Суд: Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №191/5524/26
Суддя: Окладнікова О. І.
Справа № 191/5524/26
Провадження № 2/191/2712/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2026 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Окладнікової О.І.,
за участю секретаря судового засідання Заламай О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
ВСТАНОВИВ:
25.08.2026 року до суду звернулася ОСОБА_1 із позовною заявою до відповідача про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, в якій просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу) до досягнення дитиною 23 років.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони перебували у шлюбі, та у них є спільні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
На даний час донька ОСОБА_3 є студенткою третього курсу ННІ права та міжнародних-правових відносин Університету митної справи та фінансів денної форми навчання гр. ПО24-1. Термін навчання до 30.06.2027 року. Відповідач матеріальної допомоги на навчання доньки не надає, тому позивач звернулася до суду із позовом про стягнення аліментів на утримання дитини.
Ухвалою суду від 31.08.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні.
02.11.2026 року від представника відповідача – адвоката Миргородського В.П. до суду надійшли письмові пояснення на позовну заяву, у яких представник зазначив, що позовні вимоги не можуть бути задоволені, оскільки в даній справі відсутній предмет спору. Після припинення шлюбних відносин позивача та відповідача діти залишились проживати разом з батьком. Весь час поки діти проживали з батьком, вони перебували на його утриманні. Лише нещодавно вирішили проживати з матір`ю. Розуміючи свій обов`язок сплачувати аліменти та не маючи наміру від нього ухилятися, відповідач одразу за своїм місцем роботи подав дві заяви про відрахування на користь дітей аліментів із заробітної плати. Саме дві заяви, окремо кожній донці (по 1/6 частки на кожну дитину) на їхні розрахункові рахунки, тому що старша донька навчається і проживає в місті Дніпро, а менша проживає з матір`ю і навчається в школі в місті Синельникове. Враховуючи, що ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання повнолітньої доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу), а з відповідача вже утримуються та перераховуються грошові кошти на користь доньки в розмірі 1/6 частки з усіх видів його заробітку, вважають в даній справі відсутній предмет спору. Представник просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини відмовити у повному обсязі.
У сьогоднішнє судове засідання позивач не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, у письмових поясненнях до справи представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, які належним чином повідомлені про судове засідання.
Фіксування судового процесу технічними засобами звукозапису не здійснювалось на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши обставини справи та проаналізувавши вимоги законодавства України про шлюб та сім`ю, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02.04.2025 року було розірвано. Рішення набрало законної сили 03.05.2025 року (а.с.9-10).
У позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 є спільна повнолітня дитина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.17).
ОСОБА_3 є студентом третього курсу ННІ права та міжнародно-правових відносин Університету митної справи та фінансів денної форми навчання гр. ПО 24-1. Термін навчання в Університеті за освітнім ступенем «Бакалавр» до 30.06.2027 року (а.с.16).
Згідно з ч.2 ст. 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року, батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до положень ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.
Статтею 199 Сімейного кодексу України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно зі ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Сімейний кодекс України виходить із принципів рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину чи доньці, які продовжують навчання, зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх син (дочка).
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.187 Сімейного кодексу України, один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві.
Як вбачається із наданих представником відповідача документів, відповідач ОСОБА_2 11.09.2026 року звернувся із заявою до начальника Синельниківської дистанції колії щодо утримання з його заробітної плати аліментів на утримання його повнолітньої дитини (на період навчання) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 16,6%.
Відповідно до копії довідки Виробничого підрозділу «Синельниківська дистанція колії» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» №29 від 19.10.2026 року, у вересні 2026 року із заробітної плати ОСОБА_2 було перераховано суму аліментів стягувачу у розмірі 5567,10 грн.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача. За таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не позбавляє позивача його процесуальних обов`язків.
Такий подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі №219/1704/17.
Частиною 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
На підставі викладеного та керуючись ст. 182, 195, 199, 200 СК України, ст. 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 06.11.2026 року.
Суддя О.І. Окладнікова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua