Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №925/1025/26 — Господарський суд Черкаської області

Суд: Господарський суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Господарське

Категорія: енергоносіїв

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №925/1025/26

Суддя: Зарічанська З.В.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року м. Черкаси Справа № 925/1025/26

Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., за участю секретаря судового засідання Гвоздик А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Білоцерківської окружної прокуратури, в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає

позивач - Маловільшанська сільська рада,

до відповідача 1. - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кропивницькенерго",

до відповідача 2. - Комунального некомерційного підприємства "Білоцерківська центральна районна лікарня" Маловільшанської сільської ради,

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 265 386 грн,

за участю представників сторін:

від прокуратури - Барбаш О.А., прокурор відділу Черкаської обласної прокуратури,

від позивача - участі не брали,

від відповідача 1. - Савченко В.В., директор;

від відповідача 2. - участі не брали.

21.07.2026 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає позивач - Маловільшанська сільська рада з вимогами:

- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 20.03.2023 до Договору про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу № 21734/6 від 24.02.2023, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Білоцерківська центральна районна лікарня" Маловільшанської сільської ради (далі - КНП "Білоцерківська ЦРЛ") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кропивницькенерго" (далі - ТОВ "Кропивницькенерго");

- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 26.04.2023 до Договору про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу № 21734/6 від 24.02.2023, укладену між КНП "Білоцерківська ЦРЛ" та ТОВ "Кропивницькенерго";

- визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 26.07.2023 до Договору про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу № 21734/6 від 24.02.2023, укладену між КНП "Білоцерківська ЦРЛ" та ТОВ "Кропивницькенерго";

- визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 21.08.2023 до Договору про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу № 21734/6 від 24.02.2023, укладену між КНП "Білоцерківська ЦРЛ" та ТОВ "Кропивницькенерго";

- стягнути з ТОВ "Кропивницькенерго" на користь Маловільшанської сільської ради грошові кошти у розмірі 265 386 грн безпідставно отримані за договором №21734/6 від 24.02.2023 про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу, укладеним між КНП "Білоцерківська ЦРЛ" та ТОВ "Кропивницькенерго".

Ухвалою від 27.08.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 28.09.2026 об 11:30. Встановив сторонам строки для подання заяв по суті.

Суд враховує, що копія ухвали про відкриття провадження у справі доставлена до електронного кабінету КНП "Білоцерківська ЦРЛ" 27.08.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (копії ухвали суду про відкриття провадження у справі).

Відповідно до ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

В ухвалі про відкриття провадження у справі суд встановив для відповідачів строк - не більше п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.

Отже строк для подання відзиву відповідачем 2. сплив 11.09.2026, проте останній своїм правом не скористався, відзив на позов суду не надав.

Іншою ухвалою від 27.08.2026 суддя позовну заяву залишила без руху.

02.09.2026 від Білоцерківської окружної прокуратури надійшла заява про усунення недоліків та уточнена позовна заява, чим виконано вимоги ухвали про залишення позову без руху.

Ухвалою від 02.09.2026 суд продовжив розгляд справи, врахувавши, що підготовче засідання у справі призначено на 28.09.2026 об 11:30.

22.09.2026 Білоцерківська окружна прокуратура подала відповідь на відзив.

23.09.2026 позивач подав клопотання про розгляд справи без участі його представника, в якій зазначив, що підтримує позовні вимоги та просить задовольнити їх в повному обсязі.

У підготовчому засіданні 28.09.2026 представник відповідача 1. повідомив про відсутність наміру на подання заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 28.09.2026 суд на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 02.11.2026 о 16:00.

Присутня у судовому засіданні 02.11.2026 прокурор позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні. Присутній представник відповідача 1. проти задоволення позову заперечив.

02.11.2026 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що у лютому 2023 року КНП "Білоцерківська ЦРЛ" проведено публічну закупівлю у виді запиту (ціни) пропозицій UA-2023-02-21-009765-a за предметом: "Електрична енергія", за результатами якої з ТОВ "Кропивницькенерго" укладено Договір про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу № 21734/6 від 24.02.2023.

У подальшому між Замовником та Постачальником укладено ряд додаткових угод, якими систематично змінювалися істотні умови Договору, зокрема ціна за одиницю товару, а також здійснювалося коригування передбачених Договором обсягів закупівлі. Вказане призвело до істотної зміни економічних параметрів Договору у порівнянні з первісними умовами, визначеними на час його укладання.

Зокрема Додатковою угодою № 1 від 20.03.2023 збільшено ціну на 15,19 % за одиницю товару від початкової ціни. При цьому у п. 3 додаткової угоди №1 зазначено, що всі умови даної додаткової угоди застосовуються до відносин Сторін, які виникли між Сторонами до її укладання, а саме з 01.03.2023. Додатковою угодою № 2 від 26.04.2023 ціна збільшена на 1,28 % за одиницю товару порівняно з додатковою угодою № 1. При цьому у п. 3 додаткової угоди № 2 зазначено, що всі умови даної додаткової угоди застосовуються до відносин Сторін, які виникли між Сторонами до її укладання, а саме з 01.04.2023. Додатковою угодою № 4 від 26.07.2023 збільшено на 9,66 % ціну за одиницю товару порівняно з додатковою угодою № 2. При цьому у п. 3 додаткової угоди № 4 зазначено, що всі умови даної додаткової угоди застосовуються до відносин Сторін, які виникли між Сторонами до її укладання, а саме з 01.07.2023. Додатковою угодою № 5 від 21.08.2023 збільшено на 10,41 % ціну за одиницю товару порівняно з додатковою угодою № 4. При цьому у п. 3 додаткової угоди № 5 зазначено, що всі умови даної додаткової угоди застосовуються до відносин Сторін, які виникли між Сторонами до її укладання, а саме з 01.08.2023.

Отже, за твердженням прокурора, внаслідок укладення Додаткових угод № 1, № 2, № 4, № 5 збільшено ціну за одиницю товару на 36,54 % порівняно з первісними умовами договору, у зв`язку з чим, Додаткові угоди № 1, 2, 4, 5 до Договору укладені всупереч п. 2, п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", пп. 5.4., 5.5.5.6 Договору, пп. 2, пп. 7 п. 19 Особливостей, затверджених Постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178, а тому підлягають визнанню недійсними в судовому порядку на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 216 ЦК, а безпідставно отримані грошові кошти - стягненню з відповідача 1. на користь сільської ради на підставі ст. 1212 ЦК.

У відзиві заперечуючи проти позовних вимог відповідач 1. зазначає, що прокуратура вийшла за межі своїх повноважень, передбачених чинним законодавством України, оскільки у прокуратури відсутні повноваження за власною ініціативою здійснювати моніторинг даних систем електронних закупівель та встановлювати порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Також відповідач 1. покликається на рішення №6-р(ІІ)/2025 від 03.12.2025 Конституційного Суду України, яким визнано неконституційними окремі приписи абзацу першого ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" в тій частині, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження та стверджує, що незважаючи на те, що зазначені положення втратять чинність з 01.01.2027, для забезпечення принципів законності та верховенства права, висновки Конституційного Суду України можуть враховуватись при вирішенні поточних справ при застосуванні господарським судом норм Конституції України як норм прямої дії.

Щодо недійсності додаткових угод відповідач 1. зазначає, що в кожному випадку відсоток коливання було визначено з урахуванням умов Договору та пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) та не призвело до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. Тому твердження прокурора, на думку відповідача 1., щодо відсутності необхідного підтвердження коливання ціни на електричну енергію на ринку - не відповідає дійсності. При цьому відповідач 1. зауважує, що жодних заперечень від Споживача на адресу Постачальника не надходило, натомість було підписано Додаткові угоди.

Відповідач 1. зауважує, що позивач, формуючи розмір суми предмету позову, здійснив обрахунок звичайним так званим методом "обнуленням" усіх цін за одиницю товару, що були встановлені за додатковими угодами до первинної договірної ціни. При цьому, вказаний обрахунок позивач проводив без належної товарознавчої експертизи, тобто без залучення спеціальних фахівців, що володіють глибокими професійними знаннями в обрахуванні вартості товару на ринку. Прокурор не надає доказів того, що він володіє спеціальними знаннями у сфері ціноутворення вартості електричної енергії на ринку або в нього є документи, що спростовують дані, надані Постачальником при виконанні Договору.

Окрім цього надаючи оцінку документам, що слугували підставою для перегляду ціни та укладення Додаткових угод Договору: ініціативні листи-пояснення Постачальника, дані з сайту АТ "Оператор ринку", тобто повідомлення, стороною яких прокуратура не є, позивач бездоказово формулює припущення, що вказані документи носять виключно "довідковий характер" або "інформація, яка не містить даних про коливання ціни на ринку". При цьому, прокуратура не вказує, який на її погляд документ або порядок дій відповідає її розумінню положенням законодавства. Не вказуючи спосіб належної поведінки Постачальником при укладанні додаткових угод щодо зміни ціни, а також не вказуючи вид документів, які підтверджують відповідність їх застосуванню в порядку п. 2, 7 ч. 5 ст. 41 Закону.

У відповіді на відзив прокурор заперечує проти доводів відповідача 1., викладених у відзиві, з підстав зазначених у позовній заяві.

Як встановлено судом вище, відповідач 2. своїм правом подання відзиву та відповідач 1. своїм правом подання заперечень на відповідь на відзив не скористались.

Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача 1. суд встановив таке.

24.02.2023 ТОВ "Кропивницькенерго" (Постачальник) та КНП "Білоцерківська ЦРЛ" (Споживач) підписали Договір № 21734/6 про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір).

Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" № 922-VIII від 25.12.2015 року (у чинній редакції на дату укладання договору) (далі - Закон), Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (далі - Особливості), Закону України "Про ринок електричної енергії" № 2019-VIII від 13.04.2017, Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП, Регулятор), від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), інших нормативно-правових актів. (п. 1.1. Договору)

За цим Договором Постачальник продає електричну енергію (ДК 021:2015:09310000-5 Електрична енергія) Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Загальний (плановий) обсяг закупівлі електричної енергії за цим Договором становить 323 000 кВт /год. (п. 2.1. Договору)

Початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору за умови виконання Споживачем вимог, передбачених Розділом VI ПРРЕЕ. (п. 3.1. Договору)

Споживач має право вільно змінювати Постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ, та умов цього Договору. (п. 3.2. Договору)

Постачальник за цим Договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком до цього Договору та умовами цього Договору. (п. 3.3. Договору)

Споживач розраховується з Постачальником за фактично поставлені обсяги електричної енергії протягом строку дії Договору.

Загальна сума Договору становить 1 317 127,98 грн, в т.ч. ПДВ (219 521,33 грн.). З них:

- Кошти місцевого бюджету - 1 205 172,10 грн.

- Власні кошти - 111 955,88 грн.

Ціна за договором за 1 кВт*год електричної енергії 4,0777956 грн, в т.ч. ПДВ (0,6796326 грн) містить наступні складові:

ціна електричної енергії з урахуванням послуги постачальника - 3,017883 грн, без ПДВ за 1 кВт*год;

тариф на послугу з передачі 0,38028 грн без ПДВ за 1кВт*год ПДВ - 20 (двадцять) % (відсотків). (п. 5.1. Договору)

Умови Договору можуть змінюватись відповідно до Особливостей, та затверджуються Сторонами шляхом укладання додаткової угоди до Договору. Зміна ціни у бік зменшення ініціюється і обґрунтовується Споживачем. У разі надання у встановленому порядку Постачальником Споживачу повідомлення про зміни умов цього Договору (у тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії) та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, цей Договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов зміненим на запропонованих Постачальником умовах - якщо Споживач не надав Постачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін. (пп. 2 п. 5.3. Договору)

На підставі пп. 2 п. 19 Особливостей погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. (п. 5.4. Договору)

Сторони для документального підтвердження факту коливання ціни застосовують оприлюднені дані ДП "Оператор ринку", ринку "на добу на перед", що розміщені на сайті https://www.oree.com.ua/. При застосуванні періодів коливання на ринку на добу на перед (далі - РДН) для аналізу, Сторони використовують середньозважені показники за періоди, які складають декаду (10 календарних днів), та/або 20 днів, та/або місяць (календарний місяць) в цілому. При розрахунку ціни Сторони застосовують формулу вказану у цьому пункті Договору. (п. 5.5. Договору)

На підставі пп. 7 п. 19 Особливостей ціна може змінюватись у разі зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Сторони для документального підтвердження зміни регульованої складової ціни застосовують офіційні оприлюдненні дані НКРЕКП (набрання законної сили відповідної постанови). (п. 5.6. Договору)

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. (п. 5.7. Договору)

Після прийняття Споживачем комерційної пропозиції Постачальника внесення змін до неї можливе лише за згодою сторін або в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема за ініціативою Постачальника з попередженням за 20 днів і правом Споживача або прийняти пропозицію, або розірвати Договір. Після настання дати, вказаної в попередженні Постачальника, і за відсутності заяви Споживача про розірвання Договору (при факті споживання будь-якого обсягу електричної енергії) Договір вважається зміненим відповідно до запропонованих умов. (п. 5.14. Договору)

У пп. 7 п. 6.3. Договору передбачено права та обов`язки Постачальника - змінити ціну на електричну енергію, у тому числі внаслідок зміни регульованих складових ціни (тарифів на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії) та/або змін у нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни.

Цей Договір укладається на строк до 31.12.2023 та набирає чинності з дати підписання Договору. Початок постачання з 01.03.2023. (п. 12.1. Договору)

Усі повідомлення за цим Договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та завірені печаткою і підписом уповноваженої особи або електронним цифровим підписом та надіслані на офіційну електронну адресу сторін, зазначену в реквізитах договору, або рекомендованим листом, вручені кур`єром або особисто за зазначеними в цьому Договорі адресами Сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення, або дата надсилання листа на електронну пошту/декілька за наявності, або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача. (п. 12.6. Договору)

Додатком № 1 до Договору є Заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, підписана відповідачем 2., відповідно до якої, початок постачання електричної енергії узгоджено з 01.03.2023.

Додатком № 2 до Договору є Комерційна пропозиція про постачання електричної енергії споживачу (далі - Комерційна пропозиція), умови якої відповідають умовам Договору.

ТОВ "Кропивницькенерго" звернулося до КНП "Білоцерківська ЦРЛ" з листом від 09.03.2023, в якому повідомило про зростання тарифу на послуги з передачі електричної енергії до 0,43025 грн/кВт*год (без ПДВ).

ТОВ "Кропивницькенерго" звернулося до КНП "Білоцерківська ЦРЛ" з листом від 14.03.2023, в якому констатувало коливання (збільшення) ціни електричної енергії на ринку на 17,1 %. З огляду на викладене відповідач 1. надіслав відповідачу 2. проєкт додаткової угоди № 1.

На підтвердження викладених обставин відповідач 1. додав скриншоти екрану із сайту АТ "Оператор ринку", зі змісту яких випливає, що середньозважена ціна електричної енергії РДН ОЕС України за третю декаду лютого 2023 року становила 2,8766 грн за 1 кВт*год, а середньозважена ціна електричної енергії РДН ОЕС України за першу декаду березня 2023 року становить 3,36899 грн за 1 кВт*год.

20.03.2023 сторони підписали Додаткову угоду № 1 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 21734/6 від 24.02.2023 р. (далі - Додаткова угода № 1), відповідно до п. 1.1. якої домовились, що загальний (плановий) обсяг закупівлі електричної енергії за цим Договором становить 280 418,986 кВт/год. Згідно з п. 1.2. Додаткової угоди № 1 сторони погодили, що ціна за 1 кВт*год електричної енергії становить 4,697 грн, в т.ч. ПДВ (0,78283 грн). При цьому відповідно до п. 3 Додаткової угоди № 1 керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що всі умови даної додаткової угоди застосовуються до відносин Сторін, які виникли між Сторонами до її укладання, а саме з 01 березня 2023 року.

Отже підписанням Додаткової угоди № 1 сторони збільшили ціну товару з первісної ціни на 15,18 % та зменшили загальний обсяг закупівлі.

26.04.2023 сторони підписали Додаткову угоду № 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 21734/6 від 24.02.2023 р. (далі - Додаткова угода № 2), відповідно до п. 1.1. якої домовились, що загальний (плановий) обсяг закупівлі електричної енергії за цим Договором становить 277 208,486 кВт/год, в т.ч. за наступними тарифами: у кількості 25 803 кВт*год - 4,697 грн/кВт*год, у кількості 251 405,486 кВт*год - 4,75698 грн/кВт*год. Згідно з п. 1.2. Додаткової угоди № 2 сторони погодили, що ціна за 1 кВт*год електричної енергії на період з 01 квітня 2023 року становить 4,75698 грн, в т.ч. ПДВ (0,79283 грн). При цьому відповідно до п. 3 Додаткової угоди № 2 керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що всі умови даної додаткової угоди застосовуються до відносин Сторін, які виникли між Сторонами до її укладання, а саме з 01 квітня 2023 року.

Отже підписанням Додаткової угоди № 2 сторони збільшили ціну товару з первісної ціни на 16,66 % та зменшили загальний обсяг закупівлі.

ТОВ "Кропивницькенерго" звернулося до КНП "Білоцерківська ЦРЛ" з листом від 29.05.2023, в якому повідомило про зростання тарифу на послуги з передачі електричної енергії до 0,48510 грн/кВт*год (без ПДВ).

ТОВ "Кропивницькенерго" звернулося до КНП "Білоцерківська ЦРЛ" з листом від 29.05.2023, в якому повідомило, що тариф на послуги з розподілу електричної енергії становить:

- з 01.06.2023 по 30.06.2023 (включно) - 1,16052 грн/кВт*год (без ПДВ);

- з 01.07.2023 по 31.12.2023 (включно) - 1,45051 грн/кВт*год (без ПДВ).

ТОВ "Кропивницькенерго" звернулося до КНП "Білоцерківська ЦРЛ" з листом від 08.06.2023, в якому повідомило про ймовірне підвищення ціни за одиницю товару електричної енергії.

ТОВ "Кропивницькенерго" звернулося до КНП "Білоцерківська ЦРЛ" з повідомленням від 19.06.2023 про впровадження електронного документообігу із застосуванням сервісу електронного документообігу М.Е.DOC.

ТОВ "Кропивницькенерго" звернулося до КНП "Білоцерківська ЦРЛ" з листом від 24.07.2023, в якому констатувало коливання (збільшення) ціни електричної енергії на ринку на 9,28 %. У зв`язку з чим відповідач 1. надіслав відповідачу 2. проєкт додаткової угоди № 4.

На підтвердження викладених обставин відповідач 1. додав скриншоти екрану із сайту АТ "Оператор ринку", зі змісту яких випливає, що середньозважена ціна електричної енергії РДН ОЕС України за першу декаду березня 2023 року становила 3,36899 грн за 1 кВт*год, а середньозважена ціна електричної енергії РДН ОЕС України за другу декаду липня 2023 року становить 3,68196 грн за 1 кВт*год.

26.07.2023 сторони підписали Додаткову угоду № 4 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 21734/6 від 24.02.2023 р. (далі - Додаткова угода № 4), відповідно до п. 1.1. якої домовились, що загальний (плановий) обсяг закупівлі електричної енергії за цим Договором становить 263 190,67 кВт/год, в т.ч. за наступними тарифами: у кількості 25 803 кВт*год - 4,697 грн/кВт*год, у кількості 92 220 кВт*год - 4,75698 грн/кВт*год, у кількості 145 167,67 кВт*год - 5,216328 грн/кВт*год. Згідно з п. 1.2. Додаткової угоди № 4 сторони погодили, що ціна за 1 кВт*год електричної енергії на період з 01 липня 2023 року становить 5,216328 грн, в т.ч. ПДВ (0,869388 грн). При цьому відповідно до п. 3 Додаткової угоди № 4 керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що всі умови даної додаткової угоди застосовуються до відносин Сторін, які виникли між Сторонами до її укладання, а саме з 01 липня 2023 року.

Отже підписанням Додаткової угоди № 4 сторони збільшили ціну товару з первісної ціни на 27,92 % та зменшили загальний обсяг закупівлі.

ТОВ "Кропивницькенерго" звернулося, в тому числі, до КНП "Білоцерківська ЦРЛ" з листом від 13.08.2023, в якому повідомило, що керуючись п. 3.2.15 ПРРЕЕ ТОВ "Кропивницькенерго" у зв`язку з достроковим розірванням договору повідомляє про розірвання Договору про постачання електричної енергії споживачу №21734/6 від 24.02.2023 КНП "Білоцерківська ЦРЛ" та припинення постачання електричної енергії даному Споживачу з 00:00 годин 03.11.2023 за всіма точками комерційного обліку Споживача, де на дату даного листа Постачальником електричної енергії є ТОВ "Кропивницькенерго", з відповідним переведенням вказаного Споживача на постачання до Постачальника останньої надії чи іншого постачальника у разі ініціювання Споживачем зміни електропостачальника у порядку, встановленому в розділі VI ПРРЕЕ. У зв`язку з вищевикладеним, ТОВ "Кропивницькенерго" просило вважати розірваним Договір про постачання електричної енергії споживачу №21734/6 від 24.02.2023 з 00:00 03.11.2023.

Водночас за поясненнями присутнього у судовому засіданні 02.11.2026 представника відповідача 1., відповідач 2. не прийняв пропозицію щодо розірвання Договору.

ТОВ "Кропивницькенерго" звернулося до КНП "Білоцерківська ЦРЛ" з листом від 16.08.2023, в якому констатувало коливання (збільшення) ціни електричної енергії на ринку на 11,72 %. З огляду на викладене відповідач 1. надіслав відповідачу 2. проєкт додаткової угоди № 5.

На підтвердження викладених обставин відповідач 1. додав скриншоти екрану із сайту АТ "Оператор ринку", зі змісту яких випливає, що середньозважена ціна електричної енергії РДН ОЕС України за другу декаду липня 2023 року становить 3,68196 грн за 1 кВт*год, а середньозважена ціна електричної енергії РДН ОЕС України за першу декаду серпня 2023 року становить 4,11382 грн за 1 кВт*год.

21.08.2023 сторони підписали Додаткову угоду № 5 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 21734/6 від 24.02.2023 р. (далі - Додаткова угода № 5), відповідно до п. 1.1. якої домовились, що загальний (плановий) обсяг закупівлі електричної енергії за цим Договором становить 251 715,154 кВт/год, в т.ч. за наступними тарифами: у кількості 25 803 кВт*год - 4,697 грн/кВт*год, у кількості 92 220 кВт*год - 4,75698 грн/кВт*год, у кількості 23 477 кВт*год - 5,216328 грн/кВт*год, у кількості 110 215,154 кВт*год - 5,759448 грн/кВт*год. Згідно з п. 1.2. Додаткової угоди № 5 сторони погодили, що ціна за 1 кВт*год електричної енергії на період з 01 серпня 2023 року становить 5,759448 грн, в т.ч. ПДВ (0,959908 грн). При цьому відповідно до п. 3 Додаткової угоди № 5 керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що всі умови даної додаткової угоди застосовуються до відносин Сторін, які виникли між Сторонами до її укладання, а саме з 01 серпня 2023 року.

Отже підписанням Додаткової угоди № 5 сторони збільшили ціну товару з первісної ціни на 41,24 % та зменшили загальний обсяг закупівлі.

03.11.2026 сторони підписали Додаткову угоду № 6 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 21734/6 від 24.02.2023 р. та 19.12.2023 сторони підписали Додаткову угоду № 7 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 21734/6 від 24.02.2023 р., дійсність яких не є предметом розгляду у цій справі.

На виконання умов Договору відповідач 1. передавав відповідачу 2. електричну енергію, на підтвердження чого сторонами підписувались відповідні Акти, при цьому відповідач 2. сплачував відповідачу 1. за отриману електричну енергію кошти, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями.

Сторони підписали Акт № 21 купівлі-продажу електричної енергії від 12.04.2023 за березень 2023 р. про постачання відповідачем 1. відповідачу 2. 25 803 кВт*год електричної енергії загальною вартістю 121 197,11 грн з ПДВ.

Оплата вартості електроенергії за вказаним Актом підтверджується платіжними інструкціями від 12.04.2023 № 501 на суму 101 781,27 грн, від 14.04.2023 № 523 на суму 19 415,84 грн.

Сторони підписали Акт № 41 купівлі-продажу електричної енергії від 19.05.2023 за квітень 2023 р. про постачання відповідачем 1. відповідачу 2. 32 757 кВт*год електричної енергії загальною вартістю 155 824,39 грн з ПДВ.

Оплата вартості електроенергії за вказаним Актом підтверджується платіжними інструкціями від 19.05.2023 № 727 на суму 16 906,21 грн, від 25.05.2023 № 762 на суму 138 918,18 грн.

Сторони підписали Акт № 62 купівлі-продажу електричної енергії від 19.06.2023 за травень 2023 р. про постачання відповідачем 1. відповідачу 2. 34 636 кВт*год електричної енергії загальною вартістю 164 762,76 грн з ПДВ.

Оплата вартості електроенергії за вказаним Актом підтверджується платіжними інструкціями від 19.06.2023 № 898 на суму 6 819,99 грн, від 21.06.2023 № 940 на суму 157 942,77 грн.

Сторони підписали Акт № 105 купівлі-продажу електричної енергії від 20.07.2023 за червень 2023 р. про постачання відповідачем 1. відповідачу 2. 24 827 кВт*год електричної енергії загальною вартістю 118 101,54 грн з ПДВ.

Оплата вартості електроенергії за вказаним Актом підтверджується платіжними інструкціями від 20.07.2023 № 1045 на суму 7 741,48 грн, від 25.07.2023 № 1095 на суму 110 360,06 грн.

Сторони підписали Акт № 189 купівлі-продажу електричної енергії від 18.08.2023 за липень 2023 р. про постачання відповідачем 1. відповідачу 2. 23 477 кВт*год електричної енергії загальною вартістю 122 463,73 грн з ПДВ.

Оплата вартості електроенергії за вказаним Актом підтверджується платіжними інструкціями від 18.08.2023 № 1186 на суму 8 284,34 грн, від 21.08.2023 № 1251 на суму 114 179,39 грн.

Сторони підписали Акт № 210 купівлі-продажу електричної енергії від 19.09.2023 за серпень 2023 р. про постачання відповідачем 1. відповідачу 2. 24 439 кВт*год електричної енергії загальною вартістю 140 755,15 грн з ПДВ.

Оплата вартості електроенергії за вказаним Актом підтверджується платіжними інструкціями від 19.09.2023 № 1336 на суму 17 648,70 грн, від 21.09.2023 № 1431 на суму 123 106,45 грн.

Сторони підписали Акт № 298 купівлі-продажу електричної енергії від 25.10.2023 за вересень 2023 р. про постачання відповідачем 1. відповідачу 2. 28 271 кВт*год електричної енергії загальною вартістю 162 825,36 грн з ПДВ.

Оплата вартості електроенергії за вказаним Актом підтверджується платіжними інструкціями від 25.10.2023 № 1492 на суму 18 311,90 грн, від 26.10.2023 № 1605 на суму 144 513,46 грн.

Сторони підписали Акт № 315 купівлі-продажу електричної енергії за жовтень 2023 р. про постачання відповідачем 1. відповідачу 2. 42 461 кВт*год електричної енергії загальною вартістю 244 551,92 грн з ПДВ.

Оплата вартості електроенергії за вказаним Актом підтверджується платіжними інструкціями від 15.11.2023 № 1592 на суму 21 227,95 грн, від 15.11.2023 № 1684 на суму 223 323,97 грн.

З викладеного випливає, що всього на підставі Договору відповідач 1. поставив відповідачу 2. 236 671 кВт електричної енергії, за яку відповідачем 2. сплачено 1 230 481,96 грн.

Зі змісту наданих платіжних інструкцій випливає, що платником в останніх завжди зазначено КНП "БЦ ЦРЛ" МВСР, проте сплати здійснено з різних рахунків платника.

Суд враховує, що у відповідь на запит Білоцерківської окружної прокуратури від 10.03.2026 № 50-2441вих-26 Білоцерківське управління Державної казначейської служби України Київської області з листом від 01.04.2026 № 02-10-08/433 надало інформацію щодо перерахування КНП "Білоцерківська ЦРЛ" за рахунок коштів місцевого бюджету у період з 24.02.2023 по 31.12.2023 про постачання електричної енергії згідно договору № 21734/6 укладеного з ТОВ "Кропивницькенерго", зі змісту якої випливає здійснення таких перерахувань: 13.04.2023 - 101 781,27 грн, 26.05.2023 - 138 918,18 грн, 21.06.2023 - 157 942,77 грн, 25.07.2023 - 110 360,06 грн, 21.08.2023 - 114 179,39 грн, 21.09.2023 - 123 106,45 грн, 26.10.2023 - 144 513,46 грн, 15.11.2023 - 223 323,97 грн.

У відповідь на запит Білоцерківської окружної прокуратури від 11.03.2026 № 50-2468вих-26 листом від 16.03.2026 № 361.07-12 виконавчий комітет Маловільшанської сільської ради повідомив, що згідно джерел фінансування по договору №21734/6 від 24.02.2023 встановлено бюджетні призначення та виділені бюджетні асигнування згідно завіреного кошторису на суму 2 475 254 грн від 19.01.2023 та додаткові кошти на суму 15 000 грн згідно довідки від 06.11.2023. Протягом 2023 року діяло три договори на постачання електричної енергії. Профінансовано по договору №21734/6 від 24.02.2023 в межах кошторисних призначень на суму 1 114 125,55 грн. Щодо суми фактичної оплати по договору №21734/6 від 24.02.2023 було сплачено згідно актів купівлі-продажу електричної енергії 1 230 481,96 грн, з них: кошти Маловільшанської сільської ради 1 114 125,55 грн, власні кошти підприємства 116 356,41 грн.

Отже суд встановив, що зі сплачених 1 230 481,96 грн за отриману відповідачем 2. електричну енергію, лише 1 114 125,55 грн сплачено за рахунок місцевого бюджету такими платежами: 13.04.2023 - 101 781,27 грн, 26.05.2023 - 138 918,18 грн, 21.06.2023 - 157 942,77 грн, 25.07.2023 - 110 360,06 грн, 21.08.2023 - 114 179,39 грн, 21.09.2023 - 123 106,45 грн, 26.10.2023 - 144 513,46 грн, 15.11.2023 - 223 323,97 грн. Решта суми сплачена за рахунок власних коштів відповідача 2.

Білоцерківська окружна прокуратура звернулася до КНП "Білоцерківська ЦРЛ" з листом від 29.12.2025 № 50-12008вих.25, в якому просила надати копії запитуваних документів.

У відповідь листом від 19.01.2026 № 01-13/29 КНП "Білоцерківська ЦРЛ" надала Білоцерківській окружній прокуратурі копії запитуваних документів.

Білоцерківська окружна прокуратура звернулася з листом від 14.01.2026 № 50-408вих-25 до АТ "Оператор ринку", в якому просила надати подекадні середньозважені ціни купівлі-продажу електричної енергії "на добу наперед" в цілому по Україні, а також окремо по торгових зонах "ОЕС України" за період з лютого по грудень включно 2023 року.

У відповідь з листом від 23.01.2026 № 03-31/179 АТ "Оператор ринку" надало Білоцерківській окружній прокуратурі інформацію щодо подекадних середньозважених цін купівлі-продажу електричної енергії на РДН в торговій зоні "ОЕС України" за період з лютого по грудень 2023 року та інформацію щодо середньозважених цін купівлі-продажу електричної енергії на РДН в торговій зоні "ОЕС України" станом на запитувані дати із зазначенням зміни ціни у відсотковому співвідношенні на кожну дату від попередньої дати, вказаних у запиті.

Розглядаючи спір суд враховує такі положення чинного законодавства.

Між сторонами виникли правовідносини у сфері державних закупівель, які регулюються, зокрема, Законом України "Про публічні закупівлі", який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно з п. 6 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на момент укладення Договору), договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням. (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на момент укладення Договору))

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на момент укладення Договору))

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (ч. 1 ст. 628 ЦК України)

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. (ч. 1-3 ст. 632 ЦК України)

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. (ч. 1 ст. 651 ЦК України)

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. (ч. 1 ст. 652 ЦК України)

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. (ч. 3, 4 ст. 653 ЦК України)

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. (ст. 655 ЦК України)

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. (ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на момент укладення Договору))

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. (п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням змін, внесених Законом України від 03.06.2021 № 1530-IX (в редакції чинній на момент укладення Договору)).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. (ч. 1-5 ст. 203 ЦК України)

З викладеного випливає, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю, а зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Суд враховує, що у спірних правовідносинах договір про закупівлю та оспорювані додаткові угоди до нього були укладені у період дії положень норм ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням змін, внесених Законом України від 03.06.2021 № 1530-IX "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель" (далі - Закон України № 1530-ІХ).

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 та від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 витлумачила цю редакцію так, що сукупне збільшення протягом дії договору не могло перевищувати 10 відсотків від первісної ціни незалежно від кількості змін.

Водночас 24.06.2026 набрали чинності окремі положення Закону України "Про публічні закупівлі" від 27.05.2026 № 4888-IX (далі - Закон № 4888-IX), якими, зокрема, п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII викладено в новій редакції: істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін).

Тобто після правила про збільшення ціни до 10 відсотків пропорційно її ринковому коливанню та про незбільшення суми договору законодавець прямо зазначив, що обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін). Обмеження щодо дев`яностоденного строку, як і раніше, не застосовується до електричної енергії.

При цьому п. 7 розділу XIV Закону № 4888-IX установлює, що положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII в редакції цього Закону застосовуються до правовідносин у сфері публічних закупівель, що виникли з дня набрання чинності Законом України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII.

Отже спірні правовідносини охоплюються цією нормою.

Ст. 58 Конституції України та ст. 5 ЦК України закріплюють загальне правило незворотності дії нормативно-правового акта. Водночас Верховний Суд у постанові від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16 роз`яснив, що у сфері цивільних і господарських відносин зворотна дія можлива, коли вона прямо встановлена самим законодавцем та не суперечить конституційним гарантіям. У постанові від 04.06.2024 у справі № 916/3724/21 Верховний Суд також виходив із необхідності прямої вказівки закону для поширення нових норм на раніше виниклі відносини. У цьому випадку така вказівка міститься безпосередньо у п. 7 розділу XIV Закону № 4888-IX і не допускає іншого тлумачення.

Таким чином зміна законодавчого регулювання усунула нормативну основу для застосування сукупного десятивідсоткового обмеження до договорів, охоплених пунктом 7 розділу XIV Закону № 4888-IX. Тому висновки Великої Палати Верховного Суду у справах № 922/2321/22 і № 920/19/24, сформульовані щодо попередньої редакції закону, не можуть застосовуватися в частині сукупного ліміту до правовідносин, які законодавець прямо підпорядкував новій редакції. Це не є відступленням від висновку Великої Палати Верховного Суду, а є наслідком подальшої зміни самої норми права. Водночас висновки Верховного Суду щодо необхідності документального підтвердження ринкового коливання, пропорційності зміни та незбільшення суми договору зберігають значення.

Умови Договору можуть змінюватись відповідно до Особливостей, та затверджуються Сторонами шляхом укладання додаткової угоди до Договору. Зміна ціни у бік зменшення ініціюється і обґрунтовується Споживачем. У разі надання у встановленому порядку Постачальником Споживачу повідомлення про зміни умов цього Договору (у тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії) та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, цей Договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов зміненим на запропонованих Постачальником умовах - якщо Споживач не надав Постачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін. (пп. 2 п. 5.3. Договору)

На підставі пп. 2 п. 19 Особливостей погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. (п. 5.4. Договору)

Суд зазначає, що у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 липня 2021 року у справі № 922/2030/20 викладено правову позицію, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю допускається виключно за порядком зміни умов договору, визначеним самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації).

Так відповідно до п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (тут і далі - Особливості, в редакції, чинній на момент укладення спірного Договору) істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону;

9) зменшення обсягів закупівлі та/або ціни згідно з договорами про закупівлю робіт з будівництва об`єктів нерухомого майна відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. № 382 Про реалізацію експериментального проекту щодо відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації (Офіційний вісник України, 2023 р., № 46, ст. 2466), якщо розроблення проектної документації покладено на підрядника, після проведення експертизи та затвердження проектної документації в установленому законодавством порядку.

У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених цим пунктом, замовник обов`язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей.

Суд зауважує, що відповідно до п. 1 Особливостей, ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Пунктом 18 Особливостей передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.

Аналізуючи норми Особливостей через призму Закону України "Про публічні закупівлі" Верховний Суд у постановах від 18.06.2024 у справі № 922/2595/23, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23 виснував, зокрема, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 не передбачає внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі", а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану.

Верховний Суд у постанові від 28.08.2024 у справі № 918/694/23 вказав на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого даною нормою.

Водночас постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 не скасовує та не передбачає внесення будь-яких змін до Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема до норми п. 2 ч. 5 ст. 41 вказаного Закону (схожих висновків дійшов Верховний Суд у постановах 06.02.2025 у справі № 916/747/24, від 18.06.2024 у справі № 922/2595/23, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23 тощо).

Вище суд встановив, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню норма п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції Закону України № 4888-IX.

Верховний Суд у постанові від 02.02.2026 у справі № 922/2121/25 вказав, що затвердження Кабінетом Міністрів України, у межах визначених законом повноваженнях, Особливостей здійснення публічних закупівель (Постанови №1178), не свідчить про зміну законодавства у відповідній категорії спірних правовідносин, які унормовані Законом України "Про публічні закупівлі", зокрема пунктом 2 частини п`ятої статті 41, оскільки:

1) постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом;

2) їх зміст лише деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого зазначеною нормою.

Схожих висновків щодо правозастосування постанови № 1178 дійшов Верховний Суд також у постанові від 28.08.2024 у справі № 918/694/23.

Отже, укладаючи спірні додаткові угоди та змінюючи ціну на одиницю спірного товару, сторони договору мали керуватись імперативними приписами положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.

До таких правових висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постанові від 19.03.2026 у справі № 922/2123/25.

У п. 167 - 175 постанови від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 Велика Палата Верховного Суду зазначила таке:

167. Велика Палата Верховного Суду враховує, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 912/1580/18, від 02 грудня 2020 року у справі № 913/368/19, від 11 травня 2023 року у справі № 910/17520/21).

168. Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.

169. При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

170. Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

171. Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

172. Законом № 922-VIII не передбачено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2025 року у справі № 916/747/24).

173. Параграфом 1 глави 5 розділу І ГПК України унормовані основні положення про докази. При цьому Велика Палата Верховного Суду виходить із того, що спеціальним законодавством у сфері публічних закупівель не визначено певний орган чи особу, яку законодавець наділив би повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку.

174. Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб`єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб`єктів можна віднести, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10 вересня 2014 року № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові / товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І ГПК України.

175. Таким чином, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам у порядку статті 86 ГПК України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2023 року у справі № 926/3244/22)."

Прокурор стверджує, що оскаржувані додаткові угоди від 20.03.2023 № 1, від 26.04.2023 № 2, від 26.07.2023 № 4 та від 21.08.2023 № 5 якими збільшено ціну за 1 кВт*год до 5,759448 грн, тобто більше як на 10 % суперечать положенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що зумовлює підстави для визнання їх недійсними згідно положень ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 216 ЦК України.

Вище суд встановив, що підписанням Додаткової угоди № 1 від 20.03.2023 сторони з 01.03.2023 збільшили ціну за одиницю товару з ПДВ з 4,0777956 грн (ціна на момент укладення Договору) до 4,697 грн, тобто на 15,18 % порівняно з ціною, визначеною на дату підписання Договору.

При цьому суд зазначає, що обставина збільшення ціни більше ніж на 10 % є самостійною та достатньою підставою для визнання додаткової угоди до договору про закупівлю недійсною, враховуючи п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України № 922-VIII в редакції Закону України № 4888-IX від 27.05.2026.

Водночас суд також бере до уваги, що сторони для документального підтвердження факту коливання ціни застосовують оприлюднені дані ДП "Оператор ринку", ринку "на добу на перед", що розміщені на сайті https://www.oree.com.ua/. При застосуванні періодів коливання на ринку на добу на перед (далі - РДН) для аналізу, Сторони використовують середньозважені показники за періоди, які складають декаду (10 календарних днів), та/або 20 днів, та/або місяць (календарний місяць) в цілому. (п. 5.5. Договору)

Зі змісту вказаного пункту не випливає погодження сторонами конкретного періоду для порівняння середньозважених показників ринку "на добу на перед".

На підтвердження коливання (збільшення) ціни електричної енергії на ринку, що стало для підписання Додаткової угоди № 1, відповідач 1. надав скриншоти екрану із сайту АТ "Оператор ринку", зі змісту яких випливає, що середньозважена ціна електричної енергії РДН ОЕС України за третю декаду лютого 2023 року становила 2,8766 грн за 1 кВт*год, а середньозважена ціна електричної енергії РДН ОЕС України за першу декаду березня 2023 року становить 3,36899 грн за 1 кВт*год.

У свою чергу прокурор стверджує, що відповідачем 1. не надано документів про підтвердження факту коливання ціни на ринку у сторону збільшення в період між укладанням Договору та Додаткової угоди № 1, а дані про значення середньозважених цін на майданчику РДН "ринок на добу наперед" у торговій зоні ОЕС України за третю декаду лютого 2023 року та першу декаду березня 2023 року не відображають коливання ціни між укладенням договору (24.02.2023) та Додатковою угодою № 1 (20.03.2023).

Вище суд зазначив, що у постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього. (п. 170) Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. (п. 171)

Таким чином, надана відповідачем 1. відповідачу 2. інформація у листі, з яким ТОВ "Кропивницькенерго" надіслало проєкт Додаткової угоди № 1 не містять відомостей про діючу ринкову ціну на товар (на момент підписання спірної Додаткової угоди № 1 від 20.03.2023) і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання), як про необхідність такого зазначення вказано у вищезгаданій постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, оскільки коливання ціни має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

Надані відповідачем 1. скриншоти не містять відомостей щодо динаміки ціни на електричну енергію, пропорційності їх зростання, у них відсутній аналіз вартості ціни електричної енергії на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електричної енергії на ринку, у зв`язку із чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Отже необхідність внесення зазначених змін не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена належними доказами.

Крім того, зі змісту наданої на запит прокурора АТ "Оператор ринку" інформації щодо подекадних середньозважених цін купівлі-продажу електричної енергії на РДН в торговій зоні "ОЕС України" за період з лютого по грудень 2023 року випливає, що в період з моменту підписання Договору (24.02.2023) та до підписання Додаткової угоди № 1 (20.03.2023) були актуальними такі середньозважені ціни:

3 декада лютого 2023 року (на момент підписання Договору) - 2 876,60 грн/МВт*год;

1 декада березня - 3 368,99 грн/МВт*год;

2 декада березня (на момент підписання Додаткової угоди № 1) - 3 173,62 грн/МВт*год

Так на момент підписання сторонами Договору в період 21.02.2023 - 28.02.2023 середньозважена ціна на РДН ОЕС України становила 2 876,60 грн/МВт*год, а на момент підписання сторонами Додаткової угоди № 1 в період 11.03.2023 - 20.03.2023 - 3 173,62 грн, що на 10,33 % більше, проте не на 15,18 %, як це передбачено Додатковою угодою № 1.

Отже зміна ціни в Договорі, всупереч положенням п. 5.4. Договору, не є пропорційною наявним на ринку товару коливанням, оскільки відсоток збільшення ціни за одиницю товару перевищує відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку.

Більше того, поточна ціна електричної енергії, визначена в Договорі, виходячи зі змісту п. 5.1. Договору становила 3,017883 за 1 кВт*год без ПДВ, тобто 3 017,883 грн/МВт*год, що на 4,84 % більше, ніж середньозважена ціна на ринку РДН на момент підписання Договору - 2 876,60 грн/МВт*год (третя декада лютого).

Суд також звертає увагу, що згідно із Додатком № 1 до Договору - Заявою-приєднання, початок постачання електричної енергії узгоджено з 01.03.2023.

При цьому відповідно до п. 3 Додаткової угоди № 1 керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що всі умови даної додаткової угоди застосовуються до відносин Сторін, які виникли між Сторонами до її укладання, а саме з 01 березня 2023 року.

Всупереч твердженням прокурора, суд зауважує, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. (ч. 3 ст. 631 ЦК України)

У даному випадку, розрахунковим періодом є календарний місяць, по завершенню якого складається акт приймання-передачі та формується рахунок про фактичне споживання електричної енергії та її вартість.

Отже, обсяг фактичного споживання електричної енергії визначається після розрахункового періоду - календарного місяця, а тому зміна ціни до закриття розрахункового періоду не є зміною ціни після виконання договору.

З викладеного випливає, що за ціною, визначеною у Договорі та в тендерній документації постачання електричної енергії взагалі не здійснювалося.

Підсумовуючи викладене суд доходить висновку про наявність підстав для визнання недійсною Додаткової угоди № 1.

З огляду на те, що Додаткова угода № 1 визнана судом недійсною, то в силу приписів ст. 216 ЦК України остання не створює юридичних наслідків. Тому при наданні оцінки змісту Додаткової угоди № 2, а також наступних додаткових угод на предмет їх відповідності вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції Закону України № 4888-IX від 27.05.2026, відсоткове співвідношення збільшення ціни за наступною додатковою угодою слід обчислювати від ціни товару, визначеної у Договорі.

Підписанням Додаткової угоди № 2 від 26.04.2023 сторони з 01.04.2023 збільшили ціну за одиницю товару з ПДВ з 4,0777956 грн (ціна на момент укладення Договору) до 4,75698 грн, тобто на 16,66 % порівняно з ціною, визначеною на дату підписання Договору (таке порівняння здійснюється у зв`язку із визнанням недійсною Додаткової угоди № 1), що більше ніж на 10 %.

Проте у п. 1 Додаткової угоди № 2 сторони зазначили, що у зв`язку із введенням в дію тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" з 01.04.2023 відповідно до постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" та у відповідності з пп. 7 п. 19 постанови КМУ від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правого режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" та умовами Договору Сторони дійшли згоди внести зміни в Договір.

Істотні умови договору про закупівлю (крім договорів про закупівлю товарів, робіт та послуг для/з будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об`єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури за основними технічними показниками, погодженими Міненерго) не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. (пп. 7 п. 19 Особливостей)

Сторони для документального підтвердження зміни регульованої складової ціни застосовують офіційні оприлюднені дані НКРЕКП (набрання законної сили відповідної постанови).

Дійсно постановою НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" (далі - Постанова № 1788) установлено Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" тариф на послуги з передачі електричної енергії для користувачів системи (крім підприємств "зеленої" електрометалургії):

1) на період з 01 січня 2023 року по 31 березня 2023 року (включно) на рівні 380,28 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість);

2) на період з 01 квітня 2023 року по 30 червня 2023 року (включно) - 430,25 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість);

3) на період з 01 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року (включно) - 485,10 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість).

Викладене свідчить про збільшення тарифу на послуги з передачі електричної енергії у вказаний у постанові період.

Проте суд зауважує, що Постанова № 1788 прийнята НКРЕКП 21.12.2022 та набрала чинності 01.01.2023, тобто обставина застосування тарифу у відповідному розмірі існувала та була відома, в тому числі, відповідачу 1. станом на момент підписання Договору (24.02.2023) та погодження первісної ціни.

Відповідно до п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент укладення Договору та Додаткової угоди № 2) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Пункт 7 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII не надає сторонам права після укладення договору виправляти погоджену тендерну ціну шляхом урахування нормативного акта, який уже набрав чинності до підписання договору. Зміна ціни за цією підставою можлива лише у зв`язку з новою зміною регульованого тарифу протягом дії договору та за дотримання погодженого сторонами порядку.

Закон № 4888-IX змінив пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, однак не змінив змісту пункту 7 цієї частини в аспекті, релевантному для спору.

На підставі викладеного суд доходить висновку про наявність підстав для визнання Додаткової угоди № 2 недійсною.

Підписанням Додаткової угоди № 4 від 26.07.2023 сторони з 01.07.2023 збільшили ціну за одиницю товару з ПДВ з 4,0777956 грн (ціна на момент укладення Договору) до 5,216328 грн, тобто на 27,92 % порівняно з ціною, визначеною на дату підписання Договору (у зв`язку з визнанням недійними Додаткових угод № 1 та № 2), що більше ніж на 10 % та є самостійною та достатньою підставою для визнання додаткової угоди до договору про закупівлю недійсною відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України № 922-VIII в редакції Закону України № 4888-IX від 27.05.2026.

При цьому у відзиві відповідач 1. стверджує, що у зв`язку з введенням в дію норм Постанови НКРЕКП №1788 від 21.12.2022 та зміну тарифу на послуги з передачі електричної енергії з 01.04.2023 та з 01.07.2023 між Учасником та Замовником, на виконання умов Договору про постачання електричної енергії споживачу № 21734/6 від 24.02.2023 та керуючись пп. 7 п. 19 Особливостей Сторонами укладено, в тому числі, додаткову угоду №4 від 26.07.2023, що прямо передбачено умовами Договору та вимогами чинного законодавства.

Водночас зі змісту преамбули Додаткової угоди № 4 випливає, що її укладено у зв`язку зі зміною ціни за одиницю товару, керуючись пп. 2 п. 19 постанови КМУ від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" та умовами Договору.

ТОВ "Кропивницькенерго" звернулося до КНП "Білоцерківська ЦРЛ" з листом від 24.07.2023, в якому констатувало коливання (збільшення) ціни електричної енергії на ринку на 9,28 %. З огляду на викладене відповідач 1. надіслав відповідачу 2. проєкт додаткової угоди № 4.

На підтвердження викладених обставин відповідач 1. надав скриншоти екрану із сайту АТ "Оператор ринку", зі змісту яких випливає, що середньозважена ціна електричної енергії РДН ОЕС України за першу декаду березня 2023 року становила 3,36899 грн за 1 кВт*год, а середньозважена ціна електричної енергії РДН ОЕС України за другу декаду липня 2023 року становить 3,68196 грн за 1 кВт*год.

Таким чином, надана відповідачем 1. відповідачу 2. інформація у листі, з яким ТОВ "Кропивницькенерго" надіслало проєкт Додаткової угоди № 4 не містять відомостей про діючу ринкову ціну на товар (на момент підписання Договору) і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання), як про необхідність такого зазначення вказано у вищезгаданій постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, оскільки коливання ціни має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

Зі змісту наданої на запит прокурора АТ "Оператор ринку" інформації щодо подекадних середньозважених цін купівлі-продажу електричної енергії на РДН в торговій зоні "ОЕС України" за період з лютого по грудень 2023 року випливає, що в період з моменту підписання Договору (24.02.2023) та до обраного відповідачем 1. кінцевого періоду (друга декада липня 2023 року) середньозважені ціни змінювалися як у сторону зменшення (найменша ціна 2 464,97 грн/МВт*год у третій декаді квітня 2023 року) так і в сторону збільшення, при цьому найвища ціна зафіксована саме у другій декаді липня 2023 року (яку надано відповідачем 1. для порівняння) - 3 681,96 грн/МВт*год.

Таким чином надані відповідачем 1. скриншоти не містять відомостей щодо динаміки ціни на електричну енергію, пропорційності їх зростання, у них відсутній аналіз вартості ціни електричної енергії на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електричної енергії на ринку, у зв`язку із чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Отже необхідність внесення зазначених змін не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена належними доказами.

На підставі викладеного суд доходить висновку про наявність підстав для визнання Додаткової угоди № 4 недійсною.

Підписанням Додаткової угоди № 5 від 21.08.2023 сторони з 01.08.2023 збільшили ціну за одиницю товару з ПДВ з 4,0777956 грн (ціна на момент укладення Договору у зв`язку із визнанням недійсними Додаткових угод № 1, 2, 4) до 5,759448 грн, тобто на 41,24 % порівняно з ціною, визначеною на дату підписання Договору, що більше ніж на 10 % та є самостійною та достатньою підставою для визнання додаткової угоди до договору про закупівлю недійсною відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України № 922-VIII в редакції Закону України № 4888-IX від 27.05.2026.

ТОВ "Кропивницькенерго" звернулося до КНП "Білоцерківська ЦРЛ" з листом від 16.08.2023, в якому констатувало коливання (збільшення) ціни електричної енергії на ринку на 11,72 %. З огляду на викладене відповідач 1. надіслав відповідачу 2. проєкт Додаткової угоди № 5.

На підтвердження викладених обставин відповідач 1. надав скриншоти екрану із сайту АТ "Оператор ринку", зі змісту яких випливає, що середньозважена ціна електричної енергії РДН ОЕС України за другу декаду липня 2023 року становить 3,68196 грн за 1 кВт*год, а середньозважена ціна електричної енергії РДН ОЕС України за першу декаду серпня 2023 року становить 4,11382 грн за 1 кВт*год.

Аналогічно, як і з Додатковою угодою № 4 суд доходить висновку, що надана відповідачем 1. відповідачу 2. інформація у листі, з яким ТОВ "Кропивницькенерго" надіслало проєкт Додаткової угоди № 5 не містять відомостей про діючу ринкову ціну на товар (на момент підписання Договору) і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання), як про необхідність такого зазначення вказано у вищезгаданій постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, оскільки коливання ціни має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

Зі змісту наданої на запит прокурора АТ "Оператор ринку" інформації щодо подекадних середньозважених цін купівлі-продажу електричної енергії на РДН в торговій зоні "ОЕС України" за період з лютого по грудень 2023 року випливає, що в період з моменту підписання Договору (24.02.2023) та до підписання Додаткової угоди № 5 (21.08.2023) середньозважені ціни змінювалися як у сторону зменшення так і в сторону збільшення.

Таким чином надані відповідачем 1. скриншоти не містять відомостей щодо динаміки ціни на електричну енергію, пропорційності їх зростання, у них відсутній аналіз вартості ціни електричної енергії на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електричної енергії на ринку, у зв`язку із чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Отже необхідність внесення зазначених змін не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена належними доказами.

На підставі викладеного суд доходить висновку про наявність підстав для визнання Додаткової угоди № 5 недійсною.

Підсумовуючи викладене суд доходить висновку, що навіть за наявності коливання ціни, під час укладання оспорюваних додаткових угод відбулось порушення норми п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України № 922-VIII в редакції Закону України № 4888-IX від 27.05.2026, а саме змінено істотну умову договору щодо ціни товару, збільшено її поза допустимою межею - більше ніж на 10 % від початкової ціни товару (у зв`язку з визнанням недійсними Додаткових угод, якими змінювалась ціна).

Отже підписані сторонами Додаткові угоди від 20.03.2023 № 1, від 26.04.2023 № 2, від 26.07.2023 № 4 та від 21.08.2023 № 5 до Договору, якими збільшено ціну на одиницю товару більше ніж на 10 % від первинної ціни, підлягають визнанню недійсними, як такі, що укладені всупереч п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції Закону України № 4888-IX від 27.05.2026.

Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 зазначав, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Також Верховний Суд у вищезазначеній постанові вказав, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.

Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі", нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

Крім того, суд зауважує, що відповідач 1. погодився на укладення договору про закупівлю з дотриманням вимог чинного законодавства України, з істотними умовами, які викладені у тендерній документації.

Тобто під час проведення процедури закупівлі, зокрема при укладенні Договору від 24.02.2023 відповідач 1. свідомо погодився саме на здійснення поставки електричної енергії за ціною передбаченою в Договорі.

Відповідач 1., спонукаючи відповідача 2. до укладення Додаткових угод № 1, № 2, № 4 та № 5 мав на меті збільшити ціну за одиницю товару на вигідних для себе умовах всупереч умовам закупівлі.

Такі дії порушують основні принципи, що передбачені ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Отже навіть за умов погодження сторонами договору можливості зміни ціни електричної енергії шляхом укладання додаткових угод факт укладання договору за результатами проведення процедури закупівлі встановлює обмеження, визначені Законом. Зокрема, ціна на електричну енергію може збільшуватись у разі, коли коливання ціни на ринку обґрунтоване та документально підтверджене, якщо це не робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим та не може перевищувати збільшення ціни за одиницю товару більш ніж на 10 %. Такий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 16.02.2023 у справі № 903/383/22.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. (ч. 1 ст. 216 ЦК України)

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. (ч. 1 ст. 1212 ЦК України)

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином. (п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України)

При цьому суд враховує позиції Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 та від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

Оскільки Додаткові угоди від 20.03.2023 № 1, від 26.04.2023 № 2, від 26.07.2023 № 4 та від 21.08.2023 № 5 до Договору є недійсними та не породжують правових наслідків для сторін, правовідносини між ними щодо ціни електричної енергії, поставленої за договором мали регулюватись умовами Договору в його первинні редакції.

З матеріалів справи випливає, що Актами купівлі-продажу електричної енергії підтверджується постачання відповідачем 1. електричної енергії відповідачу 2. у кількості 236 671 кВт*год, а відповідач 2. сплатив відповідачу 1. 1 230 481,96 грн, тобто всю суму, передбачену підписаними між відповідачами Актами купівлі-продажу електричної енергії.

Враховуючи, що укладені додаткові угоди від 20.03.2023 № 1, від 26.04.2023 № 2, від 26.07.2023 № 4 та від 21.08.2023 № 5 є недійсними, поставка електроенергії та розрахунок мали здійснюватись по встановленій в Договорі ціні, а саме 4,0777956 грн за 1 кВт*год з урахуванням ПДВ.

За розрахунком прокурора, за поставлену за вказаними вище Актами купівлі-продажу електричну енергію в обсязі 236 671 кВт*год за ціною 4,0777956 грн покупець мав сплатити 965 095,96 грн.

Різниця між фактично сплаченими коштами в розмірі 1 230 481,96 грн та сумою, яка мала бути сплачена згідно з умовами Договору - 965 095,96 грн - 265 386 грн є безпідставно отриманими коштами, які, за твердженням прокурора, підлягають стягненню на рахунок Маловільшанської сільської ради.

Водночас суд критично розцінює такий розрахунок з огляду на те, що, як встановлено вище, зі сплачених 1 230 481,96 грн за отриману відповідачем 2. електричну енергію, лише 1 114 125,55 грн сплачено за рахунок місцевого бюджету такими платежами: 13.04.2023 - 101 781,27 грн, 26.05.2023 - 138 918,18 грн, 21.06.2023 - 157 942,77 грн, 25.07.2023 - 110 360,06 грн, 21.08.2023 - 114 179,39 грн, 21.09.2023 - 123 106,45 грн, 26.10.2023 - 144 513,46 грн, 15.11.2023 - 223 323,97 грн.

Решту коштів сплачено за рахунок власних коштів КНП "Білоцерківська ЦРЛ".

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. (ч. 4 ст. 236 ГПК України)

У постанові від 26.02.2026 у справі № 924/499/24 за позовом заступника керівника окружної прокуратури м. Хмельницького в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, 1) Хмельницької міської ради та 2) Західного офісу Державної аудиторської служби України до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лексар Технолоджис", 2) Комунального підприємства "Електротранс" Хмельницької міської ради про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 11.02.2022, № 3 від 31.08.2022, № 5 від 21.09.2022 та №6 від 14.10.2022 до договору №1-01-2022 від 04.01.2022 та стягнення 8 391 382,00 грн, Верховний Суд дійшов висновку, що фінансування витрат за договором про постачання електричної енергії споживачу передбачалося у тому числі за кошти місцевого бюджету. Використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Оскільки засновником відповідача-2 та власником його майна є територіальна громада міста Хмельницький в особі Ради, то Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів міського бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі.

З викладеного випливає, що такий висновок зроблено Верховним Судом стосовно того, що в разі фінансування договору в тому числі за рахунок коштів місцевого бюджету, відповідна міська/сільська рада є належним позивачем у справі. Правового висновку щодо права такої ради стягувати кошти, які були сплачені комунальним підприємством з власних коштів на виконання Договору в порядку ст. 1212 ЦК України досліджувана постанова Верховного Суду не містить.

У постанові від 12.03.2025 у справі № 924/524/24 за позовом першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної ради до: 1. Комунального некомерційного підприємства "Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Кард" про визнання недійсною в частині додаткової угоди та стягнення 81 636,15 грн, Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки засновником Підприємства та власником його майна є територіальна громада Хмельницької області в особі Ради, яка фінансує та контролює діяльність цього комунального закладу, а також здійснює контроль за виконанням обласного бюджету, зокрема щодо законності та ефективності використання підприємством бюджетних коштів за договорами закупівлі товарів, Рада є належним позивачем у цій справі. Верховний Суд встановив, що Рада уповноважена на вжиття заходів представницького характеру для захисту інтересів територіальної громади, які є складовою державного інтересу, пов`язаного із законним та ефективним використанням коштів обласного бюджету.

Водночас суд зауважує, що у досліджуваній постанові відсутні відомості, що за договором, який був предметом розгляду у справі № 924/524/24 оплата електричної енергії здійснювалася іншими коштами, окрім як з місцевого бюджету.

У постанові від 05.11.2024 у справі № 918/22/24 за позовом керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Степанської селищної ради Сарненського району Рівненської області до відповідачів: 1) Комунального некомерційного підприємства "Степанська районна лікарня" Степанської селищної ради, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про визнання недійсними додаткових угод і стягнення 72 546 грн щодо доводів скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, Верховний Суд дійшов висновку, що висновки, які на думку скаржника, не враховані судами при ухваленні оскаржуваних рішень, не суперечать висновкам, зробленим Верховним Судом у названій скаржником постанові. Тобто така постанова не містить правових висновків щодо питання про можливість стягнення коштів на користь відповідної ради в порядку ст. 1212 ЦК України, якщо вони сплачувались не з коштів місцевого бюджету.

У постанові від 09.08.2023 у справі № 924/1283/21 за позовом керівника Волочиської окружної прокуратури м. Волочиська в інтересах держави в особі Війтовецької селищної ради та Західного офісу Державної аудиторської служби до відповідачів: 1) Опорного навчального закладу "Купільської ЗОШ І-ІІІ ст. Війтовецької селищної ради Хмельницької області", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянсгазенерго" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 22 285,88 грн Верховний Суд дійшов висновку, що апеляційний господарський суд у справі, яка розглядається, дійшов помилкових висновків про відмову у стягненні коштів на користь Війтовецької селищної ради з підстав того, що рада не була стороною договору про закупівлю та додаткових угод до нього, а також того, що Опорний навчальний заклад "Купільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Війтовецької селищної ради Хмельницької області" є окремою юридичною особою, має власні рахунки, самостійно проводить свою фінансово-господарську діяльність, а селищна рада не є розпорядником коштів вказаного суб`єкта.

Водночас з урахуванням того, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців селища; завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності; неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про наявність підстав для стягнення безпідставно отриманих коштів за незаконними правочинами.

Проте суд бере до уваги, що зі змісту постанови Верховного Суду від 09.08.2023 у справі № 924/1283/21 випливає, що оплата електричної енергії за договором, який був предметом розгляду у справі № 924/1283/21 здійснювалась виключно за рахунок коштів місцевого бюджету, отже такі правовідносини не є релевантними правовідносинам у справі № 925/1025/26.

При цьому суд звертає увагу, що у п. 5.40. постанови від 12.06.2024 у справі № 922/2060/23 за позовом Керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 3 770 747,81 грн, Верховний Суд виснував, що апеляційний суд цілком слушно врахував те, що відповідно до пункту 5.1 договору частина його фінансування була здійснена за рахунок орендарів, у зв`язку з чим прокурор не мав права подавати позов про повернення власних коштів позивача 2.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України власні надходження бюджетних установ - надходження, отримані в установленому порядку бюджетними установами як плата за надання послуг, виконання робіт та цільових заходів, гранти, дарунки та благодійні внески, а також надходження від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності.

Суд зауважує, що відповідно до Статуту КНП "Білоцерківська ЦРЛ" затвердженого рішенням другої сесії Маловільшанської сільської ради восьмого скликання від 18.01.2021 № 02-26/2021 (далі - Статут) КНП "Білоцерківська ЦРЛ" є закладом охорони здоров`я - комунальним некомерційним підприємством, що надає послуги вторинної медичної допомоги в порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим Статутом. (п. 1.1. Статуту)

КНП "Білоцерківська ЦРЛ" Маловільшанської сільської ради підзвітне і підконтрольне Маловільшанській сільській раді, підпорядковане виконавчому комітету Маловільшанської сільської ради, а з питань здійснення делегованих повноважень підконтрольний відповідним органам виконавчої влади. (п. 1.5. Статуту)

Засновником, Власником та органом управління майном Підприємства є Маловільшанська територіальна громада в особі Маловільшанської сільської ради (код ЄДРПОУ 04358619). Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним Засновнику. (п. 1.5. Статуту)

Забороняється розподіл отриманих доходів (прибутків) Підприємства або їх частини між засновником, працівниками комунального некомерційного підприємства (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членами органів управління та інших пов`язаних з ними осіб. (п. 1.7. Статуту)

Не вважається розподілом доходів Підприємства, в розумінні п. 1.7 Статуту, використання Підприємством власних доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених Статутом. (п. 1.8. Статуту)

Згідно з п. 3.2. Статуту відповідно до поставленої мети предметом діяльності підприємства є, в тому числі, надання платних послуг з медичного обслуговування населення відповідно до чинного законодавства України.

Підприємство є юридичною особою публічного права. Права та обов`язки юридичної особи Підприємство набуває з дня його державної реєстрації. (п. 4.1. Статуту)

Підприємство здійснює некомерційну господарську діяльність, організовує свою діяльність відповідно до фінансового плану, затвердженого Засновником.

Самостійно організовує виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг і реалізує їх за цінами (тарифами), що визначаються порядку, встановленому законодавством України та погодженими виконавчим комітетом засновника Підприємства та з сільським головою Маловільшанської сільської ради. (п. 4.3. Статуту)

Для здійснення господарської некомерційної діяльності Підприємство залучає і використовує матеріально-технічні, фінансові, трудові та інші види ресурсів, використання яких не заборонено чинним законодавством України. (п. 4.5. Статуту)

Підприємство має самостійний баланс, рахунки в установах банків, Державному казначействі України, круглу печатку зі своїм найменуванням, штампи, а також бланки з власними реквізитами. (п. 4.6. Статуту)

Підприємство має право укладає угоди (договори), набуває майнових та особистих немайнових прав, несе обов`язки, є особою, яка бере участь у справі, що розглядається в судах України, міжнародних та третейських судах з відома та погодження виконавчого комітету Маловільшанської сільської ради, голови Маловільшанської сільської ради. (п. 4.7. Статуту)

Майно Підприємства є спільною комунальною власністю Маловільшанської сільської ради і закріплюється за ним на праві оперативного управління. Майно Підприємства становлять необоротні та оборотні активи, основні засоби та грошові кошти, а також інші цінності, передані йому Засновником та набуті Підприємством в процесі подальшої діяльності, вартість яких відображається у самостійному балансі Підприємства. (п. 5.1. Статуту)

Джерелами формування майна та коштів Підприємства є, в тому числі, власні надходження Підприємства, одержані від реалізації продукції (робіт, послуг) (п. 5.3.3. Статуту) та майно, що надходить безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних благодійних внесків, пожертвувань юридичних і фізичних осіб; надходження коштів на виконання програм соціально-економічного розвитку регіону, програм розвитку медичної галузі. (п. 5.3.8. Статуту)

Підприємство має право отримувати плату за надання послуг з медичного обслуговування, виконання робіт у порядку, визначеному чинним законодавством України, залучати матеріальні та фінансові ресурси в установленому порядку, отримувати гранти, дарунки та благодійні внески в межах та порядку, визначеному чинним законодавством України. (п. 5.5. Статуту)

Власні надходження Підприємства використовуються відповідно до законодавства України. (п. 5.8. Статуту)

Підприємство має право самостійно визначати напрямки використання грошових коштів у порядку, визначеному законодавством України, враховуючи норми Статут. (п. 6.1.5. Статуту)

На підставі вказаних положень Статуту суд доходить висновку, що КНП "Білоцерківська ЦРЛ" є самостійним суб`єктом господарювання (юридичною особою публічного права), який має власні надходження та здійснює фінансово-господарську діяльність у межах визначених законодавством повноважень. Незважаючи на те, що КНП "Білоцерківська ЦРЛ" перебуває у підпорядкуванні та сфері управління засновника, власні надходження підприємства є одним із джерел його фінансування, а підприємство має право самостійно розпоряджатися такими коштами та використовувати їх відповідно до своїх статутних завдань, потреб господарської діяльності й вимог чинного законодавства.

Таким чином, сам факт підпорядкування КНП "Білоцерківська ЦРЛ" Маловільшанській територіальній громаді в особі Маловільшанської сільської ради, як засновнику, не свідчить про відсутність у підприємства передбаченої Статутом фінансової самостійності та не означає, що всі його кошти перебувають у повному безпосередньому розпорядженні засновника.

Більше того, пунктом 1.7. Статуту відповідача 2. прямо заборонено розподіл отриманих доходів (прибутків) Підприємства або їх частини, зокрема засновнику, яким є Маловільшанська сільська рада. Тобто повернення безпідставно набутих власних коштів Підприємства можливе лише на рахунки Підприємства, а не у дохід місцевого бюджету, тобто безпосередньо на рахунок Маловільшанської сільської ради, яка є засновником відповідача 2.

Як встановлено судом вище, відповідно до наданих прокурором платіжних інструкцій, кошти якими оплачувалась електрична енергія, визначені в листах, наданих на запит прокурора, Білоцерківським управлінням Державної казначейської служби України Київської області від 01.04.2026 № 02-10-08/433 та виконавчим комітетом Маловільшанської сільської ради від 16.03.2026 № 361.07-12, як кошти місцевого бюджету, надходили на рахунок відповідача 1. з рахунку, відмінного від того, з якого надходили грошові кошти, визначені як власні кошти підприємства. З викладеного випливає, що сплата відбувалась з коштів місцевого бюджету, тобто з рахунку Маловільшанської сільської ради та з власних коштів відповідача 2., тобто з рахунку останнього.

Відтак у випадку стягнення надмірно сплачених власних грошових коштів КНП "Білоцерківська ЦРЛ", сплачених на виконання Додаткових угод, які визнано судом недійсними, за вимогою прокурора у цій справі, такі кошти буде зараховано на рахунок Маловільшанської сільської ради, тобто на рахунок, на якому такі грошові кошти не перебували та з якого не перераховувались як кошти місцевого бюджету, що випливає із зазначених вище листів Білоцерківського управління Державної казначейської служби України Київської області від 01.04.2026 № 02-10-08/433 та виконавчого комітету Маловільшанської сільської ради від 16.03.2026 № 361.07-12.

Таким чином Маловільшанська сільська рада безпідставно отримає ці грошові кошти, що виключить можливість розпорядження ними в межах статутних повноважень безпосередньо КНП "Білоцерківська ЦРЛ" та реальний захист інтересів останнього.

При цьому суд враховує випадки, коли прокурор звертаючись до суду з позовом, самостійно виокремлює надмірно сплачені кошти місцевого бюджету від власних коштів комунального підприємства, до прикладу у справі № 908/747/26, № 925/991/26, крім того, КНП "Білоцерківська ЦРЛ" матиме право, у зв`язку з визнанням додаткових угод недійсними, самостійно звернутися із позовом до ТОВ "Кропивницькенерго" про повернення безпідставно сплачених коштів, тоді як в разі повного задоволення цього позову таке право відповідача 2. буде втрачено, що є прямим порушенням цього права відповідача 2.

До прикладу Західний апеляційний господарський суд у постанові від 07.05.2026 у справі № 907/54/25 дійшов висновку, що власні кошти розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня (отримувача бюджетних коштів) не є бюджетними коштами, отриманими з державного бюджету, а є власними надходженнями.

Північний апеляційний господарський суд у постанові від 22.10.2026 у справі № 910/4805/26 за позовом Комунального некомерційного підприємства "Чернігівська міська лікарня № 2" Чернігівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр газ ресурс" прo стягнення коштів в порядку ст. 1212 ЦК України у зв`язку із визнанням недійсними відповідних додаткових угод, враховуючи, що у попередній справі стягнуто на користь місцевої ради лише надмірно сплачені кошти з місцевого бюджету, тоді як власні кошти комунального підприємства, що були безпідставно сплачені останнім за рахунок власних надходжень на користь відповідача за недійсними Додатковими угодами не були предметом справи № 910/5182/24, залишаючи в силі рішення про задоволення позовних вимог, дійшов висновку, що таке стягнення не призведе до накладання на постачальника подвійної відповідальності.

Крім того суд бере до уваги, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 підтвердила свої висновки, викладені у пункті 9 постанови від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, про те, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", має застосовуватися з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи. При цьому наголосила, що у контексті засадничого положення частини другої статті 19 Конституції України відсутність у Законі України "Про прокуратуру" інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

У справі № 905/1907/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Комунальний заклад "Канівська санаторна школа Черкаської обласної ради" у спірних правовідносинах, які виникли щодо закупівлі природного газу за договором, діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником зазначеного товару в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня.

У відносинах щодо розрахунків з постачальником природного газу за договором комунальний заклад, який є розпорядником бюджетних коштів, виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як сторона у зобов`язальних правовідносинах. У цьому висновку Велика Палата Верховного Суду звернулася mutatis mutandis до власних висновків, викладених у підпунктах 6.27- 6.29 постанови від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 та підпунктах 6.30- 6.32 постанови від 23.10.2019 у справі № 922/3013/18.

Беручи до уваги викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі школи та погодилася з висновками судів попередніх інстанції про необхідність залишення позову, поданого прокурором в інтересах держави в особі школи, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

Таким чином суд доходить висновку, про відсутність у прокурора повноважень на здійснення представництва інтересів комунального некомерційного підприємства, власні кошти якого (відповідача 2.) прокурор просить стягнути в дохід місцевого бюджету, як безпідставно сплачені.

Отже, оскільки суд встановив, що кошти у розмірі 116 356,41 грн не є бюджетними коштами, отриманими з державного бюджету, суд виснує про відсутність у прокурора підстав для подачі позову в інтересах позивача про повернення таких зайво сплачених власних коштів КНП "Білоцерківська ЦРЛ" на користь позивача. Такі висновки судом зроблені з урахуванням п. 5.40 постанови Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 922/2060/23.

Таким чином за поставлену електричну енергію у березні 2023 року відповідно до Акта № 21 купівлі-продажу електричної енергії від 12.04.2023 у кількості 25 803 кВт*год загальною вартістю 121 197,11 грн з ПДВ за рахунок місцевого бюджету сплачено 101 781,27 грн відповідно до платіжної інструкції від 12.04.2023 № 501.

Тобто за рахунок місцевого бюджету оплачено 21 669,42 кВт*год електричної енергії (101 781,27 : 4,697), які з урахуванням ціни, визначеної в Договорі мали б коштувати 88 363,47 грн (21 669,42 х 4,0777956).

Отже переплата коштів з міського бюджету за березень 2023 року становить 13 417,80 грн (101 781,27 - 88 363,47).

За поставлену електричну енергію у квітні 2023 року відповідно до Акта № 41 купівлі-продажу електричної енергії від 19.05.2023 у кількості 32 757 кВт*год загальною вартістю 155 824,39 грн з ПДВ за рахунок місцевого бюджету сплачено 138 918,18 грн відповідно до платіжної інструкції від 25.05.2023 № 762.

Тобто за рахунок місцевого бюджету оплачено 29 203,02 кВт*год електричної енергії (138 918,18 : 4,75698), які з урахуванням ціни, визначеної в Договорі мали б коштувати 119 083,95 (29 203,02 х 4,0777956).

Отже переплата коштів з міського бюджету за квітень 2023 року становить 19 834,23 грн (138 918,18 - 119 083,95).

За поставлену електричну енергію у травні 2023 року відповідно до Акта № 62 купівлі-продажу електричної енергії від 19.06.2023 у кількості 34 636 кВт*год загальною вартістю 164 762,76 грн з ПДВ за рахунок місцевого бюджету сплачено 157 942,77 грн відповідно до платіжної інструкції від 21.06.2023 № 940.

Тобто за рахунок місцевого бюджету оплачено 33 202,32 кВт*год електричної енергії (157 942,77 : 4,75698), які з урахуванням ціни, визначеної в Договорі мали б коштувати 135 392,77 грн (33 202,32 х 4,0777956).

Отже переплата коштів з міського бюджету за травень 2023 року становить 22 550 грн (157 942,77 - 135 392,77).

За поставлену електричну енергію у червні 2023 року відповідно до Акта № 105 купівлі-продажу електричної енергії від 20.07.2023 у кількості 24 827 кВт*год загальною вартістю 118 101,54 грн з ПДВ за рахунок місцевого бюджету сплачено 110 360,06 грн відповідно до платіжної інструкції від 25.07.2023 № 1095.

Тобто за рахунок місцевого бюджету оплачено 23 199,61 кВт*год електричної енергії (110 360,06 : 4,75698), які з урахуванням ціни, визначеної в Договорі мали б коштувати 94 603,27 грн (23 199,61 х 4,0777956).

Отже переплата коштів з міського бюджету за червень 2023 року становить 15 756,79 грн (110 360,06 - 94 603,27).

За поставлену електричну енергію у липні 2023 року відповідно до Акта № 189 купівлі-продажу електричної енергії від 18.08.2023 у кількості 23 477 кВт*год загальною вартістю 122 463,73 грн з ПДВ за рахунок місцевого бюджету сплачено 114 179,39 грн відповідно до платіжної інструкції від 21.08.2023 № 1251.

Тобто за рахунок місцевого бюджету оплачено 21 888,84 кВт*год електричної енергії (114 179,39 : 5,216328), які з урахуванням ціни, визначеної в Договорі мали б коштувати 89 258,22 грн (21 888,84 х 4,0777956).

Отже переплата коштів з міського бюджету за липень 2023 року становить 24 921,17 грн (114 179,39 - 89 258,22).

За поставлену електричну енергію у серпні 2023 року відповідно до Акта № 210 купівлі-продажу електричної енергії від 19.09.2023 у кількості 24 439 кВт*год загальною вартістю 140 755,15 грн з ПДВ за рахунок місцевого бюджету сплачено 123 106,45 грн відповідно до платіжної інструкції від 21.09.2023 № 1431.

Тобто за рахунок місцевого бюджету оплачено 21 374,70 кВт*год електричної енергії (123 106,45 : 5,759448), які з урахуванням ціни, визначеної в Договорі мали б коштувати 87 161,66 грн (21 374,70 х 4,0777956).

Отже переплата коштів з міського бюджету за серпень 2023 року становить 35 944,79 грн (123 106,45 - 87 161,66).

За поставлену електричну енергію у вересні 2023 року відповідно до Акта № 298 купівлі-продажу електричної енергії від 25.10.2023 у кількості 28 271 кВт*год електричної енергії загальною вартістю 162 825,36 грн з ПДВ за рахунок місцевого бюджету сплачено 144 513,46 грн відповідно до платіжної інструкції від 26.10.2023 № 1605.

Тобто за рахунок місцевого бюджету оплачено 25 091,55 кВт*год електричної енергії (144 513,46 : 5,759448), які з урахуванням ціни, визначеної в Договорі мали б коштувати 102 318,21 грн (25 091,55 х 4,0777956).

Отже переплата коштів з міського бюджету за вересень 2023 року становить 42 195,25 грн (144 513,46 - 102 318,21).

За поставлену електричну енергію у жовтні 2023 року відповідно до Акта № 315 купівлі-продажу електричної енергії у кількості 42 461 кВт*год загальною вартістю 244 551,92 грн з ПДВ за рахунок місцевого бюджету сплачено 223 323,97 грн відповідно до платіжної інструкції 15.11.2023 № 1684.

Тобто за рахунок місцевого бюджету оплачено 38 775,24 кВт*год електричної енергії (223 323,97 : 5,759448), які з урахуванням ціни, визначеної в Договорі мали б коштувати 158 117,50 грн (38 775,24 х 4,0777956).

Отже переплата коштів з міського бюджету за жовтень 2023 року становить 65 206,47 грн (223 323,97 - 158 117,50).

Таким чином загальна переплата за отриману відповідачем 2. електричну енергію за ціною, визначеною у додаткових угодах, які визнано судом недійсними, здійснена з місцевого бюджету становить 239 826,50 грн.

Отже саме така сума підлягає стягненню з відповідача 1. на користь позивача.

Підсумовуючи викладене суд повністю задовольняє позов в частині немайнових вимог - про визнання додаткових угод недійсними та частково задовольняє вимогу прокурора про стягнення з відповідача 1. на користь позивача грошових коштів - у сумі 239 826,50 грн.

Щодо наявності підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у спірних правовідносинах, суд зазначає таке.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Системне тлумачення абзацу першого частини третьої статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі № 587/430/16-ц).

Порушення державного інтересу у спірних правовідносинах полягає, перш за все, у тому, що правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність договору, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає. Виконання зобов`язань за додатковими угодами, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання коштів місцевого бюджету, що не відповідає меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в ст. 3 даного Закону. Виплатою коштів на виконання недійсних правочинів зумовлено незаконну витрату коштів місцевого бюджету у розмірі 239 826,50 грн, що негативно впливає на видаткову частину бюджету, а тому є порушенням економічних інтересів держави.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

З матеріалів справи випливає, що Білоцерківська окружна прокуратура звернулася з листом від 11.03.2026 № 50-2468вих-26 до Маловільшанської сільської ради, в якому просила надати запитувані відомості, а також інформацію щодо вжитих чи запланованих Маловільшанською сільською радою заходів щодо звернення до суду з позовною заявою про визнання додаткових угод недійсними та повернення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 265 386 гривень.

У відповідь листом від 16.03.2026 № 361.07-12 виконавчий комітет Маловільшанської сільської ради повідомив, що згідно джерел фінансування по договору №21734/6 від 24.02.2023 встановлено бюджетні призначення та виділені бюджетні асигнування згідно завіреного кошторису на суму 2 475 254 грн від 19.01.2023 та додаткові кошти на суму 15 000 грн згідно довідки від 06.11.2023. Протягом 2023 року діяло три договори на постачання електричної енергії. Профінансовано по договору №21734/6 від 24.02.2023 в межах кошторисних призначень на суму 1 114 125,55 грн. Щодо суми фактичної оплати по договору №21734/6 від 24.02.2023 було сплачено згідно актів купівлі продажу електричної енергії 1 230 481,96 грн, з них: кошти Маловільшанської сільської ради 1 114 125,55 грн, власні кошти підприємства 116 356,41 грн.

Білоцерківська окружна прокуратура звернулася з листом від 03.07.2026 № 50-6992вих-26 до Маловільшанської сільської ради, в якому просила надати інформацію про реквізити рахунку Маловільшанської сільської ради, зокрема номер рахунку, код отримувача, банк отримувача, код банку отримувача, тощо.

У відповідь листом від 17.07.2026 № 986/05-01 виконавчий комітет Маловільшанської сільської ради повідомив запитувану прокурором інформацію щодо рахунку позивача.

Білоцерківська окружна прокуратура звернулася з листом від 03.07.2026 № 50-6991вих-26 до Маловільшанської сільської ради, в якому на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомила, що Білоцерківською окружною прокуратурою буде подано до Господарського суду Черкаської області позовну заяву в інтересах держави в особі Маловільшанської сільської ради до ТОВ "Кропивницькенерго" про визнання додаткових угод недійсними та повернення безпідставно отриманих грошових коштів 256 386 грн.

Надсилання вказаного листа позивачу підтверджується наданими прокурором фіскальним чеком.

Суд зауважує, що за усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 26.05.2021 у справі № 926/14/19 (пункти 4.8-4.10), від 14.06.2022 у справі № 927/172/21 (пункти 56-58), від 06.09.2023 у справі № 926/54/22 (пункти 34, 35) та від 13.02.2024 у справі № 813/2417/17 (підпункт 6.27)), встановлюючи підстави для представництва прокурором інтересів держави, суд повинен здійснити оцінку, зокрема, попереднього листування між прокурором і відповідним органом, яке за своїм змістом може мати різний характер та спрямовуватись, зокрема, на:

- отримання інформації з метою встановлення наявності або відсутності порушення інтересів держави у випадку виявлення прокурором ознак такого порушення на підставі абзацу четвертого частини четвертої статті 23 Закону № 1697-VII;

- інформування органу про виявлені прокурором порушення інтересів держави та отримання інформації щодо обізнаності такого органу про порушення та вжиття або невжиття відповідних заходів;

- отримання від органу інформації (матеріалів та копій), необхідної для здійснення представництва інтересів держави в суді.

Якщо в процесі такої оцінки буде встановлено, що листування було спрямоване на отримання документів та/або інформації про можливе порушення і пов`язане саме зі з`ясуванням факту його наявності або відсутності, то обов`язковим є подальше інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення та надання йому можливості відреагувати протягом розумного строку, що відповідає змісту статті 23 Закону № 1697-VII.

Водночас якщо попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, і такий орган протягом розумного строку на зазначену інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі, до моменту отримання інформації від прокурора) про порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то у такому випадку наявні підстави для представництва, передбачені абзацом першим частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII.

Зі змісту вказаного вище листування між Білоцерківською окружною прокуратурою та Маловільшанською сільською радою випливає, що прокурор неодноразово повідомляв позивача про наявність порушеного права останнього, на що позивач протягом розумного строку після отримання такого повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом.

Згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником КНП "Білоцерківська ЦРЛ" є Маловільшанська сільська рада.

Маловільшанська сільська рада виступає як суб`єкт владних повноважень, який приймає участь у формуванні бюджету та забезпечує його виконання, а також зобов`язаний забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, приймає рішення про використання виділених коштів, контролює належне і своєчасне відшкодування шкоди, заподіяної державі.

З урахуванням викладеного, Маловільшанська сільська рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету.

Як встановлено судом вище, відповідно до положень Статуту КНП "Білоцерківська ЦРЛ", Комунальне некомерційне підприємство "Білоцерківська центральна районна лікарня" Маловільшанської сільської ради підзвітне і підконтрольне Маловільшанській сільській раді, підпорядковане виконавчому комітету Маловільшанської сільської ради, голові Маловільшанської сільської ради, а з питань здійснення делегованих повноважень підконтрольний відповідним органам виконавчої влади. (п. 1.5.)

Засновником, Власником та органом управління майном Підприємства є Маловільшанська територіальна громада в особі Маловільшанської сільської ради (код ЄДРПОУ 04358619). Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним Засновнику. (п. 1.5. Статуту)

Підприємство здійснює некомерційну господарську діяльність, організовує свою діяльність відповідно до фінансового плану, затвердженого Засновником. (п. 4.3. Статуту)

Майно Підприємства є спільною комунальною власністю Маловільшанської сільської ради і закріплюється за ним на праві оперативного управління. Майно Підприємства становлять необоротні та оборотні активи, основні засоби та грошові кошти, а також інші цінності, передані йому Засновником та набуті Підприємством в процесі подальшої діяльності, вартість яких відображається у самостійному балансі Підприємства. (п. 5.1. Статуту)

Отже укладання спірних додаткових угод до договору від 24.02.2023 з порушенням вимог законодавства свідчить про нераціональне і неефективне використання бюджетних коштів (коштів місцевого бюджету), що створює загрозу порушення інтересів держави у бюджетній сфері.

Для захисту інтересів держави нераціонально та неефективно витрачені бюджетні кошти слід повертати (стягувати) саме на користь держави в особі уповноваженого органу як головного розпорядника бюджетних коштів, тобто на користь державного бюджету (див. постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 15 березня 2024 року у справі № 904/192/22). Тобто у спорі за позовом прокурора про визнання недійсним договору про закупівлю та застосування наслідків недійсності правочину головний розпорядник бюджетних коштів, визначений прокурором як позивач, на користь якого прокурор просить стягнути кошти (застосувати реституцію), є належним позивачем у справі, який уособлює державу, за захистом інтересів якої прокурор звернувся із цим позовом до суду. (постанова Великої палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24)

Отже, враховуючи нездійснення Маловільшанською сільською радою заходів для звернення до суду з позовом щодо захисту інтересів територіальної громади та держави, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор належно обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.

Також суд враховує, що Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(II)/2025 у справі № 3-28/2024(59/24) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними/суперечать конституції), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Відповідно частини 2 цієї Статті організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч. 3 ст. 41 ГПК України).

Господарський процесуальний кодексу України у ч. 3, 4 ст. 53 визначає, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" регламентовано особливості представництва інтересів громадянина або держави в суді, що полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

У свою чергу, Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(II)/2025 у справі № 3-28/2024(59/24) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (щодо представництва прокурором інтересів держави в суді):

1. Визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), абзаци перший, другий, третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами.

2. Визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

3. Окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність із 1 січня 2027 року.

4. Рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

5. Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Отже, як зазначено вище, Рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними (на момент відкриття провадження у справі) та продовжують існувати після втрати ними чинності.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 11.02.2026 у справі №925/1282/23.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається за немайнові вимоги на обох відповідачів порівну, за майнову вимогу на відповідача 1 та прокуратуру (як платника судового збору) пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 20.03.2023 до Договору про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу № 21734/6 від 24.02.2023, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Білоцерківська центральна районна лікарня" Маловільшанської сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кропивницькенерго".

Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 26.04.2023 до Договору про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу № 21734/6 від 24.02.2023, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Білоцерківська центральна районна лікарня" Маловільшанської сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кропивницькенерго".

Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 26.07.2023 до Договору про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу № 21734/6 від 24.02.2023, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Білоцерківська центральна районна лікарня" Маловільшанської сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кропивницькенерго".

Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 21.08.2023 до Договору про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу № 21734/6 від 24.02.2023, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Білоцерківська центральна районна лікарня" Маловільшанської сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кропивницькенерго".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кропивницькенерго" (ідентифікаційний код 44763764, вул. Вишневецького Байди, буд. 18, м. Черкаси, Черкаська обл., 18001) на користь Маловільшанської сільської ради (ідентифікаційний код 04358619, вул. Перемоги, буд. 24, с. Мала Вільшанка, Білоцерківський р-н., Київська обл., 09175) грошові кошти у розмірі 239 826,50 грн безпідставно отримані за договором №21734/6 від 24.02.2023 про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу, укладеним між Комунальним некомерційним підприємством "Білоцерківська центральна районна лікарня" Маловільшанської сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кропивницькенерго".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кропивницькенерго" (ідентифікаційний код 44763764, вул. Вишневецького Байди, буд. 18, м. Черкаси, Черкаська обл., 18001) на користь Київської обласної прокуратури (бульв. Лесі Українки, 27/2, м. Київ, 01014) 8 202,72 грн витрат зі сплати судового збору за такими реквізитами: отримувач; код ЄДРПОУ - 02909996; банк отримувача - Держказначейська служба України м. Київ; МФО - 820172; рахунок отримувача - UA028201720343190001000015641.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Білоцерківська центральна районна лікарня" Маловільшанської сільської ради (ідентифікаційний код 01994764, вул. Хмельницького Богдана, буд. 39, с. Озерна, Білоцерківський р-н., Київська обл., 09129) на користь Київської обласної прокуратури (бульв. Лесі Українки, 27/2, м. Київ, 01014) 5 324,80 грн витрат зі сплати судового збору за такими реквізитами: отримувач; код ЄДРПОУ - 02909996; банк отримувача - Держказначейська служба України м. Київ; МФО - 820172; рахунок отримувача - UA028201720343190001000015641.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати учасникам справи за допомогою системи "Електронний суд".

Повне рішення складено та підписано 09.11.2026.

Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua