Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №202/10309/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/10309/26

Провадження № 3/202/1982/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року м.Дніпро

Суддя Індустріального районного суду м. Дніпра Кухтін Г.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Водій ОСОБА_1 , 10.09.2026 року о 19 годині 39 хвилин за адресою: м. Дніпро, вул. Журналістів 17, керував транспортним засобом ВАЗ 210990 XF д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння проводився за допомогою приладу Драгер, результат якого склав 1,43 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Захисником ОСОБА_1 — адвокатом Сергеєвим А.М. подано клопотання про визнання процедури огляду на стан сп`яніння та його результатів недійсними, визнання доказів недопустимими та недостовірними, закриття провадження у справі, а також про незастосування адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Вирішуючи заявлені клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 251, 252 КУпАП доказами у справі є фактичні дані, на підставі яких встановлюються обставини правопорушення та винуватість особи, а їх оцінка здійснюється судом у сукупності.

Щодо доводів захисника про порушення процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння суд зазначає, що відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія може проводитися поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія на проведення такого огляду або незгоди з його результатами огляд проводиться в закладі охорони здоров`я.

Як убачається з протоколу, огляд ОСОБА_1 проводився за його згодою із застосуванням спеціального технічного засобу, результат якого становив 1,43 проміле.

При цьому саме по собі непроведення додаткового огляду в закладі охорони здоров`я не свідчить про порушення встановленого порядку за відсутності незгоди водія з проведенням огляду або його результатами.

Доводи захисника щодо встановлення мундштука газоаналізатора працівником поліції також самі по собі не підтверджують порушення правил використання приладу чи недостовірність отриманого результату.

Щодо клопотання про визнання недопустимими доказами протоколу про адміністративне правопорушення та рапорту працівника поліції суд зазначає, що положеннями ст. 255 КУпАП не встановлено обов`язку складення протоколу виключно тим працівником поліції, який безпосередньо проводив огляд. Визначальним є наявність у посадової особи відповідних повноважень.

Стосовно виправлення підпункту п. 2.9 ПДР України суд враховує, що у викладі фактичних обставин протоколу первісно зазначено саме керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а відповідальність визначено за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, зазначена невідповідність у посиланні на положення ПДР не змінила фактичної суті інкримінованого правопорушення.

Крім того, рапорт працівника поліції не має наперед установленої доказової сили та підлягає оцінці разом з іншими матеріалами справи. Самі лише заперечення захисника щодо його змісту та оформлення не є безумовною підставою для визнання такого документа недопустимим доказом.

Щодо клопотання про закриття провадження суд зазначає, що наведені захисником доводи щодо порядку оформлення адміністративних матеріалів самі по собі не свідчать про відсутність події чи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю в разі відсутності події або складу адміністративного правопорушення. Водночас наявність таких підстав визначається за результатами оцінки всіх належних та допустимих доказів, а не виключно на підставі заперечень сторони захисту.

Щодо клопотання про незастосування позбавлення права керування транспортними засобами суд зазначає, що санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено накладення на водіїв штрафу в розмірі 17 000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Зазначена санкція є безальтернативною та не передбачає можливості незастосування позбавлення права керування транспортними засобами у зв`язку із сімейними обставинами особи.

Посилання захисника на стан здоров`я дружини ОСОБА_1 та необхідність забезпечення її медичною допомогою не змінюють установленого законом порядку призначення адміністративного стягнення. Застосування за аналогією положень ст. 69 КК України до правовідносин, урегульованих КУпАП, також не передбачено законом.

Таким чином, заявлені захисником клопотання не містять самостійних правових підстав для незастосування передбаченого законом стягнення, а питання допустимості доказів і наявності складу правопорушення вирішуються судом за результатами їх сукупної оцінки.

У відповідності до ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти законне та вмотивоване рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена та підтверджується зібраними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 - 256 КУпАП; рапортом поліцейського; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського; та іншими матеріалами адміністративної справи.

При визначенні виду і розміру стягнення, з урахуванням положень ст. 33 КУпАП, враховуючи характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягнення судового збору в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.: 23; 33; 130; 283-284; 288; 307-308 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у дохід держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст.ст. 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, через установу банку України.

Роз`яснити, що у разі не сплати штрафу в п`ятнадцяти денний строк постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом, котрий передбачає подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпра протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Г.О. Кухтін