Суд: Миколаївський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №470/682/26
Суддя: Круглікова А. В.
09.11.26
22-ц/812/2357/26
Справа № 470/682/26
Суддя-доповідач апеляційного суду Круглікова А.В.
Головуючий суду першої інстанції Луста С.А.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 листопада 2026 року місто Миколаїв
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:
головуючого Круглікової А.В.
суддів: Коломієць В.В., Серебрякової Т.В.,
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі – ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») на заочне рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 31 серпня 2026 року у справі №470/682/26, ухвалене під головуванням судді Лусти С.А. (повне судове рішення складено 31.08.2026) у цивільній справі за позовом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИЛА:
31 липня 2026 року до Березнегуватського районного суду Миколаївської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення загальної заборгованості розмірі 5 000 грн. за договором про відкриття кредитної лінії від 17.06.2024 № 1410-0318.
Позов мотивований тим, що 17 червня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (navse.in.ua) укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1410-0318, на виконання умов якого позивачем видано відповідачці кредитні кошти в сумі 1000 грн. Однак, ОСОБА_1 свої зобов`язання з повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом належним чином не виконала, внаслідок чого за відповідачкою обліковується заборгованість в сумі 5000 грн., з яких: 1000 грн. – основний борг по тілу кредиту та 4000 грн. процентів за користування кредитом. На підставі викладеного, позивач просив суд позов задовольнити та стягнути з відповідачки наведену вище заборгованість.
Заочним рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 31 серпня 2026 року позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1410-0318 від 17 червня 2024 року в загальному розмірі 1 975 грн., з яких: 1 000 грн. заборгованість за тілом кредиту та 975 грн. заборгованість за процентами.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач виконав свої зобов`язання за договором про відкриття кредитної лінії №1410-0318 від 17 червня 2024 року у повному обсязі, надавши відповідачці грошові кошти в сумі 1000 грн. Однак відповідачка не виконала взятих на себе зобов`язань, кредитні кошти та проценти за їх користування в строк, визначений у договорі не повернула. У зв`язку з чим, місцевий суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині про стягнення з відповідачки 1000 грн. заборгованості за тілом кредиту.
Водночас судом першої інстанції частково задоволено позовні вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості з процентів за користування кредитом, а саме: в сумі 975 грн. за період з 17 червня 2024 року по 20 серпня 2024 року. У задоволенні іншої заявленої до стягнення частини процентів за користування кредитом судом першої інстанції відмовлено, оскільки умови договору щодо денної процентної ставки на рівні 1,379% після 20 серпня 2024 року не відповідають положенням Закону України «Про споживче кредитування» щодо обмеження розміру денної процентної ставки, з урахуванням приписів пункту 17 Прикінцевих та перехідних положень цього закону та, як наслідок, обмежують права споживача ОСОБА_1 порівняно з вимогами закону щодо граничного розміру денної процентної ставки, а тому є нікчемними з дня укладання договору. У зв`язку з чим, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог в цій частині через їх безпідставність.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції прийнято рішення з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням судом норм матеріального права.
Так, позивач вказує, що згідно з наданого разом з позовною заявою Розрахунку заборгованості за договором 1410-0318 від 17.06.2024 року, станом на 06.05.2026 рік, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» здійснювало лише нарахування по процентам за користування кредитом (згідно з п. 4.10. договору) в строк договору (згідно з п. 4.13. договору), що погоджений між сторонами. А тому, на думку позивача, суд дійшов до помилкового висновку, що встановлена процента ставка на рівні 1,50% та 1,18% в день суперечить вимогам Закону України «Про споживче кредитування». Водночас позивачем дотримано вимоги, зокрема ст.ст. 1048, 1056-1 ЦК України, щодо встановлення розміру процентів за користування суми кредитом, про що й була проінформована (доведена до відома) відповідачка.
Апелянт зазначає, що на дату укладення кредитного договору № 1410-0318, тобто станом на 17.06.2024 року, діяли законодавчі обмеження, згідно з якими максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 1,50%. Договір було укладено саме в цей перехідний період (з 23.04.2024 по 20.08.2024 включно), а тому встановлена в договорі денна процентна ставка відповідала чинним вимогам законодавства та не перевищувала передбаченого граничного значення.
При цьому, суд першої інстанції помилково встановив, що процента ставка на рівні 1,50% та 1,18% в день не відповідає наведеним положенням Закону України «Про споживче кредитування» щодо обмеження розміру денної процентної ставки з урахуванням приписів пункту 17 Прикінцевих та перехідних положень цього закону.
З огляду на викладене, представник апелянта просив апеляційний суд скасувати заочне рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 31 серпня 2026 року та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1410-0318 від 17 червня 2024 року в загальному розмірі 5 000 грн., з яких: 1 000 грн. заборгованість за тілом кредиту та 4000 грн. заборгованість за процентами.
Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідачка не скористалась.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Клопотання від учасників справи про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін на адресу суду не надходило.
Згідно з частини 1 статті 369 ЦПК України, справа розглядається апеляційним судом без виклику учасників справи, оскільки ціна позову у даній справі не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи у письмовому провадженні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як передбачено частиною першою статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно з статтею 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 17 червня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачкою за допомогою Веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1410-0318, відповідно до умов якого позивач надав відповідачці кредит для задоволення особистих потреб, в розмірі 1000 грн., зі строком кредитування 365 днів, тобто до 16 червня 2025 року, з базовим періодом 21 календарний день, стандартною відсотковою ставкою 1,50 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору та 1,18 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (а.с.20-30,41).
Крім того, того ж дня відповідачкою було підписано правила відкриття кредитної лінії та паспорт споживчого кредиту, де сторонами детально визначено умови кредитування, що зазначені в договорі (а.с. 33-40, 42-51).
Позивачем виконано свої зобов`язання за кредитним договором, надано відповідачці грошові кошти в сумі 1000 грн., що підтверджується квитанцією про перерахування суми кредиту від 17 червня 2024 року то довідкою позивача про перерахування (а.с.31-32).
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як свідчать матеріали справи, відповідачка належним чином не виконала взятих на себе зобов`язань, грошові кошти та проценти за їх користування вчасно не повернула, у зв`язку з чим їй нараховано заборгованість в розмірі 6 033 грн.
Згідно з наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідачці, станом на 06 травня 2026 року, нараховано за даним кредитним договором заборгованість у розмірі 6033 грн., з яких позивач просив суд стягнути лише 5000 грн., а саме: 1 000 грн. заборгованість за тілом кредиту та 4000 грн. заборгованість за процентами (а.с. 52-68).
Встановивши викладені вище обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем доведена наявність у відповідача заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1410-0318 в сумі 1000 грн. за тілом кредиту та 975 грн. за процентами за користування кредитом. Водночас, судом відмовлено у задоволенні іншої частини вимог щодо стягнення процентів за користування кредитом з підстав їх невідповідності вимогам Закону України «Про споживче кредитування» в частині обмеження розміру денної процентної ставки, з урахуванням приписів пункту 17 Прикінцевих та перехідних положень цього закону.
Рішення суду першої інстанції оскаржено позивачем тільки в частині стягнутих судом процентів за користування кредитними коштами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги про те, що заявлений до стягнення з відповідача розмір процентів за користування кредитом в сумі 4 000 грн, нарахований за період з 17.06.2024 по 16.06.2025 повністю узгоджується з нормами Закону України «Про споживче кредитування» щодо обмеження розміру денної процентної ставки, з урахуванням приписів пункту 17 Прикінцевих та перехідних положень цього закону, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Частинами 2, 3 ст. 1054 ЦК України унормовано, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до п. 4.7. кредитного договору, плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки за користуванням Кредитом фіксована. Процентні ставки за користуванням Кредитом, зазначені у пункті 4.10 Договору, застосовуються у відповідні періоди дії Договору і не можуть бути збільшені Кредитодавцем в односторонньому порядку без письмової згоди Позичальника. Однак, Позичальнику на умовах, вказаних у цьому Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися Кредитом за Промо-ставкою та/або Пільговою, та/або Зниженою процентними ставками, які діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання Позичальником усіх умов відповідної програми лояльності.
