Суд: Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №185/14205/25
Суддя: Перекопський М. М.
Справа № 185/14205/25
Провадження № 2/185/5524/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 листопада 2026 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перекопського М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У листопаді 2025 року ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 4075066 від 14 жовтня 2021 року.
Позов обґрунтовано тим, що 14 жовтня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем укладено договір про споживчий кредит № 4075066, відповідно до якого останньому надано кредитні кошти в розмірі 5000,00 грн. Відповідач зобов`язався повернути отримані кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та строки, визначені договором. Проте відповідач належним чином свої зобов`язання не виконав, отримані кошти не повернув, унаслідок чого утворилася заборгованість. 13 січня 2022 року ТОВ «МІЛОАН» на підставі договору факторингу відступило право вимоги за кредитним договором відповідача ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ». У свою чергу 10 січня 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, на підставі якого позивач набув право вимоги за кредитним договором № 4075066. У зв`язку із зазначеним позивач був вимушений звернутися до суду із вказаним позовом.
Ухвалою суду провадження у справі відкрито, постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Копію ухвали суду було направлено відповідачу за його зареєстрованим місцем проживання та з урахуванням приписів ст. 272 ЦПК України вважається врученою належним чином. Відповідач відзиву чи будь-яких заяв суду не надав.
Відповідно до ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Дослідивши письмові матеріали справи, перевіривши обставини укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, умови їх повернення, надані розрахунки заборгованості та документи щодо переходу права вимоги, суд дійшов таких висновків.
Судом установлено та матеріалами справи підтіерджено, що 14 жовтня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 4075066, відповідно положенням якого сума кредиту становить 5000,00 грн, строк кредиту - 15 днів, проценти за користування кредитом у розмірі 7,50 грн, які нараховуються за ставкою 0,01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.Таким чином, під час укладення договору сторони прямо погодили суму кредиту, строк його надання, дату повернення та розмір процентів, які підлягали сплаті за початковий строк кредитування.
Факт перерахування відповідачу кредитних коштів у розмірі 5000,00 грн підтверджується платіжним документом ТОВ «МІЛОАН» від 14 жовтня 2021 року.
Крім того, АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» листом від 15 січня 2026 року повідомило суд, що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_1 . До листа додано виписку щодо руху коштів за рахунком відповідача за період із 14 до 24 жовтня 2021 року. Із зазначеної виписки вбачається, що 14 жовтня 2021 року на рахунок відповідача зараховано 5000,00 грн за операцією «CASH2CARD P2PCREDIT».
Отже, факт надання відповідачу кредитних коштів підтверджується сукупністю письмових доказів, які узгоджуються між собою за датою та сумою перерахування.
Судом установлено, що 13 січня 2022 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 13-01/2022-79, за яким ТОВ "ВЕРЖДИКТ КАПІТАЛ" отримав права грошової вимоги, у тому числі за вказаним кредитним договором.
У свою чергу 10 січня 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги. Згідно з витягом із реєстру боржників до цього договору за порядковим номером 49911 зазначено ОСОБА_1 та договір № 4075066. Загальний розмір заборгованості, зазначений у реєстрі, становить 26907,50 грн.
Відповідно до статей 512, 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Водночас відступлення права вимоги не змінює змісту основного зобов`язання та не може саме собою створювати обов`язку боржника сплачувати заборгованість, яка не виникла відповідно до умов первісного договору та закону.
Таким чином, надані договори та реєстри боржників підтверджують перехід до позивача права вимоги за кредитним договором відповідача, однак відображена в реєстрах сума заборгованості підлягає самостійній перевірці судом.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику в строк та порядку, установлені договором.
Відповідно до статей 525, 526, 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Строк повернення кредиту за договором настав 29 жовтня 2021 року.
Доказів повернення відповідачем отриманих 5000,00 грн матеріали справи не містять.
За таких обставин суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення основної заборгованості за кредитом у розмірі 5000,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Позивач просить стягнути з відповідача 21907,50 грн процентів.
Однак суд не погоджується з наданим розрахунком у повному обсязі з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.
Згідно з пунктом 1.3 кредитного договору № 4075066 строк кредитування становить 15 днів, із 14 до 29 жовтня 2021 року.
Відповідно до пункту 1.5.2 договору за вказаний період сторонами погоджено процентну ставку 0,01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Отже, за початковий строк кредитування проценти підлягають обчисленню за такою формулою: 5000,00 грн ? 0,01 % ? 15 днів = 7,50 грн. Щоденний розмір процентів становить: 5000,00 грн ? 0,0001 = 0,50 грн, азЗа 15 днів: 0,50 грн ? 15 = 7,50 грн.
Таким чином, загальна сума процентів за користування кредитними коштами протягом погодженого початкового строку кредитування становить 7,50 грн.
При цьому судом установлено, що позивач визначив заборгованість за процентами, виходячи з більш тривалого періоду користування кредитними коштами та застосування стандартної процентної ставки, установленої пунктом 1.6 договору.
Зокрема, відповідно копії розрахунку первісного кредитодавця ТОВ «МІЛОАН», за період до 28 грудня 2021 року нараховано 11407,50 грн процентів.
Із цієї суми 7,50 грн становлять проценти за початковий 15-денний строк кредитування, а 11400,00 грн - проценти, нараховані за наступний період.
Суд перевірив правові підстави такого нарахування.
Розділом 2 кредитного договору передбачено можливість продовження строку кредитування на пільгових або стандартних умовах.
Відповідно до пункту 2.3.1.1 договору продовження строку кредитування на пільгових умовах пов`язане з виконанням позичальником передбачених договором умов.
Пунктом 2.3.1.2 договору передбачено можливість одноденного продовження строку кредитування шляхом подальшого користування кредитними коштами після завершення раніше визначеного строку кредитування, але загальна тривалість такого продовження обмежена 60 днями.
Водночас наявність у договорі положення про можливість продовження строку кредитування не означає безумовного встановлення факту його продовження в конкретних правовідносинах.
У матеріалах справи відсутні докази окремого звернення відповідача із заявою про пролонгацію, погодження нового строку кредитування, оформлення відповідного додатка до договору або інших дій відповідача, які б беззаперечно свідчили про реалізацію ним права на зміну строку кредитування.
Сам факт неповернення кредитних коштів у погоджений строк свідчить про порушення зобов`язання, однак не може без належної оцінки договірних умов та поведінки сторін ототожнюватися з добровільним погодженням нового строку кредитування.
З огляду на споживчий характер правовідносин суд також ураховує необхідність тлумачення нечітких або двозначних положень договору на користь споживача.
За відсутності належного підтвердження погодженого сторонами продовження строку кредитування суд не вбачає достатніх підстав для висновку, що відповідач зобов`язався сплачувати проценти як плату за правомірне користування кредитом за ставкою 5 % на день після 29 жовтня 2021 року.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.
Аналогічне розмежування регулятивних і охоронних правовідносин здійснено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16.
У постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду також звернула увагу на необхідність тлумачення нечітких умов договорів про споживчий кредит на користь споживача.
Отже, за відсутності належного підтвердження правових підстав продовження строку правомірного користування кредитом суд не погоджується з нарахуванням 11400,00 грн процентів понад початковий строк кредитування.
Окремо судом досліджено розрахунок, складений ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», відповідно до якого за період із 13 січня до 23 лютого 2022 року нараховано додатково 10500,00 грн.
Зазначені нарахування здійснені на суму основної заборгованості 5000,00 грн за ставкою 5 % на день. За 42 дні нарахування становить: 5000,00 грн ? 5 % ? 42 дні = 10500,00 грн.
Отже, розрахунок є арифметично правильним, однак арифметична правильність сама собою не підтверджує правомірності застосування відповідної процентної ставки.
Суд ураховує, що в позовній заяві позивач посилається також на положення статті 625 ЦК України як на підставу нарахування процентів після закінчення строку кредитування.
Разом із тим у наданому ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» розрахунку суму 10500,00 грн зазначено саме як проценти, нараховані згідно з кредитним договором. Окремі графи щодо трьох процентів річних та інфляційних втрат містять нульові значення.
Аналогічно у реєстрі боржників до договору про відступлення прав вимоги від 10 січня 2023 року всю суму 21907,50 грн відображено як заборгованість за нарахованими процентами за кредитом, тоді як у графі відповідальності за порушення грошового зобов`язання згідно зі статтею 625 ЦК України зазначено 0,00 грн.
У частині стягнення додаткових 10500,00 грн суд не погоджується із заявленим позивачем розміром нарахувань, оскільки застосування стандартної ставки 5% на день після закінчення погодженого строку кредитування не може обґрунтовуватися самим лише фактом подальшого неповернення коштів як продовженням правомірного користування кредитом.
При цьому відповідальність за порушення грошового зобов`язання відповідно до статті 625 ЦК України має самостійну правову природу та повинна оцінюватися окремо від договірних процентів за користування кредитом.
З урахуванням наведеного суд у цьому варіанті розрахунку виходить із доведеності саме 7,50 грн договірних процентів за початковий строк кредитування та не включає подальші 10500,00 грн до суми процентів за правомірне користування кредитом.
Відтак загальна сума процентів, яка підлягає стягненню як плата за користування кредитом, становить 7,50 грн. А загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить: 5000,00 грн + 7,50 грн = 5007,50 грн.
В іншій частині заявлених процентів у розмірі 21900,00 грн суд не вбачає підстав для їх задоволення у зв`язку з необґрунтованістю та безпідставністю їх нарахування.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 28 жовтня 2025 року.
Отже, розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам, становить: 3028,00 грн * 5007,50 грн / 26907,50 грн = 563,51 грн.
Також позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою з урахуванням конкретних обставин справи, ціни позову.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У зв`язку з наведеним, суд може обмежити розмір судових витрат на професійну (правничу) допомогу з огляду на розумну необхідність таких судових витрат для конкретної справи.
Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із того, що відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг, витраченим часом, ціною позову та значенням справи для сторони.
З урахуванням принципів розумності, співмірності та справедливості, а також практики Верховного Суду щодо недопустимості покладення на іншу сторону надмірних судових витрат, суд доходить висновку про необхідність зменшення заявлених витрат на професійну правничу допомогу до розумного та співмірного розміру. При цьому суд враховує: що дана справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, не є значної складності, не потребувала участі представника у судових засіданнях, подання значної кількості процесуальних документів чи здійснення складного правового аналізу.
За таких обставин, суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу 3000,00 грн.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 259, 263-265, 274, 279, 354 ЦПК України, статтями 512, 514, 525, 526, 530, 625, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд
ухвалив:
Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 4075066 від 14 жовтня 2021 року в загальному розмірі 5007 (п`ять тисяч сім) гривень 50 копійок, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 7,50 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом протягом погодженого строку кредитування.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судові витрати у розмірі 3563 (три тисячі п`ятсот шістдесят три) гривні 51 копійка, з яких: 563,51 грн - судовий збір, 3000,00 грн - витрати на правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", року народження, РНОКПП/код ЄДРПОУ 44276926, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, Київ р-н, Київ обл., 01133.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП/код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , .
Суддя М. М. Перекопський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua