Суд: Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Справа: №185/5046/26
Суддя: Костеленко Я. Ю.
Справа № 185/5046/26
Провадження № 2/191/3429/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2026 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді – Костеленко Я.Ю., за участю секретаря – Омельченко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що з відповідачем по справі вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з 30 серпня 1997 року. Від шлюбних відносин мають спільних дітей, які вже повнолітні. Спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки. Між ними втрачені всі фізичні та духовні зв`язки. Більше чотирьох років вони проживають окремо та не підтримують шлюбних відносин. Просить розірвати шлюб.
Позивач до початку судового засідання надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала.
Відповідач до початку судового засідання надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав.
Суд, розглянувши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.
30 серпня 1997 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Біловодського районного управління юстиції у Луганській області за актовим записом №62 зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується повторним свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 19 лютого 2026 року.
Статтею 24 Сімейного кодексу України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частиною 3 ст. 105 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 СК України.
Відповідно до ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя.
Принцип добровільності шлюбу закріплений у ст. 51 Конституції України у відповідності до якого шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Чинне законодавство України забороняє примушування до шлюбу. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
У відповідності до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З огляду на вищевикладене та беручи до уваги те, що шлюбні відносини між сторонами по даній справі остаточно припинені та більше не відновлювалися, позивач від позову не відмовилася, а відповідач позовні вимоги визнав, суд дійшов висновку про те, що родина сторін розпалася остаточно, відновлення бути не може, тому шлюб підлягає розірванню.
Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
У зв`язку із зазначеним, позивачу ОСОБА_1 , якою при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн., необхідно здійснити повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору, що відповідно становить 665,60 грн., а також здійснити стягнення з відповідача на користь позивача інших 50% судового збору в розмірі 665,60 грн.
Керуючись ст. 10-13, 76-80, 141, 259, 263-265 ЦПК України суд
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 30 серпня 1997 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Біловодського районного управління юстиції у Луганській області за актовим записом №62 - розірвати.
Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір, сплачений за подання позову до суду за квитанцією до платіжної інструкції №2.589935857.1 від 25 березня 2026 року, у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп., що становить 50 відсотків судового збору сплаченого при поданні позову.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп..
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду.
Суддя Я. Ю. Костеленко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua