверджувального дослідження та вважати, що встановлена нормативним актом процедура проведення огляду була дотримана в повному обсязі.

Крім того, відповідно до пункту 9 розділу III Інструкції № 1452/735 зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються двома наборами, один з яких використовується для первинного дослідження, а другий — для підтверджувального дослідження. Другий набір ємностей зберігається при температурі мінус 20 °C протягом 90 днів у закладах охорони здоров`я, яким надано право проведення огляду на стан сп`яніння.

Отже, нормативним регулюванням передбачено окремий порядок забезпечення можливості проведення підтверджувального дослідження, що додатково свідчить про обов`язковість такого етапу огляду, а не про право медичного працівника на власний розсуд обмежитися лише первинним лабораторним тестом.

Відповідно до пункту 14 розділу III Інструкції № 1452/735 діагноз встановлюється за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторних досліджень, а пунктом 21 цього розділу прямо передбачено, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Отже, дотримання передбаченої Інструкцією процедури проведення огляду є обов`язковою умовою належності та юридичної придатності його результатів для підтвердження стану наркотичного сп`яніння водія.

Оцінюючи наявні у цій справі докази, суд враховує, що в акті медичного огляду зазначено про виявлення метамфетаміну методом ТШХ, проте в матеріалах справи відсутній документ, який підтверджував би проведення передбаченого пунктом 8 розділу III Інструкції підтверджувального дослідження методом газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрії.

За таких обставин суд позбавлений можливості перевірити, чи був результат первинного дослідження підтверджений у встановленому нормативним актом порядку, а отже, чи існували належні підстави для формулювання остаточного висновку про перебування особи у стані наркотичного сп`яніння.

Саме по собі зазначення в акті медичного огляду позитивного результату ТШХ не усуває необхідності дотримання обов`язкової процедури підтвердження такого результату. Інше тлумачення фактично нівелювало б імперативний припис пункту 8 розділу III Інструкції № 1452/735 та позбавляло б його нормативного змісту.

При цьому суд не ставить під сумнів можливість виявлення метамфетаміну в біологічному середовищі особи методом ТШХ як такого. Однак предметом доказування в цій справі є не лише факт виявлення певної речовини в сечі, а факт керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, встановлений у передбаченому законом порядку.

Виявлення речовини в біологічному середовищі та встановлення стану наркотичного сп`яніння є взаємопов`язаними, проте не тотожними обставинами. Тому результати первинного дослідження не можуть автоматично підміняти передбачену нормативним актом процедуру підтвердження, а суд не вправі самостійно прирівнювати один метод лабораторного дослідження до іншого, якщо така тотожність не встановлена нормативними положеннями або належними спеціальними доказами.

Окремо суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи акт медичного огляду датований 08 листопада 2025 року, водночас підпис лікаря-нарколога проставлений 12 листопада 2025 року. При цьому запис у журналі реєстрації медичних оглядів свідчить про проведення огляду 08 листопада 2025 року о 22 год 05 хв..

Сам по собі факт проставлення підпису лікаря пізнішою датою за наявності запису в журналі не є достатньою підставою для висновку про те, що огляд фактично не проводився 08 листопада 2025 року. Водночас така розбіжність не усуває встановленої вище неповноти документального підтвердження результатів лабораторного дослідження та не може компенсувати відсутність відомостей про проведення обов`язкового підтверджувального аналізу.

Суд також ураховує, що відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При цьому, відповідно до статті 280 КУпАП, під час розгляду справи суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Водночас положення статті 62 Конституції України закріплюють презумпцію невинуватості, відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначений стандарт доказування застосовується і під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, зокрема з урахуванням гарантій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Коробов проти України» від 21 липня 2011 року, доведеність вини може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків або неспростовних презумпцій факту.

Отже, висновок про винуватість особи повинен ґрунтуватися на сукупності належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які не залишають розумного сумніву щодо наявності в її діях складу адміністративного правопорушення.

Разом із тим суд не наділений повноваженнями самостійно відшукувати докази винуватості особи, усувати недоліки доказової бази сторони обвинувачення або припускати, що передбачене нормативним актом лабораторне дослідження було проведено, якщо відповідні відомості не підтверджені матеріалами справи.

Наявність у матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення, відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, факту дорожньо-транспортної пригоди чи інших документів сама по собі не усуває необхідності належного підтвердження стану наркотичного сп`яніння, оскільки саме ця обставина є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Інші докази можуть підтверджувати обставини зупинки транспортного засобу, поведінку водія, наявність підстав для направлення його на медичний огляд та факт проведення такого огляду, однак не можуть замінити обов`язкове підтверджувальне лабораторне дослідження, якщо законодавством установлено спеціальний порядок його проведення.

Таким чином, суд доходить висновку, що медичний огляд відносно ОСОБА_1 проведено з недотриманням вимог пункту 8 розділу III Інструкції № 1452/735, оскільки матеріали справи не містять належного підтвердження проведення обов`язкового підтверджувального дослідження методом газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрії після виявлення метамфетаміну методом ТШХ.

За таких обставин висновок щодо результатів медичного огляду не може бути визнаний належним доказом перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння, а відповідно до пункту 21 розділу III Інструкції № 1452/735 та частини п`ятої статті 266 КУпАП такий огляд вважається недійсним.

Виключення зазначеного висновку з доказової сукупності зумовлює відсутність належних та достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували, що на момент керування транспортним засобом ОСОБА_1 перебував саме у стані наркотичного сп`яніння.

Крім того, суд вважає за необхідне надати окрему оцінку іншим доказам, долученим до матеріалів справи, зокрема відеозапису, на якому зафіксовано телефонну розмову працівника поліції з ОСОБА_1 та подальше складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення.

Так, із дослідженого відеозапису вбачається, що він відображає дії працівника поліції, які відбувалися вже після події, що ставиться ОСОБА_1 у провину, та стосуються подальшого оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення. Водночас зазначений відеозапис не містить фіксації безпосереднього керування ОСОБА_1 транспортним засобом, обставин дорожньо-транспортної пригоди, його поведінки безпосередньо після неї, а також процедури виявлення ознак наркотичного сп`яніння та проведення медичного огляду.

Відеозаписи з місця дорожньо-транспортної пригоди, а також відеозаписи процесу оформлення адміністративних матеріалів безпосередньо після події до суду не надані. У зв`язку з цим суд позбавлений можливості безпосередньо дослідити обстановку та обставини події, поведінку водія після неї, наявність або відсутність у нього зовнішніх ознак наркотичного сп`яніння, а також перевірити обставини, за яких працівниками поліції було прийнято рішення про направлення особи на медичний огляд.

При цьому суд наголошує, що відсутність зазначених відеозаписів сама по собі не свідчить про відсутність події адміністративного правопорушення, однак унеможливлює перевірку відповідних обставин за допомогою об`єктивної фіксації та не може тлумачитися як доказ наявності ознак наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 ..

Наявний же відеозапис телефонної розмови працівника поліції з ОСОБА_1 та складання протоколу підтверджує лише факт здійснення відповідних процесуальних дій працівником поліції, проте не містить відомостей, які б безпосередньо підтверджували перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння саме на момент керування транспортним засобом.

Сам факт складання протоколу про адміністративне правопорушення також не є самостійним доказом винуватості особи, оскільки протокол фіксує висунуте щодо неї обвинувачення та підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами, які повинні підтверджувати викладені в ньому обставини.

Крім того, сам факт дорожньо-транспортної пригоди, незалежно від її причин та наслідків, не свідчить про перебування водія у стані наркотичного сп`яніння, оскільки така обставина не може презюмуватися лише з факту настання дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, досліджений відеозапис не підтверджує наявності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, а відсутність відеофіксації події та безпосередніх дій працівників поліції після неї не дає суду можливості перевірити відповідні обставини за допомогою об`єктивних джерел доказування.

Таким чином, після оцінки зазначених доказів у їх сукупності суд доходить висновку, що вони не усувають сумнівів щодо доведеності перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння під час керування транспортним засобом та не можуть компенсувати недоліки медичного висновку, який складено без належного підтвердження результату первинного лабораторного дослідження.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, дослідження матеріалів справи, суд тлумачить усі сумніви на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та визнає недостовірним і недопустимим доказом у справі висновок лікаря КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради від 08.11.2025 р. щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння, оскільки дані цього висновку, за обставин не проведення лабораторного дослідження відповідно до вимог п.22 Розділу ІІІ Інструкції є недійсними і не можуть бути покладені в обґрунтування доведеності вини особи.

Отже, доказів, які б були належними, достовірними та допустимими і які б спростовували встановленні у судовому засіданні обставини та які б об`єктивно доводили факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, що було б зафіксовано у спосіб, передбачений чинним законодавством, до складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №636857 від 24.02.2026 р. долучено не було. До того ж, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними, достовірними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

З урахуванням наведеного, оскільки в ході судового розгляду не встановлено жодних належних та достовірних доказів про порушення ОСОБА_1 вимог п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, що останньому ставиться у вину, відомості, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, щодо керування транспортним засобом ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння, є недостовірними.

Відповідно до ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

З огляду на положення ст.62 Конституції України, ч.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 р. заява №926/08), суд приходить до висновку, що направлені до суду відносно ОСОБА_1 матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, не узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у тому разі якщо, відсутня подія або склад адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, після оцінки встановлених фактів та аналізу всіх доказів у справі, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки прямих, безспірних і безсумнівних доказів його вини не здобуто та суду не надано, а тому, у відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі підлягає закриттю, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.247 п. 1, 276-280, 283-285 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, - закрити, у зв`язку з відсутністю події і складу цього адміністративного правопорушення.

Постанову суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Д.А.Кащук