Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №918/948/26 — Господарський суд Рівненської області

Суд: Господарський суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Господарське

Категорія: страхування

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №918/948/26

Суддя: Андрійчук О.В.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2026 р. м. Рівне Справа № 918/948/26

Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання О. Гуменюк, розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Т-С",

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1 ,

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ПАТ СК «ПЗУ Україна»,

про стягнення 46 089,09 грн,

за участю представників:

від позивача: С.Сечко, дов. від 30.12.2025 № 0125-194,

від відповідача: Ю.Яковлєв, дов. від 08.11.2023 № 3,

від третіх осіб: не з`явилися,

УСТАНОВИВ:

У серпні 2026 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УСГ" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Т-С" про стягнення 46 089,09 грн.

Стислий виклад позиції позивач, заперечень відповідача, пояснення третіх осіб.

Згідно із позовною заявою, остання обґрунтована тим, що 29.10.2025 сталася ДТП за участю автомобіля марки «Renault», яким керував водій відповідача, та автомобіля «Mercedes», який належить ТОВ "МАГТРАНС". Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20.11.2025 водія відповідача визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП. На момент ДТП між позивачем (страховик) та ТОВ "МАГТРАНС" (страхувальник) був укладений договір страхування наземних транспортних засобів від 03.10.2025. ТОВ "МАГТРАНС" звернулося до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. 14.11.2025 позивачем складено страховий акт, в якому зазначено розмір страхового відшкодування – 81 796,90 грн, а також порядок його виплати: 1-шу частину платежу зарахувати в рахунок несплаченої частини страхового платежу; 2-у частину страхового відшкодування в розмірі 58 884,90 грн перерахувати ФОП ОСОБА_2 . Окрім того, на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ПАТ СК "ПЗУ Україна" за полісом обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів. Позивач звернувся до страхової компанії відповідача із заявою про виплату (страхового) відшкодування за полісом, за яким остання здійснила виплату в розмірі 35 707,81 грн. Зважаючи, вказана сума не покриває суму страхового відшкодування, виплаченого позивач, останній звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача різниці в розмірі 46 089,09 грн.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на статті 993, 1194 ЦК України, статтю 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

19.08.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній не визнає заявлені позивачем позовні вимоги, заперечує проти їх задоволення та вважає, що надані документи не дають можливості достовірно встановити розмір майнової шкоди, фактичний обсяг витрат на відновлення транспортного засобу, фактичне виконання ремонтних робіт, придбання та використання запасних частин і матеріалів, а також правильність визначення суми, яка після виплати за договором обов`язкового страхування може бути заявлена до стягнення з відповідача.

Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін, результат їх розгляду.

Ухвалою від 06.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 07.09.2026, залучено до участі у справі як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 07.09.2026 вирішено розгляд справи № 918/948/26 здійснювати за правилами загального позовного провадження, замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, яке призначене на 12.10.2026, залучено до участі у справі як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ПАТ СК «ПЗУ Україна».

Ухвалою суду від 12.10.2026 підготовче засідання відкладено на 26.10.2026.

Ухвалою суду від 26.10.2026 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 09.11.2026.

Заяв і клопотань від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані докази, суд установив таке.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

03.10.2025 між позивачем (страхових) та ТОВ "МАГТРАНС" (страхувальник) укладено договір страхування наземних транспортних засобів № 28-1501-25-00229, додатковий договір №1, додатковий договір №2, згідно з якими позивач прийняв на себе зобов`язання по відшкодуванню матеріальної шкоди, заподіяної автомобілю страхувальника «Mercedes», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Пунктом 5 договору страхування (Частина 1) передбачено, що умови страхування ОСОБА_3 . Порядок оплати страхової премії та періоди страхування визначені у пункті 7.

Відповідно до пунктів 8, 9 договору страхування (Частина 1) строку дії договору: з 00 год. 00 хв. 08.10.2025 по 23 год. 00 хв. 07.10.2026. У будь-якому випадку договір страхування не набирає чинності раніше моменту сплати страхувальником 100% страхової премії або її першої частини (якщо договором передбачена сплата страхової премії частинами).

У пунктах 11.2., 11.8. договору страхування (Частина 1) передбачено, що ліміт відповідальності страховика не враховує зносу, а розмір франшизи становить 0,5%.

За пунктом 2.2. договору страхування (Частина 2) страховим випадком по Каско можуть бути втрата, знищення або пошкодження застрахованого ТЗ внаслідок, зокрема ДТП – пошкодження (знищення) страхованого ТЗ та/або його застрахованого додаткового обладнання внаслідок події, що сталася під час руху застрахованого ат/або іншого ТЗ, внаслідок якої завдані пошкодження застрахованому ТЗ, тощо (підпункт 2.2.2.).

Згідно з пунктом 12.1. договору страхування (Частина 2) розмір страхового відшкодування визначається виходячи з прямого розміру збитків, завданих страхувальнику в результаті страхового випадку, на підставі даних огляду пошкодженого ТЗ та/або ДО, документів, зазначених у розділі 11 частини 2 (Оферти) цього договору. Розмір страхового відшкодування в будь-якому випадку не може перевищувати розмір страхової суми та відповідних лімітів, якщо такі встановлені.

Порядок розрахунки суми станового відшкодування визначений у пункті 12.2. договору страхування (Частина 2).

Відповідно до пунктів 13.1., 13.2., 13.6., 13.8. договору страхування (Частина 2) виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком відповідно до умов цього договору та законодавства України, на підставі страхового акту та всіх необхідних і належним чином оформлених документів, зазначених у розділі 11 частини 2 (оферта) цього договору. Страховик протягом п`яти робочих днів з дня отримання заяви про настання страхового випадку, при умові надання страхувальником застрахованого ТЗ для огляду, здійснює огляд пошкодженого ТЗ та/або вживає заходів для проведення незалежної оцінки. Страховик протягом п`яти робочих днів з дати отримання від страхувальника всіх необхідних документів, передбачених розділом 11 частини 2 (оферта) цього договору, приймає рішення (складає страховий акт) про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування. Протягом 14 робочих днів від дати складання страхового акту страховик повинен здійснити виплату страхового відшкодування.

Якщо збитки, заподіяні страхувальнику внаслідок настання страхового випадку, були пов`язані з виною третіх осіб, зокрема власників інших ТЗ, то, відповідно до законодавства України, страховик має право вимоги до винних осіб у розмірі суми виплачених відшкодувань (пункт 16.1. договору страхування (Частина 2)).

29.10.2025 о 05 год. 50 хв. на 311 км 750 м а/д М 30 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Renault», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом Shmitz Cargobull SCB S3T, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_1 , який належить на праві власності відповідачу, та автомобіля «Mercedes», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ТОВ "МАГТРАНС".

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди вказані автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20.11.2025 у справі про адміністративне правопорушення №686/32105/25 ОСОБА_1 , який працював водієм у відповідача, визнано винним, притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

ТОВ "МАГТРАНС" звернулося до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 31.10.2025, за результатами розгляду якої пошкодження автомобіля страхувальника внаслідок дорожньо-транспортної пригоди визнано страховим випадком.

07.11.2025 позивачем складено акт огляду пошкодженого транспортного засобу (дефектна відомість).

08.11.2025 ФОП ОСОБА_2 виставлено позивачу рахунок на передплату № 38 на суму 88 296,90 грн.

14.11.2025 позивачем затверджено розрахунок суми страхового відшкодування, який становив 81 796,90 грн (88 296,90 грн – 6 500,00 грн франшизи).

14.11.2025 позивачем складено страховий акт № ПСКA-13627, в якому зазначено розмір страхового відшкодування – 81 796,90 грн, а також порядок його виплати: 1-шу частину платежу в розмірі 22 912,00 грн зарахувати в рахунок несплаченої частини страхового платежу; 2-у частину страхового відшкодування в розмірі 58 884,90 грн перерахувати ФОП ОСОБА_2 .

Так, позивач відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту виплатив страхове відшкодування у розмірі 58 884,90 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 14.02.2025 № 91035.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно–правова відповідальність власника наземного транспортного засобу «Renault», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована в ПАТ СК "ПЗУ Україна" за полісом обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів № 224870602.

17.11.2025 позивач звернувся до страхової компанії відповідача із заявою № 55515 на виплату (страхового) відшкодування за полісом № 224870602, за яким страхова компанія відповідача здійснила виплату в розмірі 35 707,81 грн згідно з платіжною інструкцією від 09.12.2025.

Відтак позивач просить суд стягнути з відповідача 46 089,09 грн різниці між виплаченою позивачем ТОВ "МАГТРАНС" сумою страхового відшкодування та сумою страхового відшкодування, виплаченою ПАТ СК "ПЗУ Україна" за полісом обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів № 224870602 (81 796,90 грн – 35 707,81 грн).

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із суброгацією, тобто переходом до страховика права вимоги, що належало потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування, регулювання яких здійснюється ЦК України, Законами України «Про страхування», «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» тощо.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Страхування - це правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов`язаних з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством (пункт 69 частини першої статті першої Закону України "Про страхування").

Згідно зі статтею 108 Закону України «Про страхування» страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Статтею 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 03.10.2018 у справі № 760/15471/15-ц, від 14.12.2021 у справі № 147/66/17 виснувала, що відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

Як установлено судом із фактичних обставин справи, цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ПАТ СК "ПЗУ Україна" за полісом обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів № 224870602, яке здійснило на користь позивача виплату в розмірі 35 707,81 грн згідно з платіжною інструкцією від 09.12.2025, внаслідок чого позивач звернувся до відповідача з вимогою про відшкодування 46 089,09 грн різниці між виплаченою позивачем сумою страхового відшкодування та сумою страхового відшкодування, виплаченою ПАТ СК "ПЗУ Україна" за полісом обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів (81 796,90 грн – 35 707,81 грн).

Доказів необґрунтованості суми, сплаченої ПАТ СК "ПЗУ Україна" на користь позивача, в матеріалах справи немає.

На підтвердження розміру страхового відшкодування позивачем долучено до матеріалів справи рахунок на передплату від 08.11.2025 № 38 на суму 88 296,90 грн, виставлений позивачу ФОП ОСОБА_2 , а також розрахунок суми страхового відшкодування в розмірі 81 796,90 грн (88 296,90 грн – 6 500,00 грн франшизи), затверджений позивачем 14.11.2025.

У той же час у страховому акті № ПСКA-13627 від 14.11.2025 зазначено, що розмір страхового відшкодування становить 81 796,90 грн та виплачується таким чином: 1-ша частина платежу в розмірі 22 912,00 грн зараховується в рахунок несплаченої частини страхового платежу; 2-а частина страхового відшкодування в розмірі 58 884,90 грн перераховується ФОП Гажійському М.О.

У свою чергу, позивач відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту виплатив страхове відшкодування у розмірі 58 884,90 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 14.02.2025 № 91035.

У матеріалах справи докази того, що ТОВ "МАГТРАНС" перерахувало решту суми в розмірі 22 912,00 грн на рахунок ФОП Гажійському М.О. відсутні.

Обсяг вимоги страховика, який діє в порядку суброгації, не може перевищувати обсягу права вимоги, що належало потерпілому, та суми фактично понесених страховиком витрат на страхове відшкодування.

Отже, до позивача перейшло право вимоги, що належало потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування, тобто в розмірі 58 884,90 грн, а з урахуванням страхового відшкодування, виплаченою ПАТ СК "ПЗУ Україна" за полісом обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів, - 23 177,09 грн (58 884,90 грн – 35 707,81 грн).

Щодо заперечень відповідача про те, що надані документи не дають можливості достовірно встановити розмір майнової шкоди, фактичний обсяг витрат на відновлення транспортного засобу, фактичне виконання ремонтних робіт, придбання та використання запасних частин і матеріалів, а також правильність визначення суми, то суд зазначає таке.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних із відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті.

Приписами частин другої, третьої вказаної статті передбачено, що витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно дочастини третьої цієї статті. Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає: 1) вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), або висновку суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту; 2) вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини. Для транспортного засобу, строк експлуатації якого до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п`ять років або щодо якого є чинними гарантійні зобов`язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни новими, включається вартість невживаних складових частин (деталей), дозволених заводом-виробником для обслуговування відповідних транспортних засобів. Для інших транспортних засобів до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни, може включатися вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що відповідають технічним характеристикам такого транспортного засобу та є аналогом оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу. Під час ремонту транспортного засобу не допускається встановлення складових частин (деталей), що призведе до зміни конструкції транспортного засобу або до невідповідності технічного стану транспортного засобу правилам дорожнього руху та технічної експлуатації.

Частиною четвертою статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» врегульовано, що страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу на банківський (платіжний) рахунок особи, яка відповідно до своїх установчих документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів. Для здійснення відновлювального ремонту транспортного засобу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідна особа обирається потерпілою особою з визначеного страховиком (МТСБУ) переліку. Страховик (МТСБУ) у встановленому ним порядку визначає перелік осіб, які відповідно до своїх установчих документів мають право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів та відповідають його вимогам, та оприлюднює його на своєму вебсайті. Страховик (МТСБУ) зобов`язаний надати потерпілій особі інформацію про осіб, включених до переліку, передбаченого цією частиною.

У силу вимог абзацу сьомого частини четвертої статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за згодою страховика (МТСБУ) відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу може здійснюватися на банківський (платіжний) рахунок особи, яка відповідно до своїх статутних документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів, за вибором потерпілої особи поза переліком, визначеним страховиком (МТСБУ).

Суд вважає за необхідне зазначити, що зі змісту статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» судом установлено, що остання містить альтернативні варіанти здійснення страхової (регламентної) виплати у разі пошкодження транспортного засобу:

1) відшкодування витрат, пов`язаних відновлювальним ремонтом пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу, на банківський (платіжний) рахунок особи, яка відповідно до своїх установчих документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів, або за згодою страховика (МТСБУ) відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу може здійснюватися на банківський (платіжний) рахунок особи, яка відповідно до своїх статутних документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів, за вибором потерпілої особи поза переліком, визначеним страховиком (МТСБУ);

2) здійснення страхової (регламентної) виплати страховиком на банківський (платіжний) рахунок потерпілої особи в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, розрахованого страховиком з використанням ліцензованих програмно-технічних комплексів із розрахунку вартості відновлювальних ремонтів транспортних засобів чи суб`єктом оціночної діяльності.

При цьому право вибору порядку здійснення страхової (регламентної) виплата належить потерпілій особі.

Судом установлено, що позивач перерахував страхове відшкодування в розмірі 58 884,90 грн на банківський рахунок ФОП Гажійського М.О.

У свою чергу, ФОП Гажійський М.О. не відноситься до переліку осіб, оприлюднених на вебсаті страховик (МТСБУ), які відповідно до своїх установчих документів мають право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів.

Заразом за інформацією, що міститься в ЄДРЮОФОПГФ, до основного виду діяльності ФОП Гажійського М.О. відноситься технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, а до інших - роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Відтак зарахування грошових коштів на рахунок ФОП Гажійського М.О. відбулося з урахуванням вимог абзацу сьомого частини четвертої статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Щодо первинних документів, то за приписами статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, може визначитися, зокрема на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика, який є в матеріалах справи.

Окрім того, за умовами пунктів 12.1., 13.1. договору страхування (Частина 2) розмір страхового відшкодування визначається виходячи з прямого розміру збитків, завданих страхувальнику в результаті страхового випадку, та виплачується на підставі даних огляду пошкодженого ТЗ та/або ДО, документів, зазначених у розділі 11 частини 2 (Оферти) цього договору.

У страховому акті вказано, що підставою для визначення розміру збитків є рахунок на передоплату № 38 від 08.11.2025, а також зазначено надані для виплати страхового відшкодування документи.

При цьому, як зазначалося, рахунок на передоплату № 38 від 08.11.2025 виставлений ФОП Гажійським М.О., до видів діяльності якого відноситься як технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, так і роздрібна торгівля деталями для автотранспортних засобів, тобто останній міг розрахувати вартість відновлювального ремонту та виконати його.

Докази, які надаються учасниками справи до суду, мають відповідати встановленим критеріям, що визначені статтями 76 - 79 ГПК України.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Законодавством покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови КГС ВС від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та інші проти Швеції" зазначив, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи є вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

У той же час суд зазначає, що суброгація передбачає компенсацію саме фактично виплачених страховиком сум, які для нього є реальними збитками.

Зважаючи, що позивач фактично сплатив на банківський рахунок ФОП Гажійського М.О. страхове відшкодування в розмірі 58 884,90 грн, відтак саме на вказану суму до нього перейшло право вимоги, а з урахуванням страхового відшкодування, виплаченою ПАТ СК "ПЗУ Україна" за полісом обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів, розмір права вимоги становить 23 177,09 грн (58 884,90 грн – 35 707,81 грн), відтак саме на вказану суму позовні вимог позивача підлягають до задоволення.

Висновки за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами статей 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнового права позивача, а отже про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Розподіл судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частиною першою статті 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 3 328,00 грн. При цьому, як установлено судом, позивач позовну заяву з доданими документами подав в електронній формі.

За правилами частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Відтак розміру судового збору, що підлягав до сплати, становить 2 662,40 грн.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що позов задоволено частково, відтак судовий збір в розмірі 1 339,19 грн покладається на відповідача, а решта – на позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Т-С" про стягнення 46 089,09 грн задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Т-С" (33027, м. Рівне, вул. Київська, буд. 64-А, ідентифікаційний код 03567150) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 32А, ідентифікаційний код 30859524) 23 177,09 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Т-С" (33027, м. Рівне, вул. Київська, буд. 64-А, ідентифікаційний код 03567150) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 32А, ідентифікаційний код 30859524) 1 339,19 грн судового збору.

Позивач: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УСГ" (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 32А, ідентифікаційний код 30859524).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "К-Т-С" (33027, м. Рівне, вул. Київська, буд. 64-А, ідентифікаційний код 03567150).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини перша, друга статті 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 256 ГПК України).

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне судове рішення складене та підписане 09.11.2026.

Суддя О.Андрійчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua