Постанова від 04 листопада 2026 р. у справі №751/2857/26 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/2857/26

Провадження №3/751/851/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого судді Діденко А.О.

секретаря судового засідання Рак Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

14 березня 2026 року о 03 год 20 хв у м. Чернігові по вул. Незалежності, 3, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Renault Logan», державний номерний знак НОМЕР_1 , маючи явні ознаки алкогольного сп`яніння. За згодою водія у встановленому законом порядку було проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу Drager ARCE-0238. За результатами огляду встановлено позитивний результат - 0,78 проміле. Із зазначеним результатом водій не погодився. У подальшому, за згодою водія, його було направлено до медичного закладу КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня», де лікарем-наркологом проведено медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння. За результатами огляду встановлено стан алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком лікаря-нарколога № 291 від 14.03.2026. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.

За вказаним фактом стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, згідно адміністративного протоколу ЕПР1 від 14.03.2026 ОСОБА_1 інкримінувалося, що 11 квітня 2026 року о 18 год 37 хв 30 сек у м. Чернігові по вул. В`ячеслава Чорновола, 24, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Renault Logan», державний номерний знак НОМЕР_1 , маючи явні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродну блідість обличчя та поведінку, що не відповідала обстановці. Від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я у лікаря-нарколога ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

За вказаним фактом стосовно ОСОБА_1 також складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

З огляду на викладене, враховуючи, що адміністративні матеріали стосуються однієї особи та правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважає за доцільне об`єднати їх в одне провадження для спільного розгляду.

У судове засідання ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Похилько С.М. не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, було повідомлено в установленому законом порядку. Водночас до суду надійшло клопотання захисника - адвоката Похилька С.М., у якому останній просить провести розгляд справи за його відсутності, об`єднати адміністративні матеріали в одне провадження та закрити провадження у справі. Причини неявки ОСОБА_1 суду невідомі.

Статтею 268 КУпАП не передбачено безумовної заборони розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Враховуючи завдання провадження у справах про адміністративні правопорушення, необхідність забезпечення розумних строків судового розгляду, а також практику Європейського суду з прав людини щодо обов`язку учасників судового провадження добросовісно користуватися своїми процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , оскільки його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового розгляду, а клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку

І. Щодо адміністративного протоколу серії ЕПР1№614468 від 14.03.2026 (керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння)

У пункті 1.3 Правил дорожнього руху України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За таких умов винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується належними та допустимими доказами, які відповідають критеріям допустимості, належності та достовірності, та в сукупності доводять винуватість ОСОБА_1 за критерієм «поза розумним сумнівом», а саме: протоколом у справі про адміністративне правопорушення, результатами огляду із застосуванням приладу «Драгер», висновком лікаря-нарколога № 291 від 14.03.2026, відеозаписом з відеореєстратора та бодікамери працівників поліції., рапортом інспектора взводу №2 роти №3 БУПП в Чернігівській області ДПП.

ІІ. Щодо адміністративного протоколу серії ЕПР1 №638029 від 11.04.2026 (відмова від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння)

Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Як неодноразово зазначав суд у своїх рішеннях, виявлення в особи ознак наркотичного або алкогольного сп`яніння є функцією та повноваженням посадових осіб Національної поліції. У разі виявлення ознак наркотичного або алкогольного сп`яніння працівником поліції, такі ознаки повідомляються водію, і водій в силу пункту 2.5. Правил дорожнього руху зобов`язаний пройти огляд на визначення стану сп`яніння. Незгода водія з виявленими ознаками сп`яніння не звільняє водія від обов`язку проходження огляду.

Заразом у межах даної справи суд вбачає низку об`єктивних та виключних обставин, які змушують суд частково відступити від свого попереднього висновку та надати оцінку наявним у матеріалах справи доказам на предмет питання, чи дійсно в ОСОБА_1 існували ознаки наркотичного сп`яніння, та чи існували правові підстави для висловлення вимоги щодо проходження огляду з метою визначення стану наркотичного сп`яніння.

Такими обставинами є те, що поведінка та спілкування з боку працівників поліції з особою, щодо якої складено адміністративний протокол, вказують на їх ймовірну упередженість та орієнтованість на складення адміністративного протоколу, про що буде більше детально зазначено далі.

При цьому суд зауважує, що в силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України одним із критеріїв, що підлягає врахуванню при оцінці правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, є використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Попри те, що формально положення КАС України не є застосовними у межах справ за ст. 130 КУпАП, однак це не нівелює необхідності перевірки того, чи використовує суб`єкт владних повноважень свої повноваження саме з тією метою, якою вони надані законом.

У тому разі, якщо під час розгляду справи суд дійде висновку, що використання працівниками поліції повноважень, передбачених пунктом 2.5. Правил дорожнього руху та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, здійснювалося із метою іншою, аніж визначена даними нормативними документами, такі обставини зумовлюють недопустимість протоколу у справі про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП як доказу, одержаного із порушенням закону, та безумовно зумовлюють необхідність закриття провадження за ст. 130 КУпАП за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Повертаючись до обставин даної справи суд зауважує, що інкриміновані ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння мають спірний та непереконливий характер.

Так, на відеозаписі з бодікамери зафіксовано, як працівник поліції повідомляє про нібито виявлені ознаки наркотичного сп`яніння – виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість, виражене тремтіння пальці рук (18 год 35 хв).

Водночас суд зауважує, що однією із найбільш характерних ознак перебування особи в стані наркотичного сп`яніння є порушення природного процесу міозису – неприродно звужені або розширені зіниці, які не реагують на світло, що може бути проявом наркотичного сп`яніння, і призводить до аномального звуження зіниць під впливом опіоїдів, або їх аномального розширення під впливом психостимуляторів або канабіноідів. При цьому, окрім зміни розміру зіниць, наявність стану наркотичного сп`яніння зумовлює, як правило, порушення реакції зіниць на зміну рівня освітлення.

Як свідчить практика розгляду справ даної категорії, зазвичай при наявності підозр щодо стану наркотичного сп`яніння працівниками поліції проводяться тести, зокрема тести із заплющенням/роз плющенням очей, які дозволяють відслідкувати реакцію зіниць на світло та констатувати (попередньо) наявність такої ознаки наркотичного сп`яніння, як звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло (ознака згідно абзацу 3 пункту 4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції).

Однак у даному випадку, із незрозумілих для суду причин, наявність чи відсутність цієї ознаки працівників поліції взагалі не цікавила. Жодні тести не проводилися, стан зіниць особи не перевірявся.

При цьому з відеозапису вбачається, що зіниці водія мають нормальний для обстановки, зокрема ступеня освітлення в сутінках, рівень звуження (18:32:25, 18:37 тощо).

Очевидно надуманим та необ`єктивним є встановлення ознаки наркотичного сп`яніння «поведінка, що не відповідає обстановці».

Як об`єктивно вбачається з відеозапису, водій спокійно і тактовно спілкується із працівниками поліції, логічно та змістовно відповідає на їх питання. Водій сам повідомляє працівників поліції про факт складеного щодо нього адміністративного протоколу за ст. 130 КУпАП. Жодного ані найменшого прояву поведінки, яка хоча б гіпотетично може бути трактована як така, що не відповідає обстановці, на відеозаписі з бодікамер не зафіксовано.

Лише вже після повідомлення надуманих та необ`єктивних ознак перебування у стані наркотичного сп`яніння водій починає поводитися певною мірою нервово та заперечувати наявність підстав для огляду, що в аспекті наведених вище обставин безумовно не може бути трактовано як поведінка, що не відповідає обстановці.

Щодо доводу протоколу про наявність такої ознаки, як «виражене тремтіння пальців рук» необхідно зазначити, що на відеозаписі має місце наявність тесту із простягненням долонь. Однак вираженого тремтіння пальців рук не спостерігається (18:35).

Суд не вбачає й існування такої ознаки, як блідий колір шкірних покривів обличчя. Так, зокрема на відеозаписі (час 18:37) зафіксовано колір шкіри обличчя ОСОБА_1 як на фоні пасажирів, так і на фоні працівника поліції. Убачається, що ОСОБА_1 не має жодного виражено блідого кольору шкірних покривів обличчя порівняно з наведеними особами.

Про той факт, що працівники поліції в даному випадку були орієнтовані саме на складення адміністративного протоколу та були упереджені щодо особи, щодо якої складено адміністративний протокол, свідчить також і наступне. Працівниками поліції складання адміністративного протоколу було розпочато практично миттєво, в той час коли особа очевидно не встигла зорієнтуватися в обстановці. Роз`яснення відповідальності за ст. 130 КУпАП та роз`яснення прав носило формальний характер.

За сукупністю наведеного суд вважає, що відображені в адміністративному протоколі ознаки перебування в стані наркотичного сп`яніння є очевидно недостовірними та надуманими, їх наявність об`єктивно суперечить долученому до адміністративного протоколу матеріалу відеозапису. Нібито виявлення ознак наркотичного сп`яніння в даному випадку було зумовлено фактом попереднього складення щодо даної особи адміністративного протоколу за ст. 130 КУпАП, а не наявністю дійсних підстав вважати, що особа перебуває у стані наркотичного сп`яніння.

За змістом висновків ЄСПЛ у справах «Надточій проти України» та «Лучанінова проти України» на провадження у справах про адміністративні правопорушення за правилами КУпАП поширюються ті гарантії, що передбачені Конвенцією про захист прав та основоположних свобод для кримінального провадження.

Зміст принципу презумпції невинуватості як складової ширшого принципа верховенства права передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення, а будь-які розумні сумніви щодо винуватості особи тлумачаться на її користь.

З урахуванням наведених вище обставин суд у межах розгляду даної справи дійшов висновку про те, що матеріалами справи про адміністративне правопорушення не підтверджується за критерієм «поза розумним сумнівом» винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, зокрема наявність в останнього дійних ознак наркотичного сп`яніння, які би давали правову підставу працівникам поліції вимагати від нього проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння. Якість наявних доказів не дозволяє виключити будь-яку іншу розумну версію подій, окрім покладеної в основу адміністративних протоколів.

У своїх рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до вчинення правопорушення.

Відповідно до ст. 247 п.1 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, дослідивши усі обставини справи в їх сукупності та оцінюючи зібрані у справі докази, суд доходить висновку, що матеріалами справи не доведено наявність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, події та складу інкримінованого адміністративного правопорушення поза розумним сумнівом, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчиненого діяння не підтверджені достатніми належними та допустимими доказами.

За таких обставин, суд вважає, що провадження по справі в межах адміністративного протоколу ЕПР1 №638029 підлягає закриттю відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

При визначенні виду стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність правопорушника згідно зі ст. ст. 34, 35 КУпАП суд не вбачає.

Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які розглядаються одночасно одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладаються в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_2 стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 33, 36, ч. 1 ст. 130, 245, 283, 284 п. 1, 294, 298, 301, 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», суд

постановив:

Адміністративні справи №751/2857/26 та №751/3980/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП – об`єднати в одне провадження, присвоївши справі номер №751/2857/26, провадження №3/751/851/26.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцяти тисяч) грн (отримувач коштів: ГУК у Чернігівській області/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37972475, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача(МФО):899998,рахунок отримувача: UA528999980313070149000025001, КБКД: 21081300, призначення платежу*21081300, серія протоколу, № протоколу, ПІБ), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. на користь ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача – Казначейство України, МФО 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП, розпочате на підставі адміністративного протоколу серії ЕПР1 №638029 від 11.04.2026 - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Повний текст постанови підписано 09.11.2026.

Згідно зі ст. 291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова.

Суддя: А.О. Діденко