Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №731/177/26 — Варвинський районний суд Чернігівської області

Справа №731/177/26

Провадження №2/731/222/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2026 року с-ще Варва

Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:

судді Савенка А.І.,

за участю секретаря Виниченко Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТАСКОМБАНК», поданим представником Поповим Євгеном Васильовичем, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

02 квітня 2026 року до Варвинського районного суду Чернігівської області надійшла вказана позовна заява.

В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписала 15 січня 2025 року з АТ «ТАСКОМБАНК» Заяву-договір № 999/30273575-VR, відповідно до якого позивач надає кредит (кредитна лінія) на споживчі потреби, загальна сума кредиту 100 000 грн строком на 12 місяців з автоматичною пролонгацією, під 83% за користування кредитом.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав. Відповідач ОСОБА_1 умови договору не виконала, кредитні кошти у встановлені строки не повернула, відсотки відповідно до умов договору не сплатила.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованість за Заявою-договором № 999/30273575-VR від 15 січня 2025 року станом на 16 січня 2026 року у сумі 99 430,96 грн з яких: заборгованість по тілу кредиту – 59 991 грн, заборгованість по відсотках – 39 439,96, а також 2 662,40 грн понесених судових витрат.

Провадження у справі відкрито 06 квітня 2026 року та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження на 05 травня 2026 року.

04 травня 2026 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим судове засідання було відкладено до 21 травня 2026 року.

20 травня 2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву з клопотанням про поновлення процесуального строку на подання відзиву, відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Обґрунтовує вказану позицію тим, що позивач не надав доказів погодження саме кредитної послуги: у Заяві-договорі (зокрема у розділі «Мета та характер встановлення ділових відносин») позначка навпроти кредитних операцій відсутня. Оскільки позовні вимоги ґрунтуються саме на кредитних правовідносинах, це є вирішальним фактором, а підписання загальної заяви про комплексне банківське обслуговування сам по собі не підтверджує узгодження сторонами конкретних умов кредитування. Також відповідач заперечує проти вимог банку через відсутність належних доказів: банк не довів підстави включення комісій до тіла кредиту (59 991,00 грн) та порядок нарахування суми процентів (39 439,96 грн), не обґрунтував зарахування внесеного платежу у 2 000,00 грн, а також не надав доказів індивідуального погодження та розкриття умов публічного договору, вручення вимоги про дострокове повернення коштів та прозорого розрахунку заборгованості, через що позов вважається недоведеним і таким, що не підлягає задоволенню.

Судове засідання призначене на 21 травня 2026 року було відкладено для надання часу стороні позивача для формування процесуальних документів до 16 червня 2026 року.

26 травня 2026 року від сторони позивача до суду надійшла відповідь на відзив та заперечення щодо поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву. У відповіді на аргументи відповідача позивач наголошує, що укладення Додаткового договору до Заяви-договору від 15 січня 2025 року скріплено особистим підписом відповідача, що відповідно до правових позицій Верховного Суду підтверджує її свідоме волевиявлення, ознайомлення з усіма істотними умовами кредитування (зокрема щодо відсоткової ставки, встановлення кредитного ліміту та комісій) і згоду з ними. Кредитор АТ «ТАСКОМБАНК» повністю виконав свої зобов`язання, надавши кошти, тоді як відповідач сплачувала відсотки та частково погашала борг, чим підтвердила правомірність угоди та схвалила її діями, а відтак не має підстав для визнання умов недійсними чи ухилення від виконання зобов`язань. Нараховані відсотки є платою за правомірне користування кредитом (ст. 1048 ЦК України), а не штрафними санкціями, і їх порядок списання повністю відповідає черговості, визначеній ст. 534 ЦК України. Належність та повну відповідність обчислення заборгованості підтверджено випискою з рахунку за період з 15 січня 2025 по 16 січня 2026 року, яка враховує всі платежі відповідача (включаючи 2000 грн) і є первинним документом, розмір якого відповідач процесуально не спростувала. При цьому нараховані відсотки є платою за правомірне користування кредитними коштами, а не штрафними санкціями, як помилково вважає відповідач. Крім того, Повідомлення-вимогу про дострокове повернення боргу було належним чином надіслано рекомендованим листом з описом вкладення на адресу відповідача від 25 грудня 2025 року, а отже, через її неналежне виконання договірних обов`язків наявні всі законні підстави для задоволення позову та стягнення з неї судового збору в повному обсязі.

27 травня 2026 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. Вказує, що позивач не спростував необхідності судової перевірки розрахунку заборгованості, адже сам підтвердив зарахування майже всього платежу в 2 000,00 грн (1 991,00 грн) на проценти та лише 9,00 грн — на тіло кредиту, що вимагає дослідження черговості погашення боргу, правомірності банківських списань і відсутності комісій у складі основного боргу (59 991,00 грн). Підписання загальної заяви про обслуговування чи наявність виписки не звільняють банк від обов`язку довести належне розкриття умов кредитування, обґрунтованість нарахування 39 439,96 грн процентів і факт вручення вимоги про дострокове повернення боргу, а судові витрати мають розподілятися пропорційно задоволеним вимогам лише за результатами розгляду справи по суті.

Судове засідання призначене на 16 червня 2026 року було відкладено до 14 серпня 2026 року у зв`язку із заявленим клопотанням відповідача, яке згодом було відкладено у зв`язку з перебуванням судді у відрядженні до 04 вересня 2026 року.

16 червня 2026 року сторона позивача надіслала заперечення на заперечення на відповідь на відзив, що містить аргументи, викладені раніше у відповіді на відзив.

17 серпня 2026 року від представника відповідача до суду надійшли додаткові пояснення у справі. Відповідно до яких, сторона відповідача посилається на те, що надані позивачем докази не дозволяють перевірити обґрунтованість стягнення 39 439,96 грн процентів через суттєві внутрішні суперечності. Зокрема, за договором передбачено різні ставки (68% за звичайні операції та 83% за зняття готівки), однак у розрахунку банк зазначив 83% на весь період, хоча фактичні щоденні нарахування у виписці відповідають 68%, а окремі додаткові нарахування не деталізовані за періодом, базою та підставою. Крім того, позивач не довів, що операції «переказ коштів через банкомат/термінал» є саме зняттям готівки, а до суми боргу включено комісії у розмірі, який не відповідає долученим банківським тарифам (які до того ж подані у редакції від листопаду 2025 року, тоді як спірні операції здійснювалися у січні 2025 року). Оскільки відсутність належної деталізації не дає змоги перевірити порядок формування процентів та базу їх нарахування без припущень, обов`язок доказування за якими покладено на позивача (ст. 80, 81, 89 ЦПК України), відповідач не подає альтернативного розрахунку та звертає увагу суду на недоведеність позовних вимог у цій частині, просить також перевірити дотримання ст. 83 ЦПК України у разі подання банком нових доказів.

18 серпня 2026 року від представника відповідача до суду надійшли додаткові пояснення у справі, що містять аргументи, викладені раніше у запереченнях на відповідь на відзив від 27 травня 2026 року.

25 серпня 2026 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Футорян С.М. надійшла заява про заміну позивача, в якій вона просила замінити позивача АТ «ТАСКОМБАНК» на ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

27 серпня 2026 року від представника відповідача надійшли додаткові пояснення. Відповідно до яких відповідач зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 55 ЦПК України таке правонаступництво не змінює предмета, підстав позову чи розміру вимог. Оскільки первісний позивач просив стягнути 99 430,96 грн, а заявник зазначає у реєстрі 117 896,02 грн (на 18 465,06 грн більше), заміна сторони не надає правонаступникові права на розгляд більших вимог. Усі попередні процесуальні дії є обов`язковими для нового учасника, а сама заява про заміну не вирішує позов по суті, тому вимога заявника про задоволення позову в повному обсязі виходить за межі процедури правонаступництва.

Ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 04 вересня 2026 року замінено позивача Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

Ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 04 вересня 2026 року визнано обов`язковою явку представника позивача по справі та зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансову компанію «Європейську агенцію з повернення боргів» надати детальний поденний розрахунок заборгованості із зазначенням використаного кредитного ліміту, нарахованих процентів та розміру застосованих відсоткових ставок за кожною операцією, комісій, інших платежів, а також черговості зарахування здійснених відповідачем оплат, у зв`язку з чим судове засідання було відкладено до 01 жовтня 2026 року яке згодом було відкладено у зв`язку з неявкою на визнану обов`язкову явку представника позивача до 09 листопада 2026 року.

01 жовтня 2026 року від представника відповідача до суду надійшли додаткові пояснення у справі.

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та його представник, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 16, 17, т. 2), явку представника товариства у судове засідання не забезпечили.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином засобами поштового зв`язку (а.с. 26, т. 2) та засобами електронного зв`язку (а.с. 17 зворот, 18). 05 жовтня 2026 року від представника відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що зазначений позов слід задовольнити частково з таких підстав.

Судом встановлено, що 15 січня 2025 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом підписання Заяви-договору № 999/30273575-VR від 15 січня 2025 року щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (а.с. 7 – 10, т. 1), за допомогою цифрового власноручного підпису, згідно з умовами якої позичальник отримала кредит у вигляді кредитної лінії, ліміт кредитування рахунку – 100 000 грн, строк кредиту – 12 місяців, з автоматичною пролонгацією, процентна ставка за користування кредитом: 83,0% річних – за операціями зняття готівкових коштів, 68,0% річних – за іншими операціями, 40,0% - базова процентна ставка для власників поточних рахунків з використанням платіжних карток, проценти за перевищення використання витратного ліміту – 83% річних, процентна ставка – фіксована.

Пунктом 1.14. визначено порядок повернення кредиту та сплати процентів: щомісячно (в розмірі не менше 100 грн, але не більше залишку заборгованості) з урахуванням змін передбачених тарифами банку.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Так, згідно із статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Щодо твердження відповідача про те, що позивачем не надано доказів погодження кредитної послуги через відсутність позначки навпроти кредитних операцій у Заяві-договорі, а підписання загальної заяви про комплексне банківське обслуговування не підтверджує узгодження умов кредитування, суд зазначає, що такі доводи спростовуються матеріалами справи. Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір шляхом підписання заяви-анкети яка містить положення щодо банківського обслуговування фізичних осіб. Рух коштів по рахунку відображено у виписці банку за кредитним договором № 999/30273575-VR за період з 15 січня 2025 року по 16 січня 2026 року, що підтверджує фактичне користування наданими кредитними коштами ОСОБА_1 (а.с. 82 – 93 зворот, т. 1).

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За таких обставин, оскільки відповідач допустив порушення зобов`язань, встановлених договорами, доказів своєчасного, належного та повного виконання кредитного договору не надав, що має наслідком наявність заборгованості та підстав для їх стягнення у примусовому порядку.

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість відповідача ОСОБА_1 станом на 16 січня 2026 року за договором № 999/30273575-VR від 15 січня 2025 року становить 99 430,96 грн та складається з 59 991 грн заборгованості за простроченим тілом кредиту та 39 439,96 грн заборгованості за простроченими відсотками (а.с. 81, т. 1).

Разом з тим, внесення відповідачем платежів на погашення заборгованості, що відображено у розрахунку кредитора, свідчить про вчинення нею конклюдентних дій, які підтверджують укладення кредитного договору, а саме 18 квітня 2025 року у сумі 2 000 грн, з яких на погашення тіла кредиту спрямовано – 9 грн. та на погашення відсотків за користування кредитом спрямовано - 1 991 грн.

Щодо заперечень відповідача проти вимог банку через відсутність належних доказів обґрунтованості включення комісій до тіла кредиту (59 991,00 грн), порядку нарахування процентів (39 439,96 грн), не вірного зарахування платежу у розмірі 2 000 грн, суд зазначає наступне: розрахунок заборгованості, наданий позивачем, є математично правильним, відповідає умовам укладеного договору. Наявність у виписці дій, які підтверджують користування кредитними коштами охоплюється умовами кредитування, затвердженими банком, з якими відповідач була ознайомлена під час підписання договору та погодилась з ними. Доводи про суперечності щодо процентних ставок (застосування ставки 83%, замість 68%) є необґрунтованими, оскільки нарахування здійснювалися відповідно до тарифів банку за відповідні операції. Натомість неподання відповідачем власного контррозрахунку заборгованості не спростовує правомірності заявлених вимог.

Зі змісту ст. 526, 530 ЦК України вбачається, що зобов`язання повинно виконуватися відповідно до умов договору у встановлені строки.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За таких обставин, оскільки відповідач допустив порушення зобов`язань, встановлених договорами, доказів своєчасного, належного та повного виконання кредитного договору не надав, що має наслідком наявність заборгованості та підстав для їх стягнення у примусовому порядку.

25 грудня 2025 року на адресу позичальника ОСОБА_1 було надіслано повідомлення-вимогу від 18 грудня 2025 року, відповідно до якої заборгованість по кредиту станом на 05 грудня 2025 року становить з яких 59 991 грн – заборгованість за основним боргом та 34 162,58 – заборгованість за процентами (а.с. 94, 96).

Також суд зазначає, що фактом, який підтверджує направлення відповідачу повідомлення-вимогу про дострокове повернення боргу від 18 грудня 2026 є рекомендований лист з описом вкладення від 25 грудня 2025 року. При цьому неможливість вручення поштового відправлення у зв`язку з відсутністю одержувача за місцем реєстрації або проживання не звільняє боржника від виконання взятих на себе зобов`язань за кредитним договором.

Проте суд критично ставиться до нарахованих відсотків за кредитним договором № 999/30273575-VR від 15 січня 2025 року після направлення повідомлення-вимоги від 18 грудня 2025 року. Тобто починаючи з 18 грудня 2025 року до закінчення строку дії договору – 16 січня 2026 року (30 днів) відсотки в сумі 5 277,38 грн нараховані неправомірно, оскільки з моменту пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту зобов`язання кредитодавця щодо надання коштів припиняються, а право на нарахування процентів за користування кредитом зупиняється.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню, а сума, яка підлягає стягненню, становить - 94 153,58 грн, з яких: заборгованість за простроченим тілом кредиту - 59 991 грн та заборгованість за простроченими відсотками - 34 162,58.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачений судовий збір в сумі 2 662,40 грн (а.с. 1, 2), який відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 2 521,29 грн (94,70%).

На підставі наведеного, керуючись ст. 140, 141, 247, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТАСКОМБАНК», подану представником Поповим Євгеном Васильовичем, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІПН НОМЕР_1 ; зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (юридична адреса: вул. Лісова, б. 2, м. Бровари, Броварський район, Київська область, 07400; код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість: за Договором № 999/30273575-VR від 15 січня 2025 року станом на 16 січня 2026 року укладеного з АТ «ТАСКОМБАНК» у сумі – 94 153 (дев`яносто чотири тисячі сто п`ятдесят три) гривні 58 копійок та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 521 (дві тисячі п`ятсот двадцять одну) гривню 29 копійок, а всього стягнути – 96 674 (дев`яносто шість тисяч шістсот сімдесят чотири) гривні 87 копійок.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І.Савенко