Згідно з п. 4.8. кредитного договору, базовий період складає 21 календарних днів. Перебіг першого Базового періоду починається з дати надання/видачі Кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого Базового періоду. Перебіг кожного наступного Базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього Базового періоду, крім наступного випадку: якщо у поточному Базовому періоді Позичальник не має заборгованості зі сплати процентів, комісії та суми Кредиту (тобто Позичальником здійснено дострокове повернення Кредиту) перебіг Базового періоду припиняється в дату повного виконання грошових зобов?язань Позичальника за Договором. Якщо у Позичальника відсутня будь-яка заборгованість за Договором, то в дату отримання Позичальником додаткових грошових коштів у Кредит у порядку, передбаченому п. 4.5. цього Договору, починається перебіг нового Базового періоду, за виключенням випадку якщо у Позичальника наявна заборгованість зі сплати процентів, комісії або суми Кредиту, у такому разі перебіг Базового періоду продовжується відповідно до умов Договору. Перебіг останнього Базового періоду закінчується в останній день строку дії цього Договору.
Пунктом 4.10. кредитного договору сторони визначили, що нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною Стандартною процентною ставкою:
- 1.50% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання Позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою;
- 1.18% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період, починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).
За змістом п. 4.13. кредитного договору, строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 365 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику. Дата повернення (виплати) Кредиту - 16.06.2025 року. Продовження Строку кредитування або строку виплати Кредиту в односторонньому порядку Кредитодавцем або Позичальником не допускається.
Умова п.п. 4.14., 4.16. кредитного договору узгоджено, що реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає 19 523.83 процентів. Денна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає: 1,379 %.
Розглянувши наведені вище умови кредитного договору щодо порядку та розміру нарахування процентів за користування кредитом, колегія суддів дійшла висновку, що умови кредитного договору щодо розміру процентної ставки за користування кредитними коштами не відповідають вимогам Закону України «Про споживче кредитування».
Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 відсотка. Також Законом № 3498-ІХ розділ ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про споживче кредитування» було доповнено пунктом 17, яким було встановлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-ІХ, установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: перші 120 днів - 2,5 %, протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25) Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначив, що норма про максимальний розмір денної процентної ставки, яка передбачена Законом України № 3498-IX, є імперативною, оскільки в акті цивільного законодавства міститься пряма вказівка про неможливість сторін відступати від цього імперативного положення. Така вказівка виражається у словосполученні «не може перевищувати». Захист прав споживача реалізується через можливість заперечення проти умови, яка перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, за допомогою заперечення ipso iure. Водночас нікчемність умови про перевищення максимального розміру денної процентної ставки суд зобов`язаний враховувати ex officio (за власною ініціативою) незалежно від того, чи було заявлене заперечення ipso iure.
Таким чином, Законом України № 3498-IX було впроваджено перехідний період тривалістю 240 днів і передбачено поетапне зниження максимальної денної процентної ставки. Перший етап (з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року): протягом перших 120 днів після набрання чинності законом максимальна денна процентна ставка для договорів, які укладені в цей період, не могла перевищувати 2,5 %. Другий етап (з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року): наступні 120 днів характеризувалися подальшим обмеженням ставки - максимальна денна процентна ставка для договорів, які були укладені в цей період, була знижена до рівня 1,5 %. Третій етап (з 20 серпня 2024 року): після завершення 240-денного перехідного періоду максимальна денна процентна ставка для договорів про споживчий кредит не може перевищувати 1,0 %.
Отже, оскільки кредитний договір укладено ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і відповідачем після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» (в частині обмеження розміру денної процентної ставки), проте без урахування його положень, то відповідні умови договору щодо нарахування процентів у розмірі, що суперечать цьому Закону, є нікчемними.
У спірному кредитному договорі від 17.06.2024 зазначена денна процентна ставка, що дорівнює 1,379% (пункти 4.16, 4.19). Водночас також визначено, що стандартна процентна ставка за період до 180-ти календарного дня користування кредитом становить 1,5% в день, а з 181-о календарного дня користування кредитом – 1,18% в день.
Таким чином, умови договору про визначення денної процентної ставки на рівні 1,18% в день, починаючи з 20 серпня 2024 року, обмежують права споживача ОСОБА_1 порівняно з вимогами закону щодо граничного розміру денної процентної ставки, а тому є нікчемними в цій частині з дня укладання Договору.
За таких обставин, нарахування відповідачем процентів за ставкою більше 1 % в день, починаючи з 20.08.2024 по 16.06.2025 (згідно розрахунку позивача) суперечить вищевикладеним вимогам Закону. А тому, проценти за користування відповідачкою кредитними коштами повинні розраховуватись за період з 17.06.2024 по 19.08.2024 за ставкою в розмірі 1,5% в день, що становить 960 грн. та за період з 20.08.2024 по 16.06.2025, тобто після завершення 240-денного перехідного періоду, встановленого пунктом 17 розділу ІV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону «Про споживче кредитування», за ставкою в розмірі 1% в день, що складає 3 010 грн.
На підставі викладеного, за розрахунком колегії суддів, який здійснений на підставі норм Закону України «Про споживче кредитування» щодо обмеження розміру денної процентної ставки, з урахуванням приписів пункту 17 Прикінцевих та перехідних положень цього закону, загальна сума заборгованості з процентів за користування кредитними коштами, що підлягає стягненню з відповідача на підставі договору про відкриття кредитної лінії № 1410-0318 від 17 червня 2024 року становить 3 970 грн.
Відтак, враховуючи зазначені обставини, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідачки процентів за користування кредитними коштами, заявлених після 20.08.2024 та відмови у задоволенні вимог в цій частині.
Відповідно до статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до положень статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, а заочне рішення суду зміні в частині вирішення позовних вимог про стягнення загальної суми боргу та судового збору відповідно до пунктів 3 і 4 частини 1 статті 376 ЦПК України.
Таким чином, позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1410-0318 від 17 червня 2024 року в загальному розмірі 4 970 грн., з яких: 1 000 грн. - основний борг за тілом кредиту та 3 970 грн. - заборгованість з відсотків за користування кредитом за період з 17.06.2024 по 16.06.2025. У задоволенні іншої частини вимог слід відмовити.
Частиною 13 ст. 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно з норм ч. 1 ст. 141 ЦПК України щодо пропорційності покладення на сторони судового збору до задоволених позовних вимог, рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача судового збору за позовну заяву також підлягає зміні шляхом стягнення 2 646 грн 43 коп.
Крім того, у зв`язку із частковим задоволенням апеляційної скарги з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 963 грн 65 коп. судового збору, сплаченого за апеляційну скаргу.
Згідно частиною 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повна постанова складена 09 листопада 2026 року.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задовольнити частково.
Заочне рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 31 серпня 2026 року у справі № 470/682/26 змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598) загальну суму заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1410-0318 від 17 червня 2024 року в розмірі 4 970 (чотири тисячі дев`ятсот сімдесят) грн., з якої: 1000 (одна тисяча) грн. основний борг за тілом кредиту, 3 970 (три тисячі дев`ятсот сімдесят) грн. заборгованості з відсотків за користування кредитом та 2 646 (дві тисячі шістсот сорок шість) грн 43 коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598) - 3 963 ( три тисячі дев`ятсот шістдесят три) грн 65 коп. судового збору, сплаченого за апеляційну скаргу.
Постанова набирає законної сили з дня ухвалення, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 09 листопада 2026 року.
Головуючий А.В. Круглікова
Судді: В.В. Коломієць
Т.В. Серебрякова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua