Суд: Ковпаківський районний суд м. Суми
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням
Дата: 25 жовтня 2026 р.
Справа: №592/5984/26
Суддя: Литовченко О. В.
Справа№592/5984/26
Провадження №2/592/2118/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(Заочне)
26 жовтня 2026 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:
головуючого-судді - Литовченка О.В.,
за участі секретаря судового засідання – Соляник Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Приватного акціонерного товариства «Сумбуд» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , законного представника малолітньої ОСОБА_2 , третя особа Сумська міська рада в особі Управління «Служба у справах дітей», про усунення перешкод у користування житлом,
установив:
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, пояснення третьої особи.
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
В обґрунтування позову посилався на те, що 30.03.2026 мати першого відповідача ОСОБА_4 звернулася на ім`я директора АТ «Сумбуд» із заявою, в якій просила прийняти від неї кімнату № НОМЕР_1 та ключі від вхідних дверей у гуртожитку по АДРЕСА_1 . Зазначила, що кімнату в гуртожитку отримав у свій час колишній працівник АТ «Сумбуд» ОСОБА_5 , який на той час перебував у шлюбі з ОСОБА_6 , і подружжя мало неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_4 своєю заявою повідомила та підтвердила копіями доданих документів, що 24.11.1994 шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 було розірвано, ОСОБА_5 виписався з кімнати і став проживати за іншою адресою, а особовий рахунок було переоформлено на його колишню дружину, яка після повторного шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_8 . У 2015 році ОСОБА_1 зі слів третьої особи ОСОБА_4 одружився і згодом у нього народилася дочка, і його дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 були зареєстровані у цій кімнаті. На початку 2020 року заявлені у позові відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шлюб розірвали, і ОСОБА_2 з дочкою ОСОБА_3 виїхали до РФ у м. Вороніж, де ОСОБА_2 повторно вступила у шлюб з іншим чоловіком де і мешкає до тепер. А її син ОСОБА_1 20.03.2020 р. виїхав в Іспанію і до даного часу мешкає за межами України. Після звернення ОСОБА_4 30.03.2026 із зазначеною вище заявою, представники АТ «Сумбуд» відвідали будівлю гуртожитку та кімнату № НОМЕР_1 і встановили, що кімната вільна від будь-яких особистих речей та домашніх тварин і не має жодних ознак проживання у ній будь-яких осіб. Враховуючи відсутність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 по місцю реєстрації свого місця проживання у кімнаті АДРЕСА_2 , вони втратили право на проживання у зазначеному житлі. Самостійно через Центр надання адміністративних послуг у м. Суми виконавчого комітету Сумської міської ради власник будівлі гуртожитку АТ «Сумбуд» не має можливості самостійно скасувати реєстрацію місця проживання відповідачів з наступних причин. Спочатку ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.03.2025 у справі № 757/12442/25-к, провадження 1-кс-12746/25 накладено арешт на все нерухоме майно АТ «Сумбуд». Потім, у результаті обшуку офісних приміщень АТ «Сумбуд», проведеного 01.04.2025 слідчим у кримінальному провадженні № 1202500000000479 від 06.02.2025 на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 10.03.2025 у справі № 757/11146/25-к, провадження 1- кс-12746/25, вилучено оригінальні примірники право установчих документів на все нерухоме майно, у тому числі, і будівлю гуртожитку по АДРЕСА_1 . До даного часу, незважаючи на неодноразові скарги до суду та заяви слідчому, вилучені документи не повернуті АТ «Сумбуд», арешти не скасовані, підозра жодній особі не пред`явлена, хоча з моменту порушення кримінального провадження пройшло понад 1,5 року, кримінальне провадження не закрито. За описаних вище обставин, реєстрація місця проживання та/або скасування реєстрації місця проживання у будівлі гуртожитку по АДРЕСА_1 , можлива лише в судовому порядку за позовом зацікавленої особи.
Тому просить визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням – кімнатою АДРЕСА_2 .
Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідачі у судове засідання не з`явилися, відзив на позовну заяву не надали.
Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, надав письмові пояснення відповідно до яких при вирішенні справи покладається на розсуд суду. Також надано Висновок згідно якого вважають недоцільним зняття з реєстрації місця проживання малолітньої ОСОБА_3 на момент розгляду справи.
Враховуючи достатність письмових доказів у матеріалах справи, суд уважає можливим проводити засідання без участі осіб, які не з`явилися до суду.
Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Ковпаківського районного суду міста Суми від 06.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання.
Ухвалою суду від 12.08.2026 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 21.08.2026 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 10.09.2026 продовжено розгляд цивільної справи.
Ухвалою суду від 21.09.2026 залучено у участі у справі законного представника малолітньої особи.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд уважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити з огляду на таке.
Суд установив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
30.03.2026 ОСОБА_4 звернулася до ПрАТ «Сумбуд» з заявою в якій просить прийняти від неї кімнату № НОМЕР_1 та ключі від вхідних дверей гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 . Кімната звільнена від особистих речей та домашніх тварин.
Згідно Довідки КП «Сумижилкомсервіс» СМР №01-13/529 від 27.08.2018, довідка видана ОСОБА_1 в тому, що фактично проживає за адресою АДРЕСА_3 . Разом з ним проживають: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Довідка видана за місцем вимоги.
Згідно Відомостей про місце проживання особи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_4 .
Згідно Відомостей про місце проживання особи, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_4 .
Згідно Відомостей про місце проживання особи, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_4 .
Згідно закордонного паспорту НОМЕР_2 , на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мається відмітки у графі «Візи» про те, що ОСОБА_1 09.03.2020 прибув до м. Барселона, Іспанія.
Згідно Висновоку щодо розв`язання спору за позовом Приватного акціонерного товариства «Сумбуд» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Управління «Служба у справах дітей» СМР, про визнання осіб такими що втратила право користування житловим приміщенням, згідно інформації з реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, відомості про наявність нерухомого майна у батьків дитини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відсутні. Матеріали справи не містять контактних даних відповідачів, тому орган опіки та піклування, не може встановити факти забезпечення правом користування законними представниками дитини, належних умов проживання малолітньої ОСОБА_9 на даний час. В позовних вимогах зазначено, що малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виїхала з матір`ю за межі України на територію росії, де на даний час і проживає. Але не надано доказів такого переїзду. Також відсутні докази перетину кордону України малолітньою дитиною. Враховуючи вищевикладене (у зв`язку з відсутністю у відповідачів, на праві приватної власності, житлового нерухомого майна, відсутність інформації про належне забезпечення правом користування житловим нерухомим майном малолітньої дитини на даний час, відсутність доказів виїзду дитини за межі України) Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради вважає недоцільним зняття з зареєстрованого місця проживання, малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_4 .
Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1ст. 5 ЦПК).
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року в справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року в справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 04 червня 2019 року в справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
На підставі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.
Згідно ст. 61 ЖК України, користування житлом в будинках державного та громадського фондів здійснюється відповідно до договору найму житлового приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордеру на жиле приміщення між наймодавцем - житлово- експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.
Згідно зі ст. 71 ЖК УРСР, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Згідно зі ст. 72 ЖК УРСР, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Конституцією (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97р. відповідно до закону № 475/97-ВР від 17.07.97р. «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Також, правова позиція Європейського суду з прав людини, відповідно до п. 1 ст. 8 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, гарантує кожній особі окрім інших прав, право на повагу до її житла. Воно охоплює насамперед право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла (рішення у справі Powell and Rayner v. the U.K. від 21.02.1990 р., у справі Gillow v. the U.K. від 24.11.1986 р., у справі Larkos v. Cyprus від 18.02.1999)
Конституція України у ст. 47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.
При вирішенні питання про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, враховуються причини її відсутності. Підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, може слугувати лише свідома поведінка такої особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого житлового приміщення. У разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Верховний Суд виходить з того, що початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.
Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 490/12384/16-ц, провадження № 61-37646св18, від 22 листопада 2018 року у справі № 760/13113/14-ц, провадження № 61-30912св18, від 26 лютого 2020 року у справі № 333/6160/17, провадження № 61-7317св 19, від 18 березня 2020 року у справі № 182/6536/13-ц, провадження № 61-23089св19.
Враховуючи те, що фактично за наведеною адресою відповідачі не мешкають понад строк встановлений законом без поважних причин, суд вирішує задовольнити позов та визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням кімнатою АДРЕСА_2 .
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
На підставі ст. 61, 71, 72 ЖК УРСР, керуючись ст. 12, 81, 89, 200, 206, 263, 269 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням – кімнатою АДРЕСА_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте Ковпаківським районним судом м. Суми за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Сумського апеляційного суду в протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених законом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлено 09.11.2026.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Сумбуд»- м. Суми вул. Петропавлівська, 86, ЄДРПОУ 14017843.
Відповідачі: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_3 .
ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_4 .
ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_4 .
Третя особа: Сумська міська рада в особі Управління «Служба у справах дітей» - м. Суми вул. Харківська, 35, ЄДРПОУ 23823253.
Суддя Олександр ЛИТОВЧЕНКО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua